У результаті двох вибухів, які пролунали у містах Момбасі і Найробі минулих вихідних, загалом загинуло шість людей і багато отримали поранення. Це за рахунком майже 80-я серія вибухів з часів вторгнення KDF (Кенійські сили оборони), найнятих для боротьби з Аль-Шабааб у 2011 році в Сомалі. Сумно те, що гинуть невинні люди і досі триває кровопролиття. З огляду на ці події, Ісламський політичний рух Хізб ут-Тахрір у Східній Африці хотів би відзначити наступне:
Кожного разу, коли виникають подібні до них інциденти, в усьому звинувачують мусульман навіть не проводячи жодних розслідувань, а за цим слідують серії поліцейських рейдів, у результаті яких заарештовують багатьох мусульман. Що сумно в усьому цьому, так це те, що з мусульманами погано поводяться, пригноблюють, не даючи їм жодної відстрочки. Як повідомляє nairobinews.nation.co.ke, сумним пикладом цьому послугувала смерть шестимісячної дитини, мати якого не мала можливості дбати про нього, оскільки була затримана і заперта в Касарані у ході триваючої поліцейської операції, яку охрестили "Usalama Watch". Дані поліцейські підрозділи разом із поліцейським підрозділом по боротьбі з тероризмом (ATPU) практикують неофіційні страти з повним нехтуванням обома законами, а саме кенійськими законами і міжнародного права. Вони доходять до степеню цілковитого ігнорування вироків суду, стверджуючи, що терористи не були навіть налякані, оскільки були звільнені під заставу і за наданням поручництва. Це вкрай суперечить випадкові з суддею ДК Марака, 24 квітня 2009 , коли він своїм рішенням відносно подій у церкві Кіамба під час насилля, яке мало місце після виборів, дискредитував поліцію і прокурорів за їх недоречні звинувачення судової системи. Це явно вказує на відсутність доказів у відношенні обвинувачуваних, а також на їх лицемірний заклик до правління закону і незалежності судової системи.
Очевидно те, що небезпечне положення в Кенії особливо зросло після операції "LINDA NCHI", проведеної кенійськими силами оборони в Сомалі. Після дислокації KDF у Сомалі були озвучені чисельні доповіді, які стверджували, що збройні сили захопили прибічників Аль-Шабаб. Питання в наступному: Чому досі гинуть невинні кенійці? Ми чудово розуміємо, яких масштабів досягає небезпечність у Сомалі, але невірним є стверджування того, що збройне втручання забезпечить постійний мир у Сомалі, оскільки у цій країні вже знаходяться іноземні сили Заходу, а саме Америки, Франції та інших націй, але досі не було досягнуто постійного миру. Істиною причиною відсутності миру в Сомалі є боротьба між західними націями за отримання природних ресурсів Сомалі. Важливо зрозуміти, що народи Заходу і Америка зокрема з одного боку, а Європа – з іншого, перетворили Сомалі на арену для боротьби заради отримання ресурсів цієї країни, а також вони можуть залишатися у цій території тільки під приводом боротьби з тероризмом. Ці нації чудово розуміють про тягар і наслідки війни, і вони не можуть нести їх у даний момент, і, з цієї причини примушують сусідні країни, які не можуть економічно забезпечити самих себе подібно до Кенії, вступати у ці війни, обрушуючи лиха на своїх невинних громадян.
Сумно спостерігати за тим, як африканські лідери, включаючи Кенію, слідують цій колонізаторській ідеології. А саме ідеології, яка ускладнює для керівників шлях забезпечення дбання про проблеми своїх громадян, втягуючи їх у війни, названі «війною проти терору» і обвинувачуючи Іслам і мусульман, наче Іслам є причиною їх важкого положення. Істина полягає в тому, що Африка є єдиним континентом, який розграбовується порочною західною ідеологією. Тут, у Кенії пригноблення колоніалістів не є чимось незвичайним, оскільки багато африканців були названі терористами лише за те, що вони боролися за свої землі проти колонізаторів-окупантів.
Америка і її союзники відчули загрозу відновлення Халіфату для їх контролю над світом, після явного провалу капіталістичної ідеології у рішенні світових проблем, коли вона сама є частиною цих проблем.
У завершення ми б хотіли ясно заявити, що серед вчень Ісламу є захист крові невинних, тому сумні події, які мали місце у ці вихідні, не повинні якимось чином співвідноситися з Ісламом і мусульманами. Це підтверджується історією, коли у часи Халіфату не мусульмани знаходилися під захистом і їх традиції шанувалися. Пророк (с.а.в.) сказав:
«Воістину, ані християнам, ані іудеям не будуть перешкоджати у слідуванні питанням своєї релігії».
Це і є шлях, згідно з яким майбутній Халіфат зможе захистити безпеку і спокій своїх громадян без будь-якої дискримінації.
Шабані Мваліму
Офіційний представник Хізб ут-Тахрір у Східній Африці
09 Раджаб 1435 р.х.
08/05/2014
N0: 12/1435 AH
