Новина: Правителі мусульман сьогодні по завершенні саміту у Стамбулі оприлюднили звернення до «міжнародної спільноти» про спричинення тиску на сіоністське утворення з метою визнання Східного Єрусалиму столицею палестинської держави, бо лише тільки це може забезпечити мир у регіоні.
Коментар: Жодна людина зі здоровим глуздом не передбачає нічого хорошого від кого-небудь із правителів мусульман без винятку і навіть від них усіх, коли вони збираються разом, як це сталося сьогодні у Стамбулі, тому що окрім зради, зрадництва та змов проти Ісламу та мусульман від них більше і очікувати нема чого. Усі вони варті один одного у зрадництві, навіть якщо їх ролі і відрізняються у діапазоні між відкритим зрадництвом та зрадництвом під брехливою маскою покровительства, як це вже стало явним для Ісламської Умми, хвала Аллаху, і вона більше не клюне на такі речі. Навпаки, Умма убрала свою руку від усіх цих віроломних правителів, тому що віруючого не вкусять двічі із однієї нори, а що говорити, коли його вжалили тисячу разів?!!
Одна наявність більше аніж п’ятдесяти правителів у наших мусульманських країнах є кращим свідченням на користь розколу країн та роз’єднаності правителів, навіть якщо уявити їх чесними! А що сказати, коли вони по своїй зрадницькій та агентурній натурі, лояльної до невірного Заходу,можуть зібратись, лише слідуючи його вказівці та лише з метою здійснення чергового акту зради?!
У цих обставинах напрошується закономірний висновок:
Хто ж насправді бажає звільнення Палестини, як про це стверджує той, хто не погодився б на палестинську державу на маленькій частині Палестини, подарувавши більшу частину іудеям, і не визнав би таку державу типовою та природнонародженою у регіоні. Тобто, він не став би уступати більш частину палестинських земель та аль-Кудс іудеям від імені мусульман, навіть не питаючи їх про це, не червоніючи і не моргнувши оком!!!
Воістину, зрадництво цих зловмисних правителів — не новина. Воно було зрозумілим іще з часу саміту ЛАД у Бейруті у 2002 році, у ході якого арабські зрадники із числа правителів одностайно підтримали озвучену ініціативу принца Абдуллаха — план врегулювання на основі двох держав (палестинської та єврейської держави), до якої приєднався і президент Сирії, який претендував раніше на роль захисника та борця за Палестину, і на яку Іран та його партія відповіли мовчазною згодою.
А зараз питання обнажається усе більше, і виправдовуються припущення тих, хто схилявся до варіанту, що усі, хто брав участь в Організації ісламської конференції, визнають єврейське утворення та почнуть вимагати від нього та «міжнародної спільноти» згоди на утворення держави для народу Палестини, щоб потім нормалізувати відносини єврейського утворення з усім ісламським світом.
Так як би не так, о аферисти та зрадники! Ісламська Умма вийшла із сплячки, прийшла у лютість та скидає з себе окови, шукаючи шлях справжнього порятунку, величі та звільнення, який відкриється перед нею швидше, аніж ви собі це уявляєте, з волі Всевишнього Аллаха…
Спеціально для радіо Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Мухаммад Джабір
Співробітник апарату управління Хізб ут-Тахрір у Лівані
27 Рабі уль-авваль 1439 р.х.
15.12.2017 р.
