1.Повне відновлення дипломатичних стосунків між Суданом та США.
2.Скасування зовнішнього боргу Судану.
3.Прийняття рішення Радою Безпеки по відсуненню на рік арешту Міжнародним кримінальним судом президента Башира.
Це те, що стосується великого пряника, а стосовно товстого батога виражене в наступному:
а) Внесення високих посадових осіб в уряді Башира до списку таких, які позбавлені права покидати межі країни.
б) Замороження активів державних посадових осіб у міжнародних банках.
в) Підсилений контроль з метою запобігання закупівлі зброї озброєними силами Судану
Видання каже про те, що подібна політика продиктована позицією Вашингтону, який переживає та заклопотаний обігом справ у Судані, тому що підготування до референдуму просувається у неприродно повільному темпі. Питання, на яке мають відповісти усі без виключення, формулюється наступним чином: чому американська адміністрація настільки заклопотана проведенням референдуму та відокремленням Півдня Судану?! Навіщо увесь цей ажіотаж та залякування?! Усе це Америка робить заради Судану, загальної частини населення Судану або заради населення на Півдні Судану?!
Відповідь на це очевидна як ясен день кожному політику, який має рацію у цій справі, в іграх невірного колонізаторського Заходу стосовно країн ісламського світу, зокрема Судану. Це все та ж старо-нова політика, яка скерована на володарювання, контроль та вплив у так званих країнах третього світу, до низки яких входить і ісламський світ. Ця політика здійснюється через натягування та підсилення жорстокості сторін, а потім дележа або нашматовування, щоб потім було легше проковтнути і усе це перетравити, після того як послабили країну та взяли під свій контроль її багатства та ресурси.
Від політичних кіл в загалом та від уряду зокрема вимагається не звертати ані жодної уваги на «американський батіг з пряником», необхідно повернутися та триматися за шаріат Аллаха, бо нитки західного світу жалюгідні та хиткі немов павутиння. Вони нічого не зможуть зробити проти тих, хто хто займе гідну поставу, опираючись на Аллаха, яка виходить з ісламського світогляду. Вони зможуть упроваджуватися лише в тому випадку, коли нас охопить страх, і ми відійдемо від джерел величі, ідучи на поступки за поступками. Жителі Судану – не бродячі пси, яких може злякати американська палка, або слинява малеча, яких можна обдурити солодким пряником.
Стосовно залякування війною у випадку відмови по розмежування країни, Америка не буде воювати і не буде підтримувати тих, хто розпочне війну, бо вона втілює це на практиці протягом більше ніж 20 років, підтримуючи повстанців, але усе безрезультатно. Таки чином, Америка дійшла висновку, що Південь Судану неможливо відокремити, використовуючи військові конфлікти, тому вона вирішила схитрувати у так званому всебічному мирному процесі, тоді як насправді це не всебічний мирний процес, а велике всебічне руйнування та повне знищення. Отож, хай кожен із нас по мірі своїй відповідальності стане супроти подібних змов західного світу, зокрема американських. Чинить опір по розділенню країни, позбавлення домівок людей, користуючись правом відмови від усього західного та американського. Повернеться до вирішення проблем країни через чисту політичну думку, справедливу у правління щодо людей, як мусульман так і не мусульман. Ця ісламська думка прийде через встановлену державу праведний Халіфат, і тоді успіх у цьому світі, і нагород у наступному принесуть радість кожному.
Ібрахім Усман (Абу Халіл)
Офіційний представник ХТ, Судан
Информационный офис Хізб ут-Тахрір Судан
№47 05/09/2010 четверг, 26 Раммадана 1431г.х.
