Політика — це мистецтво можливого

Газета «Ар-Рая»
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

Політика — це ідеї, пов’язані з турботою про справи людей. Ці ідеї можуть відноситись до віровчень (акаід), положень (ахкям), вчинків (афъал), які відбувались, відбуваються або будуть відбуватись, або до новин.

Якщо ці ідеї зачіпають питання реальності, то це — політика, будь ці питання пов’язані з сьогоденням або майбутнім. Якщо це сталося у минулому, тобто у минулому це було реальністю, то це — історія, будь то нещодавня або древня. Звідси слідує, що історія була політикою, а пізніше стала історією. Ця історія могла бути фактом, що не змінюється з урахуванням обставин, а тому вона повинна бути вивчена. Або вона могла бути інцидентом, що стався при певних обставинах,і, отож, не повинна прийматись до уваги. Читач повинен брати до уваги останній тип історії, щоб, читаючи події, не приймати подібне без урахування тих обставин, при яких ця подія відбулась у минулому, інакше вона потрапить в оману і отримає шкоду, прийнявши цю подію із історії.

Людина або індивід у силу своєї природи живе у цьому світі і є політиком, проявляючи інтерес та переживання по відношенню до політики. Це відбувається тому, що вона піклується про свої справи або про справи тих, за кого несе відповідальність, або про справи свої Умми, про справи своєї ідеології або про власні ідеї. Тим не менш, індивіди, групи, держави, або міжнародні союзи, які виступають в інтересах свого народу, країни, регіону або держав, є політиками по своїй природі. Вони є політиками через характер своєї діяльності, життя та політики. Через це вони стають видатними політиками і по праву називаються такими. Цей термін не можна застосувати до звичайної людини, оскільки така людина обмежена у своїх думках з точки зору турботи про справи, а також обмежена у життєвих вчинках. Дискусія у політиці стосується політиків, а не усіх людей.

Вчені визначили політику як мистецтво можливого. Це правильне визначення, проте помилково обмежувати його злиденними проблемами, тому що це означає реалізм у неправильному змісті цього слова, який вивчає ситуацію та примушує приймати рішення згідно обставинам, що склалися. Якщо таке визначення було б правильним, тоді не існувало б ніякої історії або політичного життя. Це так тому, що історія говорить про змінення у житті народів, а політичне життя — зміна подій, які відбуваються, на інші. Тому визначення політики як мистецтва можливого є неправильним, якщо розуміти його так, як це розуміють багато хто із людей та політиків сьогодні. Проте якщо розуміти слово «можливе» під дійсним його значенням, а саме — у зворотному змісті «неможливому», то вийде правильне визначення, оскільки політика — це не мистецтво неможливого, а мистецтво лише можливого. Ідеї, які не пов’язані з можливими подіями та реальністю, не є політичними; вони є логічними припущеннями або просто уявою. Щоб ідеї були політичними, вони повинні бути зв’язані з можливим. Ось чому політика — це мистецтво можливого, а не неможливого.

Політика не має відношення до неможливого, оскільки це не відноситься до подій та реальності і суперечить історії. Якщо б події не змінились у залежності від можливого, тоді не було б політики і не існувало б історії з мінливими подіями. Тому політика — цей дійсно мистецтво можливого, а не неможливого. Посланець Аллаха (с.а.с.) розглядав політику як мистецтво можливого, а не неможливого, і завдяки цьому він замінив ширк Ісламом. Ісламські ідеї та положення, що розглядають проблеми людства, прийшли на зміну ідеям ширку та куфру.

Із книги «Політичні ідеї Хізб ут-Тахрір».


Огляд новин «Ар-Рая»
18.07.2018

Останній номер газети Ар-Рая арабською
Інтерв'ю з Османом Баххаш про газету «Ар-Рая»
Газета Ар-Рая