Події у Киргизстані

У столиці Киргизстану трапились жорсткі протести, і протестуючі взяли під контроль штаб-квартиру уряду, вимагаючи відставки проросійського президента Сооронбая Жеенбєкова, що врешті решт відбулось. Яка реальність того, що відбувається у Киргизстані? Чи можна сказати, що російський вплив на грані зникнення у цій мусульманській країні? Чи грає Америка якусь роль у цьому конфлікті? Нехай винагородить Аллах Вас благом!

Відповідь:

Для повної ясності розуміння суті того, що трапилось у Киргизстане необхідно прояснити наступне:

Перше — загальна ситуація у Киргизстані:

1 — Киргизстан — одна із мусульманських країн у Центральній Азії. Межує з Китаєм з боку Східного Туркестану та з іншими мусульманськими країнами Центральної Азії — Казахстаном, Узбекистаном і Таджикистаном. Киргизстан був окупований царською Росією у 1876 році і з того часу він знаходиться під впливом окупанта. У ньому відбувалось багато революцій проти окупантів, але Росії вдавалось перервати їх. Потім ця країна стала республікою у складі Радянського Союзу і почала підкорятись безпосередньо Москві до 1991 року. З розпадом СРСР Киргизстан проголосив свою незалежність, але політичний клас її був просякнутий лояльністю до Росії. Тому навіть після набуття киргизами незалежності Росія продовжувала мати великий вплив на цю країну.

2 — З миті проголошення незалежності Киргизстану управляючими цієї країни залишались пері особи колишньої комуністичної партії Киргизстану, які швидко змінили свої маски і заснували партії з новими назвами. Свої справи вони строго координували напряму з керівниками Кремля. У дев’яності роки, коли Росія переживала слабкість і ізолювалась від зовнішніх проблем, це дозволило Америці підібрати ключ до деяких із таких політиків.

Також під час безумної політики неоконсерваторів у період правління Джорджа Буша-молодшого і проголошення Білим домом війни Ісламу з початком американської військової інтервенції в Афганістан і Ірак США зуміли проникнути у Центральну Азію і взялись налагоджувати відносини з правителями і політичними силами цього регіону. У межах своєї політики США створили військову базу «Манас» недалеко від столиці Бішкек для надання допомоги американській армії у війні проти Афганістану.

3 — Занурення Америки в іракське болото у період з 2003 по 2009 рів співпало з поверненням деякої життєздатності уряду в Росії після прийняття Володимиром Путіним влади в Кремлі. Як наслідок Америка була вимушена у 2014 році прибрати свою військову базу «Манас», а Росія, навпаки, підсилила свою військову базу в Киргизстані, яка була розташована там у 2003 році. У 2015 році Киргизстан розірвав угоду про співпрацю з США. Прем’єр-міністр Киргизстану Темір Сарієев підписав постанову уряду Киргизької Республіки «Про денонсацію Угоди між Урядом Киргизстан і Урядом США відносно співпраці по полегшенню надання сприяння від 19 травня 1993 року, підписаного у м. Вашингтон». Згідно з даною постановою «Уряд Киргизстану денонсує з 20 серпня 2015 року підписане 19 травня 1993 року угоду відносно співпраці з США» (див. «AlJazeera» за 22.07.2015).

Таким чином, Росії вдалось повністю витіснити вплив Америки із Киргизстану. Москва прив’язала до себе Бішкек за допомогою договору про колективну безпеку, який вона заснувала на розвалинах Радянського Союзу з самого початку епохи незалежності Киргизстану у 1992 році. Киргизстан продовжив бути учасником цього договору навіть у періоди існування деякого американського впливу у Бішкеку. Окрім цього, Росія приєднала Киргизстан до Євразійського економічного союзу почти з миті його утворення у 2014 році.

4 — З місцевої точки зору, політичний клас у Киргизстані, як і у більшості країн, які стали незалежними в результаті розпаду Радянського Союзу, характеризується сильною корупцією. Тому конкуренція за владу у Киргизстане швидко перетворюється у гонитву за наживою і безпощадну боротьбу за рахунок добробуту народу на тлі повної відсутності управлінських (господарчих) уявлень. Внаслідок цього народ Киргизстану опинився викинутим напризволяще без усілякого господарчого управлінця, а повсюдна корупція вимусили киргизів у 2005 році повстати проти втікшого у Росію Акаєва, який правив країною з миті набуття нею незалежності. Потім, у 2010 році, у країні знов спалахнули антиурядові хвилювання, які супроводжувались актами насильства, унесшими життя десятків людей, і закінчились вони тим, що правоохоронні органи скинули втікшого на південь країни президента Бакієва, і призначили Атанбаєва тимчасовим президентом країни.

5 — Незважаючи на те, що Росія нагнітає ситуацію проти Ісламу і мусульман у Середній Азії, а також використовує у цьому своїх агентів із числа правителів середньоазіатського регіону, які по суті є вихованцями радянської школи, усе ж таки ісламська думка змогла поширитись у Киргизстані до і після набуття ним своє незалежності. Ісламська політична партія «Хізб ут-Тахрір» має немалу присутність і активно веде заклик до ісламського правління і встановлення Праведного Халіфату у цій країні.

Її діяльність була помічена, особливо у південних областях країни, які географічно є частиною Ферганської долини. Влада Киргизстану під керівництвом ненавидячої Іслам Росії, подібно тирану Узбекистану і решті злощасних правителів Центральної Азії, коїть безчинство у відношенні діяльності партії, влаштовуючи гоніння на її активістів. Проте, всупереч цьому безчинству і звірським нападкам з боку Росії та її агентів, Іслам у Киргизстане як і раніше має помітний вплив у багатьох регіонах.

Друге — останні хвилювання у киргизькій столиці Бішкек:

1 — Президент Сооронбай Жеенбєков, правлячий країною з 2017 року, планував отримати парламентську більшість на останніх парламентських виборах з тим, щоб внести з допомогою цього поправки у конституцію і знов висунути свою кандидатуру на майбутніх президентських виборах після завершення свого конституційного строку, оскільки конституція передбачає тільки один президентський строк на шість років. У зв’язку з цим була об’явлена переконлива перемога у лояльних і близьких до президенту партій на парламентських виборах 4 жовтня 2020 року. Лише чотирьом із партій вдалось подолати 7% парламентський бар’єр, а це означає, що новий парламент із 120 місць буде сформований пропрезидентськими партіями згідно плану Жеенбєкова.

Центральна виборча комісія у Киргизстані об’явила, що чотири із шістнадцяти політичних партій, які брали участь на виборах, змогли увійти в новий парламент, що складається із 120 місць. Це викликало обурення прибічників дванадцяти партій, не представлених в парламенті, які вийшли на демонстрації проти результатів голосування (див. «DailySabahArabic» за 06.10.2020). Цей план, який попирає політичні права інших партій, не увінчався успіхом. 12 програвших партій опублікували спільну заяву,у якій вони заявили, що не визнають результатів виборів (див. «TRT Arabic» за 06.10.2020).

2 — Так прибічники політичних партій, що відкидають результати виборів, хлинули з раннього ранку на площу Алато і до офісу прем’єр-міністра. Потім обурені натовпи людей атакували і захопили штаб-квартиру уряду і фактично захопили будівлю парламенту, захопили офіс президента, а деякі люди увірвались у тюрми і звільнили звідти деяких ув’язнених. Окрім цього, був скоєний напад на штаб-квартиру Комітету національної безпеки у киргизькій столиці Бішкек. Колишній президент Атамбаєв, що відбував у тюремній камері свій 11-річний строк по звинуваченню у корупції, був звільнений. Разом з ним був звільнений Садир Жапаров, який перебував під вартою по звинуваченню у захваті заручників у 2013 році. Паралельно зі столицею у провінційних центрах пройшли масові народні протести,що засуджували уряді і закликали президента піти у відставку, а у південних регіонах, звідки родом президент, були організовані мітинги на його підтримку, але не на рівні вимог про його зміщення.

3 — Хвиля протестів була настільки сильною, що налякала державу і вимусила прем’єр-міністра і спікера парламенту, а також голів деяких областей подати у відставку. Президент Жеенбєков приховався, а разом з ним зникли служби безпеки з вулиць. Президент почав видавати накази із прихованого місця через Інтернет. Він заявив про те, що дав розпорядження службам безпеки не застосовувати силу проти протестуючих і звинуватив опозицію у перевороті і захваті влади. Він зазначив, що готовий піти на компроміс, і почав вимагати від Центральної виборчої комісії розслідувати порушення, скасувати результати у випадку необхідності, натякаючи на сильний тиск на нього з боку протестуючих. Жеенбєков закликав усі політичні сили до терпіння і стриманості.

У своєму зверненні до молоді він сказав: «Ви не на словах, а на ділі іще раз продемонстрували, що вам дорогий Киргизстан, а не владне положення. На сьогоднішній день найбільш актуальною задачею є забезпечення миру і громадського порядку у Киргизстані! Вірю, що спільними зусиллями ми вийдемо із цієї ситуації! Для усіх нас інтереси країни дорожчі за усе», — і підкреслив: «Я з глибокою вдячністю відзначаю заслугу нашої молоді, як проявила у цей непростий час свою високу громадянську позицію» (див. AR Haberler.com за 07.10.2020).

4 — 6 жовтня ЦВК Киргизстану визнав результати парламентських виборів у республіці недійсними. У столичному готелі «Достук» депутати Жогорку Кенеша (парламенту) провели позачергове засідання і проголосували за призначення новим прем’єр-міністром республіки опозиційного політика Садира Жапарова, звільненого минулою ніччю своїми прибічниками із колонії де він відбував покарання. «За кандидатуру Жапарова і відставку колишнього голови уряду Кубатбека Боронова депутати Жогорку Кенеша проголосували на екстреному засіданні парламенту у вівторок, 6 жовтня» (див.«DW» за 06.10.2020).

«14 жовтня депутати парламенту Киргизстану під час позачергового засідання, яке відбулось у середу, утвердили кандидатуру Садира Жапарова на пост прем’єр-міністра країни. Парламентарі також одностайно утвердили структуру, програму і склад нового уряду. Потім президент Киргизстану Жеенбєков підписав наказ про призначення Садира Жапарова прем’єр-міністром республіки. По це повідомляє прес-служба голови держави» (див almayadeen.net за 14.10.2020).

5 — «16 жовтня 2020 року депутати киргизького парламенту — Жогорку Кенеша — прийняли відставку президента Сооронбая Жеенбєкова і скасували режим надзвичайного стану тиждень назад у столиці країни Бішкеку. На сесії парламенту, яка відбулась 16 жовтня, були присутніми як екс-президент Жеенбєков, такі новий прем’єр-міністр Садир Жапаров, а також спікер парламенту Канат Ісаєв. У своєму прощальному виступі перед членами парламенту за декілька хвилин до голосування Жеенбєков пояснив свій ухід з посту голови держави. «Я вирішив піти з посту президента, щоб зберегти мир у нашій країні і не допустити розколу у суспільстві», — заявив екс-президент Киргизстану (див. «YeniSafakArabic» за 16.10.2020).

Таким чином новий прем’єр-міністр Киргзстану Садир Жапаров влади після отримання ним президентських повноважень услід за «вчорашньою» відставкою президента Сооронбая Жеенбєкова в обмін на збереження Жапаровим зовнішньої політики країни. Жапаров сказав сьогодні у п’ятницю перед парламентарями: «Слава Богу, передача влади пройшла мирним шляхом. Я докладу максимум сил, щоб зберегти зовнішньополітичний курс та інші важливі напрямки розвитку країни» (див. «Sputnik» за 16.10.2020).

Третє — російський вплив у Киргизстані:

1 — Росія має у Киргизстані сильний і роздвоєний вплив. Росія побудувала військову базу у Киргизстані у той період, коли Америка будувала свою військову базу там. Тому російський вплив не зник у Киргизстані навіть у період, коли Америка змогла запровадити частину свого впливу серед киргизів. Російська військова база «Кант» діє 17 років. У вересні 2003 року Росія уклала договір з Киргизстаном про розміщення в Канті авіаційного підрозділу у межах Колективних сил швидкого розгортання Організації Договору про колективну безпеку. Головною задачею цієї бази служить прикриття наземних операцій ОДКБ. На базі розташовані літаки Су-25СМ і гелікоптери Мі-8МТВ (див. «RT» за 28.03.2019).

28 березня 2019 року у межах візиту президента Росії Володимира Путіна в Бішкек Росія і Киргизстан підписали протокол, який вносить поправки в угоду про умови і статус перебування Об’єднаної російської військової бази на території республіки. «Серед документів, підписаних у ході візиту, є і Протокол про внесення змінень і доповнень до Угоди про статус і умови перебування Об’єднаної російської військової бази на території Киргизстану від 20 вересня 2012 року», — заявив помічник президента РФ Юрій Ушаков.

У свою чергу, президент Росії Володимир Путін заявив: «Військова база Російської Федерації у Киргизстані є важливим чинником безпеки і стабільності в Центральній Азії і сприяє зміцненню обороноздатності Киргизстану». На озброєнні авіабази знаходяться штурмовики Су-25 і Су-25СМ, гелікоптери Мі-8МТВ, а також два комплекси безпілотної авіації «Орлан-10» (див. газета «DOSTOR» за 28.03.2019). Таким чином, екс-президент Киргизстану Жеенбєков був повністю проросійським політиком, узгоджував з Москвою усі договори про колективну безпеку і підкорявся Кремлю в усіх вимогах останнього, як, наприклад, вдосконалення військової бази.

2 — Тим не менш, Росія побоюється того, що деякі опозиційні партії, які мають контакти з Америкою, захоплять владу у Бішкеку і зламають одноосібний вплив Росії у країні. Незважаючи на те, що Росія тримає зв’язок з більшістю опозиційних партій у Киргизстані, щоб не допустити ворожого ставлення до себе, і що деякі із цих партій є проросійськими, не знаходяться поза сфери впливу Кремля, усе ж таки Росія пильно стежить за цією боротьбою за владу з метою запобігання втручання у неї зовнішніх сил і утримання під контролем служб безпеки, які можуть бути задіяні у будь-яку критичну мить. 7 жовтня 2020 року президент Росії Володимир Путін заявив: «Ми сподіваємось на те, що відновиться нормальний демократичний політичний процес. Ми у контакті з усіма учасниками, з усіма сторонами цього конфлікту» (див.«AlJazeera» за 7.10.2020).

Побоювання Росії підтверджуються тим, що час від часу між лояльними їй політичними силами спалахують сильні зіткнення. Останнє таке зіткнення було викликано спробою президента Сооронбая Жеенбєкова, правлячого країною з 2017 року, підтасувати результати виборів, щоб отримати можливість знов балотуватись після закінчення свого конституційного строку президентства. Услід за цим спалахнули безлади після викриття фальсифікацій і порушень на виборах. Подібні інциденти дають можливість нечисленним проамериканським політикам використовувати ситуацію на свою користь, що дуже сильно дратує Росію.

3 — З самого початку Росія не схвалює протести проти лояльних їй президентів. Такою є її початкова позиція. Проте, якщо ситуація вимагатиме протилежного з метою захисту своїх інтересів і недопущення виходу країни з-під російського контролю, Росія може звернути увагу на вимоги протестуючих. Кремль назвав те, що відбувається у Киргизстані бардаком і хаосом. Прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков заявив: «У Росії є зобов’язання по недопущенню повного краху в Киргизстані» (див. Al-JazeeraNet за 10.08.2020). Росія, яка управляє службами безпеки Киргизстану, не дозволяє партіям, які мають зв’язки з Америкою, та їх прибічникам зійти на політичну арену в Бішкеку. Вони утримувала Жеенбєкова, який давав зрозуміти, що піде у відставку, але не уходив, поки Росія не прийняла рішення, виходячи із своїх власних інтересів.

Саме тому заступник голови адміністрації президента Росії Дмитро Козак по дорученню президента Росії Володимира Путіна приїхав у Киргизстан, де провів зустріч з Жеенбєковим і Жапаровим і уважно вивчив ситуацію, що склалася. «У ході зустрічі, яка відбулась — Дмитра Козака, Сооронбая Жеенбєкова і Садира Жапарова — була підкреслена ключова роль голови держави у формуванні умов для забезпечення подальшого сталого розвитку країни», — говоритися у прес-релізі посольства РФ в Киргизстані (див. almayadeen.net за 14.10.2020).

Усе це було зроблено для прийняття необхідних заходів. Тим не менш, малоймовірно, що Росія влаштує військову інтервенцію у Киргизстан, оскільки вона бачить, що її прибічники здатні взяти під контроль ситуацію у країні і що сили безпеки знаходяться у її розпорядженні. І якщо треба буде змінити одного президента на іншого, то це буде нескладно для Кремля, особливо, якщо врахувати, що більшість політичних сил у Киргизстані складають проросійські політики.

4 — Коли протести підсилились, для врегулювання конфлікту стала необхідною згода президента Жеенбєкова з призначенням опозиціонера Садира Жапарова, який відбував покарання зі строком в 11 років, на пост прем’єр-міністра після того, як 14 жовтня 2020 року парламент проголосував за його повернення до влади. «14 жовтня більше 80 депутатів із 120 місць у парламенті Киргизстану під час позачергового засідання, яке відбулось у середу, утвердили кандидатуру Садира Жапарова на пост прем’єр-міністра країни. Парламентарі також одностайно утвердили структуру, програму і склад нового уряду. Потім президент Киргизстану Жеенбєков підписав наказ про призначення Садира Жапарова прем’єр-міністром республіки. Про це повідомляє прес-служба голови держави» (див. almayadeen.net за 14.10.2020).

5 — «Потім за день до п’ятниці члени киргизького парламенту прийняли відставку президента Сооронбая Жеенбєкова і скасували режим надзвичайного стану, проголошений тиждень назад в столиці країни. На сесії парламенту, яка відбулась, були присутніми екс-президент Жеенбєков, новий прем’єр-міністр Садир Жапаров і спікер парламенту Канат Ісаєв. У своєму виступі перед членами парламенту за декілька хвилин до голосування Жеенбєков пояснив свій ухід наступними словами: «Я вирішив піти з посту президента, щоб зберегти мир у нашій країні і не допустити розколу у суспільстві» (див. «YeniSafakArabic» за 16.10.2020).

Таким чином, новий прем’єр-міністр Киргизстану Садир Жапаров заручився підтримкою влади після отримання ним президентських повноважень услід за «учорашньою» відставкою президента Сооронбая Жеенбєкова в обмін на збереження за Жапаровим зовнішньої політики країни. Виступаючи у парламенті, Жапаров сказав: «Слава Богу, передача влади пройшла мирним шляхом. Я докладу максимум сил, щоб зберегти зовнішньополітичний курс та інші важливі напрями розвитку країни» (див. «Sputnik» за 16.10.2020).

Четверте — роль США:

1 — Позиція Америки ясно простежувалась у її прагненні використовувати те, що трапилось на виборах, для того, щоб поставити Росію і владу Киргизстану у незручне становище. США закликають сторони, втягнуті у політичну кризу у Киргизстані, утриматись від насильства і вирішити порушення, які виникли на виборах і спровокували масові протести, мирним шляхом. В інтерв’ю «AFP» прес-секретар зовнішньополітичного відомства США сказав: «Ми закликаємо усі сторони відмовитись від насильства і врегулювати конфлікт навколо виборів мирними засобами». Він зазначив, що спостережна місія при підтримці ОБСЄ у Киргизстані володіє достовірною інформацією про випадки з підкупом голосів (див. «AlJazeera» за 7.10.2020).

Це означає, що нові умови, в яких живе сьогодні Киргизстан і які характеризуються політичною розпливчастістю, створюють для Америки сприятливу атмосферу, щоб запровадити своїх агентів у цю країну. Немає сумнівів у тому, що Америка має зв’язки з деякими опозиційними партіями. На початку цього року її звинуватили у тому, що вона витратила 60 мільйонів доларів готівкою на підтримку кандидатів в народні депутати на парламентських виборах в Киргизстані щоб її прибічники набули деякого впливу. На додаток до інших засобів, Фонд Джорджа Сороса працює у Киргизстані з метою дестабілізації країни, в якій домінує російський вплив. Усі ці гроші витрачались без відома уряду Жеенбєкова згідно повідомленню «TheTimes» від 10 січня 2020 року.

2 — У США є прибічники у киргизькій опозиції, але вони складають меншість, яка не має істотного впливу і не змогла усунути російський вплив у Киргизстані до сьогоднішнього дня. Тим не менш, вони активно використовують будь-які протиріччя між прибічниками Росії, які борються за владу, і майже не набули успіху, якщо б Росія не наказала Жеенбєкову подати у відставку з метою зняття напруження на вулицях і не розпорядилась призначити інших своїх агентів шляхом нових виборів, які будуть проходити під безпосереднім контролем Кремля.

П’яте — підсумок:

1 — Боротьба за владу у Киргизстані у першу чергу є локальним конфліктом і відбувається через недостатню зрілість управлінського інтелекту у тих, хто виходить на політичну арену в цій мусульманській країні. С причини цього виникають міжусобні конфлікти, які, по суті, повертаються до етнічних, територіальних, племінних, партійних — опозиційних чи проурядових — мотивів, навіть якщо конфліктуючі групи називають себе загальними назвами. Проте експерти відрізняють їх по етнічним, територіальним чи племінним походженням. Цей конфлікт (і безпосередньо даний випадок) не ставить на меті усунення потужного впливу Росії із цієї невеликої республіки.

Справа обстоїть так, що Росія побоюється зв’язку Америки з деякими опозиційними партіями на тлі сьогоднішнього хаосу, що виник після проголошення результатів парламентських виборів. Росія побоюється того, що Америці вдасться знов зайти у цю країн після того, як Росія доклала зусиль, щоб вивести Америку із Киргизстані. И Америка зможе набути такого впливу, який дозволить їй боротись з Росією у Киргизстані та в усій Середній Азії.

2 — Положення мусульман в Киргизстані та інших ісламських землях не зміниться, якщо злощасні правителі будуть і надалі правити мусульманами, переносячи Умму із одного плачевного положення в інше. Ця правителі переживають тільки за свої особисті інтереси. Вони вважають владу трофеєм і не володіють ніяким господарським управлінським поглядом на Умму, яка вибрала їх чи мовчки відреагувала на те, як безбожний колонізатор усадив їх на керівні посади.

Положення не зміниться, поки Умма не оживе; поки найсильніший прошарок мусульман не повстане і не скине цих горе-правителів; поки мусульмани не знищать корені безбожного колонізатора у своїх країнах і не побудують власну державу — Халіфат — на основі своєї релігії, обравши такого правителя, який буде управляти ними згідно з тим, що ниспослав Аллах, і якому вони будуть допомагати влаштовувати гідне життя на цьому світі і отримати блаженний Рай у світі Вічному з дозволу Аллаха. Всевишній Аллах говорить:

يَغْفِرْ لَكُمْ ذُنُوبَكُمْ وَيُدْخِلْكُمْ جَنَّاتٍ تَجْرِي مِن تَحْتِهَا الْأَنْهَارُ وَمَسَاكِنَ طَيِّبَةً فِي جَنَّاتِ عَدْنٍ ذَلِكَ الْفَوْزُ الْعَظِيمُ وَأُخْرَى تُحِبُّونَهَا نَصْرٌ مِّنَ اللَّهِ وَفَتْحٌ قَرِيبٌ وَبَشِّرِ الْمُؤْمِنِينَ

«Він пробачить вам ваші гріхи, введе вас у райські сади, в яких течуть річки, та у чудові оселі в садах Едема. Це — великий успіх. Буде іще те, що ви любите: допомога від Аллаха і близька перемога. Повідом же благу звістку віруючим!» (61:12,13).

1 Рабіуль-авваля 1442 р.х.
18.10.2020 р.