بسم الله الرحمن الرحيم
1: Боко Харам – ісламський рух у Нігерії, який був заснований ісламським вченим Мухаммадом Юсуфом у 2002 році у місті Майдугурі, столиці штату Борно на північно-східній частині Нігерії. Згодом рух розповсюдився на інші північні провінції. У деяких дослідженнях Мухаммад Юсуф описаний як салафіт, на якого сильний вплив здійснили думки Ібн Таймії. Згадується, що Мухаммад Юсуф навчався при своєму батькові, який був факіхом та вчителем Къурану. Судячи з усього, Мухаммад Юсуф був щирою людиною, яка вирішила виступити заради Ісламу, він був впливовою особистістю, та його послідовники розповсюдились у різноманітних провінціях Нігерії. Світський режим Нігерії побачив у його заклику загрозу для себе.
Той, хто прослідкує інформацію про Мухаммада Юсуфа та його послідовників, бачить, що назва «Боко Харам», що у перекладі з мови хауса означає «Заборона західної просвіти» не була дана ані Мухаммадом Юсуфом, ані його послідовниками, але була дана іншими через тяжіння заклику групи до заборони західної просвіти. Деякі кажуть, що назва групи – «Ахлюс Сунна валь Джамаа», у той же час інші говорять, що назва групи – «Харакат Ахлюс Сунна лидават валь джихад» (Рух давату та джихаду Ахлюс Сунна), а інші кажуть, що назва групи – «Люді, які віддані розповсюдженню вчення Пророка». Але політичний істеблішмент та ЗМІ називають групу «Боко Харам», бо група вимагає ісламської просвіти, застосування її законів та працює над забороною прояву будь-якого гріху у країні. Вплив Мухаммада Юсуфа та його послідовників розповсюджується на практично усі північні провінції. Він та його послідовники були вимушені перебувати у підпіллі через силу загроз атак з боку служб безпеки режиму колишнього президента Обасанджо. Він та його послідовники почали проявляти себе після 2006 року,увійшовши до жорстокої конфронтації зі світським режимом Нігерії,вимагаючи запровадження Ісламу по усій країні. Судячи з усього, Мухаммад Юсуф не закликав до насильства або використання зброї як методу свого заклику, навпаки, він наполягав на тому, що заклик повинен проводитись мирним шляхом. Це підтверджується тим фактом, що, незважаючи на те, що він був арештований, він був випущений через відсутність будь-яких доказів причетності до насильства його або його групи. Люди відкрито прийняли його заклик і він навчав їх. Він припиняв закликати тих кяфірів, які відмовлялися від його заклику. Йому належать слова «Я вірю, що ісламський закон повинен бути встановлений у Нігерії, і по можливості по усьому світу, але це повинно відбутися шляхом діалогу». Усе це з усією очевидністю вказує на те, що початок цього руху був ненасильницьким.
2: Вважається,що на формування Боко Харам вплинули соціальні та економічні чинники, з того часу, як при участі Англії у 1903 р. ,був зруйнований халіфат Сокото, який керував країною більше ніж 100 років. Нігерія є країною, у якій мусульмани складають 70% корінного населення. У північному регіоні мусульмани складають переважну більшість населення – 90%. Загальна кількість населення складає 150 мільйонів осіб. Тому, завданням різноманітних успішних мусульманських груп та організацій була заборона усього, що є західним. Ці завдання згодом розширились до розповсюдження Ісламу на півночі та втілення законів шаріату.
Ісламські корені закріпилися ґрунтовно протягом сторіч, Іслам увійшов до регіону Кано, який знаходиться на півночі країни на початку 7 сторіччя та розповсюдився у регіонах Хауса та Фаулані у північній та центральній частині Нігерії через торгівлю. Іслам стрімко розповсюджувався у середині 10 сторіччя через вчених із Іспанії (Андалусії). У шаріатських судах Нігерії застосовується мазхаб імама Малікі, більшість мусульман – сунніти. Навіть сьогодні мусульмани із гордощами згадують про халіфат Сокото, який був утворений у північній Нігерії у 9 сторіччі Османом Дан Фодіо, відомого як Осман ібн Фодіо.
Очевидно, що різноманітні ісламські групи та організації різної спрямованості виникли завдяки ісламській атмосфері у північній Нігерії. Інтенсивний ентузіазм на користь Ісламу у північних провінціях примушував світські федеральні режими, які змінювали один одного, погодитися з втіленням деяких частин ісламського шаріату у 12 провінціях, хай навіть, якщо це втілення і було частковим.
Саме у такій атмосфері у північній Нігерії виникла група Боко Харам,яка була організована у 2002 році Мухаммадом Юсуфом та групою студентів, яка вивчала шаріат.
Боко Харам почала свою діяльність як організація, яка виступала проти західної просвіти та працювала над відновленням Ісламу. Прес-секретар організації Абу Абдуррахман заявив ВВС 21 червня 2001року: «Наша мета ширша, аніж та, яка була встановлена нами при утворенні організації, а саме – боротьба із західною просвітою. Сьогодні ми вимагаємо встановлення ісламської держави, яка не буде ґрунтуватись на демократичному правлінні. У північних штатах шаріат не втілюється в істинному смислі». У 2004 році група закликала до встановлення ісламської держави та втіленню ісламського шаріату по усій Нігерії.
3: Як ми вже згадали вище, їх дії не були насильницькими, навпаки, вони закликали до діалогу та презентували свої ісламські погляди, використовуючи мирні заходи. Не зважаючи на це, світський режим Нігерії поставився до них з усією жорстокістю і це вплинуло на зміну політики групи на бік насильства:
А: Після того, як кількість послідовників групи у північних регіонах збільшилася і вони стали закликати людей до Ісламу, представляючи їм ісламські погляди та вступаючи з ними до діалогу, світський режим злякався того, що іще більше людей приймають погляди руху, який закликає до втілення Ісламу. Тому уряд почав проводити по відношенню до руху жорстку політику. Люди були шоковані записами, отриманими зі супутників,у яких служби безпеки холоднокровно вбивають десятки членів групи. Також ісламська Умма була шокована звісткою про вбивство Мухаммада Юсуфа у застінках служб безпеки після арешту.
Нападки на групу були вкрай жорстокими та варварськими, на додаток до вбивства лідера руху, що виявляло сильну ненависть режиму до Ісламу та його послідовників. Наприкінці липня 2009 року сили режиму здійснили рейд до штаб-квартири руху та вбили сотні послідовників вкрай варварським способом масового геноциду, внаслідок якого загинуло 700 осіб та 3500 осіб були вимушеними стати біженцями. Служби безпеки арештували Мухаммада Юсуфа і через кілька годин розстріляли його, заявивши, що він намагався тікати. Ніхто не вірить заявам уряду, навіть, організація Хьман Райтс Вотч, яка рідко займає бік мусульман, виразила протест проти цих огидних дій, заявивши: «Позасудове вбивство Юсуфа у поліцейському відділку є шокуючим прикладом безсоромного порушення закону з боку нігерійської поліції заради верховенства закону».
Б: На додаток до цього, мусульмани були позбавлені політичних прав протягом багатьох років. Правляча світська партія «Демократична народна партія», яка була утворена колишнім президентом Обасанджо (1999 – 2007), агентом Америки, об’явила про політику приборкання мусульман. Ця політика була відмінена сьогоднішнім президентом Джонатаном. Політика мала на меті ротацію влади поміж мусульманською більшістю та християнською меншістю, що по суті урівнювало більшість та меншість, а це викликало гнів мусульман. Президент Умар Муса Яр-Адуа помер у 2010 році на другому році свого 4-річного строку і, згідно до політики приборкання мусульман, мало на меті, що сьогоднішнім президентом Нігерії повинен стати мусульманин. Але правляча Народна партія висунула на посаду президента на виборах не мусульманина, а, навпаки, Гудлака Джанатана – християнина. Певна річ, Джонатан отримав перемогу на виборах, бо Народна партія знаходилась при владі і могла вплинути на завершення виборів. Це призвело до хаосу під час виборів у квітні 2011 році, у якому загинуло 800 осіб, в основному, мусульмани.
Усе це вилилося у подальшу неприязнь до Джонатана у північних провінціях. Мали місце протести мусульман, які режим жорстоко придушив. Батальон спеціального призначення вбив 23 людини внаслідок вибуху крамниці у центрі Майдугурі 24 липня 2011 року. Амнесті інтернешнл відзначала, що «війська спецпризначення були введені у місто перед вибухом і вони жорстоко вбили багатьох людей» і вимагала від президента Джонатана припинити порушення закону, яке пригноблювало права людини і не давати поліції та озброєним силам свободу у такого роду діях. Маються ознаки того, що режим був причетний до цих вибухів та вигадував історії,щоб досягти мети у межах служіння американським інтересам. Доречним є згадати тут, що знову обраний президент Джонатан у минулому році 7 липня 2010 року підписав стратегічну угоду з США по питаннях внутрішньої безпеки, економіки, розвитку, охорони здоров’я, у питаннях демократії, прав людини та співпраці у сфері регіональної безпеки.
4: Усі ці події, такі як атака на мирну ісламську організацію, яка займається закликом, вбивство її лідера найзлісним чином в офісі поліції, атака на мусульман, протестуючих проти порушення режимом угоди про ротацію посади президента і багато-багато іншого, призвело до того, що група почала застосовувати насильство, особливо, після рейду військ спеціального призначення у липні 2009 року та вбивства її лідера Мухаммада Юсуфа о четверга 30 липня 2009 року.
У ЗМІ група була представлена як така, що застосовуює насильство.
У вересні 2010 року сотні ув’язнених, які були членами групи, були відпущені на волю із в’язниці Майдугурі.
Група була звинувачена у підготовці вибуху у парку, де проходила інаугурація сьогоднішнього президента Гудлака Джанатана 29 травня 2011 року.
Після цього відповідальність за безжальну атаку на місію ООН у столиці Нігерії Абуджі 26 серпня 2011 року була покладена на групу.
24 грудня було об’явлено про зіткнення поміж правоохоронними службами та активістами Боко Харам. Урядові джерела заявили, що зіткнення відбулися у м. Даматуру і в них загинуло 3 урядових солдати та 50 осіб з Боко Харам.
Далі, 25 грудня 2011 року на групу була покладена відповідальність за вибухи у Даматуру та вибух поблизу церкви в Абуджі, внаслідок якого,за повідомленнями джерел, що брали участь у військовій операції, було вбито 15 осіб.
О четверга 17 січня 2012 року була скоєна атака на мечеті у м. Набаланг, внаслідок якої загинуло 5 прихожан, 4 мечеті було спалено. Таким чином, напади перекинулися на мечеті та церкви, що призвело до загиблих та поранених. У нападі на церкви була звинувачена група Боко Харам, у той час як не було промовлено жодного слова про те, яка група стоїть на за нападами на мечеті.
Заяви з приводу цих атак вказують, що групи, які пов’язані з режимом президента Гудлака Джонатана, підтримують та утворюють умови для початку громадянської війни для подальшого утворення хаосу та безладу і, таким чином, виправдати міжнародну інтервенцію. У зв’язку з цим, Гудлак Джонатан заявив 8 січня 2012 року, що це прояв насильства, свідком якого стала сьогодні Нігерія, гірший за тих, які мали місце підчас громадянської війни 1960-х, маючи на увазі громадянську війну за незалежність Біафри у 1967-70 рр. Такими порівняннями Джонатан фактично утворює атмосферу для нової громадянської війни. Сьогоднішній лідер Боко Харам Абу Бакр Мухаммад Шекау заявив у відео-репортажі, який транслювався по «аль-Джазірі» 12 січня 2012 року, що його організація не вбиває невинних та не пригнічує нікого. Він також вказав на те, що більша частина інцидентів з вбивством людей, у яких звинувачують Боко Харам, не мають до неї жодного відношення. Він додав: «Вони вбивають християн та мусульман, щоб звинуватити нас у цих вбивствах,і, таким чином, хочуть посіяти у серцях людей страх по відношенню до нас».
5: Є багато людей, включаючи політиків та спостерігачів, які мають сумніви у тому, що за цими вибухами стоїть Боко Харам. Вони вказують,що Боко Харам є регіональним рухом, який не має таких можливостей, не зважаючи на заяви окремих осіб, які розповсюджені на сторінках Інтернету про те, що вони є членами Боко Харам. Але їх приналежність до Боко Харам не була підтвердженою. Навіть, заява про те, що Боко Харам взяла на себе відповідальність за вибух місії ООН,підпадає під сумнів. Французьке інформагентство AFP заявило одразу ж після вибуху місії ООН: «Усі обережні і не виключена нічия причетність через дуже складну ситуацію у Нігерії як країни з найбільшим населенням, яка є найбільшим виробником нафти та яка застрягла у багнюці хаосу та конфліктів протягом десятиріч». У той же час, AFP навело слова Абу Бакра, колишнього чиновника у поліції фінансової столиці Нігерії Лагоса: «Участь Боко Харам у п’ятничній атаці (26.08.2011г.) виглядає неправдоподібним. Якщо, навіть, вони і брали участь у ній, це не могло відбутися без іноземної допомоги». Він додав: «Більше скидається не та, що певні впливові особистості, які мають особливі інтереси у Нігерії, приклали руку до атаки смертників».
Таким чином, участь у цих вибухах міжнародних сил поруч із режимом Джонатана не виключена, а покладання вини на Боко Харам зроблено задля укладання угод по безпеці та розкрадання нафтового багатства країни під приводом здійснення підтримки перед обличчям тероризму.
Як ми вже згадали, представник руху заявив, що більша частина вбивств, яку приписують організації, насправді, ніяк не пов’язана з нею …
6: Насправді, жорстокі злочини, скоєні країною по відношенню до руху, викликали акти насильства, більше того, іноді сама країна здійснювала ці акти, подібно до вибухів і т.д. І після цього звинувачувала Боко Харам для виправдання інтервенції колоніальних держав до Нігерії. У подальшому, ці колоніалісти почали заявляти про те,що організація пов’язана з Аль-Каідою. Насправді, саме вони представили Боко Харам як загрозу світу, нібито група має флоти кораблів, військові літаки і танки!
Наприклад, генерал Картер Ф. Хем, командуючий військами США в Африці (Africom) (утворена у 2008 році) заявив 17 серпня 2011 року під час зустрічі з нігерійськими офіційними особами із війська та служби безпеки: «Багато джерел кажуть про те, що Боко Харам координує свою діяльність з Аль-Каідою у західноафриканських мусульманських країнах. Він додав, що ця координація несе серйозну загрозу не лише для Африки, але і для усього світу». В іншій заяві він сказав: «Насправді, зв’язки Боко Харам з іншими сепаратистськими організаціями в Африці представляє для нас серйозну зацікавленість». (AFP: 20.05.2011р.). Співаючи в унісон до командуючого Africom, офіційний представник нігерійського уряду, вказуючи на тип бомб, які були використані у минулому місяці сказав, що поруч із відсутністю яких-небудь доказів, він впевнений, що Боко Харам встановило зв’язки з Аль-Каідою в Ісламському Магрібі» (AFP: 20.05.2011).
В інтерв’ю, яке транслювалося по Інтернету 24 серпня 2011 року Страусберг Вілліам, робітник Держдепартаменту США сказав: «Добре відомо, що адміністрація Обами прийняла рішення допомогти нігерійському уряду протистояти незаконній діяльності терористичних груп у країні». Інші нації, такі як Британія та «Ізраїль» також запропонували допомогу нігерійським озброєним силам. Усе це робиться задля підсилення позиції цих країн, зокрема Америки,щоб утримати контроль за справами у Нігерії, під приводом допомоги у боротьбі проти тероризму.
7: Супердержави брешуть у своїх заявах про те, що вони допомагають Нігерії. Усе, що їх цікавить – це нафтове багатство країни. Саме нафта стала причиною штучного підсилення конфлікту з боку цих країн, особливо Америки, для виправдання свого впливу у Нігерії. Нігерія – 12-та країна за об’ємом видобутої нафти серед країн ОПЕК, 8-ма країна серед найбільших експортерів та 10 –та країна по запасах нафти. Американське нафтове інформагентство припускає, що запаси нафти у Нігерії коливаються поміж 16 та 22 мільярдами барелів, у той час як інші дослідження кажуть про цифру поміж 30-35 млрд. барелів. З 2001 року видобуток нафти у Нігерії складає 2.2. млн. барелів на день, у той час як він може досягнути 3 млн. барелів на день. Розвідка нафти у Нігерії відіграє значну роль в економіці країни та складає 80% доходів. Нігерія є членом ОПЕК. Нафта знаходиться у штаті Дельта, який складає площу 20 тис. кв. км. Нафта відіграє важливу роль в економічному та політичному житті країни. Земля Нігерії багата, складається з тропічної зони та багата та водні ресурси,а також прибережними островами. 90% нафти експортується з цього регіону. Поруч із цим, Нігерія має ще запаси газу у три рази більшими аніж запаси нафти.
Щоб утримати контроль над нігерійською нафтою, супердержави влаштовують акти насильства та звинувачують організацію Боко Харам, а потім під приводом того, що вони називають тероризмом, підписують угоди з Нігерією у військовій сфері та сфері безпеки для підготовки ґрунту для фактичної інтервенції та отримання контролю над нафтовим багатством. Отож, не усі акти насильства, скоєні як до виборів або після, скоєні обов’язково Боко Харам. Багато з них можуть бути пов’язані з конфліктом поміж місцевими партіями, які мають зв’язки із зовнішніми силами, у той час, як деякі з них можуть бути пов’язані з політикою боротьби з «тероризмом». З метою утворення військового плацдарму у Нігерії США об’явили про політику боротьби з тероризмом в Африці, включаючи Нігерію у період правління Буша молодшого, подібно до того, як це робилось в усьому світі, під приводом чого був окупований Афганістан та Ірак. У Нігерії усе іде по аналогічному шаблону. Це робиться не заради установлення миру у країні або процвітання нігерійців, навпаки, на першому місці стоїть нігерійська нафта і лише нафта. Окрім того,Нігерія є стратегічним регіоном, бо є країною з найбільшим населення на африканському континенті. Із Нігерії ці супердержави можуть перекинутися до сусідніх країн задля утворення безладів серед народів згідно до їх політики по утворенню «воюючих ворожих угруповань» з подальшим контролем над ними.
Останнє, чим обтяжені ці країни – допомога Нігерії, навпаки, їх мета – це розграбування її ресурсів та багатства.
8: Як було вказано вище, заклик Боко Харам спочатку був мирним та залишався таким під час Мухаммада Юсуфа ( хай помилує його Аллах). Внаслідок його жорстокого вбивства та нелюдяних атак на мусульман, і цю групу зокрема, група була вимушена взяти до рук зброю. Вона була вимушена зробити це, а в основі вона не є насильницькою. Якщо уряд припинить насильство по відношенню до цієї групи, скоріше усього вона повернеться до свого початкового ненасильницького заклику.
Не зважаючи на це, режим Джонатана, який фактично діє від імені США, підсилює свої криваві атаки на групу, щоб іще більше спровокувати її. Більше того, з метою служіння американським інтересам, режим приписує Боко Харам відповідальність за вибухи, скоєні ним самим з метою виправдання запровадження США свого впливу замість англійського впливу та встановлення гегемонії над нафтовим багатством країни, деяка частина з якогоприкарманюється Джонатаном та його когортою.
На завершення, ми хочемо дати групі дві поради:
Перший: Вивчити шаріатський шлях встановлення ісламської держави, а саме, Праведного Халіфату,та слідувати методу Пророка (с.а.в.) у цій справі та повернутись до ненасильницького заклику, щоб не залишити жодного приводу для супердержав, зокрема Америки та уряду Джонатана, який співпрацює з цими державами. Цим Боко Харам зможе стати на заваді змові США, Британії та уряду Нігерії проти мусульманської землі, які хочуть зробити її театром своєї інтервенції та розграбувати її багатства.
Другий: Ми радимо Боко Харам ретельно перевіряти тих, хто вступає до лав організації, щоб зачинити двері перед ставлениками Америки або Англії, які, увійшовши до групи, коять насильницькі дії, а звинувачення отримує уся група.
Висновок:
1: Ця група була організована у 2001 році ісламським вченим Мухаммадом Юсуфом (хай помилує його Аллах), який хотів працювати на шляху Ісламу у Нігерії за допомогою цієї групи.
2: Група почала свою діяльність із заклику заборонити західну просвіту, а згодом розширила свою діяльність до заклику до втілення шаріату.
3: Група почала свою діяльність як мирна організація доти, доки влада не підсилила атаки на цю групу, починаючи з періоду правління Джонатана, який ненавидить мусульман та Іслам, так само як і Америка. Внаслідок цих атак 30 липня 2009 року був вбитий амір групи. Усе це підштовхнуло групу до застосування насильства.
4: Група була звинувачена в актах насильства та вибухах, деякі з яких були скоєні групою у якості самозахисту, у той час як деякі інші були здійснені державою та агентами супердержав, зокрема США та Англією, які суперничають за вплив у Нігерії. Це було зроблено для виправдання їх інтервенції до Нігерії під приводом допомоги у боротьбі з тероризмом та встановлення миру та захисту країни.
5: Режим Джонатана намагається утворити умови для громадянської війни поміж мусульманами та християнами шляхом атак на мечеті та церкви. Це підтверджується його заявою 8 січня 2012 року, якщо взяти до уваги,що нинішній лідер Боко Харам Абу Бакр Мухаммад Шекау прояснив 12 січня 2012 року, що група не причетна до цих атак і додав, що вони вбивають мусульман та християн та вішають відповідальність за це на групу, щоб викликати неприязнь до нас з боку нігерійців.
6: Супердержави, особливо США, які встановили гегемонію над Нігерією, завдяки тому, що Джонатан є їх агентом, так само як Британія, яка раніше контролювала Нігерію, не зацікавлені ані у допомозі Нігерії, ані у встановленні миру. Вони змагаються один з одним за контроль над нафтою країни та перетворення Нігерії в опорну точку для оволодіння усім африканським континентом.
7: Ми радимо нашим братам із Боко Харам вивчити шаріатський шлях встановлення ісламської держави Халіфат, який міститься у Сірі Пророка (с.а.в.), та повернутися до ненасильницького методу, так щоб супердержави та нігерійський режим не мали приводу для експлуатації цих насильницьких актів та виправдання інтервенції у Нігерії, яка підсилить їх вплив у країні.
Ми також радимо їм ретельно перевіряти людей, які вступають до їх лав, щоб до них не проникли агенти супердержав задля виконання насильницьких дій з подальшим звинуваченням групи у насильстві.
Воістину, Аллах ﷻ допомагає тому, хто допомагає Йому, Він Всемогутній.
16 сафар 1433 р. х.
20 січня 2012
