Заяви Ліги арабських держав на ісламському саміті з питання Єрусалиму

Новини та коментарі
Друкарня

Новина: Офіційний представник МЗС Ірану Бахрам Гасемі до початку саміту заявив: «Ісламський саміт буде проходити при участі президента Ірану Хасана Рухані, і ми сподіваємось, що учасники досягнуть позитивних результатів».

Зі свого боку, міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу пообіцяв, що саміт по запрошенню президента Туреччини Реджепа Ердогана відбудеться у середу у Стамбулі під гаслом «Сильне послання про Єрусалим».

Потім, після саміту,Бахрам Гасемі заявив, що у заяві Ліги арабських держав на саміті з питання Єрусалиму не містилось якої-небудь чіткої позиції або прийняття яких-небудь заходів проти президента США Дональда Трампа та його рішення об’явити Єрусалим столицею сіоністського утворення.

Інформаційне агентство Ісламської Республіки («ИРНА») опублікувало слова Бахрама Гасемі: «Очікувана заява не була сильною і не відповідала принципам палестинської проблеми, яку араби вважають своєю основною… Причина полягає у байдужості та прийнятті такої політики, яка привела до заяви подібного рівня».

Коментар: Керівництву Туреччини та Ірану не сподобалась скудна заява Ліги арабських держав відносно Єрусалиму, оскільки у ній «не містилось якої-небудь чіткої позиції або прийняття яких-небудь заходів проти президента США Дональда Трампата його рішення об’явити Єрусалим столицею сіоністського утворення», тому що саміт «не був сильним і не відповідав принципам палестинської проблеми, яку араби вважають своєю основною», а також не було ніякого «сильного послання про Єрусалим». Мевлют Чавушоглу та Реджеп Ердоган хочуть, щоб послання було більш сильним, аніж та жалюгідна заява Ліги арабських держав на саміті. Проте виникає питання: що це за сильне послання з чарівним ефектом, яке хочуть правителі Туреччини та Ірану, і чим воно відрізняється від послання Ліги арабських держав, в якому виражено засуджування та осуд?

По словам Мевлюта Чавушоглу, гаряче послання зводиться до наступного: «Звернення до держав світу, які ще не визнали Палестину як державу: визнайте зараз!». Ось саме це вони вважають правильним сильним посланням. Це — смертельна турецька бомба, яку уряд Єрдогана підірве перед Америкою та сіоністським утворенням! Комедія, одним словом!

Було б іще зрозуміло, якщо б уряд Туреччини об’явив про розрив дипломатичних відносин своєї держави з сіоністським утворенням. І це було б новою річчю у їх заяві, яка дозволила б відрізнятись від заяви Ліги арабських держав, але попрохати держави, які ще не визнали Палестину, визнати її — це є наївністю, дрібницею та накручуванням собі ціни.

Правителі Ірану, які оглушили наш слух розмовами про Єрусалим, єрусалимську армію, дні Єрусалиму, замість того, щоб битися в Палестині та Єрусалимі, скерували свої сили вести бойові дії у Сирії, Іраку та Ємені. Вони зробили багато чого, щоб пролити кров мусульман, захистити ідолів в обличчі тиранів та вбивць, поширити хаос та міжмазхабну ненависть у землях мусульман. При цьому вони продовжують набивати собі ціну, говорячи про протистояння американській та сіоністській агресії.

Палестині потрібні ті, хто звільнить її на ділі, а не ті, хто визнає її теоретично. Вона потребує тих, хто заявляє про фактичний джихад, щоб позбавити її від іга сіоністів, а не тих, хто проголошує всезагальну мобілізацію проти революції у Сирії, зганяючи туди з усього світу сектантських найманців. Палестина має потребу у висуненні армій для позбавлення від лап хрестоносців та сіоністів, а не у мобілізації загонів для війни в Іраку, Сирії та Ємені.

Набивання собі ціни з боку правителів Туреччини та Ірану за рахунок проблеми Єрусалиму та стамбульському саміті не сильно відрізнялось від дій Ліги арабських держав. Бажання урвати собі користь з боку Туреччини та Ірану, використовуючи палестинське питання, стало явним для ісламських народів, тому немає ніякої різниці між зрадництвом Заходу та зрадництвом турок та іранців; усі вони ідуть по одній дорозі і усі вони намагаються продати ілюзії мусульманам. Проте вони не зможуть безкінечно обманювати мусульман брехливими словами та гаслами, адже скільки мотузці не витись, а кінець буде. Також спроби грати з доленосними проблемами Умми рано чи пізно призведуть до розкриття змовників.


Спеціально для радіо Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Ахмад аль-Хатавані
26 Рабі уль-авваль 1439 р.х.
14.12.2017 р.

Головне меню