Прес-реліз
Через одинадцять місяців з початку війни, розв’язаної єврейським утворенням проти Гази, принцип «вищих національних інтересів», як його прийняв німецький уряд, перетворюється в серйозне випробування для суспільства в Німеччині і стає загрозою внутрішній безпеці.
Після об’явлення урядом Нетаньяху війни проти Гази 7 жовтня 2023 року канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що безпека єврейського утворення є «вищим національним інтересом» для Німеччини. Проявивши рідкісну для країни єдність, він закликав усі політичні партії, як правлячі, так і опозиційні в німецькому парламенті, виразити «повну солідарність і надати всебічну підтримку «Ізраїлю».
Для утвердження цього принципу на території Німеччини федеральний уряд прийняв низку авторитарних заходів. Високопосадові політики, міністри і громадські діячі закликали людей, особливо — мусульман, дотримуватись цього принципу як на словах, так і в діях. Право на зібрання і свободу слова було істотно обмежено, символи і політичні гасла піддались криміналізації, були заборонені різні асоціації, а активісти піддались судовому переслідуванню. Також було прийнято багато рішень про скасування видів на проживання і депортації. В подальшому акцент був зроблений на цілеспрямоване переслідування тих, хто дотримується ісламської точки зору по конфлікту на Близькому Сході, і вони були об’явлені головними ворогами в політично - медійній риториці.
Окрім того, німецький уряд об’явив, що «збереження держави «Ізраїль» є центральним питанням зовнішньої політики і політики внутрішньої безпеки Німеччини». Експорт німецької зброї до єврейського утворення збільшився майже в десять разів порівняно з попереднім роком, а в суспільстві почались публічні дебати про те, коли Німеччина буде вимушена «фактично вступитись за «Ізраїль» і втрутитись в бойові дії військовим шляхом». У зв’язку зі судовим позовом проти єврейського утворення в Міжнародному суді ООН німецький уряд вирішив втрутитись в процес як третя сторона і без усіляких перевірок і розслідувань «рішуче відкинути звинувачення в геноциді». У відповідь на запит прокурора Міжнародного кримінального суду про видачу ордерів на арешт Нетаньяху і Галанта німецький уряд вирішив подати заяву «Amicus Curiae» («друг суду») з метою уповільнити процес.
Як зазначили Маркус Шнайдер і Янніс Грімм в своїй статті в журналі «Journal für Internationale Politik und Gesellschaft», підхід німецького уряду «стає предметом публічного сумніву і складає враження як за кордоном, так і серед експертів всередині країни, що він живе в паралельній реальності». Відомий експерт по міжнародному праву Кай Амбос описує логіку «вищих національних інтересів» як «авторитарну концепцію, яка суперечить закону» і як публічне визнання підтримки несправедливості і тиранії, що може мати тяжкі наслідки для «репутації Німеччини у світі». Це підтверджується, серед іншого, результатами нещодавнього опитування, проведеного американським дослідницьким інститутом «ACW» в 16 арабських країнах. Згідно опитуванню, 75% учасників вважають, що Німеччина грає негативну роль в цьому конфлікті. Більше того, 97% із них скаржаться на психологічне обурення, викликане війною проти беззахисних жителів Гази. Це обурення усе частіше перетворюється у гнів, у тому числі — і по відношенню до Німеччини, що навіть примушує журналістів приховувати своє німецьке походження при висвітленні подій в регіоні.
Німеччина тепер вважається головним покровителем єврейського утворення поряд з США. Примітно, що німецький канцлер проявив глибоку усвідомленість відносно ризиків, пов’язаних з активною підтримкою війни в Україні. У той час як німецький уряд усе іще намагається уникнути того, щоб стати стороною, яка бере участь в українському конфлікті, з метою захисту своєї країни, подібні розрахунки, здається, не грають ролі в конфлікті на Близькому Сході. Німеччина готова поставити під загрозу свою внутрішню безпеку заради збереження єврейського утворення. Враховуючи необмежену політичну, економічну, моральну і військову підтримку, яка надається окупаційному режиму, не буде дивним, якщо окремі особи чи озброєні організації почнуть сприймати Німеччину як сторону, яка бере участь в конфлікті.
Нещодавні події в Золінгені і Мюнхені є результатом ірраціональної політики, в межах якої уряд жертвує життями невинних людей заради уявного «національного інтересу», в правильності якого вже неможливо переконати навіть самих німців. Замість того, щоб відволікати увагу від своїх прямих обовьязків, обговорюючи ісламістів і міграцію, а також розпалюючи ненависть до мусульман і допускаючи руйнування громадського миру, німецькому уряду слід було б остаточно припинити підтримку єврейського утворення.
Німеччина повинна прийняти рішення: чи хоче вона увійти до історії як прибічник агресивного колоніалізму і як сторона конфлікту? Або ж вона проявить розсудливість і усвідомить, що в майбутньому світі їй треба буде мати справу з Ісламським Халіфатом, коли від єврейського утворення залишаться лише спогади?
قَدۡ بَيَّنَّا لَكُمُ ٱلۡأٓيَٰتِ لَعَلَّكُمۡ تَعۡقِلُونَ
«Ми вже роз’яснили вам знамення, — можливо, ви зрозумієте» (57:17).
Інформаційний офіс Хізб ут-Тахрір в німецькомовних країна
12 Рабі уль-авваль 1446 р.х.
15.09.2024 р.
№ 01/1446
