Новина:
Президент Таджикистану Емомалі Рахмон підписав 35 законів, серед яких — закони в новій редакції про упорядкування торжеств і обрядів, а також відповідальності батьків за навчання і виховання дітей, які офіційно забороняють марнотратство, традиційні дитячі гуляння у свята і носіння чуждого національній культурі одягу. Про це повідомила прес-служба голови держави («Al-Masry Al-Youm», 22.06.2024).
Коментар:
Президент Таджикистану Емомалі Рахмон порахував хіджаб чуждим для його країни і наказав його заборонити, підкресливши важливість дотримання ісконно таджикського одягу! При цьому він не звернув уваги, що сьогодні найбільш поширеним одягом в Таджикистані є західний, обнажаючий тіло жінки, який він і його родина успадкували спочатку від Росії, а потім — від Америки і Заходу. Одяг, який перетворює жінку на дешевий сексуальний об’єкт, не викликає у нього ніяких заперечень. Такий одяг схвалюється, тоді як одяг, приписаний Всевишнім Аллахом, який зберігає гідність і честь жінки і захищає її від порочності, заборонений!
Поза сумнівів, що Таджикистан, будучи пережитком Радянського Союзу, як і раніше, як і інші так звані «мусульманські» республіки, дотримується успадкованих від СРСР цінностей. Влада в Таджикистані продовжує справу колишнього режиму, незважаючи на те, що сама Росія в значній мірі дистанціювалась від своєї чорної комуністичної історії. Рішення президента Таджикистану виражає приховану ненависть до Ісламу, його акиди, законам і цінностям, а також сильний страх перед поверненням Ісламу у якості системи для управління, економіки і освіти, яка сформує ісламські цінності. Тим більше, він бачить і знає, що заклик до відновленню ісламського образу життя поширився в республіках колишнього СРСР з мусульманською більшістю.
З точки зору Шаріату заборона хіджабу не відрізняється від дозволу лихварства чи підкорення невірним державам, таким як Росія чи Америка. Це так само не відрізняється від законів, які стосуються інвестицій, податків чи невиконання шаріатських покарань в судовій системі. Той із мусульман, хто виражає протест у зв’язку з забороною хіджабу в тій чи іншій країні, так само повинен вражати протест через заборону чи невиконання інших законів Ісламу, адже закони Аллаха нероздільні, і немає переваги одному закону перед іншим.
Єдина причина для дотримання законів Шаріату, любові чи ненависті до усього — це віра в Аллаха, у якості Господа, Творця і Законодавця. Носіння хіджабу — це поклоніння Аллаху, утримання від забороненого, як крадійство, перелюбство, лихварство, лжесвідчення, обман і т.д. — це усе так само поклоніння Аллаху. Це те, що необхідно зрозуміти, будь то в Таджикистані, Узбекистані, Єгипті, Тунісі, Індонезії або в інших мусульманських країнах. Необхідно підвищувати рівень усвідомленості серед мусульман, щоб усім було вкрай зрозуміло, що Аллах є єдиним Законодавцем в усіх справах життя, що гнів заради Аллаха не повинен виникати тільки з приводу спалення Корану, навпаки, у першу чергу, ми повинні гніватись з причини відсутності правління згідно з законами, які містяться в Корані. Той, хто гнівається через заборону хіджабу, так само повинен гніватись через правління тагута в своїй країні, особливо такого, як Емомалі Рахмон, який бореться проти Ісламу і його державності — Праведного Халіфату.
Ми гніваємось через порушення законів Аллаха, таких як нав’язування наготи і заборона хіджабу. Проте наш гнів іще сильніше викликає правління Рахмона і до нього подібних із числа заблудших правителів мусульманських країн, які правлять не згідно тому, що ниспослав Всевишній Аллах.
أَفَحُكْمَ الْجَاهِلِيَّةِ يَبْغُونَ وَمَنْ أَحْسَنُ مِنَ اللهِ حُكْماً لِّقَوْمٍ يُوقِنُونَ
«Невже вони шукають суду часів невігластва? Чиї рішення можуть бути краще рішень Аллаха для людей переконаних?» (5:50).
Спеціально для радіо Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Мухаммад Джиляні
22 Зуль-хіджа 1445 р.х.
27 червня 2024 р.
