Слідуючи заявою Уільяма Лукуві (Державний міністр в канцелярії прем’єр-міністра з питань політики, координації і парламентських справ), зробленій нещодавно у методистській церкві у Додомі і упевнено ствердженій ним у Конституційній Асамблеї, з’ясовується, що народ Занзібару начебто бореться за форму правління у трьох напрямах а саме уряд Танганьіки, уряд Занзібару і Уряд Спілки, ставлячи за мету проголошення Занзібару ісламською державою. Ми, Хізб ут-Тахрір, стверджуємо, що заява міністра викриває брехню і хитрощі, а також деякі істини.
Що стосується брехні, наявній у цій заяві, то вона полягає у зв’язуванні партії CUF з тим, що вона має намір перетворити Занзібар в ісламську державу, що є явною брехнею. CUF – це світська партія, яка дотримується секуляризму і захищає усі його принципи. Хіба міністр Лукуві не знає про те, що CUF співпрацює з партією CCM в уряді Національної Єдності Занзібару?
Що стосується хитрощів, наявних у даній заяві, то вони полягають у його словах про те, що Занзібар хоче знов стати ісламською державою. Немає жодних сумнівів у тому, що керування Ісламом є обов’язком для мусульман. Однак, Ісламська держава встановлюється у придатному для цього місці і згідно з критеріями, основаними на Ісламі. Занзібар не володіє даною придатністю і критеріями, що відповідають ісламській юриспунденції. Отже, він не може бути опірним пунктом для такої держави, не дивлячись на те, що більшість його населення є мусульманами. Пророк ﷺ встановив Ісламську державу після уважного і всебічного аналізу того, чи є люди, які пропонують допомогу (Нусра) у встановленні держави, достатньо сильними, щоб захищати і оберігати цю державу всередині і за межами країни. Пророк ﷺ відкинув пропозицію у встановленні держави від усіх тих, хто не володів значною силою, не дивлячись на те, що деякі племена були готові надати таку допомогу. У наш час концепція володіння силою розширилася з урахуванням декількох аспектів, що стосуються землі, призначеної у якості відправної точки держави. У зв’язку з цим, Ісламська держава не може бути встановлена у будь-якому місці, але може бути встановлена і більшості ісламських країн, що володіють матеріальною силою, починаючи з тих, хто пропонує допомогу в правлінні, закінчуючи характеристиками зацікавленої у цьому країни. Це має на увазі те, що лише декілька мусульманських країн можуть відповідати даним умовам і критеріям.
Що стосується істини, наявній у заяві Лукуві, то вона полягає у прояві його ворожості до Ісламу і правлячої системи Халіфату. Це є цілком очікуваним положенням політиків і урядів країн, що розвиваються, у силу здійснюваного на них тиску з боку Америки і брудної пропаганди проти Ісламу, мусульман і усіх ісламських систем. З іншого боку, це є проявом спроб посилення атмосфери ненависті і ворожості між мусульманами та християнами. Саме тому Лукуві зробив дану заяву і церкві.
У завершенні, Лукуві і усі демократичні політики країн, що розвиваються, вирощені ненависницькою і ворожою пропагандою проти Ісламу, потребують розуміння того, що Ісламська правляча система Халіфату повернеться незабаром з волі Аллаха і жоден не зможе перешкодити цьому.
وَقَدْ مَكَرُوا مَكْرَهُمْ وَعِنْدَ اللَّهِ مَكْرُهُمْ وَإِنْ كَانَ مَكْرُهُمْ لِتَزُولَ مِنْهُ الْجِبَالُ
«Вони будували свої підступи, але їх підступи були в Аллаха. А адже підступи ці не могли зсунути гори». [Ібрахім: 46]
Масуд Мселлем
Заступник офіційного представника Хізб ут-Тахрір у Східній Африці
26 Джумада ас-сани 1435 г.х.
26.04.2014
N0: 11/1435 AH
