Референдум у Британії – землетрус або революція? Політичні наслідки для Британії і для усього ЄС

Газета «Ар-Рая»
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

Землетрус, історичний зсув, дурна ознака, прокляття, революція проти традиційно правлячого класу, виклик Європі, шок для її політиків, страх перед розпадом ЄС, протилежність очікуванням... Такими відгуками описали британські політики та журналісти проголошення підсумків референдуму у Британії за вихід із ЄС наступного ж дня після того, як він відбувся – 23.06.2016.

Стислі га гнівні заяви, надзвичайні і швидкі зустрічі посадових осіб в ЄС, заява прем’єр-міністра Британії про відставку, загроза розпаду самої Британії, сильніша радість прибічників виходу із ЄС та розцінювання ними цього дня як дня незалежності Британії, звернення націоналістів у Франції та Голландії до проведення у себе подібних референдумів, підтримка цього Трампом, низькоінтелектуальним кандидатом-популістом у президенти США, який не усвідомлює, що його країні загрожує те ж саме, тому що він сам розпалює расизм та націоналізм, бо, наприклад, голова національного руху Техасу одразу ж закликав провести подібний референдум у цьому штаті по відокремленню від США, адже вже було так, що Техас та інші південні штати Америки намагались відокремитись від США під час громадянської війни у в 1861–1865 р.р... Саме це відбувається зараз.

Спостерігаються лякаючі економічні тенденції, пов’язані з фунтом стерлінгів, яких не було останні 30 років, а також «підземні поштовхи» на європейських та азіатських ринках. Англія доручила голові свого Центрального банку стабілізувати ситуацію, і той заявив, що у банку зберігається ліквідність на суму 250 млрд. фунтів стерлінгів і що він, не вагаючись, вдасться до надзвичайних заходів, що мають першочергове значення.

Це, насправді, – серйозний струс. «Землетрус» у Британії потряс усю Європу. Ефект цієї події відбився також і на голові Ради ЄС, який відкрив свою прес-конференцію словами: «Потрясіння, яке тебе не вбиває, робить тебе сильнішим». Далі він заявив: «ЄС проведе конференцію з 28 по 29 червня 2016 року без участі Британії для того, щоб випрацювати рішення відносно заяви Британії про вихід із ЄС».

Підсумки референдуму виявились неочікуваними, тому що опитування громадської думки за два дні до референдуму показував 52% голосів за те, щоб залишитись в ЄС. Ззовні було видно, що прем’єр-міністр Британії Кемєрон був спокійний за підсумки голосування. Але він був розчарований та вимушений був об’явити про відставку та передачу влади іншому одразу ж після виборів нового лідера Консервативної партії у жовтні. Він побачив, що програв, хоча сподівався іще залишитись, за що вів боротьбу, з впевненістю заявляючи 10.01.2016, що він не піде зі своєї посади, навіть якщо програє референдум.

23.01.2016 він пообіцяв, що проведе референдум, якщо його партія переможе на виборах у 2015 р., щоб придбати нові голоси, а також шантажувати цим ЄС, тому що наступного ж дня заявив, що «хоче переглянути умови стосунків Великобританії з ЄС, перш ніж британці почнуть голосування». І насправді відбулось те, чого він і хотів, коли вів переговори з європейцями у лютому минулого року, внаслідок яких Британія отримала такі права, яких нема ні у кого в ЄС. А тому він був впевнений, що переможе на референдумі.

Франція як член-засновник ЄС проголосила про скликання екстреного скликання на найвищому рівні, щоб обговорити наслідки потенційного виходу Британії, пов’язаного з підсумками референдуму. Президент Олланд після зустрічі заявив: «Вихід Британії із ЄС загрожує усій Європі», – і виразив «великий жаль з приводу цього болючого вибору». Після чого він сказав: «Голосування британців за вихід із ЄС ставить Європу перед небезпечним виходом, тому що вона вже не зможе рухатись у колишньому руслі ... Вона повинна проявити свою солідарність та силу... Вона стоїть перед обличчям небезпеки екстремістських та популістських течій ... Європа є великою ідеєю, а не лише великим ринком, і, поза сумнівів, дані проблеми відбулись від того, що вона забула це». Він підкреслює, що громадяни ЄС повинні усвідомлювати це і взяти поводи у свої руки ... Франція повинна стояти попереду цієї ініціативи, щоб Європа зосередилась на наступних ключових проблемах: безпека та інвестиції, необхідні для росту робочих місць та соціального згуртування, зміцнення зони євро та демократичного управління. Він заявив: «Суть – у тому, що на карту поставлена Європа, яка стикнулась з небезпекою відступу назад або перетворення своєї присутності, яке буде супроводжуватись глибокими зміненнями». Президент важливішої країни ЄС відкрито говорить про усю глибину проблеми та ризику, які стоять перед ЄС, а це вказує на те, що Європа стикнулась з доленосним рішенням.

Німеччина є другим членом-засновником ЄС. Канцлер Німеччини Меркель заявила: «Вихід Британії – це болючий удар по Європі і по механізму її об’єднання». Вона закликала президента Франції Олланда, прем’єр-міністра Італії Ренці та голову и главу Європарламенту Туска провести зустріч у Берліні 26.06.2016, сказавши: «Підсумки будуть залежати від нас, членів 27 країн ЄС. Ми повинні показати, що готові та здатні приймати швидкі та прості рішення відносно референдуму , який може привести до розколу Європи у куди більших масштабах. Сьогодні – точка відліку по перетворенню Європи, ЄС та європейської співпраці. Країни ЄС повинні проаналізувати ситуацію спокійно та уважно, перш ніж ми приймемо правильне рішення разом». ЇЇ заступник Зігмар Габріель сказав: «Прокляття ! Це – поганий день для Європи... У Берлині люди перебувають у щоці та незадоволені, вони вважають, що це рішення є лихом для Британії, Німеччини та усієї Європи». Також міністр закордонних справ Німеччини сказав: «британця стала грати долею Європи та програла. Британія використала свою позицію відносно ЄС у своїх цілях». Німці почали розуміти злобу Англії та дурні підсумки її політики.

Багато інших представників інших країн ЄС, у т.ч. Польщі та Чехії, заявили, що підсумки референдуму буди негативними. Міністр закордонних справ Іспанії Маргальо заявив: «Рішення залишити ЄС відкриває нові можливості розвитку для цього регіону. Можливість підняття іспанського прапору над Гібралтаром стала тепер вельми вірогідною». Навіть Шотландія, яка виступила за збереження свого місця в ЄС, вустами свого прем’єр-міністра заявила: «Необхідно винести на стіл розгляду питання про незалежність Шотландії від Британії».

США були здивовані результатом виборів, тому що президент Обама сказав у своєму стислому виступі: «Я дізнався результати, і у майбутньому я зроблю про це заяву». Пізніше у своїй заяві він сказав: «Особливі стосунки США з Британією триватимуть. Ми поважаємо вибір британців, які вирішили вивести свою країну із ЄС після сорока трьох років членства у ньому», – хоча сам він навідувався до Лондону у квітні минулого року і настирливо закликав британців голосувати за те, щоб залишитись в ЄС. Америка виступає за те, щоб Британія була в ЄС, щоб сам ЄС залишався і далі крихким союзом, тому що Америка знає, що Британія не працює на благо ЄС і не бажає європейської єдності, протидіє цьому, вносить метушню у численні рішення ЄС та діє лише у своїх інтересах. Усе це відповідає інтересам Америки, яка не бажає бачити сильну, об’єднану Європу, яка здатна їй погрожувати або скласти їй конкуренцію на міжнародній арені. Америка хоче, щоб Європа залишалась під її впливом. Але якщо вихід Британії із ЄС буде означати розпад самого ЄС, то це буде в інтересах Америки.

Інформаційне агентство «ТАСС» заявило, що референдум у Британії є перемогою для Путіна та поразкою для Обами, тому що Росія знає про негативну позицію до Європи з боку Британії, а тому та погрожує ЄС своїм виходом, бажаючи отримати від цього економічні та політичні дивіденди, проводячи переговори про це з Францією та Німеччиною. Міністр закордонних справ Британії Хеммонд заявив: «Підсумки референдуму принесли радість президенту Росії Путіну».
Держави-засновники ЄС, особливо Франція та Німеччина, які мають найбільший вплив, бажають, щоб союз залишався. У цьому до них приєднуються Італія, Голландія, Бельгія та Люксембург, також як держави-засновники. Існують і інші держави, зацікавлені у цьому, такі як, Польща, Ірландія, Іспанія. Усі ці держави будуть працювати над збереженням союзу. А тому міністр закордонних справ Німеччини закликав представників шести держав-засновників до зібрання, і коли вони зібрались, він заявив: «Ми зібрались сьогодні як представники держав, які повинні дати сигнал до того, що вони не збираються покинути ЄС». Тим не менш, є також і держави, а саме – Данія та Швеція, які бояться можливого хаосу в ЄС після виходу Британії.

Варто відзначити, що фінансова криза 2008 року спричинила серйозний вплив на економічну силу ЄС. ЄС послабшав, а не посилився. Він наблизився до падіння, і про це заявляють самі його чиновники. Після цього прийшла хвиля емігрантів, які стали тією самою останньою краплиною терпіння, тому що після цього в Європі почали волати невдоволені голоси націоналістів через погіршення поточного стану у політиці та економіці Європи. Це відбулось тому, що націоналізм в Європі вирив рови між її народами, і усі угоди не у змозі їх закопати. Капіталізм зазнав поразки у спробі стерти націоналізм та сплавити в одному горнилі своїх прихильників. Націоналізм є головною причиною, по якій Британія відокремлюється та заявляє про свій вихід, тому що вона не хоче відмовлятись від своєї національної ідентичності , не хоче розкривати свої кордони, відмовлятись від своєї національної валюти та інтегруватись в Європу.

Це – велике випробування для ЄС. Але чи насправді те, що його не вб’є, зробить його сильнішим? У першу чергу, це питання стосується Німеччини та Франції. Обидві ці держави проявляють рішучість по збереженню союзу у їх спільних великих інтересах . Вони поспіхом починають вивчати наслідки поточних подій та шукають шляхи рішення. Наприклад, Франція хоче управляти Європою для боротьби з Америкою у справі збереження свого впливу у колишніх колоніях, залишаючись при цьому крупною, впливовою державою на міжнародній арені. Німеччина же хоче стати крупною політичною силою за рахунок ЄС та отримувати від цього союзу найбільший прибуток. Може бути, європейці вже втомились від британців, і для них буде кращим посилити свої взаємозв’язки і знайти для себе мудре та сильне управління, яке зможе погасити запалені націоналістичні почуття?

Британія опинилась у програші, тому що вона може стати ізольованою від Європи, а це означає, що вона понесе політичні та економічні втрати, втратить вплив на Європу, яку раніше використовувала поруч з собою для противаги Америці заради збереження свого впливу у старих колоніях та свого статусу як крупної держави на міжнародній арені . Саме тому у п’ятницю була проведена акція по збору підписів за повторний референдум, під якою підписались 2 млн. осіб. Британію спіткало занепокоєння і поділ, у тому числі – и саму Консервативну партію, в якій члени уряду почали компанію проти голови партії та уряду Кемєрона.

Дані події лише показують те, наскільки провальними є подібні союзи, при тому, що Захід намагався передати цей свій експеримент в ісламські землі для створення аналогічних союзів. А тому ісламське рішення залишається правильним рішенням для народів, які хочуть об’єднатись разом у лоні Ісламу, як це було раніше, і знайти правильне вилікування націоналізму. Треба подивитись на те, як Пророк (с.а.с.) заклав основи правління Великої держави, що проіснувала тринадцять сторічь. Правління у ній було централізованим, у ній правив лише один халіф, який упорядковував внутрішні справи, призначав губернаторів, правлячих від його імені, під його контролем і згідно прийнятому ним іджтіхаду.

Газета «Ар-Рая»
Автор: Асад Мансур
24 Рамадану 1437 р.х.
29.06.2016 р.

Останній номер газети Ар-Рая арабською
Інтерв'ю з Османом Баххаш про газету «Ар-Рая»
Газета Ар-Рая