Невідомі і підозрілі автори розповсюджують сповнене наклепом на Хізб ут-Тахрір повідомлення

Ми звертаємося до кожного мусульманина, який прагне до благочестя і ревно ставиться до своєї віри, своєї Умми і своїх братів:

Деякі підозрілі сторони, які замислюють зло проти Ісламу і мусульман і працюють над тим, щоб заважати просуванню ісламського політичного проекту, взялися розповсюджувати брехливе і наклепницьке повідомлення. На перший погляд здається, що це повідомлення знайомить з партією Хізб ут-Тахрір, однак його істинна мета — спроба спотворити образ Хізб ут-Тахрір і розповсюдити про нього хибне уявлення. Ті, хто стоїть за цим повідомленням, роблять це з причини розуміння степеню впливу Хізб ут-Тахрір на розповсюдження ісламського політичного проекту, що збіглося за часом з благословенною революцію ісламської Умми, яка передвіщає відродження шаріатського панування і повернення Уммою віднятої у неї влади. Ті, хто знайомий з партією Хізб ут-Тахрір, знають, що вона несе лише чистий Іслам і відкидає усіляку внесену ззовні ідею, особливо з боку західної  культури, впливу якої піддалися багато політичних рухів. Ті, хто знайомий з цією партією, знають, що вона спрямовує усі свої можливості і сили в русло відродження ісламського образу життя шляхом встановлення держави Халіфату за методом пророкування. Сьогодні, коли лідери революції звертаються до різних сторін, знаходячись у пошуках ісламського політичного проекту для очікуваної на землях Шаму держави, вони не знаходять іншого політичного проекту окрім того, який підготований партією Хізб ут-Тахрір і представлений нею у проекті конституції Халіфату, а також у групі книг, які детально роз'яснюють системи цієї держави.

Брехливість цього повідомлення настільки очевидна, що ледве знайомі з Хізб ут-Тахрір люди зрозуміли усю брехню і наклеп, які містилися в ньому. Ми вдячні нашим братам, які за своєю ініціативою поспішили зв'язатися з нами, засуджуючи це брехливе повідомлення і вимагаючи відповідної роз'яснювальної реакції. На жаль, знайшлися і такі наївні з числа мусульман, які підхопили це повідомлення і перевидали його текст, не думаючи про заборону наклепу з боку мусульманина у відношенні свого брата, тоді як Посланець Аллаха (мир йому і благословення Аллаха) сказав: «Достатньо буде шкоди тій людині, яка принижує свого брата мусульманина, і для кожного мусульманина повинні бути недоторканими життя, майно і честь іншого мусульманина!». Усіх, хто за невіглаством або без лихого умислу сприяв розповсюдженню цього повідомлення, ми закликаємо виправити свою помилку, оприлюднивши дану нашу відповідь, щоб загладити свою провину, по-перше, перед Всевишнім Аллахом, а по-друге, перед своїми братами єдиновірцями.

Начинене різного роду наклепом повідомлення приписує партії Хізб ут-Тахрір абсолютно неправдиві думки і погляди, які позбавлені будь-якого доказу з самої літератури Хізб ут-Тахрір. Одного цього вже достатньо, щоб показати усю брехливість написаного у повідомленні матеріалу. Ми вимагаємо, щоб той, хто написав це повідомлення і запустив його в інформаційні засоби, публічно показав себе, якщо вважає себе правдивим у своїх претензіях. Ми вимагаємо також, щоб він обґрунтував ці свої претензії доводами з книг і прокламацій партії, які підписані нею. Зі свого боку до даної своєї заяви ми прикладемо письмове повідомлення, у якому максимально коротко спростуємо увесь це наклеп по окремості, підкріплюючи свою відповідь  текстами з книг самої партії.

Ахмад аль-Касас
Голова Інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір Ліван
№ H.T.L. 35/03
П'ятниця, 2 Рабі уль-авваль 1435 р.х.
03.01.2014

بِسْمِ اللَّهِ الرَّحْمَنِ الرَّحِيمِ
Обґрунтування брехливості вигаданого проти Хізб ут-Тахрір повідомлення

Перша брехня: Партія нехтує духовними речами і розглядає їх ідейним чином, кажучи: «У людини немає духовних прагнень і фізичних бажань. У неї є необхідні для задоволення потреби та інстинкти. Якщо ці органічні потреби і інстинкти задовольняються згідно з системою Аллаха, то це задовольняння відбувається на основі духу. Якщо ж вони задовольняються безладно чи згідно з системою, яка не виходить від Аллаха, то це буде чисто матеріальним задоволенням, яке веде людину до нещастя».

Цілком очевидно, що сам текст з просвітництва партії, на який посилається автор цієї брехні, спростовує його твердження. У тексті говориться про те, що поведінка людини повинна регулюватися духом, тобто вона повинна будуватися на розумінні зв'язку зі Всевишнім Аллахом. Хізб ут-Тахрір розуміє термін “дух” у даному випадку як усвідомлення зв'язку з Аллахом, що обов'язково виникає у мусульманина внаслідок його віри у Всевишнього Аллаха. Приведемо один із текстів партії стосовної цієї теми: «Опорою носіїв заклику повинна бути виключно віра у Всевишнього Аллаха і їх діяльність повинна концентруватися чітко на цій вірі. Саме віра в Аллаха є запорукою успішності заклику. Віра в Аллаха зобов'язує наявність справжньої надії на Аллаха і звернення до Нього за допомогою, адже лише Він Один відає про потаємне. Він дає успіх носіям заклику і вказує їм істинний шлях. Тому необхідна сила віри, досконалість надії на Аллаха і постійність у проханні від Нього допомоги» («Концепція Хізб ут-Тахрір»).

Друга брехня: Вона стосується могильних мук і появи антихриста.

Хізб ут-Тахрір вважає, що повідомлення про могильні муки і антихриста містяться у пророцькій сунні і є достовірними (сахіх) повідомленнями. Хізб ут-Тахрір говорить про обов'язковість утвердження їх істинності, а мусульманин, який заперечує їх, без сумніву є грішником. Члени Хізб ут-Тахрір як і інші мусульмани поклоняються Всевишньому Аллаху за допомогою відомої молитви Пророка (мир йому і благословіння), у якій говориться: «О Аллах, я прибігаю до Твого захисту від мук в могилі». При цьому Хізб ут-Тахрір не вважає того, хто заперечує ці повідомлення невірним, оскільки вони не досягають степеню категоричного переконання, як Коран і сунна мутаватір. Це не є виключно думкою Хізб ут-Тахрір. Це розповсюджуване проти Хізб ут-Тахрір обвинувачення основане на давньому наклепі в його адресу, сенс якого полягає в тому, що він не приймає хадіси хабар ахад і не керується їх змістом. Але це — чистий наклеп. У третьому томі книги “Ісламська особистість” говориться наступне: «Посланець (мир йому і благословіння) посилав окремих сподвижників у країни, щоб вони вели заклик до Ісламу, навчали законам шаріату і передавали хадіси. Наприклад, Муаз був відправлений ним у Ємен. Якщо б керування повідомленням однієї людини не було обов'язковим для мусульман, то Посланець (мир йому і благословіння) не обмежився б відправленням окремих сподвижників, а  відправляв би їх групами. Сподвижники (нехай буде вдоволений ними Аллах) були одностайні у розумінні обов'язковості керування хабар ахадом». У першому томі книги “Ісламська особистість” говориться: «Той, хто заперечує ахад, не називається невірним, але не можна називати таке повідомлення брехнею, оскільки якщо б допускалося називати його брехнею, то це допускалося б у відношенні усіх шаріатських азконів, отриманих з ймовірних доказів. Жоден з мусульман не говорив про дозволеність такого».

Третя брехня: Лідери Хізб ут-Тахрір вважають непотрібним займатися тим, що називається “наказувати схвалюване і забороняти засуджуване” (амр біль-маруф і нахй аніль-мункар), оскільки це, за їх думкою, створює труднощі для нинішньої проміжної діяльності, не кажучи вже про те, що амр біль-маруф і нахй аніль-мункар відноситься до задач ісламської держави.

Це безсумнівна брехня. Тут ми приведемо уривки з прокламації, яка була випущена партією 01.07.1989 року і підписана нею, під назвою: “Осуд засуджуваних і заборонених справ є обов'язком, а застосування матеріальної сили для їх усунення пов'язане з можливістю”. У цій прокламації зокрема говориться: «Амр біль-маруф і нахй аніль-мункар у будь-якому випадку є обов'язком мусульман, незалежно від того — існує держава ісламського Халіфату або ні, живуть мусульмани при ісламському правлінні або правлінні невір'я». У ній також говориться: “Засуджувана (заборонена) дія може відбуватися з боку індивідів, груп або держави. Ті, хто веде діяльність по засудженню такої дії і її усунення — це держава, індивіди і групи”.

Четверта брехня: Їх зосередження на інтелектуальних і політичних аспектах. Ігнорування ідейно-виховальних сторін, а також надання розуму надмірної значущості у побудуванні особистості і в ідеологічних аспектах.

Автор припускає, що інтелектуальні аспекти — це дещо інше, ніж ідеологічні аспекти, що вказує на його необізнаність у значеннях фраз і термінів. Найголовніша інтелектуальна сторона, про яку дбає Хізб ут-Тахрір — це ісламська акида як основа всього Ісламу і основа особистості мусульманина. Всевишній Аллах сказав:

كَذَلِكَ نُفَصِّلُ الآيَاتِ لِقَوْمٍ يَتَفَكَّرُونَ

«Так Ми роз'яснюємо знамення для людей розмірковуючих» (10:24).

Про розум Всевишній Аллах сказав:

إِنَّ فِي ذَلِكَ لآيَاتٍ لِقَوْمٍ يَعْقِلُونَ

«Воістину, в цьому знамення для людей розуміючих» (13:4).

Всевишній Аллах засуджує тих, хто не розуміють. Безперечно, розум слугує об'єктом доручень і інструментом розуміння текстів.

Стосовно побудування особистості Хізб ут-Тахрір вважає, що людина, яка має ісламський менталітет і ісламську психіку, є ісламською особистістю. Нижче приведемо витяги  перших сторінок першого тому книги “Ісламська особистість”: «Таким чином, Іслам формує ісламську особистість на основі ісламської акиди. Дякуючи ісламській акиді формується менталітет людини і дякуючи їй формується її психіка. Ісламський менталітет — це такий менталітет, який мислить на основі Ісламу. Ісламська психіка — це така психіка, усі схильності якої будуються на основі Ісламу». У цьому питанні Хізб ут-Тахрір посилається на слова Посланця (мир йому і благословіння): «Не буде людина віруючою, доки її бажання не досягнуть гармонії з тим, що принесено мною».

П'ята брехня: У своєму прагненні приходу до влади шляхом талаб нусра (прохання про допомогу) Хізб ут-Тахрір спирається на зовнішні фактори, де можуть статися неочікувані труднощі.

Талаб нусра, яку визнає Хізб ут-Тахрір — це допомога з боку мусульман, які володіють силою і впливом, які впевнені в його проекті по відродженню ісламського образу життя шляхом встановлення держави Халіфат. Мусульмани, які володіють силою і впливом — це наприклад армійські офіцери, які потенційно можуть виступити проти правителя і забрати у ньому владу на користь Халіфату. Ними можуть бути також сьогоднішні лідери озброєної революції у Сирії. Усі вони ніяк не можуть називатися “зовнішніми факторами”, адже є мусульманами цієї Умми. Термін “нусра” і його значення Хізб ут-Тахрір взяв з Корану і сунни. Після того як медінські племена Аус і Хазрадж, відповівши на заклик Посланця (мир йому і благословіння), надали допомогу Ісламу і його Пророку, Всевишній Аллах назвав їх “ансарами”.

Шоста брехня: Людина, яка знайомиться з думками партії думає, що першорядною турботою є прихід до влади. Вона помічає, що партія обмежується лиш деякими цілями Ісламу.

Першорядна турбота партії, заради якої її було утворено — це відродження ісламського образу життя. Відродження ісламського образу життя неможливе без практичної реалізації Ісламу. При цьому повномасштабна і всебічна практична реалізація Ісламу нездійсненна без існування ісламської держави. Тому питання про створення держави Халіфат займає більшу частину діяльності Хізб ут-Тахрір, що слугує якісним і великим кроком до відродження ісламського образу життя. Таким чином, встановлення Халіфату не може бути “обмеженістю деякими цілями Ісламу, виключаючи інші”, як про це стверджується в повідомленні. Встановлення Халіфату — це єдиний практичний шаріатський шлях для повної і всебічної реалізації Ісламу. Незрозуміло, як можна розглядати таке питання як часткову ціль?!

Брехня сьома: Уявлення про те, що етап просвітництва перенесе їх до етапу взаємодії і потім до етапу отримання влади. Це суперечить закону Аллаха у випробуванні божественних закликів, як і суперечить реальності, яка загрожує тисячами перешкод і труднощами.

Це висловлювання спотворює висловлювання партії і вириває слова із загального контексту. У результаті дослідження життя Посланця ( мир йому і благословіння) Хізб ут-Тахрір зробив висновок у тому, що діяльність по зміненню суспільства вимагає від групового згуртування, яке діє для здійснення змін, руху у трьох згаданих етапах. Але для кожного з цих етапів існують свої задачі, свої труднощі і перешкоди, які Хізб ут-Тахрір побачив іще до початку своєї діяльності, після чого практично відчув їх на собі і продовжує відчувати їх по сьогоднішній день. Будь-який, хто хоче ознайомитися з літературою партії стосовно цього питання може знайти відповідні матеріали у її книгах і прокламаціях.

Брехня восьма: Питання знімків і зображень з оголеними людьми.

У книзі “Система покарань” говориться: «Кожний, хто друкує, продає або купує з метою продажу, розповсюдження або демонстрації будь-яких знімків, фотографій, малюнків або зображень, які ведуть до аморальності і падіння моральності, карається позбавленням волі на термін до шести місяців». У книзі “Система Ісламу” міститься наступний текст: «Наприклад  картина (малюнок, (фото)знімок, портрет, фігура) є однією з великої кількості форм цивілізації. При цьому західна культура розглядає картину оголеної жінки, у якої видно усі частини її тіла, формою цивілізації, яка відповідає поглядам цієї культури про жінку. Тому західна людина вважає таку картину витвором мистецтва (якщо вона відповідає певним умовам) і пишається нею як формою цивілізації. Між тим ця форма знаходиться у суперечності з культурою Ісламу. Вона суперечить поглядам Ісламу про жінку, яка є честю, яку необхідно берегти. Тому подібні знімки заборонені, адже вони збуджують інстинкт роду і ведуть до морального хаосу».

Брехня дев'ята: Дозвіл цілувати чужу (не є махрам) жінку з бажанням або без нього.

У книзі “Соціальна система в Ісламі” (одна з книг Хізб у-Тахрір) говориться: «Поцілунок чоловіком чужої жінки і чужою жінкою чоловіка будь-то з бажанням або без, є забороненим, навіть якщо поцілунок відбувається у формі привітання людини, яка повернулася з якоїсь подорожі. Подібні поцілунки між молодими людьми можуть слугувати переддвер'ям для перелюбства».

Брехня десята: Висловлювання Хізб ут-Тахрір про дозволеність носіння жінкою перуки і штанів.

У тій же книзі, “Соціальна система в Ісламі”, в розділі про доручення Ісламу для жінки в громадському житті говориться: «Жінці забороняється табаррудж(незвичне вбрання). Таким чином, усілякі незвичні прикраси, які привертають увагу чоловіків і показують принади жінки, відносяться до табаррудж, якщо жінка з'являється в них у громадському житті або у приватному житті перед чужими чоловіками. Прикладами табаррудж можуть бути аромат парфумів, нанесення на обличчя фарби, носіння перуки без хустки, носіння штанів без джильбабу при виході у громадське життя».

Одинадцята брехня: Висловлювання Хізб ут-Тахрір про дозволеність того, щоб невірний був керівником у мусульманській державі.

Дана брехня, вигадана проти Хізб ут-Тахрір, чиєю проблемою є встановлення держави Халіфат, настільки безглузда, що її неможливо серйозно сприймати. Але, не дивлячись на це, приведемо зміст 31-ої статті проекту конституції держави Халіфат, яка підготована партією: «Стаття 31: Нижченаведені сім умов пред'являються особі, призначуваній на посаду халіфа:

1. Чоловік.
2. Мусульманин.
3. Вільний.
4. Повнолітній.
5. Перебуває в здоровому глузді.
6. Справедливий.
7. Здатний виконувати свої обов'язки».

Ці умови є обов'язковими не лише для халіфа, але і для кожного, хто займає будь-яку посаду у правлінні. У поясненні до 43-ої статті стосовно помічника халіфа говориться: «Він повинний бути мусульманином, оскільки Всевишній Аллах сказав:

وَلَنْ يَجْعَلَ اللَّهُ لِلْكَافِرِينَ عَلَى الْمُؤْمِنِينَ سَبِيلا
«Аллах не встановлює для невіруючих шлях проти віруючих» (4:141).

Таким чином, забороняється, щоб невірний був правителем над мусульманами, оскільки влада і правління — це найбільший шлях проти мусульман. Наприклад, Хізб ут-Тахрір часто звертався у своїх прокламаціях до мусульман Лівану з роз'ясненнями про заборону того, щоб їх правитель був християнином.

Дванадцята брехня:  Висловлювання Хізб ут-Тахрір про дозволеність битви під стягом маріонетки-агента, здійснюючи план якоїсь невірної держави, якщо цей бій ведеться з невірними.

Це уривчасті слова, які вирвані з цілого тексту, який належить Хізб ут-Тахрір, у якому говориться по обов'язковість битви з невірними у випадку вчинення ними агресії проти мусульманських країн, навіть якщо країни знаходяться під правлінням правителя-агента, якою є нинішня реальність більшості мусульманських країн. Не можна бути бездіяльними, наприклад, у відношенні єврейських або американських військ, дозволяючи їм займати і знищувати мусульманські землі, залишаючи битву під приводом того, що правителі мусульманських країн є ворожими агентами і не правлять на основі законів Ісламу.

Тринадцята брехня: Висловлювання Хізб ут-Тахрір про дозволеність виплати джиз’ї невірній державі з боку ісламської держави.

Це питання у визнаних книгах по ісламському фікху в усіх мазхабах, де розглянуті положення з вимушеними договорами. В основі цього питання лежать дії Посланця Аллаха (мир йому і благословіння) у день Битви з союзними племенами, який запропонував племені Гатафан третину дарів Медини за умови, що вони вийдуть зі складу союзних військ і відстороняться від битви з мусульманами. Ця угода майже була підписана, якщо б не заперечення Саад ібн Муаза і Саад ібн Убади (нехай буде вдоволений ними Аллах). Ібн Кудама у книзі «аль-Мугні» пише: «Якщо він (правитель) укладе з ними мирний договір з умовою виплати їм певного майна, то імам Ахмад, наприклад, сказав про забороненість цього згідно з мазхабом аш-Шафії, адже в цьому є приниження для мусульман. Але це стосується звичайного положення, коли відсутня необхідність. У випадку ж коли існує необхідність, а саме побоювання загибелі чи полонення, то це дозволено, оскільки полонений може викупати самого себе і те ж саме стосується даного положення. Не дивлячись на те, що у виплаті полоненим викупу присутнє приниження, однак, це дозволяється, щоб уникнути іще більшого приниження, а саме вбивства і полонення дітей, виходом чого стане їх невір'я».

Чотирнадцята брехня: Висловлювання Хізб ут-Тахрір про те, що водні шляхи, у тому числі Суецький канал, є спільними шляхами, прохід через які не можна забороняти будь якому морському судну.

Це питання у спотвореному вигляді приведено деякими авторами статей про партію, де складається уявлення про те, що Суецький канал є міжнародним водним шляхом, а не власністю Єгипту, який не може забороняти міжнародним судам проходити через цей канал. Насправді ж Хізб ут-Тахрір веде мову в цьому питанні про громадську власність як надбання усіх індивідів народу, а не про інтернаціоналізацію водних шляхів. У книзі Хізб ут-Тахрір “Майно в державі Халіфат”, наприклад, говориться: «Відповідно, моря, ріки, озера, затоки, протоки і громадські канали, як наприклад Суецький канал, а також громадські площі і мечеті, усі вони є громадською власністю, яка належить усім індивідам народу».

П'ятнадцята брехня: Висловлювання Хізб ут-Тахрір про тюремне ув'язнення терміном на десять років для того, хто одружився на одній зі своїх довічно заборонених для одруження з ним (махрам) жінок.
Хоча серед деяких факіхів і існує думка про незастосування покарання-хадд у відношенні того, хто одружився на одній зі своїх довічно заборонених жінок, однак, Хізб ут-Тахрір не говорить таке. У Хізб ут-Тахрір існує думка стосовно тимчасово заборонених жінок і це звісно інше питання. У книзі Хізб ут-Тахрір “Система покарань” є наступний текст: «Той, хто одружився на тимчасово забороненій для нього жінці, як наприклад, на сестрі дружини, тітці дружини (з боку матері чи батька), знаючи про цю заборону, карається бичуванням і тюремним покаранням терміном до трьох років». Незастосування покарання-хадд у цьому положенні відоме серед факіхів, але це не є думкою Хізб ут-Тахрір.

Що стосується інших питань, які є у цьому брехливому повідомленні, то вони настільки безглузді, що немає навіть сенсу відповідати на них. Наприклад, стосовно обрядів поклоніння Хізб ут-Тахрір не приймає якийсь визначений іджтіхад, і, отже, не зобов'язує своїх членів слідувати у цьому певному іджтіхаду. Відповідно, мова стосовно фетви Хізб ут-Тахрір про зняття обов'язковості роблення намазу з космонавту в космосі, а також знятті обов'язковості роблення намазу і дотримання посту з жителів полюсів, є безглуздою мовою. І взагалі, хіба у Хізб ут-Тахрір є члени в космосі і на полюсах, щоб він міг зобов'язувати їх дотримуватися такої фетви?!

Ми просимо Всевишнього Аллаха звернути в погибель підступи тих, хто замислює зло і привести їх самих до безнадійності; об'єднати нас із нашими братами в істині; згуртувати серця віруючих і осоромити ненависників, які будують проти них свої підступи.

وَلا يَحِيقُ الْمَكْرُ السَّيِّئُ إِلا بِأَهْلِهِ

«Але лихе хитрування оточує (або вражає) лише тих, хто творить зло» (35:43).