Всевишній Аллах зобов’язав (фард) мусульман вимагати звіт з правителів і суворо наказав їм діяти для їх виправлення, якщо вони попирають права громадян, або проявляють халатність у виконанні своїх обов’язків по відношенню до них, або нехтують якою-небудь справою громадян, або порушують закони Ісламу, або здійснюють правління іншим, аніж тим, що ниспослав Аллах.
На це відкрито вказують аяти і хадіси, а також багаторічна історія мусульман.
Всевишній Аллах говорить:
كُنتُمۡ خَيۡرَ أُمَّةٍ أُخۡرِجَتۡ لِلنَّاسِ تَأۡمُرُونَ بِٱلۡمَعۡرُوفِ وَتَنۡهَوۡنَ عَنِ ٱلۡمُنكَرِ
«Ви є кращою із общин, яка з’явилась на благо людства, наказуючи робити схвалюване, утримуючи від засуджуваного» (3:110).
Також Він говорить:
وَلۡتَكُن مِّنكُمۡ أُمَّةٞ يَدۡعُونَ إِلَى ٱلۡخَيۡرِ وَيَأۡمُرُونَ بِٱلۡمَعۡرُوفِ وَيَنۡهَوۡنَ عَنِ ٱلۡمُنكَرِۚ وَأُوْلَٰٓئِكَ هُمُ ٱلۡمُفۡلِحُونَ
«Нехай серед вас буде група людей, які будуть закликати до добру, наказувати схвалюване і забороняти засуджуване. Саме вони виявляться тими, хто набув успіху» (3:104).
Обов’язок наказувати схвалюване і утримувати від засуджуваного вказує також на необхідність піддавати звіту правителів, тому що наказ приказ Аллаха загальний і стосується усієї Умми, у тому числі — правителів. У цих і багатьох інших аятах Аллах вимагає наказувати схвалюване і забороняти засуджуване, підкріпивши Свою вимогу каріною, яка вказує на категоричність. Цією каріною є похвала на адресу тих, хто наказує схвалюване і забороняє засуджуване, наприклад, Його слова «ви є кращою общиною, яка з’явилась на благо людства», «саме вони виявляться тими, хто набув успіху».
Що стосується хадісі, у яких Посланець Аллаха ﷺ спонукає мусульман до виконання цього зобов’язання, то до них відноситься наступний:
سَتَكُونُ أُمَرَاءُ فَتَعْرِفُونَ وَتُنْكِرُونَ فَمَنْ عَرَفَ فَقَدْ بَرِئَ وَمَنْ أَنْكَرَ سَلِمَ، وَلَكِنْ مَنْ رَضِيَ وَتَابَع
«У найближчому майбутньому будуть правителі, яких ви будете закликати до схвалюваного і засуджувати. Хто із вас буде закликати їх до схвалюваному, той буде чистий. Хто із вас буде засуджувати їх, той збереже себе. Але хто погодиться з ними і послідує за ними…» (Муслім).
Посланець Аллаха ﷺ наказує засуджувати правителя будь-якими способами, навіть якщо у грубій формі. Той,хто не засуджує правителя, вважається його співучасником у гріху, оскільки Пророк ﷺ сказав «хто погодиться», тобто погодиться з їх негожими діями, і сказав «послідує», тобто послідує у їх справі, не засуджуючи їх, той не збереже себе від гріху. А те, що мусульмани, які не піддають звіту правителів, вважаються їх співучасниками у гріху, вказує (каріна) на обов’язковість піддавання звіту правителів і заборонність бездіяльності.
Що стосується історії мусульман, то відомо про численні випадки, коли вони піддавали звіту своїх правителів. Мусульмани навіть заперечували Мухаммаду ﷺ, як правителю держави, а не як Посланцю Аллаха. Наприклад, у Битві біля Рву Саад ібн Муаз (р.а.) і Саад ібн Убада (р.а.) не погодились з Посланцем Аллаха ﷺ у передачі племені Гатафан третини врожаю Медини. Саад ібн Муаз (р.а.) сказав: «У нас немає для них нічого, окрім меча». Посланець Аллаха ﷺ сказав: «Нехай буде по-твоєму», — і прийняв думку ансарів.
Під час укладання Худайбійської угоди Умар (р.а.) і багато мусульман не підтримали Посланця Аллаха ﷺ в укладанні перемир’я. Умар (р.а.) сказав: «Чому ж ми повинні принижуватись у тому, що стосується нашої релігії?». Також мусульмани піддавали звіту праведних, омеядських і аббасидських халіфів. Умар (р.а.) докорив Абу Бакру (р.а.) у тому, що він торгує одягом, відволікаючись від справ управління. Білял (р.а.) віддавав звіту Умара (р.а.) з приводу земель Савада (Південний Ірак) до такої міри, що халіф Умар (р.а.) сказав: «О Аллах, позбав мене від Біляла і тих, хто з ним». Різноманітні делегації прибували до халіфу Усману (р.а.), щоб піддати його звіту. Чотири Абдуллаха жорство піддавали звіту Муавію за передачу влади у спадок своєму сину Язіду. Суфьян ас-Саурі, піддаючи звіту халіфа аль-Мансура, сказав йому: «Побійся Аллаха! Земля вже наповнилась утисканням і несправедливістю», — після чого халіф опустив голову. Ахмад ібн Ханбаль піддавав звіту халіфа аль-Мамуна за слова про створеність Корану.
Дорогі мусульмани! Піддавання звіту правителів у час перших мусульман дозволив державі піднятись на вершину слави і величі. Чому ж ви мовчите, коли нинішні правителі правлять куфром, примушуючи вас вкусити приниження? Знайте, що піддавання звіту правителів призводить до покращення стану народу, а залишення цього призводить до тиранії, узурпації влади і поневоленню народу, як це відбувається сьогодні. Як сказав Посланець Аллаха ﷺ:
وَالَّذِي نَفْسِي بِيَدِهِ، لَتَأْمُرُنَّ بِالْمَعْرُوفِ، وَلَتَنْهَوُنَّ عَنِ الْمُنْكَرِ، أَوْ لَيُوشِكَنَّ اللَّهُ أَنْ يَبْعَثَ عَلَيْكُمْ عِقَابًا مِنْ عِنْدِهِ، ثُمَّ لَتَدْعُنَّهُ فَلَا يُسْتَجَابُ لَكُمْ
«Клянусь Тим, у Чиїй длані душа моя! Ви неодмінно будете наказувати схвалюване і забороняти засуджуване! У протилежному випадку ви ризикуєте тим, що Аллах нашле на вас покарання, після чого ви будете волати до Нього, але Він вам не відповість» (ат-Тірмізі).
Ми закликаємо мусульман не ігнорувати піддавання звіту, щоб їх не спіткало те, про що попереджає Посланець Аллаха ﷺ. Якщо ж ви станете виконувати веління Аллаха, то отримаєте нагороду кращих шахідів, як сказав Пророк ﷺ:
سَيِّدُ الشُّهَدَاءِ حَمْزَةٌ وَرَجُلٌ قَامَ إِلَى إِمَامٍ جَائِرٍ فَنَصَحَهُ فَقَتَلَهُ
«Господин шахідів — Хамза ібн Абдульмутталіб і той, хто виступив проти жорстокого правителя, дав йому пораду і був ним страчений» (ат-Табарані).
Хізб ут-Тахрір, Йорданія
22 Рабі уль-авваль 1401 р.х.
27.01.1981 р.
