Новина: Всезагальне китайське зібрання народних представників внесло зміни до законодавства Китаю, дозволивши китайським родинам мати двох дітей, повідомляє державне агентство "Сіньхуа". "Держава виступає за те, щоб одній парі було дозволено мати двох дітей ", - говориться у повідомленні. Закон набирає сили з 1 січня 2016 року. (джерело: zn.ua)
Коментар: Політика «Одна родина — одна дитина» була прийнята китайським керівництвом у 1979 р., коли воно дійшло думки про те, що величезна кількість людей переобтяжує земельні, водні та енергетичні ресурси країни.
Подібна демографічна політика поруч із тим, що несла нелюдські страждання для громадян Китаю, позбавивши їх природнього права насолоджуватись батьківством, по суті стала демографічною бомбою уповільненої дії. Так, згідно прогнозу ООН, до 2050 року біля третини китайців будуть у віці 60 років и старше, порівняно з 12 % у 2010 році. "Старіння " суспільства вже зараз перешкоджає роботі системи соціального захисту та забезпечення.
Даний досвід китайського уряду по керуванню народжуваності нагадує нам про схожу авантюру щодо винищення горобців у КНР у 1958 р. Тоді під приводом того, що горобці винищують врожай зернових за рік було винищено біля 1,96 мільярдів горобців. Внаслідок цього у Китаї розмножилися такі шкідники як гусінь и сарана, що поїдали паростки, як наслідок цього стало різке зменшення врожаїв. Кампанія по винищенню горобців стала однією з причин Великого китайського голодомору (1959-1961 р.р.).
Не зробивши жодних висновків із кампанії по винищенню горобців влада КНР через 20 років вирішила поставити подібний експеримент над людьми, прийнявши політику «Одна родина — одна дитина», яка впроваджувалась протягом більше ніж 35 років.
Такою є реальність комунізму, однієї з вигаданих людино. Ідеологій, яка ставить досліди над живими людьми протягом десятирічь, позбавляючи їх природнього права вирощувати та виховувати власних дітей.
Можливо, хтось скаже, що подібні проблеми притаманні лише комунізму, проте вивчення демографічних показників в Європі та США показує, що подібний і навіть більш жалюгідний стан справ має місце і в капіталістичних країнах.
Так, у цих країнах відсутній закон, що забороняє мати другу дитину. Проте там цей закон і не потрібний, тому що населення у цих країнах свідомо відмовляється від народження дітей і навіть від укладання шлюбу.
Так, середній сумарний коефіцієнт народжуваності в європейських країнах нижче рівня 2,1 дитини на жінку, необхідного для простого заміщення поколінь.
Я наведу величину даного коефіцієнту по деяким капіталістичним країнам:
Франція — 2,08, США — 2,06, Німеччина — 1,42, Великобританія — 1,90, Польща — 1,32, Італія — 1,4, Україна — 1,22, Нідерланди — 1,78, Іспанія — 1,48.
В Європі чисельність працездатного населення до 2050 року скоротиться на третину, а чисельність економічно активного населення – у два рази. При відсутності міжнародних міграцій, зниження було б іще більшим.
Сьогодні на кожні 100 працездатних європейців припадає 25 пенсіонерів. Через 30 років це співвідношення буде вже один к двом. К 2050 року при незмінному курсі економічної активності 100 осіб будуть забезпечувати утримання 75 пенсіонерів. Внаслідок катастрофічного падіння народжуваності демографічне старіння Європи неминуче. І стосується це перш за усе, корінних європейців.
Тут варто заначити, що, наприклад, народжуваність у бідній колишній східній Німеччині вища, аніж у західній частині країни. Дослідження німецьких вчених, оприлюднені у 2013 році, показали, що 15 відсотків жінок та 26 відсотків чоловіків у віці до сорока років не бажають мати дітей, порівняно з 10 відсотками жінок та 12 відсотками чоловіків десять років назад. Звідси видно, що природнє і десь неясне небажання мати дитину не має нічого спільного з державними субсидіями та економічним добробутом.
Дані соціальних опитувань показують, що репродуктивна поведінка мало залежить від матеріальних факторів і більше орієнтовано на внутрішні репродуктивні установки, які культивує суспільство. Повсюдне культивування абсолютної вседозволеності, споживацького способу життя, розпусти та порочності робить свою справу.
Таким чином, у випадку з Китаєм та країнами Європи ми маємо різні підходи до питання народжуваності, проте їх результат однаковий. Це зниження народжуваності, старіння нації і як результат економічні та політичні потрясіння, на які очікують ці країни.
Такою є суть вигаданих людиною систем, які, будучи позбавленими божественного керівництва, прирікають людство на різноманітні досвіди та авантюри. У гонитві за матеріальним добробутом одна вигадана людиною ідеологія обмежує народжуваність на державному рівні, а інша породжує цілі суспільства, де утворення родини та виховання гідного потомства розглядається як перепона на шляху досягнення цього добробуту та безконтрольного вдоволення інстинктів.
Безперечно, причина цього – відсутність в ідеологіях капіталізму та комунізму правильного погляду на сенс життя, який визначає істинний погляд на інстинкт продовження роду, як виховання здорового, вихованого та освіченого покоління, здатного понести покладену на нього Творцем місію, а не погляд крізь призму сексуального вдоволення або якихось статистичних даних про співвідношення між кількістю населення та кількістю ресурсів країни.
В умовах відсутності правильного погляду на інстинкт продовження роду вже сьогодні можна із впевненістю сказати, що на т.з. розвинений світ чекають серйозні демографічні, економічні та політичні потрясіння, врятувати від яких може тільки виникнення ісламської держави Праведний халіфат за методом пророцтва, яке буде пропагувати у світі думку про сенс життя та витікаючий з неї погляд на родинній цінності на міцній розумній основі.
وَمَنْ أَعْرَضَ عَن ذِكْرِي فَإِنَّ لَهُ مَعِيشَةً ضَنكًا وَنَحْشُرُهُ يَوْمَ الْقِيَامَةِ أَعْمَى
«А хто відвернеться від Мого Нагадування, на того чекає тяжке життя, а в День воскресіння Ми воскресимо його сліпим». (Коран, 20:124).
Спеціально для радіо Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Голова Інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір в Україні
Фазил Амзаєв
23 Рабі уль-авваль 1437
03.01.2016 р.
