Новина: Надзвичайний саміт Організації Ісламської співпраці (ОІС) з питання Єрусалиму розпочав свою роботу у Стамбулі у середу 13 грудня.
Надзвичайність саміту пов’язана з заявою Дональда Трампа про визнання США Єрусалиму столицею єврейського утворення, а також про перенесення американського посольства із Тель-Авіва в Єрусалим. На саміті були відсутні голови двох держав — Єгипту та Саудівської Аравії. Міністр закордонних справ Туреччини заявив, що саміт виступить з «сильним посланням» по Єрусалиму, і додав, що неможна мовчати на несправедливість «Ізраїлю» по відношенню до палестинського народу («Аль-Джазіра»).
Коментар:
За 48років з миті свого утворення ОІС провела саміт за самітом, нарада за нарадою, але жодна проблема мусульман не була вирішена. Нагадаємо, що проблеми аль-Кудса та аль-Акси, які були нібито причиною утворення ОІС у 1969 році, також не були вирішеними.
Перше, що ми можемо скажемо про цю організацію, — це саміт ганьби та приниження. Їх члени багатоликі та безсердечні, серед них є ті, хто абсолютно не розбирається у політиці, будь то регіональній чи міжнародній. Чи будуть вони присутні чи відсутні, це ніяк не вплине на рішення та порядок денний, тому що їх дія — це лише гучні гасла, звинувачення та засудження.
Що нового вони можуть сказати з приводу визнання Трампом аль-Кудса столицею єврейського утворення? Що вони здійснять для надання допомоги Єрусалиму? Що несе це «сильне послання» Туреччини на саміті, у той час як вона відкрито співпрацює з «Ізраїлем», і більше того — вона дружелюбна з Америкою?
Що має на увазі Ердоган у своїх словах: «Неможна мовчати після сьогоднішньої несправедливості»? Отож, те, що відбувалося у Палестині за останні 70 років із вбивств, насильства, тюремних ув’язненень, спаплюження святинь, заслуговує замовчування, а через проголошення Єрусалиму столицею єврейського утворення мовчати неможна?! Чудово, а за словами «неможна мовчати» послідують знов лише слова і ніяких дій?!
Дивно, що правителі мусульман збираються у «верхах», у той час як усі вони — у прірві. Це прірва приниження перед невірним Заходом та його зарозумілим президентом,прірва лицемірства та міжнародної змови проти Умми, торгівля її проблемами, продаж Єрусалиму, нехтування аль-Аксою та усією Палестиною у цілому. Усе це не отримало такого резонансу, як заява Трампа, у результаті чого сьогодні ці правителі піднялись та провели надзвичайну зустріч у верхах, пообіцявши «сильне послання» і розгляд його на порядку денному, проте їх заява — це усього лише красиві гасла і не більше того.
Мовчання мусульманських правителів з приводу більшої частини Палестини євреями у 1948 році та їх мовчання з призволу окупації решти частини у 1967 році були більш серйозним злочином, аніж заява Трампа про перенесення посольства своєї держави та проголошення аль-Кудса столицею сіоністського утворення!
Більше аніж гріх може бути невір’я, проте і гріх — це великий злочин коли правителі мусульман кинули Палестину без допомоги, не привівши до руху свої армії для її звільнення.
Проведення ісламського саміту у Стамбулі, в останній столиці Халіфату, — наскільки високо лунають ці слова і який великий зміст у них закладений, але хіба захід, який відбувся, відповідав своїй назві?!
Шаріатське рішення цього питання полягає у тому, щоб ці правителі наважилися правити Шаріатом Аллаха та надали Уммі право обирати халіфа, який буде правити Ісламом. І тоді мусульмани зберуться в одній державі для поклоніння та підкорення Єдиному Аллаху. Потім армія мусульман звільнить Палестину, Кашмір, Чечню, Афганістан, Бірму… Не варто шукати рішень подібних проблем у зібраннях та проведенні самітів або вірити, що агентурні правителі здатні на таке — втілити наказ Аллаха.
О якщо б «нащадок Османів» зайняв позицію султана Абдуль-Хаміда II у відношенні Палестини: «нехай краще моє тіло розірвуть на шматки, аніж я віддав би одну п’ядь палестинської землі євреям»!
У подібній ситуації реакцією хороброї, вольової, повної віри та любові до Аллаху та Його Посланцю ﷺ людини проти ворога буде відповідь, яку ворог побачить, а не почує. А інакше ті, хто збирають «Ісламський саміт» і говорять там — далі розмови більше це нічим не закінчиться; послідують тільки лише прикрашені заяви та суворі погрози.
Імам Ахмад повідомляє зі слів Укби ібн Аміра, що Посланець Аллаха ﷺ зійшов на мінбар, прочитав аят:
وَأَعِدُّوا لَهُمْ مَا اسْتَطَعْتُمْ مِنْ قُوَّةٍ
«Приготуйте проти них, скільки можете сили» (8:60), —
А потім сказав:
أَلا إِنَّ الْقُوَّةَ الرَّمْيُ أَلا إِنَّ الْقُوَّةَ الرَّمْيُ أَلا إِنَّ الْقُوَّةَ الرَّمْيُ
«Воістину, сила — у стрілянині, воістину, сила — у стрілянині, воістину, сила — у стрілянині».
Спеціально для радіо Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Нісрін Бузафірі
14.12.2017
