Публікація доповіді Комісії по Абботтабаду, у черговий раз довела, що є крайня необхідність покласти кінець американському пануванню і американським агентам у політичному і військовому керівництві. Викликає крайню стурбованість те, що комісія не порахувала необхідним закликати головнокомандувача армії генерала Каяні озвучити свою заяву по даній події і закликати його відповісти на питання відносно його ролі у цій кричущій події.
І це не дивлячись на те, що після даної події мало місце величезне обурення і гнів поти нього у його ж колах, що змусило його вдаватися до спроб послабити це обурення за допомогою візитів десятку гарнізонів за декілька днів. Він зіштовхнувся з дуже жорсткими питаннями від роздратованих офіцерів, і йому не вдалося заспокоїти їх гнів. Аналогічним чином, комісія не закликала до відповіді президента Пакистану Асіфа Алі Зардарі, який після даної події привітав американців, назвавши його великою перемогою.
Після подій 11 вересня, у початку під керівництвом Мушаррафа, якому сприяв його права рука Каяні, зрадники у політичному і військовому керівництві передали усю країну, її озброєні сили, розвід-органи й усі ресурси до рук Америки. Після Америка призначила генерала Каяні замість Мушаррафа, і він підняв раболіпство перед Америкою на новий рівень, дозволивши щільну діяльність мережі Реймонда Девіса, інтенсивні атаки дронів і військові операції в Зоні племен, а також будування нової потужної фортеці, замаскованої під американське посольство в столиці Пакистану, усього у декількох хвилинах від Центральної Штаб-квартири Армії.
Інцидент в Абботтабаді став ляпасом по обличчі Пакистану і його озброєних сил. Якщо б у зрадниках у політичному і військовому керівництві малася б хоч крапля сорому, тоді Зардарі, генерал Каяні і їх спільники без затримки подали б у відставку. Але замішані у даному інциденті або йдуть на пенсію з почестями, завершивши свій термін, або чекають подальшого просування по службі, щоб мати іще більшу можливість принижувати Пакистан і його озброєні сили, що мають ядерний потенціал, і тим самим задовольняти своїх американських хазяїв.
Народ Пакистану і щирі офіцери в озброєних силах повинні знати, що лише Хізб ут-Тахрір під керівництвом свого аміра, шейха Ата ібн Халіль Абу ар-Рашти зможе позбавити Пакистан від цього приниження і темряви, а також покласти кінець американському пануванню. Сьогодні щирі офіцери в озброєних силах повинні перестати витрачати свій час на ці виправдувальні доповіді. Без найменшого зволікання вони повинні усунути зрадників у політичному і військовому керівництві і надати нусрат хізб ут-Тахрір для встановлення Халіфату. Лише за допомогою цього Халіфат закриє американські посольства, консульства і бази, видворить американських дипломатів і робітників розвід-органів, викоренить мережу Реймонда Девіса і обріже лінії тилового забезпечення НАТО, а також покладе кінець американському пануванню у країні раз і назавжди.
Шахзад Шайх
Заступник офіційного представника Хізб ут-Тахрір в Пакистані.
