Новина:
Расистська ненависть проти сирійських мусульман проявилась в декількох провінціях Туреччини.
Коментар:
Деякі, особливо ті, кого ця подія безпосередньо зачепила, будуть зайняті гасінням расистської пожежі, але вогонь, безперечно, залишиться під попелом, готовим спалахнути знов і знов. І як може бути інакше, якщо режими в мусульманських країнах з самого початку ґрунтуються на расистській, націоналістичній основі? Колись єдина Умма перетворена в народи і племена, які ворогують, а не знайомляться один з одним.
Режими використовують націоналізм і патріотизм в своїх політичних іграх, навіть якщо ціна — людські життя, майно і долі мільйонів!
При розгляді останніх подій в Туреччині ми не повинні упускати із виду головну причину, а саме — невірний, колоніальний Захід і його порочне насіння, яке він виростив в тілі Умми.
Такі та подібні до них події в усьому мусульманському світі нагадують нам про ту смертельну рану, яку наніс невірний Захід в серце єдиної Ісламської Умми, розірвавши її на держави, просякнуті націоналізмом і патріотизмом. Що це за расистська отрута, яка проникла у серце і розум Умми?!
Доктор Мухаммад Хусейн, нехай змилується над ним Аллах, в своїй книзі «Національні тенденції в сучасній літературі» пише: «Англійці прагнуть до національному патріотизму. Саме це спало на думку Лоуренсу, коли він метався між таборами синів шаріфа Хусейна у пошуках арабського лідера. Його першою місією в цій подорожі, за його ствердженням, був пошук гідного лідера. Лоуренс говорив: «Протягом усього шляху я думав про Сирію... про хадж, і питав себе: чи зможе націоналізм коли-небудь перемогти релігію? Чи переможуть націоналістичні переконання релігійні? Інакше кажучи, чи зможе політика в один чудовий день замінити одкровення, чи зможе Сирія замінити високу релігійність на високий націоналізм? Це бентежило мене протягом усього шляху». Фейсал був тим лідером, якого шукали британці, Лоуренс називав його «пророк націоналізму». Він почав проповідувати націоналізм скрізь, наповнюючи пустелю своїм звучним голосом, нагадуючи бедуїнам про славу пращурів, які завоювали світ, він навіть уклав угоди з вождями племен про відданість арабській справі. Разом зі своїми проповідями Фейсал розкидав англійське золото... до того ж, англійська пропаганда активно підтримувала зусилля Фейсала, використовуючи друкарський верстат, який Лоуренс привіз під час його першого візиту до Фейсалу».
Це не просто історія, написана в книгах, на жаль, це прожита реальність. Мусульмани на своїх землях стали іноземцями, не маючими певної національності, між ними спалахують війни через кордони, накреслені їх ворогами. І коли відбуваються катастрофи, як в Газі, ці жалюгідні національні кордони стають головною перешкодою для допомоги і підтримки!
Вже давно прийшов час, щоб кожен щирий мусульманин, чиє серце розривається від прояву жорстокості націоналізму в Туреччині та інших мусульманських країн, закликав до відмови від націоналізму і патріотизму, а також від інших чуждих нам ідей і культур.
Бухари наводить від Джабіра (р.а.):
كُنَّا فِي غَزَاةٍ فَكَسَعَ رَجُلٌ مِنَ الْمُهَاجِرِينَ رَجُلًا مِنَ الْأَنْصَارِ فَقَالَ الْأَنْصَارِيُّ يَا لَلْأَنْصَارِ وَقَالَ الْمُهَاجِرِيُّ يَا لَلْمُهَاجِرِينَ فَسَمَّعَهَا اللَّهُ رَسُولَهُ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ قَالَ مَا هَذَا فَقَالُوا كَسَعَ رَجُلٌ مِنَ الْمُهَاجِرِينَ رَجُلًا مِنَ الْأَنْصَارِ فَقَالَ الْأَنْصَارِيُّ يَا لَلأَنْصَارِ وَقَالَ الْمُهَاجِرِيُّ يَالَلْمُهَاجِرِينَ فَقَالَ النَّبِيُّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ دَعُوهَا فَإِنَّهَا مُنْتِنَةٌ
«Ми були у військовому поході разом з Пророком ﷺ, і якось один із мухаджирів вдарив по заду одного із ансарів. І тоді ансар вигукнув «[До мене] ансари!», — а потім і мухаджир прокричав: «[До мене] мухаджири!». [Почувши це] Посланець Аллаха ﷺ сказав: «Що це за заклик часів джахілії?», — на що йому ﷺ сказали: «О Посланець Аллаха! Один із мухаджирів вдарив по заду одного із ансарів». У відповідь він ﷺ сказав: «Облиште це, адже вона (племінна прихильність) зловонна!».
Посланець Аллаха ﷺ порахував гидотою і велів облишити розділення ансарів над мухаджирами і підтримку одних проти інших. І це стосувалось закликів «О ансари!» і «О мухаджири!», а що сказати про сучасні націоналістичні і патріотичні заклики?!
Заклик до націоналізму чи патріотизму є просуненням західної думки, чужої Ісламу. Посланець Аллаха ﷺ сказав:
مَنْ أَحْدَثَ فِي أَمْرِنَا هَذَا مَا لَيْسَ مِنْهُ فَهُوَ رَدٌّ
«Хто внесе в нашу справу (релігію) те, що не має до неї відношення, — воно буде відкинуто».
Мусульмани повинні відкинути усі чужді ідеї і концепції і повернутись до відродженню ісламського зв’язку, щоб побудувати своє суспільство на основі ісламської акиди, де будуть переважати ідеї ісламу, його почуття і системи під затишком Праведного Халіфату.
Спеціально для радіо Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Усама Сувайні, Кувейт
28 Зуль-хіджа 1445 р.х.
4 липня 2024 р.
