Хізб ут-Тахрір / вілаят Пакистан видає даний громадський погляд на проблему тривалих безладів у Карачі, третьому у світі місті по кількості населення.
А.Преамбула: Карачі потенційно є джерелом політичної, ідеологічної та економічної потужності, який позбавлений належного ставлення через запровадження поширюючої розбрат політики змінюючих один одного американських агентів.
Карачі має населення у 20 млн. жителів і у цьому плані є третім містом у світі. Також Карачі – це найбільше місто Пакистану, порт та колишня столиця. Майже кожен 10-й житель Пакистану із Карачі. Населення Карачі – мусульмани із усіх етнічних груп, які присутні у Пакистані. У Карачі мусульман пуштунів більше аніж у Пешеварі або Кабулі. Також присутні мусульмани Балучі та Пунджабі. Більшу частину населення Пакистану складають мухаджири – мусульмани, які розмовляють на мові урду, що іммігрували під час розділення індійського субконтиненту до Пакистану із північних регіонів Індії, населених мусульманами. Мусульмани, що розмовляють на урду, були важним стовпом ісламського правління над індійським субконтинентом більше половини тисячоліття, а також колискою опору британській окупації протягом майже двохсот років. Ці мусульмани Карачі не лише мають природні зв’язки з усіма регіонами Пакистану, вони також мають зв’язки з мусульманами Індії. Тому Карачі є джерелом природної підтримки для Пакистану, політично та ідеологічно. Карачі – є портовим містом, який поєднує регіон з мусульманськими землями Близького Сходу, а також є важливою економічною артерією для усіх регіонів Пакистану. У місті розташована третина промисловості Пакистану та йому характерні унікальні та значні економічні відмінності. Не зважаючи на це, замість того, щоб дозволити у Карачі виникнути гармонії на підґрунті величезної об’єднуючої сили Ісламу, таким чином, щоб це природно приносило користь та скеровувало у потрібне русло увесь регіон, змінюючи один одного правителі-агенти виплекали міжмазхабний та етнічний розбрат у місті, зруйнувавши його постійним протистоянням. Попри усе те, що здійснили правителі, Карачі завжди відігравав важливу роль у справах та ініціативах, які були вирішальними для мусульман регіону, починаючи від війн з Індією, і рухів ісламського пробудження і до докладання зусиль по усуненню наслідків природних катастроф та благодійною діяльністю у цілому.
Б. Політичні міркування: Руйнування Карачі демократією.
Б1. Демократія у реальності охороняє інтереси тих, хто перебуває при владі, тому що саме вони приймають рішення, що є правильним, а що неправильним для інших. Тому, з одного боку, демократія нехтує усім населенням, коли воно занурюється у проблеми, а з іншого боку, вона надає людям, які при вдалі, захист, щоб вони узурпували права інших або коїли різноманітні злочинні дії. У Карачі кримінальні елементи та банди користуються захистом держави через політичну опіку. Ця опіка полягає у впливі на державну машину, а саме: на поліцію та суд, а також у виданні наказів президента та законів у парламентах. Отож, демократія схвалює зв’язок поміж потужними групами з певно визначеними інтересами та державною законодавчою владою та усією урядовою машиною у цілому. Тому не дивно те, що злочинці діють відкрито та безкарно у Карачі.
Б2. Потребою людей, особливо етнічних меншостей, об’єднатися також є характерною ознакою демократії, тому що потребам більшості надана перевага перед меншостями. Ці етнічні групи борються з іншими за права та можливість звернути на себе увагу держави та її фінансування. Це заохочує та розпалює ворожість поміж різноманітними громадянами держави, стимулюючи розділення суспільства. Саме тому Карачі горить у полум’ї етнічного протиборства протягом десятиріч.
Б3. Америка та її агенти у військовому та політичному керівництві Пакистану докладають зусиль у тому, щоб Карачі горів у постійному вогні протиборства. Вони не лише захищають нинішню колоніальну демократичну систему, але й сприяють утворенню організацій та етнічній основі через прямі контакти. У Карачі американське консульство, зокрема, відігравало роль у розпаленні етнічних розбратів, подібно до того, як Америка робить це у Белуджістані, використовуючи етнічні угруповання, що базуються у Карачі. Більше того, Америка навіть провела приготування, щоб розповсюдити свою війну з терором на Карачі. Отож, колоніалісти породжують хаос у місті, а потім використовують його як прикриття для вибіркового усунення загроз своїм інтересам, подібно усуненню щирих політиків, які виступають проти війни, об’явлену мусульманам Америкою.
В. Вимоги законів шаріату: Припинити протистояння, консолідувати багатолике населення Карачі.
В1. Подібно до того, як роз’єднані та переобтяжені турботами люди Ясрібу набули миру та процвітання, лише ухопившись за Іслам та перетворивши своє місто у Медину, першу ісламську державу, Карачі також набуде миру лише за допомогою Ісламу. Іслам – це те спільне, яке є в усіх мусульман, незалежно від їх етносу та мазхабу, а шаріат – це закон, яки ґрунтується на їх Акъиді – Ісламі. Це накази та заборони,ниспослані у Корані та Сунні. Халіфат не підтримує правителя проти підданого, або одну етнічну групу чи мазхаб проти іншої. На відміну від демократії, яка зосереджується на розвитку тієї частини регіонів, у яких проживають або самі правителі, або ті, на кого опирається влада, Халіфат буде піклуватись про справи усього суспільства належним чином. Тому Халіфат не лише забезпечить розвиток Карачі та інших занедбаних великих міст, але також буде піклуватися про менші міста та села, зупинивши тим самим потребу у постійній міграції до крупних міст у пошуках належної інфраструктури, у числі якої медичне обслуговування та можливість отримати освіту, що, врешті решт, призводить до перенаселення міст.
Хізб ту-Тахрір прийняв у своїй книзі «Введення до конституції» статтю наступного змісту: «Стаття 7: Держава поширює дію законів шаріату на усіх громадян, які мають громадянство ісламської держави, мусульман та не мусульман, наступним чином:
а) Дія усіх законів Ісламу поширюється без будь-яких виключень на усіх мусульман.
б) Не мусульманам дозволено діяти згідно до свої переконань та відповідно здійснювати свої релігійні обряди згідно до загального порядку».
В2. У Халіфаті політичні партії будуть утворюватися на основі Ісламу, а не на етнічній основі. Політичним партіям та індивідам,так само як представникам уряду, буде заборонено мати зв’язки з іноземними дипломатами. Усі посольства та консульства ворожих невірних держав будуть зачинені.
Хізб ут-Тахрір прийняв у своїй книзі «Ведення до конституції» статтю наступного змісту: «Стаття 21: Мусульмани мають право утворювати політичні партії для того, щоб вимагати звіту від правителів, а також для того, щоб досягти влади за допомогою Умми при умові, що ці партії будуть засновані на ісламській доктрині та закони, які вони будуть приймати, будуть шаріатськими законами. Для заснування таких партій не вимагається якого-небудь дозволу. Заборонена будь-яка партія, яка заснована на інших принципах, окрім Ісламу.
В3. Домінуюча у суспільстві атмосфера – Іслам, буде загальною для усіх етнічних груп, які населяють Пакистан. Система освіти, ЗМІ, форма звернення до правителів та ті, хто їх відзвітовує – усе це буде приведено згідно до Ісламської акъиди, яка природно усуне вузьку етнічну нетерплячість. Окрім цього, не зважаючи на циркуляцію різних регіональних мов, офіційною мовою держави буде лише арабська мова, яка є мовою Ісламу, Корану, Посланця Аллаха ﷺ та мовою юриспруденції. Це покладе рішучо кінець розбратам щодо теми мови, які мають місце з самого утворення Пакистану. Хізб ут-Тахрір прийняв у своїй книзі «Введення до конституції» статтю наступного змісту: «Стаття 8: Арабська мова є єдиною мовою Ісламу та єдиною мовою, яку використовую держава».
Довідка: Для детальних доказів із Корану та Сунни звертайтесь до книги Хізб ут-Тахрір «Введення до конституції» (ст.ст. 7, 8, 21).
Г. Стратегія: Повна реалізація потенціалу Карачі.
Г1. Повне втілення Ісламу, який є загальним для усіх мусульман, принесе гармонію у народ, і дозволить Карачі процвітати у затишку Ісламу, звільнившись від етнічного протистояння та занедбаності. Халіфат буде піклуватися про справи усього народу країни, без дискримінації по етнічній , релігійній, мазхабній або статевій ознаці.
Г2. Діяльність політичних партій буде дозволеною доти, доки вони дотримуються Ісламу, а, отож, не сіють зерна напруженості на основі етнічних відмінностей. Членам цих партій будуть заборонені контакти з іноземними дипломатами, а дипломатичні місії ворожих держав будуть зачинені.
Хізб ут-Тахрір
вілаят Пакистан
23 Рабі уль-Авваль 1434 р.х.
04.02.2013
