إِنَّا لِلّهِ وَإِنَّـا إِلَيْهِ رَاجِعونَ
«Воістину, ми належимо Аллаху і до Нього ми повернемося» (2:156).
Тухтасінов Абдурахім Абдурафікович народився у жовтні місяці 1971 року у місті Андижан у богобоязливій родині. Отримуючи ісламське виховання, він виріс справедливим, людиною високих нравів. Побачивши порочність в суспільстві Узбекистану і бачачи, як страждають у тортурах мусульмани, Абдурахім почав міркувати про те, як виправити це суспільство. Ознайомившись з ідеями Хізб ут-Тахрір, він вступив у ряди Хізбу і став одним з найактивніших його членів.
На шляху повернення Ісламу до життя, піднесення слова Аллаха не став боятися перед страхом переслідувань злочинним режимом Карімова. Абдурахім на протязі кількох років керував діяльністю Хізб ут-Тахрір в Узбекистані. Він розкривав злочини режиму кровожерливого Карімова у відношенні до мусульман Узбекистану. Абдурахім з усіма своїми підопічними – членами Хізб ут-Тахрір Узбекистану з за місяць до тієї Андижанської трагедії 13 травня 2005 року, по всьому Узбекистану став попереджати народ про можливе підготування плану Карімова скоїти геноцид у якому-небудь місті Узбекистану і перестерігав народ від участі у будь-яких мітингах та акціях невдоволення. Тоді, за милістю Аллаха, скільки людей залишилося живими і здоровими. У цьому велика заслуга брата Абдурахіма.
Брат Абдурхім був затриманий прислужними псами Кармова, співробітниками СНБ у лютому 2006 року, коли він з Андижану їхав до Ташкенту. Навіть в ув’язнені, мужньо переносячи катування і приниження, наш Брат не відступився від вірного шляху і продемонстрував стійкість та відданість ідеям Хізб ут-Тахрір…
Кровожерливий режим передав благословенне тіло брата його рідним у ніч на 18 червня 2014 року. Боягузливі прислужники режиму до смерті бояться навіть мертвих тіл наших братів. Вони наказали близьким Абдурахіма поховати його тіло рано вранці, у вузькому колі людей, не демонструючи широкому суспільству.
Ми, члени Хізб ут-Тахрір, просимо Аллаха приготувати братові Абдурахіму місце у Фірдаусі, поряд із пророками, найправдивішими та шахідами і обдарувати гарним терпінням його близьких.
وَلاَ تَحْسَبَنَّ الَّذِينَ قُتِلُواْ فِي سَبِيلِ اللّهِ أَمْوَاتاً بَلْ أَحْيَاء عِندَ رَبِّهِمْ يُرْزَقُونَ فَرِحِينَ بِمَا آتَاهُمُ اللّهُ مِن فَضْلِهِ وَيَسْتَبْشِرُونَ بِالَّذِينَ لَمْ يَلْحَقُواْ بِهِم مِّنْ خَلْفِهِمْ أَلاَّ خَوْفٌ عَلَيْهِمْ وَلاَ هُمْ يَحْزَنُونَ
«Ніяким чином не вважай мертвими тих, які були вбиті на шляху Аллаха. Ні, вони живі і отримують наділ у свого Господа, радіючи тому, що Аллах дарував їм по Своїй милості, і радіючи від того, що їх послідовники, які ще не приєдналися до них, не пізнають страху і не будуть засмучені» (3:169-170).
Центральний Інформаційний офіс Хізб ут-Тахрір
23 Шабан 1435 р.х.
21.06.2014 р.
