Американське Агентство національної безпеки оприлюднило невелику частину документів які відображають приховані стосунки з лідером іранської революції Хомейні. Документи показали, що Хомейні був підключений до уряду США с шістдесятих років минулого сторіччя до прибуття у Тегеран із Парижу.
Згідно документу, який був оприлюднений ЦРУ, Хомейні мав приховане листування з колишнім президентом США Джоном Кеннеді через декілька місяців після його звільнення із в’язниці в Ірані, тобто з листопада 1963 року – за десять днів до запланованого візиту тодішнього секретаря ЦК компартії та голови Радянського Союзі Л. І. Брежнєва у Тегеран, під час якого він почав вимагати «не інтерпретувати його словесну атаку помилково, нібито він захищає інтереси США в Ірані».
Сайт «ВВС» на перській (http://www.bbc.com/persian) уперше надав документ для читачів, в якому було вказано, що «у листопаді 1963 року аятола Хомейні направив послання уряду Сполучених Штатів через Хаджа Мірзу Халіла Камреі – професора богословського факультету Тегеранського університету і політика, близького до опозиції релігійних груп . У своєму листі Хомейні пояснив, що він не виступає проти американських інтересів в Ірані, а, швидше, навпаки, вважає, що американська присутність є необхідною для встановлення балансу проти Радянського Союзу та ймовірного британського впливу. Як і пояснив Хомейні свою переконаність у тісній співпраці між Ісламом та світовими релігіями, особливо – християнством».
Дана інформація вказує на прибуття послання у Вашингтон 6 листопада 1963 року, через що неможна бути впевненим у тому, чи прочитав американський президент це послання чи ні, тому що Кеннеді був вбитий через два тижні у Техасі.
За відомостями «ВВС», Хомейні також направив постання адміністрації президента Джиммі Картера, згідно документу від 19 січня 1979 року, тобто за декілька тижнів до початку іранської революції. У ньому він обіцяв американському президенту не переривати постачання іранської нафти на Захід, не «експортувати» революцію у країни регіону, а також встановити дружні стосунки зі Сполученими Штатами.
У листі Хомейні Картеру було наступне: «Ви побачите, що нема ніякої особливої ворожості між нами та Америкою. Ви побачите, що Ісламська Республіка заснована на філософії та ісламських законах, і це буде нічим іншим , як гуманним урядом, яке прагне до миру та людської допомоги».
И досі у Національному архіві США під цілковитою таємністю існує доповідь посольства США у Тегерані, яка містить повний текст повідомлення Хомейні. Проте суть цього листа приводиться у документі «Іслам в Ірані», який додається у контексті дослідницького звіту для ЦРУ, що складається із 81 сторінки, у березні 1980 р. І у ньому також приводяться і інші імена релігійних діячів, таких як аятола аль-Хоі, аятола Шаріатмадарі та аятола Хомейні.
У доповіді ЦРУ, яка вийшла із категорії «таємно» у 2005, згадуються деякі пункти, які відносяться до листа аятоли Хомейні. Проте деякі їх частини були видалені (блоковані).
У своїй промові з приводу церемонії поминання двадцять сьомої річниці з дня смерті імама Хомейні, верховний лідер Ірану Алі Хаменеі заявив, що Іран має багато малих та великих ворогів, але найбільші із них – це зловісні Америка та Великобританія. Він відзначив, що британські ЗМІ фабрикують документи проти імама Хомейні з використанням документів Америки, яка не зупиняється навіть перед атаками на пасажирський літак, вказуючи на випадок зі збитим американською авіацією цивільним іранським літаком у 1988 р., де були вбиті усі 290 пасажирів, серед яких 66 були дітьми.
Стосунки Хомейні з США перевищили листування, перейшовши на відкриття каналу зв’язку та проведення регулярних зустрічей з офіційними особами США. Відома деяка інформація та деталі, як, наприклад, , те, що Ремсі Кларк, колишній генеральний прокурор США, провів переговори з Хомейні у Парижі та передав йому деякі погляди президента США Картера. А також Брюс Лі Джен, повірений в американських справах у Тегерані, провів декілька таємних зустрічей з Хомейні у Кумі (столиця провінції в Ірані).
Відомо також, що у період до революції та повернення Хомейні у Тегеран були відкриті канали зв’язку, принаймні, між ним та американською адміністрацією: один канал у Тегерані – через Махді Базірджана та Мухаммада Бехешті, а другий, найбільш важливий, – у Парижі. Цей канал був проведений через Ебрахіма Язді – помічника Хомейні, який був лікарем в Америці та мав стосунки з ЦРУ, а також Уоррена Ціммермана, який був високопосадовим дипломатом у посольстві США у Франції. Обидва провели, принаймні, п’ять засідань.
Це – лише деяка інформація про таємні стосунки між Хомейні та його оточенням до революції і між Америкою, яка вийшла у світ в останні роки. Звичайно, є багато інших аспектів, доки іще невідомих.
Що ж стосується ступеню взаємодії між сторонами, то для Хомейні вона означала втручання адміністрації США в іранську армію, щоб остання облишила бути перепоною революції, тобто з метою відірвати її від іранського шаха Пехлеві і щоб вона не зайняла позицію проти «хомейнистів», – і це те, що насправді і відбулось. Для Америки позбавлення від шаха було самоціллю, як і ціллю являвся прихід до влади «ісламського» режиму у противагу розширенню комуністичної системи (у випадку необхідності), і найголовніше – контроль і домінування у регіоні Перської затоки. Іран став опудалом, яке використовується Америкою для того, щоб устрашати усіх його сусідів, які ідуть за Америкою, уклавши з нею угоди про захист та надавши свої землі та країни для будівництва її військових баз. Як і заплатили вони мільярди доларів на закупівлю зброї із Сполучених Штатів для свого захисту, а Ірак був виснажений тривалою війною з Іраном, із якої він вийшов виснаженим та послабленим, що полегшило, у скорому, для Америки його окупацію та викорінення впливу англійців, залишивши його під адміністративним впливом Ірану та його прихвостнів, щоб вони управляли Іраком згідно до того, чого бажає Америка. І це– поруч із іншими послугами, які надаються Іраном Америці, про що відкрито заявляли її посадові особи. І якщо б не Іран, Америці не вдалось би окупувати Афганістан; як і якщо б не роль Ірану у Сирії, який безпосередньо підтримує злочинця Башара – американського агента – за допомогою поліцейських та військових сил або за допомогою своєї партії у Лівані; як і якщо б не роль Ірану в Ємені у підтримці хоусітів та забезпеченні їх зброєю ...
Таким чином, де б не був інтерес Америки у нашому регіоні, ми бачимо, що Іран захищає її інтереси та просуває їх.
Газета «Ар-Рая»
Хатім Абу Аджмія, Йорданія
17 Рамадану 1437х.
22 червня 2016р.
