Січень 2013р. - Рабі уль-Авваль 1434р.х.
Хізб ут-Тахрір / вілаят Пакистан видає даний Громадський погляд на політику (PPP) стосовно агресії з боку індійської держави, яка притягнула увагу через причину останнього загострення на розмежувальній лінії.
Даний документ має ходження серед широких прошарків населення, впливових осіб, працівників ЗМІ, юридичних кіл, політиків та інтелігенції. Документ супроводжується закликом до володарів сили надати Нусрат (матеріальну допомогу) Хізб ут-Тахрір у встановленні Халіфату, щоб малась можливість практичного відстоювання інтересів мусульман з миттєвим подальшим ефектом.
А) Преамбула
Агресія з боку Індії – результат нашої підтримки американської війни.
Саме політика Каяні та Зардарі сприяла індійській агресії проти нас, будь-то стосовно останніх загострень на кордоні або попередніх. Починаючи з епохи Клінтона, хазяїн режиму Америка, бажає експлуатувати Пакистан з метою схилення Індії до своєї сфери впливу, обіцяючи назавжди закопати питання Кашміру, збільшити присутність Індії в Афганістані, підсилити її економіку за рахунок доступу до наших величезних ринків та скоротити наші військові можливості , включаючи ядерну зброю.
Як права рука генерала Мушаррафа, генерал Каяні допомагав йому у встановленні американської військової та розвідувальної присутності до безпрецедентного рівня у межах наших кордонів, так само як сприяв окупації Афганістану Америкою. Не зважаючи на те, що Америка набула користі від партнерства з Мушаррафом та Каяні, вона одразу відкрила двері до реалізації своєї головної мети – Індії, яка сьогодні має безпрецедентний вплив в Афганістані та має можливість утворювати хаос на наших кордонах. Окрім цього, Індія зітхнула з полегшенням, тому що питання Кашміру було залишено, а наші озброєні сили заманили до пастки участі в американській війні смути, що розуміється із переогляду військової доктрини армії у Зеленій книзі з боку Каяні. Саме тому Індій насмілилась відкрито дивитися у вічі наших озброєних сил.
Б) Політичні викладення:
Чинники, які сприяють поверненню домінування мусульман у Південній та Центральній Азії.
Б1. Американська та індійська хватка над Афганістаном повністю залежить від Пакистану, його підтримки щодо логістики, розвідки та професійних озброєних сил.
Б2. Індійська держава є ламким правлінням з тенденцією до колапсу. Вона заснована на фанатизмі до такого ступеню, що у ній діють сепаратистські угруповання, що прагнуть до її розділення. Вона не здатна гарантувати безпеку та процвітання не індійцям і, навіть, індійцям із числа нижчих каст.
Б3. Індійська держава є енергозалежною від величезних газових та нафтових резервів мусульманських земель та має потребу у Пакистані для доступу до цих ресурсів.
Б4. Іслам є об’єднуючою силою для мусульман Південної та Центральної Азії, які складають півмільярда людей, із яких 200 мільйонів живуть у самій Індії. Сумарна кількість озброєних сил Ісламської Умми складає 6 мільйонів, у той час як в Індії – 1 мільйон. Заклик до Халіфату пронизує Центральну та Східну Азію, тому присутня платформа для повторного об’єднання ісламських земель.
Б5. Існує багато не ворожих не мусульманських держав у регіоні, які обурені індійською та американською агресією біля своїх кордонів. Вони також піддаються доступу до величезних ресурсів мусульманських земель.
В Шаріатські предписання
Погляд на стосунки з ворожими не мусульманськими державами, не ворожими не мусульманськими державами та нинішніми мусульманськими державами.
В1. Розглядати ворогуючі не мусульманські держави як такі, по відношенню до яких має місце військове положення. Це держави, які окупувати землі мусульман або здійснили подібні акти агресії.
У Маніфесті Хізб ут-Тахрір для Пакистану за 2013р. написано:
«Відношення з державами, які окупували мусульманські землі або втягнуті до активної війни проти мусульман, подібно до Америки, Британії, єврейській країні та Індії, встановлюються на основі законів фактичної війни (Харб фіълян). З такими ворожими державами не встановлюються будь-які дипломатичні, економічні або культурні стосунки, так само як громадянам цих держав не дозволено буде в’їжджати до Халіфату. Відносини з цими державами будуть будуватися на основі політики активної війни, навіть, якщо дозволяється укладати з ними тимчасове перемирення. Тому будь-які дипломатичні, економічні та культурні відношення з цими державами будуть постійно замороженими.
З тими державами, які не здійснювали окупацію мусульманських земель, але мають такі прагнення, також не будуть встановлюватися дипломатичні, торгівельні та культурні стосунки. Тим не менш, громадяни таких держав можуть в’їжджати до Халіфату, але лише з одноразовою візою.
В2. Стосовно нинішніх мусульманських держав, то це питання є питанням об’єднання, тому що Халіфат – це єдина держава для усіх мусульман.
У Маніфесті Хізб ут-Тахрір для Пакистану за 2013р. написано: «Халіфат є унітарною системою, де нема різниці стосовно до Марокко на Заході та Індонезії на Сході. Халіфат буде найбільшою та найбільш ресурсномісткою державою у світі, з волі Аллаха. Мусульмани повинні жити в одній державі та бути керованими Халіфом. Як тільки Халіфат буде установлений в одній сильній країні або групі країн, Халіфат почне втілення плану по об’єднанню усіх мусульманських країн в одну державу. Об’єднана в одну державу Умма буде мати більше енергетичних ресурсів, населення, земель та солдатів, аніж будь-яка існуюча на сьогодні супердержава».
В3. Налагодження стосунків з неворожими не мусульманськими державами з метою несення ісламського заклику до усього світу.
У Маніфесті Хізб ут-Тахрір для Пакистану за 2013р. написано:
«На відміну від держав, згаданих вище, дозволяється встановлювати відношення з невоюючими не мусульманськими державами. При постійному спостереженні за міжнародною політичною перспективою, Халіфат буде укладати або відкидати угоди в інтересах просунення ісламського заклику. Угоди можуть бути економічними, дипломатичними та культурними. Але усі вони повинні знаходитись у межах Ісламу. Ісламська держава з незчисленними газовими, нафтовими та іншими резервами корисних копалин, потужною армією, стратегічним розташуванням, політичним поглядом, глибоким розумінням міжнародної політичної ситуації та живою Уммою зможе запобігти політичній ізоляції та буде прагнути до того, щоб стали провідною нацією у світі».
Довідка: За відповідними доказами із Корану та Сунни звертайтесь до книги Хізб ут-Тахрір «Введення до конституції», яка була підготовлена для негайного застосування у Халіфаті ( статті 181, 184, 185, 187, 189).
Г Політика повернення домінування Ісламу над індійським субконтинентом.
Г1. Закриття лінії тилового забезпечення сил НАТО в Афганістані, які складають основу збільшення стратегічної потужності Індії. Видворення американських та індійських офіційних та дипломатичних місій з територій. Припинення усіх енергетичних та торгівельних стосунків з Індією та Америкою.
Г2. Розсилка послань до усіх мусульманських країн із закликом об’єднання усіх мусульманських земель в одну ісламську державу, зокрема, до озброєних сил, з тим, щоб вони підтримали народи цих країн у скиненні агентурних режимів, включаючи Бангладеш, Афганістан, Іран та Узбекистан. Загальне звернення до армій мусульман з тим, що вирішення питання Кашміру та Афганістану полягає у їх звільненні та приєднанні до решти мусульманських земель.
Г3. Спонукати усі не ворогуючі країни регіону до того, щоб вони облишили сприяти індійській та американській шкоді, а також запропонувати їм сприятливі стосунки та стимули для обернення на бік мусульман. Розпочати регіональну інформаційну кампанію, яка буде роз’яснювати те,що пропонує Халіфат своїм громадянам, незалежно від їх раси, статі, релігії та релігійної школи.
9 Рабу аль-Авваль 1434р.х. Хізб ут-Тахрір
21 січня 2013р. Вілаят Пакистану.
