Новина:
Європейський центральний банк проголосив у четвер 05.06.2014 пониження відсоткових ставок на рекордний рівень і об’явив – безпрецедентна подія в історії капіталістичної системи – прийняття нижче нульової відсоткової ставки (-0.10%) за внесками у комерційних банках при Європейському Центральному банку (дана ставка стабільно трималася на нульовій позначці 0% з липню 2012 року). Це означає що банк, який вклав мільйон євро у будь-яку європейську фінансову організацію, на наступний рік його капітал, що лежить у банку, буде складати 999000 євро, а на наступний 998001 євро і так далі. Це означає, що замість отримання прибутку (дивідендів) від своїх внесків (депозитів), вкладники будуть нести витрати від збереження.
Коментар:
Європейська економіка переживає застій у розвитку у сполученні з падінням темпу інфляції і ростом цінності євро, що іще більше посилює повільність розвитку і заганяє економіку у зачароване коло, кидаючи її у трясовину стагнації та рецесії.
Голова Європейського банку вважає, що ця процедура дозволить європейській економіці вийти з цього зачарованого кола. Оскільки пониження відсоткової ставки змусить банки не вкладати свої збереження у Європейський Центральний банк, а скоріш за все підштовхне їх вдатися до видачі їх споживачам або інвесторам у вигляді кредитів. Це, за його думкою, приведе до пожвавлення на ринку і стимулюватиме розвиток або змусить вкладати їх в іноземній валюті, що понизить ріст цінності євро, а отже дасть поштовх потоку іноземних інвестицій і сприятиме розвитку всередині ЄС. Таки чином, економіка вийде із зачарованого кола.
Голова Європейської фінансової установи своїм прийняттям цієї процедури зацікавлений у вирішенні наслідків, тобто симптомів, не звертаючи уваги на вирішення основ. Можливо він не відає або проігнорував порочні основи капіталізму, приречені на провал у вирішенні економічної проблеми.
Капіталізм базується на доктрині відокремлення релігії від життя, яка позбавляє людину духовного стримуючого початку, не залишаючи у ній нічого, окрім дешевих матеріальних спонукань. Ця доктрина вважає, що єдиним мотивом для роботи і виробництва є включно отримання матеріального прибутку, у випадку відсутності якої людина втрачає мотиви і стимул до роботи та виробництва.
Капіталізм вважає, що економічна проблема полягає у розриві між потребами людини і засобами їх задовольняння, що вирішення цієї економічної проблеми полягає у досягненні найвищого рівню обсягу національного виробництва за можливістю. Для збільшення виробництва капіталізм поклався на мотив виробництва, а саме на прибуток, який відділився від виробництва і став самометою. Тому людина перестала бути центром уваги і рішення, скоріше капіталістична система стала розглядати її за степенем її зв’язку з економічною продукцією. Як і перестало виробництво бути предметом уваги в капіталістичній системі, а скоріше вона стала дивитися на нього настільки, наскільки воно приносить їй прибуток. Таким чином, неправильний діагноз економічної проблеми є причиною відсутності вирішення цієї проблеми.
Капіталізм усунув золото у якості грошового покриття і прийняв у свою основу обов’язкові грошові купюри, які стали причиною того, що цінність грошей опинилася схильною до різних змін і коливань час від часу. Найяскравішим підтвердженням тому слугує те, що цінність грошей усіх держав без виключення піддалася коливанням та змінам. Навіть розвинуті країни та економічні групи держав не змогли уникнути цього. Ріст цінності євро наприклад, зменшує потік зарубіжних інвестицій у ЄС через великі витрати.
Біржі в капіталізмі, а точніше фінансові ринки, спираються на торгівлю і спекуляцію з цінними паперами, такими як акції і векселя. Первинно вони передбачалися для того, щоб здійснити сприяння фінансуванню великих виробничих проектів. Однак у дуже короткий час вони перетворилися власне на торгівлю і спекуляцію на фінансових ринках у відриві від реального виробництва. У результаті цих спекуляцій на фінансових ринках з’явилася віртуальна торгівля, яка перевищує у сотні разів фактичну торгівлю. Таким чином, прибуток опинився відділений від виробничих проектів і реального сектору економіки.
Банки в капіталізмі є посередником між вкладниками і позичальниками. Вкладники отримують відсоткову ставку за свої вклади. Позичальники ж отримують у кредит капітали вкладників для фінансування своїх виробничих проектів і виплачують трохи більшу відсоткову ставку за це. Також первинно банки передбачалися як засіб для фінансування виробничих проектів. Однак у дуже короткий термін вони перетворилися на компанії, що прагнуть отримати лихварський прибуток за рахунок вкладників та позичальників, а також під приводом виробничих проектів.
Капіталізм порочний у своїх основах і приречений на провал у рішенні економічних проблем. Прийняття нижче нульової відсоткової ставки, про що проголосила Європейська фінансова установа, є черговим пафосом капіталістичних урядів, аналогічно до прямого втручання у фінансові ринки і грошові вливання у великі банки, що розглядається прямим порушенням основних понять, декларованих капіталістичною ідеологією. Це свідчить про те, якими б не були прийняті косметичні заходи, не дано капіталістичній економіці вийти з трясовини криз, які виявили її фальш і оголили її соромітні місця, довівши її неспроможність.
Спеціально для центрального інформаційного відділу Хізб ут-Тахрір
Професор Саад Ібн Рамадан – Туніс
16 Шаабан 1435 рік
14/06/2014
