На тлі безладних арештів, що проводяться без будь-якого натяку на привід і яких-небудь «законних» підстав, на тлі змагальних настроїв всередині представників влади, що полягають у тому, хто більше із них порушить права мусульман, з наступним наданням своїх звітів хазяїну — Америці.
Для повноти цієї картини перед нами в інтерв’ю з головним редактором єгипетської газети «Аль-Ахрам» виступає президент республіки, відповідаючи на питання журналіста: «Під час вашого візиту до Саудівської Аравії… та майбутнього візиту до Ліги арабських держав… чи було розглянуто питання «Хізбалли» як терористичної організації?», — наступним чином: «…«Хізбалла» у Лівані займає досить важливе місце серед ліванського народу… це — населення півдня країни, і вони не є найманцями на кшталт тим людям та групам, які із різноманітних країн світу нахлинули у Сирію… Ці люди — корінні ліванці, які, у першу чергу, захищають свої інтереси у плані заробітку та свого майна. Але так же природно те, що вони отримують допомогу ззовні… Отож, ми не можемо займати «проізраїльські» позиції проти частини наших співгромадян… через що саме наша земля стає згодом об’єктом руйнування…» (сайт газети «Аль-Ахрам» 12.02.2017). Подібні слова, які можна віднести до позиції президентського палацу, демонструють безсилля та немічність, яка раніше вже мала місце , коли сам президент в одному із телевізійних інтерв’ю заявив: «Рішення про присутність «Хізбалли» у Сирії важливіше самого Лівану!».
Так, дійсно, населення, яке проживає на півдні країни, як і у решті регіонів, — це невід’ємна частина ліванського народу. Проте хто може стверджувати, що «Хізбалла» єдина сила, яка представляє цю саму частину?! Потім, з іншого боку, чи може президент республіки пояснити нам, як він класифікував одних найманцями, а інших,— ні, колі і одні і інші, згідно його ж «критеріям», є учасниками конфлікту на території Сирії? Чи не здається вам, що «Партія Ірану» (читай:«Хізбалла») перестала бути ліванською партією у тому сенсі, що здійснюване нею втручання в інші країни, тобто за межами Лівану, не вважається найманством! Ми ж вам відповімо: «Таким є лише ваше уявлення…». Далі, про які такі засоби до існування, добробут та майно ви говорите? Хіба цей їх заробіток знаходиться у Сирії?! А якщо ви маєте на увазі, що захист «Хізбаллою» своїх інтересів у плані заробітку та якого-небудь майна відбувається на території Лівану, то подібні заяви безпідставні. Адже іще з 2006 року сама «Хізбалла» підтвердила абсолютне прийняття нею резолюції Ради Безпеки ООН №1701, ставши надійним захисником, більше того — гарантом, який запобіжить будь-якому руху проти єврейського утворення . Проте найбільшою помилкою було ваше зізнання у тому (і згода з цим), що «Хізбалла» (читай: «Партія Ірану») приймає закордонну допомогу! Хто ж вони? Про яких іноземців та допомозі ззовні іде мова? Чи не про Іран це? Про країну, яка знаходиться під пильним наглядом Америки та Росії? Безперечно, ви знаєте про величезні засоби, які виділяються Іраном на користь цієї партії та її філіалів, аж до того, що Іран стоїть за рішеннями, які приймаються у цій організації, та використовує її у регіонах, де свою політику Америка і, як наслідок, її приспішник — Іран.
Хіба після усього цього можна назвати цю партію ліванською, не найманцями, які захищають свої інтереси у плані заробітку та майна?! Це — обурливі слова. І нічим іншим, окрім брехні, подібне не назвеш.
Подібні заяви, окрім того, що демонструють жалюгідну роль вашого режиму, також нав’язують концепцію поліцейської держави, дубинка якої скерована лише проти тих, хто стурбований проблемами Ісламської Умми. Той же, хто бажає бачити у своїй партії інструмент вбивства, скерований проти мусульман, прислужуючи колоніалізму, неодмінно буде виправдовувати існування такої партії та займатися легалізацією її дій через брехливі, неіснуючі приводи. Більше того, про таку партію будуть говорити і на міжнародному рівні доти, доки вона буде обслуговувати інтереси ворогів Ісламу та мусульман. Той же міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров, звертаючись до США, сказав: «…Необхідно визнати, що саме сирійська партія , у першу чергу, воює проти «терористів», природно, при підтримці ПКС Росії, а також інших угрупувань, підтримуваних Іраном, у число яких входить і «Хізбалла»»(Інтернет-ресурс «Аль-Джазіра» від 12.02.2017)… Через те, що Америка озброює ліванську армію не без інтересів ведення своєї політики, з метою так званої «боротьби проти тероризму», що знов-таки не повинно нести загрозу єврейському утворенню, а також через те, що Америка затулила очі на поставки Іраном ракет для своєї партії («Хізбалли»), ми можемо зрозуміти політику, що нею переслідується, скеровану на підрив ліванської держави, збереження її у ролі декого поліцейського у північній частині єврейського утворення, щоб Америка мала постійний важіль тиску, яким можна скористатись у будь-який зручний для себе момент проти «Ізраїлю», як це виглядало у дев’яності роки минулого сторіччя.
Такою є реальність Лівану. І те, про що ми вже говорили вище, можна сформулювати наступним чином: «Ліван — це тилова військова база для іранської партії». Усі ж інші питання, на кшталт виборів у країні та інше, є другорядними та існують про людське око від правди, яка полягає у тому, що влада у країні — не суверенна. Це відбувається так в силу того, що політики, які перебувають при владі, насправді отримують накази від американського колонізатора. А якщо більш конкретно, то мова йде про тих, хто торгував сирійською революцією, та про голову уряду, який знехтував своїми же гаслами та обіцянками електорату,що його обрав, аж до того, що його політичне крило продовжило участь у двобічних зустрічах з «Партією Ірану», незважаючи на те, що усі вони знаходяться всередині одного уряду! Більше того, прибічники «іранської партії» публічно та у приватних колах почали захищати Саада Харірі та заперечувати тим, хто веде на нього нападки! Усе це свідчить про політичне банкрутство, до якого дійшли «Хізбалла», голова уряду та його рух.
Політичне банкрутство, до якого прийшли усі партії — і рух президента республіки, і рух голови уряду, невтримна корупція у владі,найгірша політична риторика у державі, яка виражена у расистських настроях стосовно іммігрантів та класовості у відношенні до закону про вибори ,повне розчарування людей політика та лідерами Лівану, бачачи те, як вони позбавлені яких-небудь гідних якостей, — усе це однозначно говорить про системну проблему у Лівані як проблемі держаного устрою, яка перейшла усі кордони. Нема реального рішення цієї проблеми у межах ліванської освіти, якщо лише не приєднати його до Шаму, де відбудеться встановлення божественної системи — Праведного Халіфату за методом пророцтва…
قُلْ عَسَىٰ أَنْ يَكُونَ قَرِيبًا
«Скажи, може бути, це відбудеться у найближчий час» (17:51).
Понеділок, 16 Джумад аль-уля 1438 р.х.
13.02.2017 р.
№ H.T.L 07/38
