Прес-реліз
У травні цього року співробітники розвідки в провінції Герат заарештували трьох членів партії «Хізб ут-Тахрір» за звинуваченням у «заклику до Халіфату і єдності мусульман». При спробі затримання одного із членів партії співробітники розвідки помилково затримали його брата, який повертався додому із мечеті. Коли він прийшов в управління розвідки, щоб добитись звільнення брата і здатись, співробітники розвідки ув’язнили обох братів, що суперечить як нормам Шаріату, так і місцевим звичаям.
З ісламської і юридичної точок зору, якщо підозрюваний добровільно здається владі, помилково затриманий повинен бути негайно звільнений. Окрім того, був затриманий іще один член партії, коли він навчав тлумаченню Корану в одній із мечетей Герата. Співробітники розвідки в Гераті спочатку жорстоко побили їх, а потім піддали тортурам двох закликаючих методом «імітації утоплення», а третього катували удушенням, натягнувши на його голову пластиковий пакет.
Ми рішуче засуджуємо і акти насильства у відношенні носіїв ісламського заклику і вважаємо їх порушенням усіх правил, людських цінностей і ісламських законів. Насправді, такві спроби історично застосовувались у в’язницях окупаційних сил, відомих як Абу-Грейб, Гуантанамо і Баграм. Дуже сумно, що деякі розвідувальні служби, судячи по усьому, взяли на озброєння ці жорстокі методи тортур, копіюючи практики тих жахливих в’язниць.
Яким чином співробітники розвідки виправдовують тортури і переслідування носіїв заклику? Більшість ісламських правових шкіл забороняють тортури навіть злочинців, не говорячи вже про людей, які закликають до Ісламу. Керівництво країни прямо наказало не застосовувати тортури у в’язницях. Проте у в’язницях, підконтрольних розвідці, ці накази волаюче ігноруються. Хіба скоєння таких неісламських діянь не означає, що розвідувальні служби перетворились у репресивні органи, які відійшли від принципів Ісламського Шаріату? Адже ті, хто заявляють про слідування Ісламу, вірі і джихаду, повинні вчиняти згідно Шаріату, а не своїм бажанням. Коран гласить:
إِنَّ الَّذِينَ فَتَنُوا الْمُؤْمِنِينَ وَالْمُؤْمِنَاتِ ثُمَّ لَمْ يَتُوبُوا فَلَهُمْ عَذَابُ جَهَنَّمَ وَلَهُمْ عَذَابُ الْحَرِيقِ
«Тим, які піддали спокусі (або спалили у вогні) віруючих чоловіків і жінок і не розкаялись, уготовані муки у Пеклі, муки від обпалюючого Вогню» (85:10).
Ми розуміємо, що всередині уряду і вищого керівництва розвідувальних служб є чесні чиновники, які виступають проти застосування подібних спроб. Проте їх мовчання і нездатність зупинити своїх колег, які коять такі злодіяння, призведуть до широкому розповсюдженню цього порочного явища. Коли настане Судний день, і Всемогутній Аллах закличе до відповіді, він не буде робити відмінностей між щирими і нещирими. Усі вони піддадуться гніву і покаранню Всевишнього Аллаха за свої діяння.
وَاتَّقُوا فِتْنَةً لَا تُصِيبَنَّ الَّذِينَ ظَلَمُوا مِنْكُمْ خَاصَّةً وَاعْلَمُوا أَنَّ اللهَ شَدِيدُ الْعِقَابِ
«Бійтесь спокуси, яка уразить не тільки тих із вас, хто був несправедливий. І знайте, що Аллах суворий у покаранні» (8:25).
Деякі чиновники правлячого режиму вважають, що для збереження своєї влади їм необхідно забороняти політичні партії і придушувати ісламський заклик. Проте така думка та спосіб думок суперечать ісламським цінностям і принципам і принесуть велику шкоду суспільству. Колективна і партійна діяльність — це нормальне і необхідне явище для будь-якої людської спільноти. Історія показує, що суспільства приходили в глибокий занепад і застій, коли заборонялись партії, які прагнули до відродженню Умми. Яскравими прикладами такої жорстокості є Центральна Азія, Саудівська Аравія та Іран. В цих країнах, незважаючи на проголошення ісламської політки, уряди підкоряли народ своїм незаконним і неісламським установкам, а не заохочували людей закликати до схвалюваному Ісламом. Це було пов’язано, в основному , з придушенням партійної діяльності.
Насправді, без діяльності «партій пробудження» суспільство буде позбавлено інтелектуальної, політичної і джихадістської боротьби, а люди стануть жертвами іноземних програм.
Мусульмани повинні колективно боротись через партію за встановлення Халіфату за методом пророцтва. На цій підставі Хізб ут-Тахрір бореться в усьому світі за встановлення Халіфату, і його діяльність поширюється від Індонезії до Марокко. Тюремне ув’язнення, переслідування і тортури не тільки зміцнять рішучість і стійкість закликаючих, але й підсилять їх енергію для продовження цього обов’язку з непохитною пристрастю.
Інформаційний офіс Хізб ут-Тахрір Афганістан
Пн, 12 Зуль-када 1445 р.х.
20.05.2024 р.
