Перестрілки між співробітниками служб безпеки Афганістану і Пакистану на кордоні лінії Дюранда

Відповіді на питання
Друкарня

Питання: Час від часу на кордоні між Пакистаном і Афганістаном, прозваним «лінією Дюранда», виникають перестрілки між силами безпеки Афганістану і Пакистану, в результаті чого гинуть десятки людей з обох сторін.

Після того, як у серпні 2021 р. до влади в Афганістані прийшов рух «Талібан», перестрілки на кордоні почастішали. Чому так відбувається? Цьому сприяють місцеві чи іноземні сили?

Відповідь: Щоб ясно зрозуміти причини того, що відбувається, треба розглянути наступне:

Перше: історична і географічна реальність Афганістану і Пакистану:

1. У 1893 р. між тодішнім міністром іноземних справ Великобританії Мортімером Дюрандом і правителем Афганістану Абдурахманом ханом була укладена угода про проведення сухопутного кордону, який розділяє сучасний Пакистан і Афганістан. Цей кордон називається «лінією Дюранда». Її протяжність складає 2640 км. Вона тягнеться з північного сходу на південний захід. Цей кордон у майбутньому став офіційним кордоном між Пакистаном і Афганістаном, розділивши пуштунські племена на дві частини, тобто прикордонні райони населені мусульманами, які належать до одних і тих же племен пуштунів. В Афганістане пуштуни складають відносну більшість населення (біля 40%). Останні 200 років правителями цієї країни були тільки пуштуни. В Пакистані пуштуни складають другий за чисельністю народ після пенджабців. Афганістан відмовився визнавати цей кордон, тим більше що, провівши його, Англія не враховувала демографічних, етнічних і племінних особливостей регіону. Лінія Дюранда цілком штучна, адже була накреслена англійцями від руки у їх колоніальних інтересах 12 листопада 1893 р. британці, як і багато інших до них, з усіх сил намагались взяти під контроль прикордонні гірські райони, в яких проживали племена, які викинули владу англійців над собою так само ж, як до них відкидали владу персів і індусів, які так само бажали поширити свій вплив в їх краях. У спробах завоювати Афганістан в 1839 і 1842 рр., Британія зазнала військової поразки. Потім вона вирішила повторити цю спробу у 1878 р., але була вимушена вивести свої війська через два роки. Проте за час свого перебування вона змогла налагодити політичний вплив в Афганістані за допомогою місцевих правителів, які підписали з нею у 1879 р. Гандамакський договір, згідно якому Афганістан уступав Британії величезні землі, і остання приєднала їх до своєї колонії в мусульманській Індії. Окрім того, правителі Афганістану погодились на те, щоб британці вели нагляд за іноземними відносинами Афганістану, і Афганістан погодився обмежити свої зв’язки з населенням втрачених земель в обмін на фінансову допомогу, надану Британією.

2. Приблизно до середини XX сторіччя Британія контролювала Афганістан і Пакистан руками своїх прибічників, поки в Пакистані не трапився військовий переворот під кураторством США. Тоді автоматично зник британський вплив і в Афганістані. Монархія була скасована. Через відносно короткий час свою гегемонію над Афганістаном спробували встановити руські, і в кінці 1979 р. вони окупували Афганістан, але потім зазнали тяжкої поразки і були вимушені принижено покинути цю країну. Потім їх спробу вирішили повторити американці, і вони постарались поширити свій вплив в Афганістані за допомогою Пакистану і Саудівської Аравії, які слідували американським вказівкам. Потім у 1999 р. рух «Талібан» уперше прийшов до влади в Афганістані і встановив свій уряд,проте через два роки, в 2001 р., Америка скинула їх уряд, провівши військову операцію і окупувавши Афганістан. Подальші 20 років в Афганістане йшла партизанська війна, яка закінчилась військовою поразкою США у 2021 р., після чого Америка квапливо виводить війська із Афганістану, і до влади в цій країні 15.08.2021 знов приходить «Талібан».

Друге: останні перестрілки між Афганістаном і Пакистаном

1. Як тільки рух «Талібан» прийшов до влади в Кабулі після уходу США у серпні 2021 р. згідно з угодами, досягнутими в Досі,, то почав гучно заявляти про протест проти прикордонних заходів, до яких вдається Пакистан. Прикордонні провокації стали нормою відносин між двома сторонами. Кордон між країнами інколи спалахував у зв’язку з переселенням афганських біженців і пересуненнями пуштунських родин, які раніше мали можливість спокійно без усіляких перешкод перетинати кордони. Перекриття кордонів призвело до напруженню відносин, які вилились в перестрілки, в результаті яких з’явились жертви серед тих, хто хоче і надалі безперешкодно перетинати кордони, перевозити людей і товари. Потім Пакистан іще більше підсилив обмеження і уперше в історії почав вимагати від афганців в’їзної візи. Масла у вогонь долило рішення Пакистану побудувати триметровий паркан уздовж кордону . Сотні мільярдів доларів були витрачені на зведення сотень кілометрів паркану. Усе це було зроблено під приводом контролю переміщення товарів і людей, а також захисту Пакистану від проникнення терористів. Таким чином, роздільна стіна стала однією із причин напруженості обстановки і виникнення зіткнень на кордоні між двома країнами. Потім у відповідь уряд «Талібану» вирішив не дати уряду Пакистану продовжувати будівництво паркану після того, як він вже був завершений на 90%. Попередній уряд Афганістану під керівництвом Ашрафа Гані підписав угоду з Пакистаном про будівництво паркану. Проте «Талібан» скинув уряд Ашрафа Гані і почав чинити опір зведенню паркану кожного разу, коли Пакистан намагався продовжити будівництво, що і приводило озброєні сили обох сторін до протистояння на кордоні, в результаті чого з обох сторін буди вбиті і поранені. Про ситуацію говорить Міна Гул Задран — племінний вождь в провінції Хост, що на півдні Афганістану: «Позиція руху «Талібан» відповідає природним поглядам племен у відношенні кордону, тому що неможна проводити роздільний паркан між синами одного роду, які походять із одного племені, яких об’єднують одні традиції, одна релігія і одне суспільство. Між двома сторонами існують родинні відносини, і це факт, через що племена з самого початку не були згодні з будівництвом паркану, але не могли нічого з цим зробити. Уряд Ашрафа Гані підписав угоду з Пакистаном відносно будівництва паркану, проте рух «Талібан» знає важливість племен для себе, тому що опирається на них, черпаючи із племен свою силу...» (alaraby.co.uk, 19.04.2022).

2. Ось так відносини між двома країнами погіршились, особливо після того, як Пакистан звинуватив талібів у тому, що вони не заважають руху «Техрік-е Талібан Пакистан» нападати на пакистанську армію. Після цього Пакистан піддав бомбардуванню території всередині Афганістану, стверджуючи, що вони належать «Техрік-е Талібан Пакистан», і тоді конфронтація між сторонами підсилилась. Афганістан звинуватив Пакистан у тому, що останній продовжує служити коридором для американської авіації, яка насит удари по Афганістану, в результаті яких, зокрема, в Кабулі загинув лідер «Аль-Каїди» Айман Завахірі. Виконуючий обов’язки міністра оборони в русі «Талібан» Молла Мухаммад Якуб заявив про те, що Пакистан повинен заборонити американцям використовувати повітряний простір Пакистану для нанесення повітряних ударів по Афганістану. Мухаммад Якуб заявив про те, що згідно відомостям, отриманим його урядом, американська авіація для цієї мети користується повітряним простором Пакистану («BBC», 29.08.2022).

3. Інтереси Пакистану були порушені як на території Пакистану, так і на території Афганістану прибічниками «Техрік-е Талібан Пакистан», після чого пакистанська армія почала нападати на позиції цієї організації всередині самого Афганістану. Для цього Пакистан застосував авіацію і наніс авіаудари по афганським провінціям Хост і Кунар у квітні 2022 р., в результаті чого було вбито 47 людей. Цим самим Пакистан помстився за напади на своїх людей з території Афганістану, коли було вбито 7 пакистанських солдатів в регіоні Вазірістан від рук озброєних осіб, які безперешкодно прибули з території Афганістану. Уряд «Талібану» попередив Пакистан про те, що не буде мовчати і відповість силою, якщо подібне повториться знов. Незважаючи на те, що 02.06.2022 між «Техрік-е Талібан Пакистан» і делегацією пакистанського уряду в Кабулі при посередництві афганського уряду була укладена угода про припинення вогню, договір був порушений через два місяці у серпні, коли Пакистан вбив одного із лідерів «Техрік-е Талібан Пакистан» і трьох його соратників. Їх Пакистан вважає винними у масовому вбивстві у військовому училищі в 2014 р., коли було вбито 126 курсантів. Після цього обидві сторони розгорнули військові операції одна проти другої . Остання перестрілка трапилась 15 грудня 2022 р. В ній було поранено 16 пакистанських мирних жителів. Дана перестрілка між афганськими і пакистанськими прикордонниками була менше, аніж тиждень назад. Був на тиждень закритий прикордонний КПП «Чаман», який вважається одним із найбільших КПП з причини розташування на головному торговому шляху. Тоді 20.12.2022 високопосадові військові і громадянські особи двох країн провели зустріч біля «Воріт Дружби» на кордоні Пакистану і Афганістану з метою знайти механізми для встановлення миру і стабільності на кордоні і розрядити напруженість в прикордонному районі, припинити перестрілки і численні взаємні напади озброєних сил обох сторін. Але зустріч провалилась і не дала ніяких ефективних результатів.

Третє: мотив до перестрілок і причина накалу напруженості між двома країнами.

Відповідь на це питання вимагає урахування двох важливих аспектів: переслідування і провокації на адресу «Талібану» з боку Пакистану і Америки:

1. Переслідування і провокації з боку пакистанського режиму:

• Коли Пакистан наносить авіаудари по території Афганістану, провокує афганців на кордонах, не дозволяючи їм пересуватись, закриває кордони між родичами, ніби так і повинно бути, встановлює паркани і т.д., то усе це, звичайно ж, одного разу викличе зворотну реакцію з боку «Талібану». І ось цілком очікувано «Талібан» відповідає артилерійським ударом на авіаудари Пакистану, пробиває паркан в деяких місцях, вступаючи в перестрілку для цього з пакистанськими прикордонниками, що викликає велике напруження з обох сторін і ризикує вилитись в крупне протистояння.

• Пакистанська армія веде своєрідну війну проти пуштунів в Пакистані і Афганістані, коли, наприклад, переносить лінію кордону вглиб території Афганістану, або коли вводить жорсткі обмеження для афганських біженців і пуштунських родин, які легко перетинали раніше кордон, не зустрічаючи ніяких перешкод. Це призвело до остаточному вибуху ситуації, що і вилилось у жертви серед людей, які намагались відкрити кордони, вимагаючи пропустити людей і товари. Але після цього Пакистан лише підсилив обмеження і уперше в історії ввів в’їзні візи для афганців …

• Напруженість усугубляється іще і тим фактом, що пакистанський режим сприяв проходу американської авіації, яка піддала удару територію Афганістану, як, наприклад, в день вбивства в Кабулі лідера «Аль-Каїди» Аймана Завахірі, як було сказано вище в заяві Мулли Мухаммада Якуба

2. Переслідування «Талібану» з боку Америки:

• Америка не допускає міжнародного визнання «Талібану» і його правління в Афганістані. Влада «Талібану» приймається лише як реальність, яка склалась. Америка висунула багато умов «Талібану» для його міжнародного визнання. Міжнародне визнання стало дієвою зброєю проти правління «Талібану», тому що в обмін бажаного ним визнання «Талібан» повинен буде зобов’язатись виконати такі міжнародні умови, як:

1) Введення до складу свого уряду групи афганських секуляристів-агентів США, які раніше вже були в уряді Афганістану.

2) Визнання прав жінок на західний манер.

3) Визнання усіх нападок на «Талібан» і штучних претензій до ньому як правильних і доречних.

• Америка утримує у себе фінансові засоби Афганістану і не дозволяє уряду «Талібану» ними скористатись. Більше того, Америка витратила частину цих засобів на свої цілі, щоб тим самим ослабити владу «Талібану» і спричинити на нього тиск, щоб викликати обурення діями «Талібану» всередині Афганістану з боку світські налаштованих громадян, пов’язаних з США.

• Америка хоче, щоб Індія сконцентрувалась на протистоянні Китаю. Це можливо шляхом забезпечення безпеки кордонів між Індією і Пакистаном, для чого треба зайняти Пакистан з’ясуванням відносин з Афганістаном. Саме тому кордон між Афганістаном і Пакистаном знаходиться в постійній напрузі, а Індія може зосередитись на протистоянні Китаю…

3. Як підсумок ми маємо обмеження, введені на адресу «Талібану» з боку Америки і Пакистану, особливо Пакистану, який живе сьогодні під правлінням режиму на чолі з Шахбазом Шаріфом, строго слідуючого наказам Америки. Режим Пакистану веде міжнародні відносини і зовнішню політику тільки лише у межах американських вимог … У зв’язку з цим стає ясним наступне:

• Незважаючи на те, що Америка уклала мирну угоду з рухом «Талібан» у 2020 р. в Досі — столиці Катару, а «Талібан», об’явивши ісламський емірат Афганістан, пообіцяв, що ніколи не буде використовувати територію Афганістану для загрози Америці чи її союзникам, що буде забороняти усім організаціям і приватним особам в Афганістані погрожувати Америці та її союзникам, не дозволить нікому озброювати, навчати, фінансувати такі організації і осіб, а також надавати їм притулок, заявивши про те, що «Америка і Ісламський Емірат прагнуть до виробленню позитивних відносин між собою»… незважаючи на усе це, земля Афганістану як і раніше піддається ударам з боку Америки. Вустами свого президента Джо Байдена, процитованого 01.08.2022 офіційною сторінкою адміністрації США, Америка заявила про те, що «нанесла авіаудар по столиці Афганістану Кабулу, знищивши лідера «Аль-Каїди» Аймана аз-Завахірі...». Також в вищенаведеній заяві Мулли Мухаммада Якуба було сказано про це. Усе це говорить про те, що Америка використовує свої спецслужби, шпигунів і агентів на території Афганістану, з якими так і не було покінчено. Пакистан продовжує залишатись під впливом Америки, оскільки координує свої дії з Америкою і веде з нею спільні дії у відношенні Афганістану.

• Також це вказує на те, що перестрілки на кордоні між Афганістаном і Пакистаном були розпочаті з підбурювання Америки з метою зайняти Пакистан проблемами на кордоні з Афганістаном і відволікти увагу Пакистану від Індії, щоб остання мала можливість зосередитись на протистоянні Китаю. Також цими перестрілками Америка бажає спричинити тиск на «Талібан», особливо — на «Мережу Хаккані» всередині «Талібану», яка прославилась цілою низкою нападів на озброєні сили США і НАТО в Афганістані. Америка бажає примусити їх погодитись з деякими договорами, прийняти міжнародні ідеї або взагалі примусити керівництво «Талібану» здати Америці членів «Мережи Хаккані».

Четверте: на завершення треба сказати, що Америка і ті, хто співпрацює з нею, тобто різні її агенти і прибічники — вони і є призвідники смути на землях мусульман. Америка та її прибічники не бажають нести за мусульман ніякої відповідальності.

هُمُ الْعَدُوُّ فَاحْذَرْهُمْ

«Вони є ворогами — стережись же їх» (63:4).

Тому дивно спостерігати за тим, як уряд «Талібану», не дивлячи ні на що, відправляє своїх представників до Катару на зустріч з представниками Америки при тому, що у цей же час Америка бомбардує дома в Афганістані з жильцями, не дотримуючись своїх договорів, при тому, що Америка арештувала гроші Афганістану, що суперечить договору, укладеному в Досі. Такими є невірні колонізаторські держави. Усі невірні однакові! Вони — одна община, не дотримуються ані договорів, ані угод…

Положення сучасних мусульман виправить тільки те, що виправило положення перших мусульман: правління по Шаріату у Праведному Халіфаті за методом пророцтва,який вижене ворогів з наших земель.

فَإِمَّا تَثْقَفَنَّهُمْ فِي الْحَرْبِ فَشَرِّدْ بِهِم مَّنْ خَلْفَهُمْ لَعَلَّهُمْ يَذَّكَّرُونَ

«Якщо ти зустрінешся з ними у битві, то покарай їх суворо, що розсіяти тих, хто позаду них, — можливо,вони пом’януть назидання» (8:57).

Конституцією Халіфату є сам Іслам, черпаючий закони із Корану і Сунни, а також того, на що вони вказують: іджма сподвижників і кияс. Це означає, що у нього не можу бути штучної конституції 1964 р., складеної у часи Мухаммада Захір Шаха в Афганістані, правління якого закінчилось у 1973 р. Проте «Талібан» вирішив відродити цю конституцію, про що і заявив публічно 28.09.2021 (aljazeera.net, 28.09.2021). Усі штучні конституції в інших ісламських землях суперечать Шаріату Аллаха.

وَأَنِ احْكُم بَيْنَهُم بِمَا أَنزَلَ اللَّهُ وَلَا تَتَّبِعْ أَهْوَاءَهُمْ وَاحْذَرْهُمْ أَن يَفْتِنُوكَ عَن بَعْضِ مَا أَنزَلَ اللَّهُ إِلَيْكَ ۖ فَإِن تَوَلَّوْا فَاعْلَمْ أَنَّمَا يُرِيدُ اللَّهُ أَن يُصِيبَهُم بِبَعْضِ ذُنُوبِهِمْ ۗ وَإِنَّ كَثِيرًا مِّنَ النَّاسِ لَفَاسِقُونَ

«Суди між ними згідно тому,що ниспослав Аллах, не потурай їх бажанням і стережись їх, щоб вони не відвернули тебе від частини того, що ниспослав тобі Аллах. Якщо ж вони відвернуться, то знай, що Аллах бажає покарати їх за деякі із їх гріхів. Воістину, багато людей є нечестивцями» (5:49).

Усі лиха і смути, які уражають мусульман, а також амбіції невірних колонізаторів в ісламських землях, мають місце з причини віддалення Умми від правління по Шаріату в Праведному Халіфаті за методом пророцтва. Це загальновідомо, усі адекватні люди це розуміють і навіть відчувають.

Афганістан і Пакистан були нацьковані один на одного Америкою. Вони навіть не розуміють, наскільки злочинними в Шаріаті вважаються перестрілки і конфлікти між мусульманами. Через це вони не можуть сконцентруватись на своїх істинних ворогах — Америці та Індії, — кидаючих дрова у вогонь братовбивчих зіткнень між собою. Мусульмани Афганістану і Пакистану повинні припинити конфлікт, примиритись, як належить братам, обірвати усі зв’язки з головою невір’я Америкою та іншими невірними державами-колонізаторами, контролюючими наші країни. Вони повинні підтримати пропозицію встановити Халіфат, щоб звеличились Іслам і мусульмани і принизилось невір’я і невірні.

وَيَوْمَئِذٍ يَفْرَحُ الْمُؤْمِنُونَ ‎٤‏ بِنَصْرِ اللَّهِ ۚ يَنصُرُ مَن يَشَاءُ ۖ وَهُوَ الْعَزِيزُ الرَّحِيمُ

«У той день віруючі зрадіють допомозі Аллаха. Він допомагає, кому побажає. Він — Могутній, Милосердний» (30:4,5).

 

6 Раджаба 1444 р.х.
28.01.2023

 

Головне меню