Питання: 14 вересня 2024 року видавництво «Дар аль-Хіляль» опублікувало новину: «Пакистанська поліція в суботу, 14 вересня, повідомила про загибель як мінімум двох своїх співробітників внаслідок вибуху, який трапився біля поліцейського автобусу у місті Кветта, столиці провінції Белуджистан на південному заході країни …». До цього Пакистан пережив найбільш масштабні атаки за останні роки, пов’язані з етнічним повстанням, яке ведеться озброєними угрупуваннями протягом десятиріч: «Понад 73 людей загинуло в декількох атаках… В заяві, відправленої журналістам по електронній пошті, угрупування «Армія звільнення Белуджистану» заявило про свою відповідальність за ці напади» («Аль-Хурра», 27 серпня 2024 року).
Чому збільшились ці атаки в Белуджистані? Чи замішана Британія у створенні проблем для армії Пакистану? Чи є Америка причиною цих проблем, бажаючи відволікти армію Пакистану від окупованого Кашміру та Індії? Чи причетна Індія? І яку роль грає Китай в цих подіях?
Відповідь: Щоб дати відповіді на питання, наведені вище, розглянемо наступні аспекти:
1. Регіон Белуджистану розкинувся на територіях Пакистану, Афганістану та Ірану. В Пакистані, на південному заході країни, цей регіон відомий як Белуджистан, столицею якого є місто Кветта. В Ірані він відомий як провінція Сістан і Белуджистан зі столицею у місті Захедан. Окрім того, Белуджистан простирається більше аніж на 100 кілометрів вглиб території Афганістану, охоплюючи провінції Німроз, Гільменд і Кандагар. Пакистанська частина Белуджистану є найбільш значущою по чисельності населення — там проживають біля 20 мільйонів белуджів і пуштунів, а його територія складає 44% від усієї площі Пакистану. Тим не менш в цьому регіоні проживає лише 6% населення Пакистану, що нараховує біля 240 мільйонів людей. Белуджистан багатий на природні ресурси, особливо на газ і корисні копалини, і є одним із найбільших родовищ міді і золота у світі. Так, канадська компанія «Barrick Gold» володіє 50% родовища Реко-Дік в цьому регіоні. Белуджистан грає ключову роль в китайсько-пакистанському економічному коридорі, який є частиною китайської ініціативи «Один пояс — один шлях», і Китай фінансує проект, скерований на забезпечення виходу до Аравійському морю через порт Гвадар поблизу Оманської затоки. Також Китай будує міжнародний аеропорт в Гвадарі, що надає регіону Белуджистан величезного значення для Пакистану. В іранській частині Белуджистану проживає біля 3 мільйонів людей, а в афганській частині їх чисельність не перевищує одного мільйона. Майже усі белуджи в цих трьох країнах є мусульманами-сунітами. Іслам досяг цього регіону в 23 році по хіджрі при халіфі Умарі, нехай буде задоволений ним Аллах. Після того, як регіон перейшов під владу індуїстського королівства Сінд, Халіфат відновив контроль над ним при халіфі Муавії, який знов завоював ці землі. Омейядський халіф Абд аль-Малік ібн Марван використав Белуджистан як плацдарм для завоювання земель Сінда.
2. В пакистанській провінції Белуджистан діє багато сепаратистських рухів з націоналістичною орієнтацією, які ведуть партизанську війну проти пакистанської армії з кінця 1960-х років. Найбільш відомим і крупним із них є «Армія звільнення Белуджистану», заснована в 2000 році. Це угрупування співпрацює з іншою великою організацією — «Фронтом звільнення белуджів», створеної в 1964 році, яка веде партизанську війну проти пакистанської армії. Вона також брала участь в операціях проти іранських військ на території Ірану. Існують і інші угрупування, але вони мають менше значення. Як інші озброєні угрупування, які потребують ресурсів, белуджські сепаратисти швидко стали об’єктом інтересу розвідувальних служб різних країн. Після вторгнення СРСР до Афганістану в 1979 році і перетворення Пакистану на базу для муджахідів, Москва почала підтримувати белуджських сепаратистів, щоб ослабити Пакистан. Після ісламської революції в Ірані в 1979 році і початку ірансько-іракської війни іракський уряд також почав підтримувати белуджські групи (зокрема «Армію звільнення Белуджистану») для ведення військових дій на території Ірану. Індія також надавала допомогу белуджським угрупуванням через свої сутички з Пакистаном по Кашміру. Коли США вирішили включити Індію в свою антикитайську вісь, обидві країни (Індія і США) почали підтримувати белуджські групи, щоб втягти пакистанську армію до внутрішніх конфліктів і відволікти її від кордону з Індією і від регіонів Джамму і Кашмір.
3. Для розуміння поточної ситуації з нападами і партизанськими війнами, які ведуть різні озброєні угрупування в Белуджистані проти пакистанської армії, слід врахувати наступні факти:
Перший: До американської окупації Афганістану пакистанська влада підтримувала контакти з цими угрупуваннями і укладала з ними мирні угоди. 1990-ті роки в Белуджистані були відносно спокійними. Проте після 2003 року атаки, особливо з боку «Армії звільнення Белуджистану», знано почастішали і набули більш масштабного характеру. У відповідь на це Пакистан в 2006 році вбив лідера белуджських сепаратистів Набава Акбара Бугті, що тільки усугубило ситуацію.
Другий: 25 і 26 серпня 2024 року Пакистан пережив найбільш масштабні за останні роки напади «Армії звільнення Белуджистану». В ході атак на поліцейські відділки, залізниці і транспортні засоби на шосе в Белуджистані загинуло біля 73 людей. «Найбільш жорстокі атаки відбулись у понеділок, 26 серпня 2024 року, на шосе, яке поєднує Белуджистан і Пенджаб в районі Муса. Там бойовики зупинили автобуси і вантажівки, після чого застрелили 23 робочих із Пенджабау, упевнившись в їх особистості, як повідомляють місцеві джерела. Пакистанська армія заявила, що вбила 21 бойовика-сепаратиста в Белуджистані. В 2023 році було зафіксовано біля 110 атак, а в перші місяці 2024 року — 62, згідно даним Інституту пакистанських досліджень світу, який находиться в Ісламабаді» («Аль-Джазіра», від 26 серпня 2024 року).
Третій: «Пакистанська поліція в суботу, 14 вересня, об’явила про загибель як мінімум двох поліцейських внаслідок вибуху, який трапився поруч з поліцейським автобусом у місті Кветта, столиці провінції Белуджистан на південному заході країни... За попередніми даними, вибух трапився через закладений на узбіччі саморобний вибуховий пристрій...» («Дар аль-Хіляль», від 14 вересня 2024 року).
4. Окрім нападів на пакистанську армію і поліцію, ці угрупування також почали активно атакувати китайських громадян і проекти, пов’язані з китайсько-пакистанським економічним коридором. Ось приклади таких нападів:
1) В Белуджистані реалізуються декілька крупних проектів під управлінням Китаю. «П’ять китайців, які працювали на будівництві гідроелектростанції «Дасу» в провінції Хайбер-Пахтунхва, та їх пакистанський водій загинули внаслідок вибуху, організованого терористом-смертником, який напав на їх транспортний засіб...» («Аль-Хурра», від 27 серпня 2024 року).
2) Шість людей загинуло при вибуху, коли на їх кортеж напав терорист-смертник. «Це третій крупний напад на китайські об’єкти в Пакистані на тиждень. Два попередніх вибухи були скеровані на авіабазу і стратегічний порт в провінції Белуджистан, де Китай інвестує мільярди доларів в інфраструктурні проекти...» («Аль-Шарк аль-Аусат», від 26 березня 2024 року).
3) До складу «Армії звільнення Белуджистану» входить «Бригада Маджид», яка займається проведенням атак «смертників». Одним із найбільш відомих нападів був теракт смертника, скерований на китайський інститут в Університеті Карачі в провінції Сінд у квітні 2022 року («Аль-Джазіра», 1 лютого 2024 року).
4) Раніше теж були подібні атаки — вбивства китайських інженерів у серпні 2018 року (Reuters, 11 серпня 2018 року), напад на китайське консульство в Карачі у листопаді 2018 року (Sky News Arabia, 23 листопада 2018 року), атака у травні 2019 року на розкішний готель в Белуджистанському місті Гвадар біля знаменитого порту, побудованого Китаєм, в якому часто зупиняються китайські громадяни (Al-Hurra, 12 травня 2019 року).
5) Сепаратисти також атакують китайські інтереси і китайців, працюючих в Белуджистані. Нещодавно, 13 серпня 2024 року, вони напали на конвой, який перевозив китайських інженерів до порту Гвадар. Схожі інциденти раніше призвели до загибелі китайських вчених, які працювали над китайсько-пакистанським економічним коридором — ключовим елементом проекту «Один пояс — один шлях». Прем’єр-міністр Пакистану Шахбаз Шаріф заявив: «Ця напади скеровані на завдання збитку китайсько-пакистанському економічному коридору» (Al-Araby, 30 серпня 2024 року).
5. Щодо сторін, які стоять за цими атаками по китайським інтересам і на пакистанську армію, то це, перш за усе Індія, за якою стоять США:
По-перше, Індія має свої інтереси в цих атаках на пакистанську армію, і їх можна розглянути в наступних аспектах:
а) В 2018 році газета «The News International» опублікувала повідомлення про те, що Індія виділила понад 50 мільярдів рупій (261 мільйон доларів) на підрив проекту китайсько-пакистанського економічного коридору через створення безладів в Белуджистані (Al Jazeera, 15 травня 2022 року).
б) Начальник штабу пакистанської армії генерал Рахіль Шаріф, прем’єр-міністр Белуджистану і голова Сената Реза Раббані звинуватили індійську розвідку в участі в цих нападах. Шаріф підкреслив, що Індія, побоюючись впливу на індійську економіку, намагається зірвати масштабні економічні проекти на суму 46 мільярдів доларів, які Китай реалізує в Белуджистані. Він також додав: «Це спроба дестабілізувати регіон і підірвати проект китайсько-пакистанського економічного коридору» (Noon Post, 18 серпня 2016 року).
в) «Армія звільнення Белуджистану» знов опинилась у центрі уваги після того, як взяла на себе відповідальність за терористичний акт, скерований проти Пакистанської фондової біржі в Карачі, економічної столиці країни, 29 червня минулого року. Внаслідок нападу загинуло семеро людей. Після атаки Пакистан одразу ж звинуватив Індію в плануванні і підтримці «Армії звільнення Белуджистану» та інших белуджських сепаратистських рухів (Al-Araby Al-Jadeed, 12 липня 2020 року).
г) В 2023 році, 9 квітня, пакистанська влада заарештувала лідера і засновника Національної армії Белуджистану, створеної у січні 2022 року, Гулзара Імама, який був відповідальний за десятки нападів в Белуджистані і Пенджабі. Пакистанська армія заявила, що основне розвідувальне управління армії отримало інформацію, що Гулзар Імам відвідав Індію і Афганістан, і що ворожі розвідувальні служби намагались використати його проти Пакистану і його національних інтересів (Al Jazeera, 12 вересня 2023 року).
По-друге, інтерес США в підтримці атак «Армії звільнення Белуджистану» проявляється в наступних аспектах:
а) З 2014 року Індія управляється американськими ставлениками із партії Бхаратія джаната під керівництвом Моді, який реалізує американську політику у відношенні Китаю. Отож, усі дії Індії проти Китаю ідуть в руслі інтересів США.
б) «Міністр іноземних справ Пакистану Хіна Раббані Кхар попередила США про неприпустимість втручання до внутрішніх справ Пакистану. Її заява послідувала після того, як Конгрес США прийняв резолюцію, яка закликає надати Белуджистану право на самовизначення. Проте Кхар зазначила розуміння того, що ця резолюція не є відображенням офіційної політики уряду США» (BBC, 20 лютого 2012 року).
в) В 2022 році США уклали угоду з урядом Белуджистану про створення першої школи поліцейських розслідувань, що дало їм значний вплив на розвиток правопорядку і системи розслідувань в провінції. Це стало важливим кроком до американському втручанню у справи регіону.
6. Ми бачимо, що США вилучають вигоду від використання цих сепаратистських рухів в Белуджистані для удару по китайським інтересам згідно зі своєю політикою по відношенню до Китаю. Більше того, США використовують Індію, яка активно протистоїть китайським інтересам в межах прикордонних суперечок і служить американським інтересам. Усі ці цілі США реалізуються на практиці: пакистанська армія відволіклась на внутрішні проблеми, особливо в Белуджистані, де вона веде боротьбу з сепаратистами, замість того, щоб зосередитись на Індії і Кашмірі. «Через ескалацію конфлікту уряд Пакистану розгорнув 80 тисяч солдатів для боротьби з белуджськими угрупуваннями …» (Al Jazeera, 1 лютого 2024 року). У той же час традиційні погрози Пакистану на адресу Індії зникли, і їх місце зайняли заяви про боротьбу з тероризмом і сепаратистами. Таким чином, Індія змогла зміцнити свої позиції на кордоні з Китаєм, що призвело до зіткнень — саме цього і добиваються США, намагаючись втягнути Китай в конфлікт з Індією.
7. Щодо Британії, то, незважаючи на відсутність прямих доказів її активності чи активності її агентів в Перській затоці або всередині Белуджистану, в Пакистані, розкол в «Армії звільнення Белуджистану» в 2010році, очолюваний Мехраном Марі, який має британське громадянство і заснував «Об’єднану армію белуджів» (Al Jazeera, від 1 лютого 2024 року), може натякати на зусилля Британії встановити свій вплив серед сепаратистських рухів в Белуджистані. Проте її вплив залишається незначним порівняно з США та Індією, оскільки її позиції в Індії і Пакистані сильно ослабли через те, що там при владі перебувають агенти США.
Підбиваючи підсумки вищесказаному:
1. Пакистанському уряду слід було б вирішити питання Белуджистану, який є частиною його території, проявляючи турботу і справедливість, надаючи рівні права і блага усім громадянам держави, включаючи белуджів. Проте замість цього він вибрав силові методи, такі як вбивства і арешти, а не прояв належної турботи, як приписано в Ісламі:
الْإِمَامُ رَاعٍ وَمَسْئُولٌ عَنْ رَعِيَّتِهِ
«Імам є пастирем і несе відповідальність за свою паству» (Бухарі).
2. Озброєні угрупування в Белуджистані не повинні були дозволяти ворогам Ісламу (США та Індії) використовувати себе проти своєї власної країни, і не повинні були прагнути до відокремленню і роздробленню держави. Це серйозне порушення в Ісламі, і ті, хто коїть це, перебувають у великому гріху. Мусульмани — це одна єдина община, яка не повинна розділятись:
إِنَّ هَذِهِ أُمَّتُكُمْ أُمَّةً وَاحِدَةً وَأَنَا رَبُّكُمْ فَاعْبُدُون
«Воістину, ваша община — це єдина община, і Я — ваш Господь, поклоняйтесь же Мені» (21:92).
3. Чергова і найбільш серйозна проблема полягає в тому, що пакистанський уряд служить Америці, виконуючи їх вказівки і займаючись внутрішніми питаннями, замість того, щоб направити свою армію на звільнення Кашміру. І сепаратистські угрупування в Белуджистані також звертаються за допомогою до невірних і язичників, що заборонено в Ісламі:
وَلَنْ يَجْعَلَ اللهُ لِلْكَافِرِينَ عَلَى الْمُؤْمِنِينَ سَبِيل
«Аллах не відкриває невіруючим шляху проти віруючих» (4:141).
4. Тільки повернення до законів Ісламу і поширення істинного ісламського братерства відновить істинну єдність народів Пакистану. Застосування принципів рівності серед усіх мусульман в користуванні громадськими ресурсами, такими як газ і корисні копалини, допоможе усунути несправедливість, бідність і маргиналізацію мусульман Белуджистану та інших народів. Іслам категорично відкидає і забороняє націоналізм, зробивши мусульман братами.
إِنَّمَا الْمُؤْمِنُونَ إِخْوَةٌ فَأَصْلِحُوا بَيْنَ أَخَوَيْكُمْ وَاتَّقُوا اللهَ لَعَلَّكُمْ تُرْحَمُونَ
«Воістину, віруючі — брати. Тому примиряйте братів і бійтесь Аллаха, — можливо, ви будете помилувані» (49:10).
Це братерство повинно спонукати мусульман прагнути до відновленню своєї держави — Праведного Халіфату, який є джерелом їх єдності, слави і істинного братерства. В цьому і полягає успіх:
وَيَوْمَئِذٍ يَفْرَحُ الْمُؤْمِنُونَ* بِنَصْرِ اللهِ يَنْصُرُ مَنْ يَشَاءُ وَهُوَ الْعَزِيزُ الرَّحِيمُ
«В той день віруючі зрадіють допомозі Аллаха. Він допомагає, кому забажає. Він — Могутній, Милосердний» (30:4,5).
14 Раби уль-авваль 1446 р.х.
17.09.2024 р.
