У вівторок, 17 вересня 2024 року, в 15:35 в столиці Лівану, її південних районах, а також у місті Сайда на півдні країни, які є оплотом партії Ірану, трапились криваві події. На вулицях Бейруту і Сайда спостерігалось, як падали водії мотоциклів, чоловіки, яку купували продукти, молоді люди в автомобілях чи продавці в магазинах мобільної техніки. Усе це супроводжувалось звуками, нагадуючими постріли, що створювало загальну атмосферу паніки і здивування. Що це було: стрільба чи атака єврейського утворення? Відірвані палці, травми облич, очей і поясниць... Протягом приблизно півгодини ніхто не розумів, що відбувається. Пізніше стало ясно, що в усіх постраждалих були пейджери — пристрої, які використовувались до появи мобільних телефонів. Усі постраждалі так чи інакше були зв’язані з партією Ірану, яка вирішила роздати ці пристрої своїм членам, щоб не використовувати мобільні телефони, які легко взламуються.
Картина почала вимальовуватись — це був цілеспрямований і ретельно продуманий удар зі застосуванням невідомої технології, яка уразила біля 4000 членів партії Ірану. Іранський посол також постраждав, перебуваючи в своєму кабінеті з таким же пристроєм у руках. Наступного дня послідував новий удар — вибух спеціальних радіопристроїв у руках інших груп людей, пов’язаних з партією Ірану, що призвело до поранення іще біля 500 людей.
Ця операція, яка відрізняється своєю технологічністю, відбулась усього через два дні після того, які підсилились загрози повномасштабної війни, яку єврейське утворення планувало почати проти Лівану. Ходили чутки про конфлікт між злочинцем Нетаньяху і його міністром оборони Галлантом, який категорично відмовився підтримувати війну аж до своєї відставки. За два дні до удару увесь регіон жив в очікуванні неминучої війни. Ходили чутки про готуєме наземне вторгнення на 22 кілометри вглиб південного Лівану. Можливо, саме це примусило прибічників партії Ірану скористатись і активувати наявні у них на руках пристрої, адже вони почали готуватись до мобілізації своїх бійців і матеріально-технічного персоналу. Неочікувано спалахнула зовсім інша війна — кібервійна, яка одним натисканням кнопки нейтралізувала понад 5000 людей, пов’язаних з партією Ірану. І усе це відбувається без участі солдатів єврейського утворення на полі бою.
Ця операція показала глибину проникнення до мереж постачання партії Ірану. Ймовірно, наслідком такого проникнення так само був жорстокий удар, завданий по ним у п’ятницю, 20 вересня 2024 року, коли під час зустрічі в районі Аль-Каім на півдні Бейруту була ліквідована верхівка командування «Сил Рідвану», включаючи їх командуючого Ібрагіма Акіля і іще 15 командирів.
Ця подія спонукає припустити, що єврейське утворення знайшло інший шлях для ведення війни, який дозволяє знищувати тисячі бійців супротивника, як ранячи, так і вбиваючи, не вступаючи при цьому у відкриту битву. Особливо після вторгнення до Гази євреї розуміють, що вони слабкі в реальних боях, і це підтверджується словами Аллаха:
لَا يُقَاتِلُونَكُمْ جَمِيعاً إِلَّا فِي قُرًى مُّحَصَّنَةٍ أَوْ مِن وَرَاءِ جُدُرٍ
«Вони не будуть битись з вами разом, хіба що у зміцнених селищах або з-за стін» (59:14).
Між тим ніщо їм не заважає продовжувати інтенсивні повітряні бомбардування півдня Лівану і вдаватись до вбивств за допомогою безпілотників і літаків кожного разу, коли у них з’являється така можливість.
Генеральний секретар партії Ірану, виступаючи після атак пейджерів і радіопристроїв, виразив сподівання, що євреї наважаться увійти до південного Лівану наземними силами, і тоді вони побачать, що на них там чекає. Проте Нетаньяху і його військові структури, ймовірніше за усе, вдавшись до подібних операцій, прийняли новий план ведення війни з партією Ірану та її союзниками, уникаючи при цьому прямих зіткнень. Таким чином, Нетаньяху відправив іще один сигнал своїм радикальним прибічникам, які вимагали повномасштабної війни з партією Ірану. І при цьому, враховуючи досвід Гази, розуміючи ризики, високі затрати такої війни, Нетаньяху відправив ясне повідомлення, яке гласить, що єврейське утворення здатне ослабити партію Ірану без необхідності в прямій конфронтації. Це рішення принесло Нетаньяху додаткові очки серед єврейських радикалів і підвищило його внутрішній рейтинг. Таким чином, він розширив масштаб війни, застосовуючи нову тактику, відому як гібридна війна.
Щодо позиції Ірану, то вона звелась до вираженню скорботи і до заяв про те, що Ліван зможе подолати цю кризу. Іран також звинуватив євреїв в провокуванні війни в регіоні і через свого представника в ООН повідомив, що зберігає стриманість, застерігаючи від необачних дій з боку єврейського утворення. Партія Ірану в Лівані пообіцяла відповісти на удари, вказавши, що характер цієї відповіді буде прихованим, а деталі будуть обговорюватись тільки у вузькому колі. Тим не менш незабаром по партії було завдано нового удару по штабу командування «Сил Рідвану», після чого партія Ірану завдала ракетних ударів, які досягли глибини 75 км від кордону з Ліваном, з використанням нових ракет типу Фаді-1 і Фаді-2 з боєголовками вагою до 100 кг.
Згідно «Sky News» від 18 вересня 2024 року, держсекретар США Ентоні Блінкен спростував причетність і обізнаність США про атаку, приписувану «Ізраїлю», внаслідок якої вибухнули тисячі пейджерів, які використовувались членами «Хезболли». На прес-конференції в Каїрі він сказав: «Сполучені Штати не були обізнані по ці інциденти і не брали участі в них. Ми продовжуємо збирати інформацію і уточнювати деталі».
Подібне неможна виключати. Незважаючи на усю військову допомогу, яку Америка надає єврейському утворенню, було багато випадків, коли Нетаньяху приховував розвіддані Моссада від США. Як передає канал «Аль-Хурра» з посиланням на «Axios» від 19 травня 2024 року: «Нетаньяху неодноразово забороняв керівникам Моссада і Шабака зустрічатись з Ентоні Блінкеном, сенатором Марко Рубіо та іншими американськими офіційними особами з метою контролю передаваємої до Вашингтону інформації, щоб не допустити її витоку». Тим не менш Америка, як це завжди і відбувається, закриває очі на ці дії, продовжуючи підтримувати євреїв. Якщо б подібна операція була проведена мусульманами проти єврейського утворення, США негайно об’явили б це терористичною атакою і закликали увесь світ до боротьби з ними.
Ці події підкреслюють необхідність для мусульман будувати незалежну від західних технологій політику, особливо у військовій сфері. Але це неможливо при нинішніх режимах, які служать інтересам інших країн. Такої незалежності можна досягти лише у межах політики Ісламської держави — другого Праведного Халіфату, який незабаром буде встановлений, з дозволу Аллаха.
Газета «Ар-Рая»
Маджді Алі
25.09.2024
