Питання: Жителі Судану прокинулись 25.10.2021 від енергійних пересунень суданської армії, яка заарештувала деяких міністрів на додачу до цілої низки інших учасників світського уряду, потім заарештувавши і прем’єр-міністра Абдуллаха Хамдука...
Після цього голова Перехідної Військової Ради Судану Абд аль-Фаттах Бурхан об’явив по телебаченню про введення надзвичайного положення в країні, про розпуск Суверенної Ради Судану і ради міністрів, а також про звільнення з посад керівників областей. Потім він заявив про розпуск усіх міністрів і почав вимагати від генеральних управляючих взятись за виконання обов’язків міністрів... Бурхан заявив, що не порушує конституцію, але скасовує дію деяких із її основних статей. Він заявив, що не веде контрреволюційних дій, а бажає лише виправити хід революції! Усе це трапилось настільки раптово, що складається враження, нібито громадянська складова в уряді не очікувала цього. Як так? Невже положення в Судані так і залишиться на протязі довгих років в напруженому стані, де люди будуть відчувати страждання і нещастя ? Дякую за роз’яснення.
Відповідь: Брат! Я начну з іншого. Ви говорите: «Усе це трапилось настільки раптово», — проте це не так. Хто стежить за подіями в Судані з самого початку, той знає, що представники військових і представники громадянських сил сформували спільний уряд, а подібне партнерство не може тривати довго, оскільки обидві сторони працюють на різних хазяїв. Абд аль-Фаттах Бурхан, Мухаммад Дагало на прізвисько «Хамідаті» та їх прибічники працюють на Америку, а Абдуллах Хамдук і його організація працюють на Європу, зокрема — на Британію. І Бурхан, і Хамдук працюють в інтересах тих, від кого залежать.
Їм немає ніякого діла до інтересів населення, тому що турбота про справи народу, до якої зобов’язує Іслам, їх не хвилює. Окрім того, правління повинно покладатись на одну голову, а не дві, кожна із яких тягне в різні боки! Раніше, 23.09.2019, ми вже видавали відповідь на питання по цій проблемі в самому її початку, тобто приблизно з того періоду, коли обидві сторони прийшли до спільному правлінню, і тоді щодо розділення влади між військовими і громадянськими ми сказали наступне: «Швидше усього, Америка і Британія не зможуть спокійно співіснувати разом (в Судані), тому що їх інтереси різні і у кожної із двох сторін свої місцеві агенти.
Тому обидві сторони будуть намагатись звести нанівець дії одна одної! Відстежуючи поточні події, збираючи воєдино і підсумовуючи висловлювання іноземних і місцевих офіційних осіб про події в Судані, особливо американських і європейських чиновників... можна навскидку порівняти ті засоби, які використовує кожна сторона для боротьби з опонентом, для перемоги над ним і виключенням його із і влади». Ми вже говорили про те, що такий ісход цілком очікуваний, і ось він трапився. Щоб краще пояснити положення справ, розглянемо наступне:
По-перше:
Розглянемо ситуацію в Судані і протистояння сторін тут:
1. Судан — древня ісламська земля, де сьогодні домінує Америка з її міжнародним впливом, використовуючи для цього різноманітні засоби в регіоні, особливо місцевих агентів. Правлячий режим Судану задешево обслуговує американську політику, поки жителі Судану страждають від гніту, голоду, позбавлень і безробіття. Кожного разу, як жителі Судану піднімаються на революцію або акцію непокори, бажаючи Ісламу і змін, правителі карають їх, придушують і ставлять перед ними усілякі перешкоди, щоб не дати їм досягти мети, яка, до речі, є метою усіх мусульман в світі. Але в Судані протистояння Ісламської Умми з правителями-агентами переросло в протистояння американських агентів з британськими руками мусульман з обох сторін. Америка, як відносно новий колонізатор в регіоні, хоче таким методом вирішити дві проблеми: витіснити Британію як старого колонізатора і заодно переорієнтувати жителів Судану з боротьби за Іслам на боротьбу агентів невірних держав між собою.
2. Агенти Америки — Військова Рада — правили країною по т.з. «конституційному договору» з агентами британців і європейців — лідерами «Сил свободі і змін», ядром яких є «Асоціація інженерів», лояльні їм партії і озброєні угрупування. Цей «договір» був підписаний сторонами 21 серпня 2019 р., і тоді було вирішено, що представники Військової Ради будуть очолювати уряд на протязі перших 21 місяців, після чого представники громадянських будуть очолювати уряд подальші 18 місяців. Договір вступав в силу в минулому травні і повинен був діяти на протязі 39 місяців. Але потім в нього була внесена поправка згідно «Угоді в Джубі» 03.10.2020, згідно з якою період почергового правління був розтягнутий на 53 місяці. Було договорено, що з листопада цього року черга правління країною переходить у руки громадянських.
Таким чином, очевидно, що угода, укладена в 2019 р. між громадянськими із «Сил свободи і змін» і військовими із Військової Ради, було пасткою, встановленою Військовою Радою, позаду якої стоїть Америка. Військова Рада запропонувала «Силам свободи і змін», передати початкове правління військовим, і ті пішли на згоду, очікуючи, що після військових, по спливанню строку, влада перейде до громадянських. Громадянські «Сили свободи і змін» були введені в оману, адже вважали, що військові мирно передадуть їм владу після того, як перші 21 місяць утримували її в своїх руках. Якщо б Військова Рада стримала дане слово, то агенти британців і європейців прийшли б до влади і змогли провести широкі реформи, які б вплинули на управління країною і фінансування армії до такої міри, що це загрожувало б американському впливу в Судані. Америка не могла допустити такого.
3. Британці у цьому конфлікті займають публічну позицію.
«Британія виразила в середу готовність надати допомогу для рішення поточної політичної кризи в Судані в межах ініціативи прем’єр-міністра Абдуллаха Хамдука... Хамдук зустрівся в Хартумі в середу з представником міністерства Британії по справам Африки Вікі Форд в присутності спецпосланця Британії в Судані Роберта Фейрвезера і посла Британії в Судані Гілеса Левера. Вікі Форд підтвердила, що її країна надасть фінансову допомогу перехідному процесу в Судані, виражаючи заклопотаність поточною політичною кризою в країні... Далі вона сказала, що Лондон занепокоєний «кризою рівня життя в Судані у зв’язку з перекриттям «національної» дороги на сході Судану»... Форд заявила, що британський уряд готовий «вести спільну роботу з урядом Судану для рішення цієї проблеми в контексті нормалізації політичної ситуації в країні по тій дорожній карті, яку об’явив прем’єр-міністр Судану» турецьке агентство «Анадолу», 21.10.2021
Таким чином, спецпосланці європейських держав почали збиратись в Хартумі, щоб підтримати уряд Хамдука і підтримати заклик по скасуванню блокади Східного Судану, яка загрожує налаштувати народ країни проти уряду через нестачу продовольства і палива, а також підвищення цін.
4. Такою є загальна картина подій в Судані. Вона пояснює те, чому в країні існують дисонанс, конфлікт і протистояння сторін, що почалось з ініціативи американських агентів проти агентів Британії і Європи у цілому. Ми побачили, що усе, що мало місце раніше, було підготовкою військових, лояльних Америці, до того, щоб витіснити із влади і позбавити впливу громадянських лідерів, лояльних Британії і Європі. До числу таких підготовчих дій відносяться:
• Невдалий військовий переворот. Міністр оборони Судану, генерал-лейтенант Ясін Ібрагім, 21.09.2021 заявив про припинення спроби державного перевороту під керівництвом генерал-майора Абд аль-Бакия аль-Хасана Усмана Баркаві разом з 22 іншими офіцерами різноманітних звань, унтер-офіцерами і рядовими солдатами. Вивчаючи деталі цієї невдалої спроби військового перевороту, ми знаходимо, що вона підстроєна, оскільки дії секторів суданської армії в Хартумі, лояльних керівництву (Бурхану і Хамідаті), говорять про те, що військове керівництво в Судані не очікувало такої небезпеки. З іншого боку, біографія лідера спроби перевороту і його присутність в Каїрі дозволяють припустити щодо того, що керівництво армії усе ж таки було заздалегідь проінформоване про те, що повинно трапитись.
Лідер спроби перевороту до цього надавав військову допомогу Бурхану в операції «Бахр аль-Джебаль», як і допомагав Шамсуддіну Каббаші на заходів провінції Дарфур («Arabic 21», 22.09.2021). Він у цілому надавав підтримку воєначальникам суданської армії і Суверенній раді країни. В 2016 р. йому було присвоєно звання генерала, тобто іще у часи президентства Омара аль-Башіра. В 2018 р. керівництво перевело його в Хартум, що говорить про велику довіру, надану йому з боку військового керівництва. Саме це керівництво сьогодні замінює Омара аль-Башіра, управляючи Суверенною Радою.
Отож, генерал-майор Усман Баркаві був близькою і довіреною особою із числа агентів США в суданському генералітеті. Тому не уявляється реальним допустити з його боку спробу справжнього державного перевороту. Навпаки, його дії були оговорені з військовим керівництвом країни з метою утримати владу у руках Військової Ради до того, як прийде день її офіційної передачі громадянським лідерам. Те, що Баркаві виправдав свої дії незгодою з діями «Сил оперативної підтримки», і те, що він був звинувачений у непокорі наказам Хамідаті в 2020 р. — усе це аніскільки не додає правдоподібності його «бунту». Окрім того, Баркаві уїжджав в Каїр, щоб там пройти операцію по ампутації нижньої кінцівки, після чого повернувся в Харутум усього лише з п’ять днів до припускаємої спроби державного перевороту!
• Заворушення в Східному Судані. Щоб розжарити атмосферу проти уряду Хамдука чи громадянського компоненту Суверенної ради, на сході Судану 17.09.2021, а саме — в м. Порт-Судан, почались протести, які потім швидко перекинулись далі і призвели до зачинення усієї східної частини Судану разом з його портами, нафтопроводами і т.з. «національними» дорогами, з’єднуючими схід країни зі столицею Хартумом. Був зупинений рух комерційних вантажівок. Потом сплило на поверхню ім’я Вищої Ради, а потім вийшли місцеві племена під головування Мухаммада аль-Аміна Турка, який висунув жорстокі і, по суті, не виконувані умови на адресу уряду Хамдука про зняття «його блокади з Хартуму і усього Судану».
Широкомасштабне закриття східної частини країни було цілком штучним. Воно почалось 17.09.2021 в виді протесту проти «Угоди в Джубі» (столице Південного Судану), яка, згідно заявам протестуючих, порушує права Східного Судану. Вона була підписана з озброєними формуваннями, частина яких боролась за права східного регіону. Але проблема полягає в тому, що дана угода була підписана в 2020р., тобто рік назад, і на протязі усього цього року чомусь не було чути і бачити подібних протестів, та іще й в таких масштабах. Тому дані протести цілком штучні через повну розбіжність часу їх проведення з причиною.
Абд аль-Фаттах Бурхан назвав ці протести «політичними», а це означає, що за ними стоять військові, які не бажають дані протести подавляти силовим шляхом. Бурхан заявив так: «Перекриття Сходу... політична подія, і з нею треба вести політичну взаємодію» (independentarabia.com, 30.09.2021). Інакше кажучи, Бурхан ухиляється від рішення даної проблеми при тому, що вона загрожує безпеці Судану як держави і стабільному існуванню практично усього народу.
• Вимога розпуску уряду і призупинення дії Суверенної Ради. Військові при владі почали нагнітати обстановку, в результаті чого підсилились вимоги про розпуск уряду, але не з боку політичних сил і демонстрантів, а з боку самих же військових в Суверенній Раді. Після невдалої спроби перевороту військові припинили партнерські відносини з громадянськими в Суверенній Раді. «Телеканал «Аш-Шарк» повідомив, що Бурхан в своїй учорашній промові, звернутої до солдатів у військовому колі «Хартум-Бахрі» заявив про те, що необхідно досягти політичного рішення ситуації в країні, яке можливе тільки після «розпуску нинішнього уряду». Також він додав: «Єдине дієве рішення проблеми лежить через розпуск уряду і розширення бази політичних партій в перехідному уряді» (aawsat.com, 12.10.2021).
Сайт «Sudan Tribune» заявив, що прем’єр-міністр Судану Абдуллах Хамдук відмовив голові Суверенної Ради Абд аль-Фаттаху Бурхану і його заступнику Мухаммаду Хамдану на прізвисько «Хамідаті» у їх вимозі розпустити нинішній уряд і встановити новий. В той же час два джерела із ради міністрів заявили про те, що криза відносин між військовими і громадянськими в Суверенній Раді повернулась у колишній стан.
Вищезгаданий сайт, також посилаючись на інші джерела, заявляє про те, що голова Суверенної Ради і його заступник на зустрічі з трьома офіційними особами учора обговорили кризу політичного стану у країні і вирішили замінити існуючий уряд новим. Також Бурхан почав вимагати зупинити діяльність комітету по ліквідації колишнього режиму, відомого як «Комітет по позбавленню повноважень» (aljazeera.net, 15.10.2021). «Також Хамдук описав нинішню кризу, в яку потрапила країна, як найнебезпечнішу кризу, з якою стикається перехідний уряд після уходу старого режиму. Усі сторони закликали до єдності, щоб не занурити країну у хаос» («BBC», 18.10.2021).
У зв’язку з тим, що останні два місяці події загострювались, було ясно, що військові в Суверенній Раді під керівництвом Бурхана і його заступника Мухаммада Хамдана Хамідаті відсували перехідний етап передачі влади громадянським до невизначеного строку. «В своїй заяві Хамідаті сказав: «Передача головування в Суверенній Раді громадянським завчасна і в дану мить не стоїть на порядку денному». Далі він заявив: «Опис того, що відбувається сьогодні з причини скорої передачі влади громадянським є брехливим і ганебним» (arabi21.com, 08.10.2021).
По-друге, розкол всередині «Сил свободи і змін»:
Урядо Хамдука знепокоєний тим, що «Сили свободи і змін», які привели його до посту прем’єр-міністра країни, почали розділятись на фракції, особливо сильні серед яких дві. Перша фракція іменується «Група національного договору». Вона вважає, що проблема полягає в самому уряді Хамдука. Один із лідерів «Сил свободі і змін», керуючий «Групою національного договору» Мінні Міннаві, заявив, що істинна причина кризи в Судані полягає всередині «Сил свободи і змін» (aljazeera.net, 20.10.2021). Друга фракція назвала себе «Центральною радою» всередині «Сил свободи і змін», і вона представляє собою такі партії, як «Суданський Конгрес», «Національна Умма», «Федеральна асоціація» і «Партія БААС». У той час як перша фракція відкритим чином об’явила страйк з вимогою розпуску уряду і відставки Хамдука, нагадуючи своїми діями сидячи страйки 2019 р. проти режиму Башіра, друга фракція організувала мітинги, вимагаючи передати владу громадянським особам згідно конституційному документу.
Залишилось іще одне питання: чи змінили деякі британські і європейські агенти свою лояльність? Мова йде конкретно про Джібріла Ібрагіма — лідера руху «Справедливість і рівність», який займає пост міністра фінансів і економічного планування в уряді Хамдука, і Мінні Міннаві — губернаторі провінції Дарфур. Вивчивши це питання, ми виявили наступне:
1. Джібріль Ібрагім користувався довірою британського агента Абдуллаха Хамдука, який призначив його міністром фінансів при формуванні нового уряду 08.02.2021. До цього в середині 2019 р. в захист Джібріля Ібрагіма виступало катарське посольство в мить кризи, пов’язаної з його депортацією із Ефіопії 21.07.2019. Раніше він перебував разом зі своїм братом Халілем, якого вбила суданська армія під час авіанальоту. Він був одним із засновників руху «Справедливості і рівності» в Дарфурі, а також є супротивником лідера згуртування «Джанджавід», яке в майбутньому перейменували в «Сили оперативної підтримки», що перебуває під керівництвом Хамідаті в Дарфурі. Британія і Європа використали сили опору режиму Башіра в Дарфурі, налагодили з ними зв’язок і вибудували відносини, щоб тим самим нанести удар по режиму Башіра.
До цього у Джібріля Ібрагіма вже були зв’язки в ОАЕ і Чаді, і він мав можливість користуватись впливом Європи і Британії в цих країнах. Через ці причини важко припустити, що чоловік на кшталт нього, маючий давні і міцні відносини з Британією і Європою, раптом усе це кинув і переметнувся на інший бік, ставши агентом Америки.
2. Аналогічно і Мінні Міннаві був одним із лідерів війни в Дарфурі проти режиму Башіра на протязі двох десятиріч, перш ніж склав зброю і примирився з офіційною владою в Хартумі. Потім він став помічником Омара аль-Башіра при «Угоді в Джубі». Донедавна він був довіреною особою Хамдука — нинішнього прем’єр-міністра країни, — який призначив його губернатором Дарфуру у минулому січні після того, як була підписана «Угода в Джубі» про мир. Окрім того, з причини своєї племінної приналежності, він перебуває в історичній ворожнечі з агентом США, віце-президентом Суверенної Ради Хамідаті.
3. Таким чином, швидше усього, британці склали хитрий план, згідно якому два її чоловіки переходять у табір агентів США, показово відсторонюючись від табору агентів Британії і Європи. Для чого? Для того, щоб у випадку, якщо Бурхан доб’ється свого і відтіснить Хамдука його прибічниками від влади, а потім сформує новий уряд, то у Британії опиниться два агенти всередині проамериканського табору, за допомогою яких вона зможе вплинути на нову владу. Це звичайний спосіб британців, до якому вони вдаються в подібних ситуаціях.
По-третє:
Дивлячись на те, в якому напрямі розвиваються події в Судані і до чого ведуть дії агентів Америки, з одного боку, і дії агентів Британії і Європи з іншого боку, ми робимо висновок, що усі вони ведуть до кровопролиття, тиранії, голоду і кризам. Жителі Судану повинні усвідомити те, в якій ситуації вони опинились, і відвернутись від усіх нікчемних правителів-агентів Америки, Британії і Європи, адже для цих зрадників життя суданського народу і його ресурси є лише об’єктом інтересів невірних держав, яким вони служать. Жителі Судану повинні зрозуміти це і об’єднатись проти усіх цих агентів без винятку, повинні ухопитись за вервь Аллаха усі разом і постати проти них, скинути їх і встановити такий режим, яким буде задоволений Аллах: ісламську державу Халіфат за методом пророцтва! Народ Судану гідний цієї держави, заслуговує її блага і здатний таким шляхом врятувати себе, об’єднатись і позбавити невірні держави усілякого впливу на своїй землі!
وَيَوْمَئِذٍ يَفْرَحُ الْمُؤْمِنُونَ * بِنَصْرِ اللَّهِ يَنْصُرُ مَنْ يَشَاءُ وَهُوَ الْعَزِيزُ الرَّحِيمُ
«В той день віруючі зрадіють допомозі Аллаха. Він допомагає, кому побажає. Він — Могутній, Милосердний» (30:4,5).
12 Рабі уль-авваль 1443 р.х.
25.10.2021р.
