Безглузда війна, яка спалахнула в Судані, ясно показала, що у міжнародних гравців та їх регіональних ставлеників великі амбіції по відношенню до цієї країни. Усі прагнуть до домінуванню і розширенню впливу держави, якій служать. З самого початку зарубіжні країни евакуювали своїх громадян, залишивши народ Судану віч-на-віч з жахами цієї брудної війни. Руйнування і хаос відбувались на очах цих країн, які, у свою чергу, забезпечували обидві сторони конфлікту зброєю і військовим обладнанням через країни, які прислужують Америці і Британії.
Потім почався етап дипломатичних хитрощів: перемир’я, конференції, переговори в столицях різних країн. Поступово ці країни почали використовувати інші інструменти для просунення своєї політики, в тому числі ЗМІ, які вважаються «четвертою владою». Провідні журнали і газети, які виходять в столицях крупних держав, почали публікувати новини і звіти про суданську війну, звинувачуючи один одного у підтримці однієї із сторін. Так, американська преса заявляла, що Великобританія підтримує одну сторону, а британська преса — навпаки, заявляла про підтримку Америкою іншої сторони.
Американський журнал «Foreign Policy» опублікував статтю під заголовком: «Завершення війни в Судані неможливо без спричинення тиску на ОАЕ», написану Ясером Зіданом, колишнім викладачем Суданського національного університету і аспірантом Вашингтонського університету. В статті говориться: «Завершення поточної війни в Судані є неможливим без спричинення тиску на ОАЕ, оскільки продовження військової підтримки, яка надається Абу-Дабі заколотникам із Сил швидкого реагування лише затягує конфлікт... Судан, який роздирає спустошуюча війна, страждає від провальної і політизованої реакції в наданні гуманітарної допомоги. Ця триваюча криза досягла катастрофічного рівня, але міжнародна реакція була вкрай недостатньою». Автор стверджує, що фінансова допомога з боку світової спільноти також розчарувала: незважаючи на численні гуманітарні конференції, тільки мала частина із запрошених ООН 4,1 мільярдів доларів у лютому 2024 року була надана Судану. Ця гостра нестача засобів залишає мільйони біженців і переміщених осіб без необхідної допомоги, що усугубляє і без того тяжке положення. Протиріччя між обіцянками, зробленими на конференціях, і фактичною допомогою викликає тривогу.
Сили швидкого реагування, які відповідальні за більшість руйнувань, продовжують безперешкодно знищувати продовольчі резерви країни. Після того, як вони захопили у грудні регіон Ель-Джазіра, який є сільськогосподарським центром Судану, країна стикнулась з голодом. Фермери повідомляють, що врожаї бавовни і пшениці буди знищені, перебуваючи під контролем Сил швидкого реагування, у той час як в районах, які контролюються суданською армією, рівень врожаю залишився незмінним, згідно до звітів із штату Ель-Джазіра. Місцеві джерела повідомляють, що Сили швидкого реагування примушували фермерів збирати врожай, щоб потім конфіскувати його і вивезти за межі регіону заради своєї вигоди. 26 червня, через понад 14 місяців з початку війни зі суданською армією, Сили швидкого реагування просунулись до Сеннару — важливого торгового центру на південному сході країни, намагаючись розширити свої завоювання і контроль над територією. Це призвело до вимушеного переселення понад 150 тисяч людей. Багато хто із них втекли із регіону Ель-Джазіра після вторгнення у грудні в 2023 році. Заколотники також атакували сільськогосподарські об’єкти і продовольчі запаси в Сеннарі, що усугубило гуманітарну кризу і підірвало зусилля по стабілізації обстановки і досягненню миру.
З англійської сторони британська газета «The Times» опублікувала статтю під заголовком «Судан знов у пеклі, а світу байдуже», в якій задається питанням: чому світова спільнота ігнорує жорстоку суданську війну? Війна завдала величезних людських втрат, спалені міста, мільйони людей вимушені були покинути свої оселі, і країну спікав найсильніший голод за 40 років. В статті під заголовком «Вічна війна Африки: як Судан знов скотився у пекло?» підкреслюється, що історія в Судані повторюється. В країні нараховується 10 мільйонів внутрішніх переміщених осіб і 2 мільйони біженців. Половина населення Судану, яка складає 47 мільйонів людей, потребує продовольчої допомоги, у той час як 750 тисяч людей вже страждають від голоду, який може стати найсерйознішим за останні 40 років. В статті також зазначається: «Сотні міст і сіл спалені в ході лютої громадянської війни. Жінки і дівчатка піддаються насильству, молодих чоловіків вбивають або б’ють до смерті тільки за підозру в приналежності до «неправильної» групи, навіть в Хартумі». В газеті говориться: «Деякі експерти побоюються, що кількість загиблих від голоду і хвороб може перевищити 2 мільйона людей до кінця року, що багаторазово перевищує кількість жертв в інших поточних конфліктах», маючи на увазі війни в Газі і в Україні.
Газета також пише: «Це поряд з тим, що п’ятнадцять і двадцять років назад в цій африканській країні трапились аналогічні лиха, і світ усе одно залишається байдужим», — маючи на увазі цивільну війну в регіоні Дарфур на заході Судану в 2003 році і одну цивільну війну, яка завершилась референдумом у січні 2011 року, коли населення Південного Судану проголосувало за створення окремої держави.
Газета також зазначила, що через два тижні після того, як експерти по продовольчій безпеці від ООН заявили про повернення голоду до Судану, суданська армія дала згоду на перетин кордону з Чадом для доставки продовольчої допомоги від ООН, назвавши її «краплею в морі». Газета продовжила: «ООН практично не бездіє. Спеціальний посланець США Том Перрієлло був активним, коли закликав до мирних переговорів в Женеві в минулому місяці. Але проблема для Перрієлло і Судану полягає в тому, що президент Джо Байден не проявив до цієї проблеми ніякого інтересу».
The Times завершила свій розгорнутий звіт наступними висновками: «На тлі триваючого напливу мільйонів суданців через міжнародні кордони, поряд зі зростаючими людськими жертвами і економічними наслідками катастрофи, нам необхідно відновити координовані зусилля, починаючи з масштабного фінансування гуманітарної допомоги», і т.д.
Багато звітів, як текстових, так і відеоматеріалів, публікуються в медіа, які перебувають під впливом чи управлінням крупних держав! Це показує ницість ЗМІ та їх співпрацю з Заходом, який лицемірно оплакує злочини, які сам і коїть проти мусульман по усьому світу.
Колоніальні держави, які жадають наших земель, використовують свої структури — військові, політичні і медійні — не для рішення проблем мусульман, а для просунення своїх інтересів і обілення потворного обличчя капіталізму.
О, народ Судану! Відкиньте другорядні питання і знайте, що атака на Судан не обмежиться цим. Різні нації будуть нападати на нас, застосовуючи різні способи і хитрощі. Необхідна свідомість для того, щоб покласти край амбіціям Заходу у відношенні наших земель. Це можливо тільки шляхом створення єдиної Ісламської держави. Треба без зволікань викрити зрадників і агентів і вибрати свідоме і щире політичне керівництво, яке встановить державу на основі ісламської акиди, вирішуючи усі проблеми у межах цієї системи. Єдиний, хто працює на цьому шляху — це Хізб ут-Тахрір, який ніколи не вчиняв віроломно.
Газета «Ар-Рая»
Абдус-Салям Ісхак
член інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір, Судан
25.09.2024
