Новина:
Жителі північної частини сектора Газа через триваючу єврейську блокаду і загрози голоду вимушені вживати листи з дерев і перемелювати корм для тварин, щоб спекти хліб («Quds News Network»).
Коментар:
Всевишній Аллах сказав:
وَإِنِ اسْتَنصَرُوكُمْ فِي الدِّينِ فَعَلَيْكُمُ النَّصْرُ
«Якщо вони попросять вас про допомогу у справах релігії, то ви повинні допомогти» (8:72).
Так про яку допомогу йде мова? Шаріат не вимагає від мусульман обмежуватись бойкотом і дуа, оскільки це не спосіб усунення несправедливості і допомоги пригнобленим. Навпаки, мусульмани у першу чергу, повинні обернутись у бік володарів влади і вимагати від них, щоб ті використали усі можливі засоби для відбиття єврейської агресії. Саме ця діяльність знімає відповідальність з мусульманина, це дорога до наданню справжньої допомоги і це в наших силах, оскільки Всевишній Аллах не покладає на людину понад її можливостей. На жаль, багато мусульман віддали перевагу цьому світу, вони не бажають жертвувати заради своєї релігії і говорити слово істини тим, в чиїх руках є влада і сила. Тим не менш, це не говорить про те, що вимога допомоги є марною справою, навпаки, це необхідність, оскільки це вимога Шаріату.
Якщо мусульманин стикнувся з несправедливістю або небезпекою, то його близькі повинні надати йому допомогу, поки несправедливість не буде усунута і поки він не опиниться в безпеці. Якщо ж зусиль найближчих недосить, то відповідальність лягає на усю Умму, і усі будуть в гріху, окрім тих, хто докладає зусилля для усунення несправедливості.
Жорстоке окупаційне утворення не буде зупинено без сили, здатної дати йому відсіч, і сьогодні ця сила представлена арміями мусульман — таким є рішення Шаріату. Якщо існує перешкода для здійснення даного рішення, то ця перешкода повинна бути негайно усунута. При розгляді поточної ситуації ми бачимо, що саме маріонеткові режими перешкоджають підтримці нашого народу в Газі і Палестині. Вони таємно замислюють проти муджахідів і забезпечують єврейському утворенню безпеку, підписуючи з ним зрадницькі угоди. Маріонеткові правителі є коренем зла і джерелом страждань. Тому ця перешкода, яка заважає здійсненню постанови Шаріату, повинна бути негайно усунута!
Саме так і вчинив Шейх уль-Іслям Ібн Таймія, нехай помилує його Аллах. Коли монголо-татари хотіли вторгнутись у Дамаск, Ібн Таймія скерувався у бік Єгипту і звернувся до його правителю як відповідальному за землі Єгипту і Шаму. Дану історію про події 700 років по хіджрі наводить Ібн Касір в «Аль-Бідая ва ан-Ніхая»: «По прибутті Ібн Таймія сказав: «Якщо ви відвернетесь від Шаму та його захисту, то ми призначимо султана, який буде підкуватись і захищати нас і приносити користь у мирний час». І він не переставав увещевати їх, поки військо не почало готуватись до походу в Шам. Потім Ібн Таймія сказав їм: «Якщо б було так, що ви не були правителями Шаму, і його жителі попросили б у вас допомоги, то вас стало б обов’язковим допомогти їм. Що ж говорити, коли ви є його правителями і султанами, а вони — ваші піддані, і ви несете відповідальність за них?». Він підсилив їх дух і обіцяв перемогу. Потім вони вийшли в Шам, і коли об’єднались війська в Шамі, люди дуже сильно зраділи цьому після того, як втратили надію на збереження своїх душ, родин і майна». Потім прийшла звістка, що монголо-татарський хан повернувся на Євфрат через слабкість своєї армії і відсутності припасів. Люди ж, відчуваючи безпеку і спокій, повернулись до своїх домів. Хвала Аллаху, Господу світів».
Спеціально для радіо Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Умар Мухаммад
11 Раджаба 1445 р.х.
23 січня 2024 р.
