Національна комісія з прав людини у співпраці з Консультативною радою з прав людини організувала у Судані святкування Всесвітнього дня прав людини.
Міністр юстиції Судану, виступаючи на цьому заході, сказав: «Судан поважає права людини, яку Аллах вшанував у Священному Корані, а також поважає міжнародні конвенції як права кожної людини».
Міністр також сказав: «Триваючий у справжній час у Судані візит експерта з прав людини слугує для ознайомлення з ситуацією з правами людини, і ми надаємо йому усі можливості для об’єктивного розгляду цих питань, тому що найбільшим гарантом прав людини є сам громадянин Судану». (Суданське інформаційне агентство Суна - 18/12/2013).
У мусульман не залишилось сумніву у тому, що так звані «права людини» у їх західному розумінні – це розуміння невір’я та його прибічників. Це вибіркове та порочне розуміння, яке слугує для реалізації інтересів імперіалістичного Заходу, а не для здійснення, як вони стверджують, піднесених та справедливих цінностей. Не дивно, що «права людини» перетворились в інструмент для контролю ісламської Умми. Ґрунтуючись на ідеї відокремлення релігії від життя, вони проголошують відомі чотири свободи: свободу віросповідання, свободу слова, свободу особистості та свободу власності. Права людини отримали статус «міжнародного закону» лише після Другої світової війни, а саме після утворення Організації Об’єднаних Націй, коли у 1948 році була прийнята «Всезагальна декларація прав людини».
У 1961 році до цієї декларації був доданий так званий «Міжнародний пакт про громадянські (юридичні) та політичні права людини».
У 1966 році був прийнятий так званий «Міжнародний пакт про економічні, культурні та соціальні права людини».
Потім у 1993 році, через два роки після падіння соціалізму та набуття капіталістичною ідеологією одноосібного панування на міжнародному рівні, почалась діяльність по наданню правам людини статусу міжнародного закону, тобто закону, який приймається не тільки державами, але й народами.
У тому ж році у Відні була проведена Всесвітня конференція неурядових організацій з прав людини, на якій була прийнята так звана Віденська декларація неурядових організацій з прав людини. Її робоча група дала рекомендації, підтверджуючи «універсальність прав людини» та їх рівне застосування до різноманітних культурних та правових стандартів, а також відхилила ствердження про те, що ці права можуть від відрізнятися від одного суспільства до іншого. Це і є основа лих, тому що означає відмову приймати Іслам до уваги при застосуванні «прав людини» навіть у мусульманських країнах! Чому ж тоді мусульманин повинен підкорятися цій підозрілій організації?
Права людини, які застосовуються урядом на основі західної культури, ідуть всупереч Ісламу. Наприклад, через свободу віросповідання та місіонерську діяльність не було застосовано покарання до тих, хто відступив від Ісламу та заявили про своє віровідступництво. Останній такий випадок був з дівчиною у районі аль-Хадж Юсуф, де на вулицях переважна більшість жінок носить шаріатський одяг. Ми бачимо доволі чудний західний одяг,імпортований у наші землі поруч з ідеями Заходу та стилем його життя. А причиною цьому слугує свобода особистості.
Через свободу слова прибічникам світськості надані трибуни, з яких вони наводять наклепи на Іслам, його думки та його життєві стандарти.
Свобода власності стала причиною бідувань та зубожіння народів, чиї багатства наражаються на колонізації та пограбування.
Це брудна гра, яка проявляється у хаотичному змішуванні одного з іншим. Яким чином можна ставити в один ряд вшанування людини у Священному Корані, який іде від Господа людей, з нісенітницями міжнародних конвенцій, які є результатом законотворчості людей та ґрунтуються на капіталістичній ідеології!
Надання можливостей для експертів з прав людини (як це робить міністр юстиції Судану) означає допустити у країну та до народу тих, хто озброєний засобами руйнування цінностей, стандартів та переконань Ісламу у наших суспільствах. Після таких візитів ідуть звіти, які використовуються Заходом для спричинення тиску на слабку та залежну суданську країну, щоб потайки та публічно проводити свої плани по розділенню нашої країни та європеїзації нашого суспільства.
Необхідно відмовлятися від таких законів, випроваджувати подібні організації та припиняти їх вплив у наших країнах!
Держава Халіфат стане тією державою, яка буде виконувати серед людей права Господа світів. Вона буде виконувати права та обов’язки, які гарантовані Творцем людей. Це права, які несуть людям велич, благо та справедливість. Це права, які гарантуються державою у її конституції та законах, оберігаючи ними віру мусульман та не примушуючи нікого до прийняття Ісламу. Це права, які надають можливість кожній людині виражати свою думку, якщо вона не скерована проти Ісламу, реалізовуючи той зміст, що людина є рабом Аллаха, який підкоряється Його наказам та заборонам. Це права, з якими людина стає природнім володарем усіх необхідних матеріальних благ, і де забороняється усіляке замахування на майно та засоби людей.
قُلْ لا يَسْتَوِي الْخَبِيثُ وَالطَّيِّبُ وَلَوْ أَعْجَبَكَ كَثْرَةُ الْخَبِيثِ فَاتَّقُوا اللَّهَ يَا أُولِي الألْبَابِ لَعَلَّكُمْ تُفْلِحُونَ
«Скажи: «Погане та добре не рівні, навіть якщо розмаїття поганого здивувало тебе. Боїться же Аллаха, володарі розуму, може бути, ви набудете успіху» (5:100).
Інформаційний офіс Хізб ут-Тахрір Судан
Офіційний представник Хізб ут-Тахрір
Судан – жіночий відділ
№ H.T.S. 11/2013
Неділя, 19 Сафар 1435 р.х.
