Новина: Саудівська Аравія припинила повітряне сполучення з Іраном і розірвала з ним торговельні зв'язки після грубого вторгнення в посольство Саудівської Аравії в Ірані на тлі зростаючої напруженості між двома сторонами після того, як Саудівська Аравія «стратила відомого релігійного шиїтського діяча Німра ан-Німра минулої суботи за звинуваченням його Ер-Ріядом у тероризмі», як про це передає агентство «Рейтерз» (04.01.2016) зі слів посла Саудівської Аравії.
Коментар: Ця політична та інформаційна ескалація між двома сторонами, Іраном і Саудівською Аравією, щодо відмінності думок між сунітами і шиїтами насправді є ідейним, політичним та інформаційних обманом. Саудівська Аравія - не захисник сунітів, як і Іран - не захисник шиїтів. Навпаки, обидва ці режими насправді перебувають у змові проти мусульман і використовують в цьому їх відмінності у мазхабах. Вони суперечать один одному на сектантській основі і в той же час спільно працюють в інтересах Америки, заради втілення її політичних проектів. У цій статті немає місця для детального розгляду цього питання, але, загалом, його можна описати таким чином:
З моменту приходу до влади короля Сальмана Саудівська Аравія стала повністю працювати на Америку. Це видно з того, що американський вплив стало домінуючим у цій країні (дивіться статтю «Здача Сальманом ібн Абд аль-Азізом правління в Саудівській Аравії»). Саме він є тим, хто зайнявся приготуванням сирійської опозиції до т.зв. «Політичного рішення» в Сирії, саме він завдає ударів по Ємену за наказом Америки, щоб вона там стала політичним лідером, саме він створив «військовий ісламський (!) Альянс», який повинен буде співпрацювати з Америкою в її війні проти тероризму, тобто проти Ісламу.
Іран вже має досвід співпраці з Америкою в Іраку та Афганістані, надавав допомогу у визначенні цілей для американських рейдів. Іран і донині оберігає інтереси Америки в Шамі тим, що підтримує Башара доти, поки йому не буде знайдена заміна. Незважаючи на те, що іранський режим позиціонує себе сектантським і сефевідським, Америка допомогла іранській революції і призвела до правління в Ірані своїх агентів. Є ціла серія фактів співпраці Ірану з Америкою, серед яких - такі:
1. Резолюція «Бейкер-Гамільтон» щодо кризи в Іраку 2006 року, в якій підкреслюється важливість ролі Ірану в розповсюдженні впливу Америки в Іраку.
2. Доповіді про «Ірано-американську співпрацю в Афганістані» (про цей факт є окремі статті в резолюції «Бейкер-Гамільтон»).
3. Згадка агентства «BBC» зі слів британського посла від місії ООН 22.02.2009 (який, у свою чергу, цитує члена американської делегації, яка проводила переговори з іранцями) про те, що військові експерти Ірану «надали на стіл переговорів карту з цілями, на яких хотіли зосередитися США, особливо на півночі Афганістану».
Таким чином, правильний політичний погляд на ці події розкриває плани Америки з розпалювання сектантської ворожнечі між синами однієї Ісламської Умми в рамках американського проекту «Кривавих кордонів», мета якого - заново окреслити межі на Близькому Сході (проект Великого Близького Сходу). Згідно до статті, опублікованої Фондом глобальних досліджень за 19.05.2015, про це наводиться доповідь газети «Sunday Review» від 28.09.2013 під заголовком «Уявіть собі переглянуту карту Близького Сходу».
Необхідно пов'язувати сектантську ескалацію з політичними заявами в Америці щодо «нового Сайкс-Піко» на Близькому Сході, а також пропозицію «Журналу Збройних Сил Америки» від 01.06.2006 під назвою «Криваві кордони - як краще буде виглядати Близький Схід?».
Історичні факти доводять, що ісламські мазхаби розплавляються в тиглі ісламської віри. Більш того, мусульмани і немусульмани зливаються в єдиному підпорядкуванні ісламському халіфату. А відтворення заново сектантського і національного протистояння між Іраном (а разом з ним - його партією в Лівані і хоутсітами в Ємені) і Саудівською Аравією (а разом з нею - і країнами Перської затоки) якраз таки йде в рамках встановлення «Кривавих кордонів», розроблених Америкою проти мусульман, щоб увергнути регіон у націоналістичну і сектантську смуту в своїх інтересах.
Щирі вчені-мислителі і працівники ЗМІ не повинні стояти осторонь від цього політичного плану, не повинні погоджуватися на нього і не повинні ставати інструментом цього проекту. Вони зобов'язані проявити пильність щодо сектантських, мазхабних та національних заяв, які озвучуються в рамках цього проекту, що суперечить політичним і життєвим інтересам Умми, яка прагне позбутися іноземної гегемонії і йде до політичної єдності, до втілення Ісламу. Але Умма не досягне цього повною мірою інакше, окрім як втіливши ісламський проект, що виражається в істинному Халіфаті за методом пророцтва, який поверне мусульманам їх єдність, як поверне їм і єдність в акиді, утвердженій в одкровенні:
إِنَّ هَذِهِ أُمَّتُكُمْ أُمَّةً وَاحِدَةً وَأَنَا رَبُّكُمْ فَاعْبُدُونِ
«Воістину, ця ваша релігія – релігія єдина. Я ж – ваш Господь. Поклоняйтеся ж Мені!» (21:92).
Спеціально для радіо Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Д-р. Махер аль-Джабарій, член інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір у Палестині
07.01.2016
