Питання — відповідь
Питання:
Ми помічаємо, що багато мусульман в Лівані прикрашають свої вулиці, магазини чи дома з нагоди народження Іси (Іісуса), мир йому, так само, як це роблять християни. Чи дозволено це мусульманам?
Відповідь:
Передані хадіси від Посланця Аллаха ﷺ, які забороняють уподібнюватись многобожникам, а також забороняють уподібнюватись іудеям і християнам. Також є хадіси, які забороняють чоловікам уподібнюватись жінкам, а жінкам – чоловікам. Поряд з цим передані хадіси, які велять відрізнятись від многобожників, іудеїв і християн.
Заборонене уподібнення – це подражання многобожниками чи подражання іудеям і християнам у питаннях їх релігії. Щодо мирських питань, які не відносяться до релігії, то в цьому немає нічого засуджуваного, і ми можемо цьому навчатись у немусульман. Так, якщо ми вивчаємо медицину, інженерну справу, фізику та інші науки, якщо ми переймаємо у них прикладні технології і слідуємо їх прикладу в цьому, то це дозволено. Адже, як відомо, Посланець Аллаха ﷺ запропонував полоненим із числа невірних навчити деяке число мусульман читанню у якості викупу за себе.
Прикраси, які християни вивішують у річницю народження Іси (Іісуса), мир йому, є частиною їх релігійного ритуалу. Тому мусульманам заборонено подражати їм у цьому. Вбиратись в так званого Пер-Ноеля (Діда Мороза) з цієї нагоди заборонено, прикрашання магазинів, освітлення і убранство вулиць в день цього свята заборонено, покупка солодощів чи іграшок з символікою цього свята також заборонена, оскільки усе це підпадає під заборону подражання їм в одному із обрядів їх релігії.
Слід враховувати, що подражання – це дія, яку людина робить, усвідомлюючи, що вона є частиною релігійних обрядів християн. Якщо ж вона робить це через незнання, то гріха на ній немає.
Мусульманин повинен уникати усього, що є відмітною ознакою невірних. Наприклад, імена Джордж чи Ханна є особливими іменами у них, і мусульманам заборонено називати себе цими іменами. Одяг священика чи чорниці – це їх особливий одяг, який відрізняє їх, і тому заборонено носити його мусульманам, як чоловікам, так і жінкам.
Так само комуністична символіка (серп і молот) є відмітним знаком комуністів і символізує невір’я, тому мусульманину заборонено використовувати цю символіку. Так само заборонена свастика, яка використовувалась нацистами, оскільки вони відкидають Коран, а отож, є невірними. Будь-яка немусульманська партія чи група, яка створює собі відмітний знак, робить його символом невір’я, і тому мусульманам заборонено використовувати його.
Щодо чоловіків, які носять іноземний головний убір, то його носіння не є забороненим, оскільки це не релігійний одяг і не є особливою символікою, яка відрізняє невірних. Це ж відноситься і до будь-якого іншого чоловічого одягу, якщо він прикриває аурат (обов’язкові для приховання частини тіла) і не містить того, що заборонено в Ісламі.
Жіночий одяг немусульманок не заборонений мусульманкам тільки в тому випадку, якщо він не оголяє аурат перед сторонніми чоловіками, не є прикрашеним чи зухвалим, не містить заборонених елементів, таких як перуки чи накладне волосся.
Питання святкування дня народження
Тут може виникати спірний момент: деякі мусульмани визнають заборону на участь в християнських обрядах, але самі влаштовують схожі заходи з нагоди дня народження Пророка ﷺ. Вони прикрашають вулиці, вивішують гірлянди, різнокольорові стрічки, використовують барабани і духові інструменти.
Одні мусульмани вважають це забороненим нововведенням (бідаат) і подражанням християнам. Інші ж говорять, що це блага справа, оскільки в ній є вираження поваги нашому Пророку ﷺ.
Найбільш вірним, на нашу думку, є те, що це заборонено, оскільки дія відноситься до поклоніння, а поклоніння повинно відповідати встановленим Шаріатом нормам (тавакуфійя). Якщо ми хочемо виразити повагу Посланцю Аллаха ﷺ, то він вказав, як це слід робити – через читання салаватів і слідування його Сунні.
Посланець Аллаха ﷺ, його сподвижники, а також їх послідовники ніколи не влаштовували святкування дня народження Пророка. Ці традиції з’явились пізніше, в подражання християнам, які відмічали народження Іси (Іісуса), мир йому.
Щодо святкування дня народження дітей чи друзів, то це інше питання, оскільки воно не відноситься до обрядів поклоніння (ібадату), на відміну від святкування дня народження Пророка ﷺ.
Святкування дна народження дитини чи друга – це не релігійний обряд, навіть якщо воно є подражанням християнам. Релігійним обрядом у християн є Різдво, а святкування днів народження звичайних людей не має релігійного значення.
Таким чином, це дозволено, якщо не супроводжується забороненими речами.
Також дозволено відмічати народження дитини в Ісламі, оскільки є встановлені форми святкування, як акика – жертвоприношення на честь немовля, і дозволено святкування річниці народження, святкування весілля та його річниці, оскільки це не є актом поклоніння.
Матеріал із журналу «Аль-Вай», №8
1988 р.
