Рішення Європейського суду з прав людини:
Релігійні обряди мусульман є виключенням з норм прав людини
Новина:
Європейський суд з прав людини минулого вівторку порахував рішення Франції про заборону нісабу та вуалі «законним», відкинувши позов французької жінки, що носить нікаб. Суд підкреслив, що «збереження умов для спільного проживання є цілком законною метою» французької влади, і тому закон прийнятий у кінці 2010 року у Франції, який забороняє носіння подібного одягу, не суперечить Європейській конвенції з прав людини.
Коментар:
Це рішення Європейського суду іще раз підкреслює політичні та інтелектуальні реалії, над якими Захід та його учні завжди працювали, щоб утримати народи світу, обманом та хибними гаслами.
Політичні лідери, правозахисники та очільники Заходу впевнені у тому, що закони заходу основані на правилах світського нейтралітету і не пов’язані з якою-небудь релігійною або ідеологічною приналежністю. Отже, вони стверджують, що не розрізняють людей на основі їх релігійної, етнічної або культурної приналежності. Але ось воно – рішення суду, видане суддями та законниками Європи, суперечить цим твердженням і стверджує, що їх закони не дозволять нікому вплинути негативно на культуру та самобутність західного суспільства. І про це заявив Європейський суд, коли відповів, що: «Збереження умов для спільного проживання є цілком законною метою».
Європа відділила релігію від життя і суспільства, держави і законодавства вже більше ніж два сторіччя тому і будує своє життя та свою політику на основі доктрини відділення релігії від життя. Це відділення привело до того, що західні народи стали дивитися на інші релігії з деякою відкритістю, терпимістю та повагою, і з того часу в Європі розповсюдилася так звана ідея «благородного язичника». Однак, це правило має одне помітне виключення, а саме погляд на Іслам. У той час як ви знаходите Захід привітним, шануючим більшість релігій, класифікуючи їх у межах культурного розмаїття та збагачуючи спадщину людства, ви побачите як той самий Захід відокремлює Іслам, його народи та обряди, успадкованим ворожим налаштуванням, немовби Іслам це приховане зло. Інакше який сенс має поблажливість цих європейських законів до релігійних аспектів християнства, юдаїзму, буддизму, індуїзму та сікхізму… у той час як ми бачимо заборону найпростіших аспектів ісламської релігії?!
Відповідь очевидна, вона полягає у тому, що Іслам не просто релігія, як усі інші релігії, які паралізовані перед пануванням західної культури, системи та образу життя, Іслам це ідеологія, культура та образ життя, а також проект глобальної всесвітньої держави. Іслам єдина релігія, яка стоїть сьогодні і є основною перешкодою для гегемонії капіталізму та ліберального образу життя, витягнутого з доктрини відділення релігії від життя, і, отже, Заходом розглядається Іслам як реальний ідеологічний супротивник, а не як одна з усіх перелічених вище релігій.
Ця подія є іще одним свідоцтвом політичної реальності, що підтверджує значущість слів Всевишнього Аллаха:
وَلَوْلَا دَفْعُ اللَّهِ النَّاسَ بَعْضَهُمْ بِبَعْضٍ لَفَسَدَتِ الْأَرْضُ وَلَكِنَّ اللَّهَ ذُو فَضْلٍ عَلَى الْعَالَمِينَ
Якщо б Аллах не стримував одних людей за допомогою інших, то земля прийшла б у розлад. Однак Аллах милостивий до світів. (02:251)
Це навіть повертає нас до історії пророків, особливо до біографії пророків Муси (Моїсея) та Харуна (Аарона), мир їм, на яких народ Фараона дивився як на людей, що становлять загрозу для їх образу життя:
قَالُوا إِنْ هَذَانِ لَسَاحِرَانِ يُرِيدَانِ أَنْ يُخْرِجَاكُمْ مِنْ أَرْضِكُمْ بِسِحْرِهِمَا وَيَذْهَبَا بِطَرِيقَتِكُمُ الْمُثْلَى
Вони сказали: «Ці двоє чоловіків чаклуни. Вони хочуть чаклунством вигнати вас із вашої країни і вдвох слідувати вашим чудовим шляхом. (20:63)
Сьогодні ж ми відповідаємо їм так, як відповів їм Муса, мир йому, і наставляємо нашу Умму так само, як наставив Муса, мир йому, свій народ:
قَالَ مُوسَى لِقَوْمِهِ اسْتَعِينُوا بِاللَّهِ وَاصْبِرُوا إِنَّ الْأَرْضَ لِلَّهِ يُورِثُهَا مَنْ يَشَاءُ مِنْ عِبَادِهِ وَالْعَاقِبَةُ لِلْمُتَّقِينَ
Муса (Мойсей) сказав своєму народу: «Прохайте допомоги в Аллаха і терпіть. Воістину, земля належить Аллаху. Він дарує її у спадщину тому зі Своїх рабів, кому побажає, і благий кінець приготований богобоязливим». (07:128)
Спеціально для радіо Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Ахмад аль-Касас голова Інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір в Лівані
07 Рамадан 1435 р.х.
05.07.2014
http://www.hizb-ut-tahrir.info/info/index.php/contents/entry_37573
