Джордж Буш запевняв, що режим Саддама Хусейна володіє зброєю масового знищення, створюючи загрозу для світу в усьому світі, і прийняв це як привід для руйнування та окупації Іраку у 2003 році за допомогою операції «Іракська свобода».
Незважаючи на численні доповіді міжнародних інспекційних груп, Рада Безпеки ООН відмовилась санкціонувати застосування сили проти Іраку. Проте, Америка, у безумному прагненні захопити світ та нав’язати «політику ковбоїв» для колонізації цілих народів не звернула на усе це ніякої уваги — навіть на міжнародні скандали, які спалахнули у зв’язку з цим, — аніскільки не відмовляючись від своїх огидних злочинів. Коли американські війська після окупації не змогли знайти зброю масового знищення, Джордж Буш заявив, що «світ став безпечніше після скинення Саддама Хусейна» і що Америка зробить із Іраку взірець демократії та процвітання. Такою є поведінка кожного окупанта: він обіцяє процвітання та благополуччя окупованого народу, у той час як його руки по лікоть у крові, його літаки скидають тони бомб на голови людей, а його компанії зайняті розграбуванням колоній.
Щоб приховати ці злочини, Америка через свого представника, Пола Бремера, нав’язала Іраку свою збочену конституцію, закликану створити «сильний демократичний Ірак». Америка використала для цього місцевих політиків, які пристрасно бажають влади та постів — і навіть суперничають один з одним, — щоб довести свою відданість американському окупанту, який, у свою чергу, кинув їм декілька крихт від «пирогу влади». Що стосується підкореного народу, то він повинен страждати від вогню міжусобиць та труднощів через відсутність найменших засобів гідного життя. І це відбувається у країні, яку Аллах наділив величезними економічними ресурсами, будь то нафта, сільське господарство або водні ресурси. Незважаючи на усе це, після того, як брехливі обіцянки змінюючих один одного урядів перетворились на пил, проявилось небажання людей брати участь у парламентських виборах у травні поточного року. У задокументованих звітах вказується, що частка участі у виборах не перевищила 19% виборців, а міста та села вибухнулі у гніві, вимагаючи гідного життя та позбавлення від корумпованого політичного класу.
Через п’ятнадцять років після «торжества американської демократії», яку допоміг нав’язати іранський режим, Америці не вдалось продовжити знущання над людьми. Народ виявив непридатність політичного класу, який увійшов у Багдад на американських танках, як і виявив, що «гра у демократію» — це «суп із каміння» У той час, коли людям не вистачає води, електроструму та робочих місць, політичні блоки б’ються за владу. Через цю боротьбу вже чотири місяці після виборів парламент не може обрати спікера, тим самим порушуючи політичний процес у формуванні наступного уряду.
Звертаючись до наших братів в Іраку, скажемо :
Ви стикнулись зі злом прогнилого режиму, нав’язаного Америкою при пособництві Ірану. Ви пізнали усі жахи демократії та брехню політичного класу. Ми закликаємо Вас звернутись до Шаріату вашого Господа та відрізати усі руки Америки в Іраку. Лише так Ірак звільниться від бруду Америки та її прихвоснів. Ваша велич та гідність полягає у підкоренні вашому Господу, який вшанував Вас цією великою релігією і зробив вас кращою общиною, виведеною на благо людства.
أَفَحُكْمَ الْجَاهِلِيَّةِ يَبْغُونَ وَمَنْ أَحْسَنُ مِنَ اللَّهِ حُكْمًا لِّقَوْمٍ يُوقِنُونَ
«Невже вони шукають суду часів невігластва ? Чиї рішення можуть бути краще рішень Аллаха для людей переконаних?» (5:50).
Усман Баххаш
Голова Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
№ 033 / 1439 х.
Понеділок, 30 Зуль-хіджа 1439 р.х.
10.09.2018 р.
