بِسْمِ اللَّهِ الرَّحْمَٰنِ الرَّحِيمِ
У процесі виборчої кампанії настрої, які мають місце у країні, такі як міжплемінний розбрат, бедуїни-міські, сунніти-шиїти, ліберальні мусульмани, опозиція – проурядові, найкращий показник того, наскільки демократія поділила суспільство на шматки.
Хто, куди і за що схопився. Розповсюдився дух ворожнечі та ненависті серед людей. Тому що демократія пориває зв'язок з Аллахом та підсилює прив’язаність до цього світу. Її критерій – користь, мета – мирські насолоди. За допомогою демократії були утворені умови для зовнішніх зв’язків, конфліктів на підґрунті особистої неприязні. Під прапором демократії стало чути гасла невігластва, сліпої прихильності до нації та мазхаба, міжкланові суперечки та конфлікти на підґрунті особистих інтересів.
Ми перебуваємо перед складним вибором. Америка, з метою зміцнення свого владарювання та подальшого перебування у регіоні, прийняла до виконання план внесення розбрату серед народів. Прикладом тому може слугувати Ірак, що Америка туди принесла і досі несе, Судан, Пакистан, Єгипет – це розкол на підґрунті расової приналежності, міжмазхабної, релігійної, регіональної, міжплемінної. Таким чином, будь-який чинник стане у пригоді задля розділення мусульманських народів. Америка використовує демократію у якості засобу для внесення поміж людьми розколу на ідейному та емоційному шаблях сприйняття. Певна річ, подібне відбувається під приводом свободи слова та решти свобод. Над нами нависли всілякі організації по правах людини під приводом слідкування за порушеннями прав людини та меншостей. Що і призвело до такого розколу та розбрату всередині одного суспільства. Та ворожнеча , до якої дійшло кувейтське суспільство через це, міжплемінна, міжмазхабна , регіональна, на підґрунті інтересів, не є виключенням з цього плану. Таким чином, люди опинились втягнутими до ворожнечі і це відволікає їх від основних проблем, таких як американська військова присутність у країні, крадіжка ресурсів нафти, вкрадені зарубіжні активи.
Єднання ідей та настроїв навколо інтересу породжує стосунки на постійному підґрунті поміж людьми, а також є причиною виникнення згоди людей з певною системою, яка регулює взаємостосунки поміж індивідуумами у суспільстві. У цьому зв’язку найбільш серйозною загрозою для постійних стосунків між людьми у суспільстві є розкол стосовно цього самого інтересу, як на ідейному шаблі, так і настроїв. Наприклад, в основі люди у нашому суспільстві повинні бути однодумцями та мати однакові почуття щодо заборони на алкоголь, лихварство, необхідності віднесення такого ресурсу як нафта до громадського багатства. Через цю причину навіть Америка або Британія або Франція не дозволяють всередині свого суспільства наявності такого чинника як розбрат на ідейному та емоційному сприйняттях стосовно інтересу, якщо навіть це здійснюється під приводом свободи слова та демократії. Америка боролася всередині своєї країни з комуністичними ідеями під час холодної війни. Франція прийняла закони, які забороняють одягання нікабу на підґрунті того, що це іде всупереч світському характеру суспільства, як вона про це проголошує. У цьому питанні не пасе задніх і Британія, яка не припиняє розглядати проблему інтеграції мусульманських меншостей, а також і інших, які не вписуються у рамки її суспільства. Усе це заради збереження її громадського устрою, як про це вона проголошує.
Шановні мусульмани:
Іслам об’єднав поміж собою ворогуючих арабів, потім арабів з не арабами, згодом різноманітні народи поміж собою. Іслам викував усіх їх в одній пічці, зробив із них одну націю, яка правила світом більше аніж тисячу років. Тому що Іслам – це істина, яка відповідає природі людини, враховуючи її якість як людини. Мета віруючого в Ісламі - це пошук довольства Аллаха, його критерії – дозволене (халял) та заборонене (харам). Іслам у думках та почуттях об’єднав людей навколо їх інтересів. Людей цього суспільства він зробив братами, які бажають своєму братові того самого, що бажали б собі. Кожен мусульманин обізнаний про межі неприпустимого по відношенню до свого брата, і не коїть цього, так само кожен мусульманин обізнаний про права свого брата, у чому не наважується їх притискати. Всевишній Аллах каже:
وَأَلَّفَ بَيْنَ قُلُوبِهِمْ ۚ لَوْ أَنفَقْتَ مَا فِي الْأَرْضِ جَمِيعًا مَّا أَلَّفْتَ بَيْنَ قُلُوبِهِمْ وَلَٰكِنَّ اللَّهَ أَلَّفَ بَيْنَهُمْ ۚ إِنَّهُ عَزِيزٌ حَكِيمٌ
«Він об’єднав їх серця. Якщо б ти витратив усе, що є на землі, то не зміг би об’єднати їх серця, але Аллах об’єднав їх. Воістину, Він – Могутній, Мудрий». (8:63).
Іслам зобов’язав наявність Халіфа, який втілював би Книгу Аллаха та Сунну його Посланця ﷺ у життя, який стояв би на варті інтересів людей та захищав би їх права, знищував би спроби кожного, хто перетинає межі Аллаха. Бо одного разу Халіф Посланця Аллаха ﷺ сказав: «Слабший із вас – сильний переді мною доки, поки я не забезпечу йому його права, якщо це буде угодно Аллаху. А сильний серед вас буде слабким переді мною доки, поки я не заберу з нього того, що не належить йому по праву, якщо на це воля Аллаха». Лише у затишку Книги Аллаха люди зможуть жити у добробуті, вирішаться їх конфлікти і вони зможуть знайти заспокоєння, знайдуть свого рішення справи цього світу та Іншого.
Стосовно ж демократії, яка надає людині права займатися законотворчістю, дозволяти та забороняти, як їй заманеться, замість того, щоб це право належало Всевишньому Творцю, то це є чуждою західною системою, яку невірні нав’язали мусульманам замість Ісламу з тієї миті, коли розпався Халіфат. Ця західна система порочна та непридатна. Порочна з тієї причини, що псує взаємостосунки поміж людьми, а непридатна, тому що не змогла надати істинне вирішення проблем людини. Як ми можемо триматися того, що нас розділяє (демократії) та залишати те, що нас об’єднує – Книгу Аллаха, яка є у руках кожного з нас, у неї ми віримо і з нею поклоняємось?! Як ми можемо триматися того, що порочно та непридатне, і залишати без уваги те, що є милістю для світів , у той же час вдень та вночі звертаючись до Аллаха та прохаючи Його про допомогу та моля Його надати вирішення нашим проблемам?
Шановні мусульмани:
Незважаючи на те, що стан справ несе у собі достатньо реальну загрозу для суспільства у цілому, ми не знаходимо правителів Кувейту, щоб вони займали ясну та серйозну позицію стосовно вирішення цього питання. Або вони неспроможні, або дуже погано піклуються про людей, або і те і інше разом. У той час як правитель в Ісламі - це пастух, який несе відповідальність за свою паству. Якщо ви хочете знайти рішення своїх проблем, проблем дітей, теперішнього та майбуття, цього життя та Наступного, тоді ви не маєте іншого шляху, аніж Книга Аллаха, і керівництва, аніж Сунна Його Посланця ﷺ. У свою чергу цього можливо досягти, лише встановивши праведний Халіфат, де Халіф буде правити тим, що ниспослав Аллах, а не тим, що вигадали самі люди. Він буде проявляти турботу над мусульманами, а не вирішувати власні інтереси, захищати інтереси мусульман, а не невірних.
Всевишній Аллах сказав:
إِنَّمَا كَانَ قَوْلَ الْمُؤْمِنِينَ إِذَا دُعُوا إِلَى اللَّهِ وَرَسُولِهِ لِيَحْكُمَ بَيْنَهُمْ أَن يَقُولُوا سَمِعْنَا وَأَطَعْنَا ۚ وَأُولَٰئِكَ هُمُ الْمُفْلِحُونَ
«Коли віруючих закликають до Аллаха та Його Посланця, щоб він розсудив їх, вони кажуть: «Слухаємо та підкоряємося!». Саме вони є тими, хто набув успіху»». (24:51).
Хізб-ут-Тахрір
Кувейт
18 Рабиъ аль-Авваль 1433 р.х.
10.02.2012
