У вашій щотижневій газеті «аль-Васат» у 411 номері від 02.01.2012 було розміщено статтю публіциста Кадірі Ахмад Хайдара під назвою «Проблема Халіфату між державою і релігією». У ній, наприклад, містилися наступні висловлювання: «ас-Сакіфа і бесіди, що відбулися з нею з нерелігійними політичними дискусіями, були обговоренням питання влади та ї розділу між двома сильними і впливовими на той час боками. Потім це переросло у боротьбу і велику смуту. Чим повинна керуватися держава: релігією або інтересом».
Під час виникнення Ісламу на землі існувало монархічне правління, тоді як республіканське правління продовжувало залишатися на сторінках книг. Обидва цих устрою за формою і змістом несхожі з Халіфатом. Халіфат – це ісламська система правління, і він не є республіканською, монархічною, федеративною або якою-небудь ще формою правління.
Хоча різноманітні форми правління займаються безпосереднім керуванням справами людей, проте погляди, які є у їх основах на всесвіт, людину та життя, є різними. Наприклад, Іслам керує справами людей згідно з поглядом «Немає бога окрім Аллаха, і Мухаммад – Посланець Аллаха». Капіталізм робить це згідно з поглядом «Відділення релігії від життя», а соціалізм на основі погляду «Немає бога, а життя – матерія» і називає релігію опіумом для народу.
Іслам встановив обов’язковим для своєї держави систему Халіфату. Наприклад, французька революція, що виникла у 1789 році, виходячи з капіталістичної ідеї, обрала на заміну монархічній системі республіканську систему правління. Російська революція 1917 року, основуючись на соціалістичній ідеї, затвердила союзну систему на заміну царській системі.
Вісь, навколо якої проходили дискусії у Сакіфі бану Саїда, основувалася на тому, хто буде халіфом після Посланця Аллаха (мир йому благословення). При цьому немає заборони у тому, щоб усі сподвижники змагалися між собою за цю політичну посаду. Степінь обов’язковості цієї справи стає для нас ясною також із того, що через нього було відкладене виконання двох інших обов’язкових справ: це поховання Пророка (мир йому і благословення), які були проведені сподвижниками на третій день після його смерті, і відправлення війська Усами ібн Зайда (нехай буде вдоволений ним Аллах), яке Абу Бакр (нехай буде вдоволений ним Аллах) відправив після прийняття посту Халіфа. Ми у Хізб ут-Тахрір говоримо, що держава Халіфат – це держава, якою керують люди і тому у ньому можуть відбуватися і правильні вчинки, і помилки. Вона не є безпомилковою янгольською державою, адже непогрішність притаманна лише пророкам, але не їх послідовникам. Що ж стосується смути, яка відбулася після них, то її жертв за своєю кількістю менше тих жертв, які сталися у громадянській війні у результаті політичного конфлікту у будь-якій країні нашого сучасного світу.
У статті виразно виявилася ідея відділення релігії від держави. Роль релігії у статті визначена лише як впорядкування обрядів поклоніння, не маючи відношення до держави, а це – точка зору капіталізму. Якщо вона і пройшла з іншими релігіями, то у відношенні до Ісламу її не можна застосувати.
Мусульмани на протязі минулих 50-60 років у своєму реальному житті відчули системи соціалістичного та капіталістичного правління, які були нав’язані нам після знищення Халіфату з тією метою, щоб ми не повернулися до його системи. Ці системи лише посилили залежність від західних країн і їх панування над нами у присутності ісламського правління. Ми бачили, як західні країни втручалися для того, щоб придушити революції через побоювання впустити зі своїх рук важелі правління. Ми бачили, як вони розділили між собою сфери впливу у Ємені, як вони зняли Мубарака з президентського крісла, і при цьому зберегли єгипетський режим під своїм повним контролем. Ми бачили, як вони зібралися у коаліцію для військового втручання до Лівії. І сьогодні вони будують заколот проти сирійської революції, відправляючи туди делегатів ООН і утворюючи за межами Сирії політичні ради. Країни Заходу вже відкрито втручаються у наші справи, і ми не зможемо позбавитися від цієї влади і цього панування з їх боку без відродження ісламського способу життя шляхом встановлення держави Халіфат у якій-небудь мусульманській країні, у якій почнеться ісламське правлінняУ подальшому до нього будуть приєднані решта ісламських країн, щоб об’єднатися під затінком Халіфату і нести Іслам шляхом заклику і джихаду.
Шановний головний редактор:
Хізб ут-Тахрір, який веде діяльність для відродження ісламського способу життя шляхом встановлення Халіфату, має велику кількість книг в області політики, економіки, міжнародних відносин, як наприклад «Система правління в Ісламі», «Економічна система в Ісламі», «Майно у державі Халіфат», «Соціальна система Ісламу», «Ісламська особистість», «Основи програмного навчання у державі Халіфат», «Політичні погляди», «Державні органи Халіфату в правлінні і адміністрації» та інші. Також існує велика кількість прокламацій і прес-релізів, яких більше, ніж у інших політичних партій, повідомлення про які ви розміщуєте на сторінках своєї газети. Варто висловити вдячність на адресу вашої газети, яка оприлюднила деякі наші прес-релізи, і ми хочемо попрохати вас і в подальшому оприлюднювати наші видання, які ми будемо надсилати вам, так як інші газети продовжують дотримуватися політики замовчування стосовно видань Хізб ут-Тахрір і не публікують його видання, що надходять до них.
Інформаційний офіс
Хізб ут-Тахрір
Ємен
№ H.T.Y. 143
Неділя, 23 Сафар 1434 р.х.
06/01/2013
