В країні спалахнули глибокі розбіжності між діючими військово-політичними силами. Одним із останніх конфліктів стала суперечка про те, хто буде контролювати політику Центрального банку, причому кожна із місцевих сторін намагається встановити свій контроль над ним, щоб використати державні засоби для впливу на озброєні групи через хабарі, фінансову підтримку і покупку лояльності цих ополченців і бійців.
Очевидно, що цей конфлікт і розбіжності припускаються або навіть ретельно направляються міжнародними силами. І на сьогоднішній день ці конфлікти знаходяться під покровительством і прямим втручанням США.
Найбільш очевидним підтвердженням цієї істини є заява американського посла в Лівії Річарда Норланда, який підкреслив, що «спроба силою змінити керівництво Центрального банку Лівії може призвести до того, що Лівія втратить доступ до міжнародних фінансових ринків». Це пряме попередження скеровано проти сил і угрупувань, які стоять за Дбейбою, які прагнуть замінити ас-Садіка аль-Кабіра на більш підходящого кандидата для себе і Дбейби.
Також після пересунення військ Хафтара на півдні і мобілізації озброєних сил в західному регіоні для протистояння Хафтару, посольства США, Великобританії, Франції, Італії і Німеччини виступили з єдиною заявою, яка закликала до «максимальної стриманості».
Відомо, що Схіратська угода передбачала створення Вищої ради із числа Генерального національного конгресу того часу. В угоді був визначений її консультативний характер, і їй було надано право схвалення кандидатури прем’єр-міністра, бюджету уряду і ключових посад, включаючи призначення голови Центрального банку.
Потім була укладена порочна Женевська угода, яка була підготовлена і підписана місією ООН під керівництвом американки Стефані Уільямс. Із неї виник Уряд національної єдності (уряд Абдулхаміфда Дбейби) як тимчасовий уряд, однією із задач якого було проведення парламентських і президентських виборів у грудні 2021року. Проте вибори не відбулись в призначений термін через перешкоди, створені на шляху їх проведення. Усі сторони сприяли створенню цих перешкод, оскільки усі місцеві сили, які перебувають при владі, незважаючи на свої внутрішні конфлікти, не хотіли їх проведення,оскільки не були впевнені в збереженні своєї влади. Міжнародні контролюючі сили на чолі з Америкою також не хотіли виборів, оскільки не прагнуть змінити політичну ситуацію в країні і хочуть зберегти статус-кво. Вони не зацікавлені у вирішенні лівійського питання і віддають перевагу залишити ситуацію без змін (без вирішення і без загострення) на невизначений термін.
Виходячи із вищесказаного виникає питання: якою є причина пересунення військ Хафтара на південь? Ми бачили, що коли він спробував наблизитись до західних кордонів Лівії з Алжиром, Алжир відреагував і випустив заяву, яка засуджує присутність військ Хафтара на своїх кордонах. Син Хафтара Саддам заявив, що «переміщення його військ на південь скеровано на забезпечення безпеки південних кордонів». Після пересунення військ Хафтара на південний захід країни — в райони, які перебувають під контролем тимчасового Уряду національної єдності в Тріполі — трапилась низка подій, особливо на заході Лівії.
1) 6 серпня 2024 року відбулись вибори в межах Вищої ради на посаду голови Вищої ради, а також на посади його заступника і секретаря. Згідно проголошеним результатам, колишній голова Халед Мішрі переміг з сумнівною перевагою в один голос, що викликало суперечки навколо цього.
2) В той же день Агілла Салех, голова парламенту в Тобруку, видав постанову про позбавлення визнання уряду Дбейби, заявивши, що його мандат сплив, і він більше не має права керувати державою. Таким чином, уряд Бенгазі став би легітимним, на думку Агілли Салеха. У відповідь уряд Дбейби заявив, що він черпає свою легітимність із Женевської угоди і залишиться при владі до проведення парламентських і президентських виборів.
3) Потім відбулась мобілізація усіх озброєних сил в західних районах країни.
4) 9 серпня трапились зіткнення між двома батальйонами у місті Таджура на східній околиці Тріполі, що негативно позначилось на повсякденному житті людей. Деякі особи, які перебувають при владі, зрозуміли це як план Хафтара по дестабілізації ситуації і втягненню існуючих сил в марний конфлікт, щоб відволікти їх від його задумів. Тому вони поквапились припинити це на самому корені.
5) 11 серпня озброєна група оточила Центральний банк і погрожувала його голові (Сіддіку аль-Кабіру), вимагаючи його відставки.
Сукупність цих подій, а потім їх швидке загасання вказують на те, що кожна із місцевих сторін намагається зміцнити свої позиції. Проте міжнародні сили, які контролюють ситуацію, втручаються кожного разу, коли бачать, що події ведуть до військовому конфлікту і ескалації, оскільки це на дану мить суперечить їх інтересам, особливо інтересам США. Тому вони постійно прагнуть стримувати озброєний конфлікт в Лівії, паралельно перешкоджаючи просуненню до вирішенню лівійської кризи, поки місцеві сторони шукають їх підтримки і звертаються до них за допомогою. Зокрема, місія ООН, яка майстерно гальмує рішення, постійно просуваючи один проект за іншим і потім вносячи в них новий елемент, який усе псує.
Слідування за ООН і посольствами крупних держав неминуче призводить до поразки, розпаду націй і краху країн, що підтверджується словами Всевишнього:
وَمَنْ أَعْرَضَ عَن ذِكْرِي فَإِنَّ لَهُ مَعِيشَةً ضَنكاً وَنَحْشُرُهُ يَوْمَ الْقِيَامَةِ أَعْمَى * قَالَ رَبِّ لِمَ حَشَرْتَنِي أَعْمَى وَقَدْ كُنتُ بَصِيراً * قَالَ كَذَلِكَ أَتَتْكَ آيَاتُنَا فَنَسِيتَهَا وَكَذَلِكَ الْيَوْمَ تُنسَى
«А хто відвернеться від Мого Нагадування, на того чекає тяжке життя, а в День воскресіння Ми воскресимо його сліпим. І скаже він: «Господи! Чому Ти воскресив мене сліпим, якщо раніше я був зрячим?». Аллах скаже: «Ось так! Наші знамення явились до тебе, але ти забув їх. Таким же чином сьогодні ти сам будеш забутий»» (20:124-126).
А також словами Всевишнього:
وَلاَ تَرْكَنُواْ إِلَى الَّذِينَ ظَلَمُواْ فَتَمَسَّكُمُ النَّارُ وَمَا لَكُم مِّن دُونِ اللهِ مِنْ أَوْلِيَاء ثُمَّ لاَ تُنصَرُونَ
«Не схиляйтесь на бік беззаконників, щоб вас не торкнувся Вогонь. Немає у вас покровителів і помічників, окрім Аллаха, і тоді ніхто вам не надасть підтримки» (11:113).
Газета «Ар-Рая»
Ахмад аль-Мухаззаб
28.08.2024р.
