Питання: Які масштаби і значення трибічного оборонного альянсу, утвореного Австралією, Британією і США — AUKUS? Чи скерований даний альянс, як говорять спостерігачі, на протидію впливу Китаю у суперечливій акваторії Південно-Китайського моря?
Або це американсько-британський ляпас Парижу після того, як Франція нанесла удар по впливу Британії в Тунісі і влаштувала переворот проти американських агентів в Гвінеї, а також після того, як Франція взялась активно зводити незалежну від Америки європейську міць?
Відповідь:
Для повної ясності відповіді на вищезгадані питання розглянемо наступні обставини:
1 — Об’явлення нового альянсу
Під час віртуальної зустрічі президента США Байдена з прем’єр-міністром Австралії Скоттом Моррісоном і прем’єр-міністром Британії Борісом Джонсоном 15 вересня 2021року учасники зустрічі об’явили про створення нового трибічного партнерства в області безпеки — AUKUS. «… Ми усі усвідомлюємо першочергове значення забезпечення довгострокового миру і стабільності в Індо-Тихоокеанському регіоні, — заявив за підсумками зустрічі президент Байден. — Нам необхідно відстежувати як існуючу стратегічну обстановку в регіоні, так і те, як вона може розвиватись далі» (див. «Sky News Arabia» від 16.09.2021).
Голова уряду Австралії Скотт Моррісон заявив: «… ми продовжимо виконувати усі наші зобов’язання по Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ)». Британський прем’єр-міністр Боріс Джонсон назвав це рішення «вкрай важливим» і сказав, що «це буде одним із найскладніших і технічно важких проектів у світі, розрахованим на десятиріччя і вимагаючим найпередовіших технологій». Країни-учасники залишили в секреті план підготовки і формування цього альянсу. Дана новина приголомшила Китай і Францію.
2 — Реакції у відповідь
У відповідь Париж вибухнув від злості і звинуватив Америку і Австралію в брехні, а також звинуватив Британію в постійному опортунізмі. «Я розлючений, так не вчиняють союзники. Це удар в спину, — констатував міністр внутрішніх справ Франції Жан-Ів Ле Дріан. — Це однобічне, жорстке непередбачуване рішення … Ми встановили довірливі відносини з Австралією, проте нас зрадили». Париж розгніваний розривом підписаного в 2016 році контракту на будівництво для Австралії 12 підводних човнів на суму €56 млрд. ($66 млрд.).
Китай зі свого боку заявив про фактичний початок холодної війни на азіатському континенті і закликав Америку з Британією переглянути сумісність цього альянсу з Договором про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) на тому підґрунті, що передача Австралії технологій атомних підводних човнів як країні, що не володіє ядерною зброєю, може представляти собою порушення цього договору. Немає сумнівів в тому, що Китай порахує цей альянс небезпечним для себе, зокрема — з точки зору ядерних підводних човнів Австралії, які по факту протистоять гегемонії Китаю в азіатських морях.
3 — Поведінка Європи
Як відомо, Європа — традиційний союзник США — почала піднімати голову к кінцю періоду правління Трампа в Америці. Цьому відродженню також посприяло гасло нового президента США «Америка повернулась», яке з’явилось у відповідь на гасло Трампа «Америка перш за усе». Світ помітив, як виведення американського військового контингенту із Афганістану без усілякого врахування думок і інтересів європейських союзників продемонструвало залежність цих країн від Америки. Ухід американських військ із Афганістану став найбільш крупною міжнародною справою нової адміністрації США на протязі дев’яти місяців після приходу Байдена на посаду президента услід за Трампом. Це викликало шквал різкої критики на адресу Америки в Епропі.
Однією із найбільш резонансних подій став заклик Франції до створенню і зміцненню незалежних від Америки європейських озброєних сил. Потім світ почув про новий американський альянс з Австралією і вишедьшої із ЄС Британією, а це іще більше усугубило положення. Це і спонукало міністра закордонних справ Франції назвати те, що трапилось «ударом в спину», «болючим ударом» і «непередбачуваною дією, нагадуючою часи Трампа». Потім Франція відкликала свого посла із Вашингтону для консультацій.
4 — Наслідки того, що трапилось
При уважному вивченні масштабів цього нового військового союзу ми знаходимо, що те, що трапилось, є крупною подією на міжнародній арені, яке буде мати найрізноманітніші наслідки як в плані американської стратегії по стримуванню Китаю, так і в плані покарання Парижу з боку Америки і Британії за строптиву міжнародну поведінку Франції і вплив цього на решту кран ЄС. Вищесказане можна пояснити наступним чином:
Позиція Китаю
Вже не секрет для усіх країн світу, зокрема — для Китаю, що пріоритетними стратегічними цілями США сьогодні є боротьба з підйомом Китаю і стримування його міжнародних економічних і регіональних військових загроз. З самої першої миті проголошення даного військового союзу Китай зрозумів мету цього нового утворення і виразив обурення щодо того, що трапилось. Посол Китаю в Вашингтоні Лю Пенъюй закликав країни нового військового альянсу AUKUS (Австралія, Британія, США) позбутися від мислення і ідеологічних упереджень часів «Холодної війни». Дипломат виразив думку про те, що країнам не варто створювати виняткові блоки, мета яких полягає в завданні збитку третім державам (див. Al Jazeera Net за 16.09.2021).
а) Поза усіляких сумнівів, Китай розуміє, що даний крок служить ядром нового альянсу проти Пекіну по зразку північноатлантичного альянсу НАТО, який в свій час був заснований проти Радянського Союзу. Як повідомляє «Al Jazeera Net» з посиланням на «Washington Post»: «Ця угода дозволить Австралії набути і використовувати передові атомні підводні човни, які замінять старі човни з дизельними двигунами, що дасть Австралії наступальний потенціал, з яким Китаю доведеться рахуватись у випадку загоряння будь-кого конфлікту» (див. Al Jazeera Net за 17.09.2021). Одним словом, дана угода підвищить військовий потенціал Австралії — одного із членів азіатської антикитайської коаліції — завдяки набуттю нею атомних підводних човнів і американських крилатих ракет великої дальності «Tomahawk».
б) Китай розуміє, що американська стратегія протидії підйому Китаю не змінилась зі зміною адміністрації в Білому домі, що згідно даній стратегії Америка буде зміцнювати протидіючі Китаю держави в Індо-Тихоокеанському регіоні і створювати додаткові загрози навколо Китаю. Під приводом «відкритих морських територій» і «свободи морського пароплавства» Америка мілітаризує моря, які оточують Китай, або шляхом прямої передачі американських військових секторів, або шляхом надання прямої і крупної військової підтримки країнам американсько-азіатської коаліції, що виступає проти Китаю, таким як Японія, Південна Корея, Австралія, Індія та інші.
Одночасно з цим Америка розуміє, що її політика по стримуванню підйому Китаю прийшлась з запізненням з причини американських війн в Іраку і Афганістані. Зі свого боку, Китай бачить, що таке запізнення Америки вимушує Вашингтон піти на безмежні спроби зупинити підйом Китаю, а це дуже небезпечно. Пропозиція адміністрації Трампа про надання ядерної зброї Японії і Південній Кореї і сьогоднішня обіцянка адміністрації Байдена про надання Австралії ядерних підводних човнів вказують на крайнє підсилення американської політики проти Китаю всупереч усім міжнародним договорам.
Позиції країн AUKUS (Австралія, Британія, США)
а) Високопосадові офіційні особи американської адміністрації заявили, що дане оборонне партнерство утворилось в противагу зростаючому впливу КНР в азіатському регіоні. «Ця ініціатива скерована на забезпечення того, щоб кожен із нас володів найсучаснішими можливостями, які нам необхідні для маневрування і захисту від загроз, що швидко розвиваються», — зазначив президент США Джо Байден.
б) Прем’єр-міністр Британії Боріс Джонсон заявив, що «початок трибічного оборонного партнерства з США і Австралією скерований на спільну роботу по підтриманню безпеки і стабільності в Індо-Тихоокеанському регіоні». Він додав, що «першочерговою задачею цього партнерства є надання допомоги Австралії шляхом надання їй атомних підводних човнів».
в) Прем’єр-міністр Австралії Скотт Моррісон 16 вересня 2021 року повідомив, що його країна виходить із підписаної в 2016 році угоди з Францією по будівництву дизельних підводних човнів на $66 млрд. і віддає перевагу будувати атомні підводні човни в тісній співпраці з Британією і США. «Але дозвольте мені прояснити, що Австралія не прагне придбати ядерну зброю або створити громадянський ядерний потенціал. Ми будемо і надалі виконувати усі взяті на себе зобов’язання в сфері нерозповсюдження ядерних озброєнь», — запевнив при цьому австралійський прем’єр Моррісон.
Позиція Франції
Париж вкрай розгніваний і вражений ситуацією, яка склалась:
а) Підривом довіри назвав голова МЗС Франції Жан-Ів Ле Дріан розрив Австралією контракту з Парижем по підводним човнам. Це фактично удар в спину, заявив він. «Франція і Австралія встановили довірливі відносини, проте ця довіра була зраджена, — сказав Ле Дріан в ефірі радіостанції «France Info» — Я відчуваю злість і велике почуття гіркоти у зв’язку з розривом цього контракту … і підписанням нового партнерства між США, Британією і Австралією, яке припускає створення атомних підводних човнів для ВМФ Австралії» (див. Al Jazeera Net за 16.09.2021).
Він зазначив: «По вказівці президента Емманюеля Макрона я вирішив негайно відкликати своїх послів із США і Австралії для консультацій. Таке рішення виправдовується «виключною серйозністю заяв» Австралії і США 15 вересня 2021 року» (див. «Arabic Euronews» за 17.09.2021). Ле Дріан заявив, що він «розгніваний» ситуацією, яка склалась. «Союзники себе так не поводять, — зазначив міністр. — Це фактично удар» (див. «Deutsche Welle» за 17.09.2021). Франція на знак протесту скасувала заплановані на 17 вересня святкування в своєму посольстві в Вашингтоні з нагоди 240-річчя Чесапікської битви — найбільшої морської битви Війни за незалежність США, в якій союзний французький флот переміг британців (див. Al Jazeera Net за 18.09.2021).
б) Міністр озброєних сил Франції Флоранс Парлі назвала розрив масштабного контракту по покупці французьких підводних човнів «дуже поганою новиною» і «жахливим рішенням в сфері міжнародної політики». «Тепер ми бачимо, як США ставляться до своїх союзників і партнерів», — зазначила вона (див. Al Jazeera Net за 16.09.2021).
5 — Відсутність Франції в Антикитайській тріаді
Що стосується того, чому Антикитайська тріада на чолі з Америкою вирішила вжити таких заходів у відриві від Франції і по суті піддати Париж покаранню, то це пояснюється наступним:
а) Франція відкрито критикувала і відкидала політику адміністрації Трампа. Це яскраво простежувалось в ході кризи в Східному Середземномор’ї між Туреччиною і Грецією. З приходом адміністрації Байдена і виведенням американського військового контингенту із Афганістану в такому виді, який показав ступінь залежності від Америки європейських держав, бажаючих виглядати союзниками, а не сателітами, Франція знов взялась настирливо закликати країни ЄС до створенню європейських озброєних сил, незалежних від північноатлантичного альянсу НАТО. Інакше кажучи, Франція знов взялась за протидію американському військовому керівництву європейських держав. Окрім цього, Франція набралась сміливості і виступила проти американського впливу в Африці, що призвело до військовому перевороту в Гвінеї, не говорячи вже про активну військову діяльність Франції в регіоні африканського Сахеля. Усе це викликало обурення у Вашингтона у відношенні Парижу.
б) Після переговорів Британії по Brexit з країнами Європейського Союзу стало очевидним сильне погіршення британсько-французьких відносин. Жодна із цих двох країн не пішла на поступки, щоб розрядити обстановку. Яскравим підтвердженням тому служить європейська, зокрема — французька, непоступливість у пошуку умов угоди про вихід Британії із Європейського Союзу. Можливо, Франція і решта країн ЄС хотіли цим надати урок іншим державам в Європейському Союзі, щоб ніхто не думав послідувати прикладу Британії і вийти із Союзу.
Проте на ділі це призвело до безпрецедентному погіршенню франко-британських відносин і значному розходженню їх позицій в міжнародній політиці. Наприклад, коли Франції вдалось прибрати владу в Тунісі до своїх рук завдяки нещодавнім політичним маневрам Кайса Саіда, Париж не тільки проігнорував британські інтереси, а навпаки, звернувся до Вашингтону за допомогою проти Британії в Тунісі. Подібне не мало місця в політиці цих двох держав, Франції і Британії.
в) До цього, на початку травня 2021 року, спалахнула криза у острова Джерсі, який є коронним володінням Британії і знаходиться усього в 22 км від французького узбережжя. Британія відправила військові кораблі, щоб не допустити проникнення французьких рибалок в риболовні зони Британії після виходу останньої із Європейського Союзу. У відповідь на британські заходи Франція пригрозила відключити електрику на острові і направила поліцейські і сторожові катери для захисту французьких рибалок.
Усе це вказувало на стрімке погіршення відносин між двома країнами, що, безумовно, штовхає Британію до того, щоб нанести удар по Парижу і нацькувати Америку проти Франції в своїй підступній, звичній британцям манері — за лаштунками. За даними американської газети «The New York Times», британський уряд «зіграв одну із перших ролей в створенні трибічного альянсу з США і Австралією для розгортання атомних підводних човнів в Тихому океані, за словами офіційних осіб в Лондоні і Вашингтоні» (див. Al Arabiya Net за 19.09.2021).
г) Тим не менш, найнебезпечнішим чинником, особливо для Америки, є пацифістське ставлення Франції до Китаю, яке повністю суперечить позиції США. «Париж серйозно побоюється, що його традиційні союзники приймуть стратегію конфронтації з Китаєм, яка неминуче поставить під загрозу французькі інтереси в регіоні, і можуть створити загрозу безпеці одного мільйона французьких громадян в Новій Каледонії і Французькій Полінезії — двох важливих французьких територіях на так званих «заморських територіях» …». По усій видимості, Франція постарається зосередитись на «кристалізації незалежного європейського стратегічного вектора після того, як отримає головування в Європейському Союзі на початку наступного року. Вона продовжить свої зусилля по виводу Європи з-під американської оборонної парасольки і підсиленню позиції Європейського Союзу на міжнародній арені, щоб знов предстати крупною геополітичною силою» (див. Al Jazeera Net за 22.09.2021).
6 — Висновок
Такі масштаби і значення цього нового союзу, утвореного Америкою і Британією з Австралією для того, щоб зробити іще один крок по осаді Китаю, з одного боку, а з іншого — завдати болючий удар по Франції через розірвання угоди по підводним човнам з Австралією і невключення її в цей альянс. Даний альянс в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні (АТР), скерований на агресивне військове стримування Китаю, приведе до іще більшої мілітаризації і ескалації, а також підтверджує серйозне ставлення Вашингтону до необхідності припинення китайського підйому.
Що стосується відомої своєю безрозсудною політикою Франції, то вона не в силах навіть захистити своє обличчя від американсько-британських ударів. Більше того, усі держави Європейського Союзу відчувають велику слабкість. Величина міці ЄС, яку Франція хотіла закласти в основу європейських озброєних сил, незалежних від НАТО, є вкрай незначною (п’ять тисяч солдатів), що вказує на низькі міжнародні можливості Європи, особливо після виходу Британії із ЄС.
7 — Завершення:
Як видно, у цих називаємих «наддержавами» держав немає сталих цінностей. Всевишній Аллах говорить:
بَأْسُهُمْ بَيْنَهُمْ شَدِيدٌ تَحْسَبُهُمْ جَمِيعاً وَقُلُوبُهُمْ شَتَّى ذَلِكَ بِأَنَّهُمْ قَوْمٌ لَا يَعْقِلُونَ
«Між собою у них жорстока ворожнеча. Ти вважаєш, що вони єдині, але серця їх роз’єднанні. Це тому, що вони — люди нерозумні» (59:14).
Хробак поїдає ці держави зсередини і руйнує відносини між ними. Можливо, це передвісник однієї із добрих закономірностей, влаштованих Всевишнім Аллахом для надання допомоги і перемоги своєї релігії. Адже таким було положення двох крупних держав, Персії і Риму, в період виникнення Першої Ісламської Держави. Між ними постійно мали місце конфлікти. Всевишній Аллах говорить:
وَإِذَا أَرَادَ اللَّهُ بِقَوْمٍ سُوءاً فَلَا مَرَدَّ لَهُ وَمَا لَهُمْ مِنْ دُونِهِ مِنْ وَالٍ
«Якщо ж Аллах побажає людям зла, то ніщо не відверне цього. Немає у них володаря, окрім Нього» (13:11).
18 Сафар аль-Хайр 1443 р.х.
25.09.2021 р.
