Питання: Ассаляму алейкум ва рахматуллахі ва баракятуху.
На сайті «Al Jazeera» 19.03.2023 була опублікована новина: «В Перехідній суверенній раді Судану в суботу заявили, що сторони, які не підписали рамкову угоду, виразили бажання досягти політичного врегулювання, яке покладе край кризі в країні. Це відбулось після зустрічі заступника голови Ради Мухаммада Хамдана Хамідаті і цих сторін. Примітно,що Суверенна рада Судану і громадянські сили, у першу чергу — сили «Декларації свободи і змін» (центральна рада), підписали 5 грудня 2022 року рамкову угоду про запуск нового перехідного етапу в країні. Проте інші сили відмовились підписувати угоду, в тому числі — сили «Декларації свободи і змін» (демократичний блок)».
На сайті «Al-Araby Al-Jadeed» 16.03.2023 було опубліковано: «Сторони, які підписали рамкову угоду, взяли участь в роботі Конференції по правосуддю і правосуддю перехідного періоду в Хартумі в четвер в межах роботи заключного етапу політичного процесу».
Враховуючи, що в ЗМІ поширились повідомлення про розбіжності між командуючим армією, головою Суверенної ради аль-Бурханом і його заступником в Раді, командуючим Силами оперативної підтримки Мухаммадом Хамданом Дакло (Хамідаті), чи дійсно близько фінальний етап? Чи могла Америка влаштувати ці розбіжності для того, щоб Хамідаті став незалежним і відокремив Дарфур, як це трапилось з Південним Суданом, тим більше, що Хамідаті має вагу в Дарфурі? Або це штучні розбіжності з метою визначити роль кожного гравця? І яке значення мають взаємні візити Хартума і Еміратів саме в цей час? Нарешті, чи пов’язані з цими конфліктами спроби аль-Бурхана нормалізувати відносини з єврейським утворенням? Прошу вибачення за велику кількість питань. Нехай винагородить Вас Аллах!
Відповідь: Було б краще розділити усі ці питання, але ми спробуємо відповісти на них в декількох пунктах:
I
Офіційний представник суданських озброєних сил бригадний генерал Набіль Абдуллах записав відеозвернення до народу, опубліковане в ЗМІ 11.03.2023, заявивши: «Озброєні сили підтверджують свою прихильність ходу поточного політичного процесу і суворому і повному виконанню того, що було підписано в рамковій угоді, яка веде до уніфікації військової системи і створенню громадянського уряду на решту частини перехідного періоду, поки не пройдуть вибори». Опозиційні сили привітали цю заяву. Оскільки у них були сумніви в тому, що армія буде дотримуватись угоди, побачивши, як вона працює над виходом із угоди, над її припиненням чи обходом, а також ставить умови перед її виконанням.
II
Заява озброєних сил буда зроблена наступного дня після того, як поширились новини про вантажівки з озброєними групами, пов’язаними з оперативною підтримкою, які направляються до Хартуму із регіону Дарфур. Армія розгорнула крупні сили в низці столичних районів. Деякі вважали це підготовкою до неминучої битви між озброєними силами на чолі з аль-Бурханом і Силами оперативної підтримки на чолі з Дакло через загострення розбіжностей між двома командуючими. Офіційний представник озброєних сил Набіль Абдуллах заявив: «Ситуація в країні знаходиться під контролем, і те, що в деяких соцмережах повідомляють про проникнення озброєних груп до Хартуму, не відповідає дійсності» («Alyoum Altali», 10.03.2023). Проте в заяві офісу офіційного представника озброєних сил говориться: «Він не робив заяв, що заперечують факт проникнення озброєних груп до штату Хартум,ані для яких засобів масової інформації. Керівництво озброєних сил і служб безпеки країни мудро і терпляче стежить за ситуацією з безпекою в країні, піклуючись про спокій країни і громадян» («Asharq Al-Awsat», 11.03.2023). Це підтвердження офіційного представника ВС і спростування із його ж офісу вказують на те, що армія грає на нервах людей, і одна із цілей полягає в тому, щоб залякати опозицію і підготувати атмосферу до зустрічі аль-Бурхана з Дакло для примирення, стверджуючи, що вони перебувають в розбіжностях і суперечках.
III
Услід за цим було об’явлено, що ввечері 11.03.2023 відбудеться зустріч між аль-Бурханом, Дакло і сторонами, які підписали рамкову угоду. Суверенна рада Судану опублікувала заяву, в якій говориться, що аль-Бурхан і Дакло «обговорили хід політичного процесу і необхідність просунення згідно до узгоджених домовленостей» і що вони «ухвалили продовження того, що було названо узгодженими домовленостями у відношенні політичного процесу». На завершення консультацій, на яких обговорювалась політична ситуація і ситуація з безпекою в країні, вони вирішили «сформувати спільний комітет безпеки між регулярними військами, відповідними державними органами і озброєними рухами для спостереження за ситуацією з безпекою в країні» («Sudan Tribune», «Al Jazeera», 11.03.2023). Усе повинно було виглядати так, що між аль-Бурханом і Дакло є конфлікт, як нібито армія ось-ось зіткнеться з Силами оперативної підтримки, але після цих зустрічей ситуація тимчасово заспокоїлась.
IV
Дакло (Хамідаті) раніше заявляв, що «його участь в перевороті 25 жовтня 2021 року було помилкою, додаючи, що цей переворот став дверима до поверненню скинутого режиму» («Al Jazeera», 19.02.2023). Дакло рішуче відстоював те, що він разом з армійським керівництвом зробив проти попереднього уряду. Не може бути, щоб його думка змінилась і щоб він розкаювався. Швидше, усе це було зроблено для того, щоб обманом примусити опозицію послідувати за ним або наблизитись до нього. Тому услід за цією заявою він сказав: «Угода представляє собою єдиний пакет, який повинен бути реалізований як єдине ціле без фрагментації» («Arabic Post», 21.02.2023). Потім Хамідаті підсилив свою риторику, показуючи, як нібито він протистоїть керівництву армії, і заявив: «Ми не допустимо до управлінню країною нікого, хто хоче стати диктатором. Ми за власною волею погодились передати владу повноцінному громадянському уряду . Головна суперечка в країні йде між тими, хто засидівся при владі, і тими, хто хоче передати її громадянським особам. Між Силами оперативної підтримки і озброєними силами немає проблем, швидше, проблема з тими, хто в усьому звинувачує армію. Принцип формування громадянського уряду був узгоджений між армією, Силами оперативної підтримки і нашими братами в Суверенній раді» («Asharq Al-Awsat», 08.03.2023). Здається, він хоче грати роль в стані громадянських сил і дуже хоче повної реалізації рамкової угоди. З іншого боку, аль-Бурхан натякав, що рамкова угода не є зобов’язуючою для армії, оскілки в ній не беруть участь усі політичні сили. Але потім аль-Бурхан пообіцяв продовжити виконання рамкової угоди шляхом об’єднання Сил оперативної підтримки і озброєних формувань з армією. Він заявив: «Якщо буде чітка розмова про інтеграцію Сил оперативної підтримки і озброєних формувань до складу озброєних сил, ми будемо діяти за рамковою угодою. Будь-які розмови, окрім цього, неприйнятні» («Asharq Al-Awsat», 08.03.2023). Усе це показує, що розбіжності між аль-Бурханом і Хамідаті були щодо шляхів реалізації рамкової угоди при тому, що кожен із них показав свою прихильність угоді.
V
У відповіді на питання (11.12.2022) щодо рамкової угоди, підписаної 05.12.2022, ми написали: «Ця рамкова угода рятує від скрутного стану керівництво країни на чолі з аль-Бурханом, його заступником і тими, хто з ними, тому що громадяни Судану відкидають їх владу і не надають їм підтримки всередині країни. Ця угода забезпечує військовому керівництву недоторканість і захист від судових переслідувань за ті злочини, які вони коїли, залишившись непокараними. Вони виявились нездатними вести адміністративне управління справами країни і зазнали поразки у вирішенні звичайних проблем громадян. Якщо вони щось робили, то тільки коли бачили в цьому можливість зберегти вплив Америки в країні після того, як пав режим колишнього президента Умара аль-Башира. При цьому не варто забувати, що інша сторона — т.з. «Сили свободи і змін» і партії, які сформували уряд — теж зазнали поразки у спробах управляти країною, вирішувати її проблеми і забезпечити вдоволення мінімальних потреб населення. Усе, що вони робили ,було заради захисту інтересів Британії в Судані». Також ми написали: «Чи буде ця угода дійсно виконуватись? Сумнівно. Чи врятує вона стан справ в країні? Навряд чи, тому що має неправильні основи <…> Для суспільства Судану іноземне втручання у внутрішні справи його країни вже очевидно, тому що іноземці були присутніми при підписанні угоди у Палаці Республіки. Швидше за усе, ці ж іноземці склали і сам текст угоди, а саме — посланець ООН під прямим управлінням з боку американців і англійців — двох сторін боротьби за Судан — під іменем чотирибічної і трибічної групи». Щоб перешкодити реалізації угоди, військове командування, включаючи армію на чолі з аль-Бурханом і Сили оперативної підтримки на чолі з Дакло, створює штучний конфлікт між двома сторонами. Увага людей як і раніше зосереджена на тому, що дві сторони в будь-якому мить повинні погодитись чи не погодитись, і на тому, що завершення залежить від вирішення цієї суперечки, а не суперечки між військовими і громадянськими силами.
VI
Що стосується лютневого візиту аль-Бурхана до Еміратів, тобто до пробританського центру в регіоні , і подальшого візиту шейха Шахбута, державного міністра ОАЕ, до Судану і передачі аль-Бурхану секретного листа, то усі ці візити не вирішують нічого і не призвели ані до яких помітних змінень в позиціях, заявах і діях аль-Бурхана. Швидше, ці візити узгоджуються з планами Америки. Очевидно, мотив візитів полягає в тому, щоб «шпигувати» один за одним. Кожна сторона намагається пронюхати реакцію іншої сторони на вжиті кроки. При цьому кожен прикривається спробами врегулювати ситуацію. Здається, громадянські сили попались на хитрощі суперечки між аль-Бурханом і Хамідаті, подумавши, що це справжній конфлікт. Таким чином, військові підштовхнули громадянських до втручанню для врегулювання конфлікту між двома сторонами і заспокоєння ситуації. Лідер сил «Декларації за свободу і зміни» Мухаммад Есмат сказав: «Сили змін і прибічники громадянського управління докладають безперервних зусиль, щоб врегулювати ситуацію між Силами оперативної підтримки і озброєними силами і уникнути будь-яких зіткнень між ними, які скинули б країну у провалля» («Asharq Al-Awsat», 06.03.2023). Потім, в середу ввечері, 08.03.2023, до Об’єднаних Арабських Еміратів вирушила високопосадова делегація лідерів колишньої правлячої в Судані коаліції «Декларації свободи і змін», щоб покласти край політичній кризі в країні. «До складу делегації увійшли голова Комітету по комунікаціям і зовнішнім зв’язкам, голова партії «Конгрес» Умар ад-Дакір, голова Виконавчого апарату федерального зібрання Бабакар Фейсал, генеральний секретар «Національної партії «Умма» аль-Васік аль-Барір і представник Асоціації професіоналів в Силах змін Таха Усман. В заяві коаліції говориться, що делегація зустрінеться з лідерами Еміратів, щоб обговорити завершення політичного процесу на основі рамкової угоди» («Asharq Al-Awsat», 09.03.2023). Усе це говорить про те, що громадянські сили загнані у кут, і тепер питання контролюється тільки політичними силами. Тобто Америка перемістила політичний конфлікт в Судані на нову арену, яка представляє собою штучний конфлікт між американськими агентами. І цей штучний конфлікт домінує над іншими конфліктами і вимушує проєвропейські сили зближуватись з Хамідаті, тим більше, що він заявляє про свою підтримку громадянським силам.
VII
Тепер відносно питання про нормалізацію відносин з єврейським утворенням. Аль-Бурхан прагне захистити себе від падіння і зміцнити свою владу, виконуючи усе, що хоче від нього Америка, включаючи нормалізацію відносин з єврейським утворенням. Ця нормалізація принесе користь тільки єврейському утворенню, Америці, самому аль-Бурхану і тим, хто з ним, але нічого не дасть Судану. Більше того, нормалізація нашкодить Судану, тому що вона гріховна по Шаріату, адже означає визнання окупації Палестини — однієї із найдорожчих для мусульман територій, на жителів якої нападають вдень і вночі, руйнуючи їх дома, вбиваючи їх дітей і відбираючи їх майно. Окрім того, в Суверенній раді Судану заявили, що «голова Суверенної ради Абдель Фаттах аль-Бурхан зустрівся з Коеном (міністр іноземних справ «Ізраїля» — ред.) в Хартумі, і вони обговорили розширення перспектив спільної співпраці, особливо в сфері безпеки і військовій сфері». Міністерство іноземних справ Судану заявило, що на зустрічі вони «домовились рухатись вперед до нормалізації відносин між двома сторонами» («Sudan News Agency», 02.02.2023). Офіційне радіо єврейського утворення повідомило 08.02.2023, що в цей день спеціальна делегація Суверенної ради Судану таємно відвідала єврейське утворення. Таким чином, суданський режим більше не соромиться коїти зрадництво, нормалізуючи відносини з єврейським утворенням, щоб залишитись при владі і заручитись підтримкою Америки.
Висновок:
1) Між аль-Бурханом і Хамідаті немає справжнього конфлікту, і кожен із них є агентом Америки. Америка привела аль-Бурхана на його нинішній пост саме через Хамідаті. «Відносини між аль-Бурханом і Хамідаті досягли нинішнього союзу після скинення міністра оборони Абдуррахмана ібн Ауфа, який прийшов до влади після зміщення аль-Башира. Аль-Бурхан став головою Суверенної ради і командуючим армією, хоча він не був в першій лінії озброєних сил. Тому вважається, що це відбулось при підтримці Хамідаті і регіональній підтримці. При цьому сам Хамдан (Хамідаті) став заступником голови Суверенної ради, і ці двоє об’єднались проти громадянських сил» («Arabic Post», 21.02.2023). Таким чином, конфлікт штучний, а не справжній, і відбувається за принципом розподілу ролей.
2) Якщо виникло питання: чому конфлікт не може бути реальним, щоб дозволити Хамідаті отримати незалежність і відокремити Дарфур за домовленістю з Америкою, як це було зроблено з Південним Суданом, тим більше, що Хамідаті має військову і фінансову вагу в Дарфурі? «Сили Хамідаті контролюють більшу частину багатств регіону, в тому числі — золоті рудники, із яких тільки в ОАЕ експортується золота на 16 млрд. дол.» («Masr360», 12.05.2023). Відповідь буде наступною: в даний час немає ніяких передумов, які вказували б на бажання відокремити Дарфур. Швидше, Америка зараз зосереджена на тому, щоб її агенти повністю взяли владу до своїх рук і не дозволили британським агентам грати яку-небудь значущу роль в управління країною, а також щоб вони займались примиренням аль-Бурхана і Хамідаті, а не боротьбою проти них. Проте неможна виключати того, що Америка може розділити мусульманську країну, якщо у неї з’явиться така можливість, тому що саме цим завжди займався колонізатор.
3) Аль-Бурхан хоче розширити участь у рамковій угоді і натякає на перешкоджання з боку сил, які підписали. І це робиться тільки для того, щоб затягнути реалізацію угоди. Він проводить зустрічі зі сторонами, які не підписали угоду, що створює деякий конфлікт між «тими, хто підписав» і «тими, хто не підписав», особливо між центральною радою сил «Декларації свободи і змін, яка підписала, і демократичним блоком сил «Декларації і змін», який не підписав. Усе це затягує час остаточного утвердження рамкової угоди. Позицію аль-Бурхана більш чітко виразив член Суверенної ради Шамсуддін Каббаши, заявивши, що «армія не піде на підписання рамкової угоди без політичного консенсусу, що підписантів недосить для вирішення політичної кризи в країні і що армія не буде захищати неузгоджену конституцію» («Al Jazeera», 20.02.2023). Армія намагається ухилитись від рамкової угоди або обійти її тим чи іншим чином, іноді під приводом розширення участі в ній, а іноді висуненням умов, таких як входження Сил оперативної підтримки і озброєних формувань у склад озброєних сил. Таким чином, аль-Бурхан і Хамідаті контролюють остаточне ствердження рамкової угоди згідно планам Америки.
4) Америці вдалось перемістити політичний конфлікт в Судані на нову арену — арену штучного конфлікту між американськими агентами. Ця нова арена домінує над іншими і вимушує проєвропейські сили відволікатись від реалізації рамкової угоди, а замість цього зосереджуватися на примиренні аль-Бурхана і Хамідаті, думаючи, що конфлікт між ними реальний. Військові сили в лиці аль-Бурхана і Хамідаті виконали план по відстрочці реалізації угоди під приводом відсутності консенсусу і неможливості злиття Сил оперативної підтримки і озброєних сил. Більше того, умови і атмосфера дозволяють внести змінення в угоду і позбавити громадянські сили якої-небудь реальної ваги у владі. Це те, що мав на увазі аль-Бурхан, сказавши, що «країна знаходиться на шляху встановлення громадянського правління, і цілком ймовірно, що незабаром буде сформований громадянський уряд» («Alittihad», 19.03.2023). Рамкова угода буде реалізована за умовами військових, а «незабаром» буде те, що сказав аль-Бурхан, і немає різниці, чи означає його «незабаром» довго чи швидко. Якщо ж їм не вдасться реалізувати цей план, тоді не виключено, що вони спробують анулювати рамкову угоду, інсценуючи неможливість злиття Сил оперативної підтримки з армією через конфлікт аль-Бурхана і Хамідаті, тобто спробують анулювати конституційну декларацію новим способом. Конституційна декларація була підписана між військовими і громадянськими силами 21 серпня 2019 року. Було вирішено, що спочатку в президентській раді будуть головувати військові, а потім, в листопаді 2021 року, в раді почнуть головувати громадянські сили. А щоб завадити цьому, міністр оборони Судану, генерал-лейтенант Ясін Ібрагім, 21.09.2021, тобто за два місяці до дати вступу в головування громадянських осіб, об’явив про те, що в країні припинена спроба державного перевороту . Потім були висунуті вимоги про розпуск уряду. І насправді уряд був розпущений , а строк дії конституційної декларації сплинув. Ми вже писали про це у відповіді на питання 25.10.2021. Не виключено, що зараз сценарій повториться, але вже шляхом створення штучного конфлікту з провідним проамериканським діячем Хамідаті.
5) На завершення ми іще раз повторюємо, що Судан не побачить проблиску надії, поки є агенти, які працюють на того чи іншого колонізатора. Колонізатори борються за ісламську землю, їм немає діла до відродження країни, рішення її проблем, прожитку її народу і забезпечення його нужд. У народу немає іншого виходу, окрім як позбутись від агентів і перестати слідувати їм чи їх помилковому шляху. Швидше, треба слідувати шляхом тих, хто звертається до людей, волає до Аллаху і працює над втіленням ісламського правління, а також над об’єднанням і відродженням мусульман. Аллах говорить:
وَمَنۡ أَحۡسَنُ قَوۡلٗا مِّمَّن دَعَآ إِلَى ٱللَّهِ وَعَمِلَ صَٰلِحٗا وَقَالَ إِنَّنِي مِنَ ٱلۡمُسۡلِمِينَ
«Чия мова більш чудова, аніж мова того, хто закликає до Аллаху, вчиняє праведно і говорить: «Воістину, я — один із мусульман»?» (41:33).
27 Шабана 1444 р.х.
19.03.2023 р.
