Керівництво Пакистану проводить регіональну конференцію не для того, щоб мобілізувати сили на підтримку Гази, а щоб просувати інтереси США

Новини та коментарі
Друкарня

Новина:

26 липня 2025 року прес-служба озброєних сил Пакистану об’явила, що Пакистан сьогодні провів в Ісламабаді регіональну конференцію начальників штабів оборони за участю вищих військових керівників із США, Казахстану, Киргизстану, Таджикистану і Узбекистану.

У заяві прес-служби зазначається, що «цей багатобічний захід є важливим кроком на шляху зміцнення регіональної співпраці у сфері безпеки, військової дипломатії і стратегічного діалогу між країнами, які беруть участь». Конференція пройшла під гаслом: «Зміцнення зв’язків, забезпечення миру» і була скерована на розвиток в області безпеки, вдосконалення програм підготовки кадрів і обмін передовим досвідом у сфері боротьби з тероризмом та інших заходів в області оборони і безпеки.

Коментар:

Уряд Пакистану знов підтвердив свою прихильність американському порядку денному, організувавши під патронажем США важливу регіональну конференцію по безпеці за участю воєначальників із мусульманських країн — Пакистану і країн Центральної Азії. У той час як мусульманські армії закликають до негайних дій по порятунку Гази і викорінення єврейського утворення, командуючий пакистанською армією зайнятий конференцією, яка закликана направити регіон у русло американського порядку денного за допомогою скоординованої боротьби з так званим політичним Ісламом під прикриттям протидії тероризму і екстремізму.

Ця конференція стала унікальною ініціативою, запущеною головнокомандуючим пакистанської армії, яка об’єднала військових лідерів із країн Центральної Азії і Центрального командування США. З боку США у конференції взяв участь генерал Майкл Курілла, командуючий Центральним командуванням США (CENTCOM). Конференція була зосереджена на зміцненні прихильності трьом ключовим цілям США у регіоні: боротьбі з тероризмом, забезпеченню регіональної стабільності і військовій взаємодії, як вказано у заяві конференції. Ці три напрямки складають суть стратегічних задач Центрального командування США, і Пакистан розглядається як основний опорний пункт для досягнення цих цілей.

Щоб зрозуміти дії Америки і важливість Пакистану у цьому контексті, необхідно розглянути більш широку геополітичну ситуацію:

По-перше, Центральна і Південна Азія є двома ключовими мусульманськими регіонами, де людська міць Південної Азії поєднується з багатствами Центральної Азії. Афганістан служить мостом, який поєднує ці два регіони. Через їх стратегічне положення, демографію і природні ресурси, у цих регіонах розгорілась гостра стратегічна конкуренція між Америкою, Росією і Китаєм, яка зосереджена на доступі до енергоресурсів, життєво важливих мінералів і транспортних коридорів. Через ослаблення Росії внаслідок затяжної війни з Україною, домінуючими гравцями в Центральній і Південній Азії стали Америка і Китай. Незважаючи на принизливу поразку і виведення військ із Афганістану, США знов повернулись до регіону, використовуючи своїх надійних агентів в лиці пакистанського військового істеблішменту.

По-друге, повернення до влади республіканської адміністрації на чолі з зарозумілим Трампом відкрило шлях для пакистанського військового командування грати більш значущу роль у регіональних планах США. Адже адміністрація Байдена знизила рівень своєї взаємодії з Пакистаном після виведення військ із Афганістану, за винятком співпраці у боротьбі з Ісламом. У якості безпрецедентного кроку, Трамп зустрівся з командуючим пакистанською армією генералом Асімом Муніром за обідом під час його візиту до Америки. Мунір також зустрівся з держсекретарем США Марко Рубіо та іншими американськими офіційними особами для отримання нових вказівок.

Прийом військових лідерів країн Центральної Азії після зустрічей між Пакистаном і Сполученими Штатами вказує на готовність Пакистану скерувати Центральну і Південну Азію до русла американських інтересів. Ймовірно, після цих подій підозри з боку Росії і Китаю у відношенні Пакистану зростуть. Окрім забезпечення регіональної співпраці в області безпеки під егідою США, Пакистан прискорює реалізацію проектів по розвитку регіональних зв’язків, таких як нові торгові і транспортні маршрути. Наприклад, Пакистан, Афганістан і Узбекистан нещодавно підписали трибічну рамкову по проекту будівництва залізниці. Серед інших проектів, які знаходяться на різних стадіях реалізації — газопровід (Туркменістан – Афганістан – Пакистан – Індія), проект Трансафганської залізниці, проект CASA-1000 по передачі електроенергії між Центральною і Південною Азією і проект TUTAP по об’єднанню енергосистем Туркменістану, Узбекистану, Таджикистану, Афганістану і Пакистану. Усі ці проекти користуються американською підтримкою і націлені на те, щоб через Пакистан відірвати країни Центральної Азії від Росії і Китаю.

На жаль, Сполучені Штати та інші крупні держави продовжують використовувати ісламські регіони, багаті на енергоресурси, корисні копалини і військовий потенціал, в своїх інтересах. Скасування Халіфату невірним Заходом в 1924 році призвело до руйнування міці Ісламської Умми та її розділення на штучні національні держави. Крім цього розділення, Захід встановив режими, ідейно пов’язані з ним, які обмежені у своєму баченні і стали перешкодою на шляху до об’єднання мусульманських земель під затишком Халіфату. Військове керівництво Пакистану нічим не відрізняється від решти світських інститутів у мусульманських країнах. Якщо б у нього була справжня воля і щире бачення, воно б об’єднало енергоресурси Перської затоки і Центральної Азії з людською міццю Південної Азії під затишком Халіфату. І така можливість як і раніше існує, сьогодні вона навіть більш актуальна на тлі ослаблення Америки та її зростаючої залежності від Пакистану у реалізації своїх регіональних планів. Більше того, Ісламська Умма як ніколи готова до корінної зміни.

Щирим чоловікам у пакистанській армії слід поквапитись зі встановленням Халіфату, щоб повернути силу Ісламській Уммі і покласти край геноциду і окупації мусульманських земель. Замість того, щоб витрачати час на порожні конференції, які служать для реалізації чужих порядків денних, майбутній Халіфат об’єднає командуючих мусульманськими арміями для звільнення Палестини і Кашміру.

إِنَّ اللهَ زَوَى لِي الْأَرْضَ فَرَأَيْتُ مَشَارِقَهَا وَمَغَارِبَهَا، وَإِنَّ أُمَّتِي سَيَبْلُغُ مُلْكُهَا مَا زُوِيَ لِي مِنْهَا

«Аллах склав (зібрав) переді мною усю землю, і я побачив її від сходу до заходу. Володіння моєї Умми охоплять усе, що було зібрано і складено переді мною» (Муслім).

Всевишній Аллах у Священному Корані сказав:

هُوَ الَّذِي أَرْسَلَ رَسُولَهُ بِالْهُدَىٰ وَدِينِ الْحَقِّ لِيُظْهِرَهُ عَلَى الدِّينِ كُلِّهِ وَلَوْ كَرِهَ الْمُشْرِكُونَ

«Він — Той, Хто відправив Свого Посланця з вірним керівництвом і релігією істини, щоб піднести її над усіма іншими релігіями, навіть якщо це ненависно многобожникам» (61:9).

 

Спеціально для радіо Центрального інформаційного офісу «Хізб ут-Тахрір»
Мухаммад Сельджук, Пакистан
7 Сафара 1447 р.х.
1 серпня 2025 р.