Ми і досі чуємо терміни, які вирують у слабких розумах, такі як жіноча суть, самореалізація, вихід у життя, я почуваю себе пташкою у клітці, змінення соціальних сфер, а також розподіл ролей та розподіл роботи за статевими приналежностями. Ці та інші поняття заполонили ЗМІ, семінари, заяви жіночих юристів про права жінок, пекінські рекомендації всесвітньої конференції по положенню жінок, ради ООН (CEDAW – конвенція ООН, скерована на захист прав жінок) і т.д.
Ми бачимо, як принижують жінку, яка просто обмежується родиною та стає домогосподаркою, більше того, такий стан відносять до безробіття, і у будь-якій країна таку жінку приписують до безробітних. Також вони викоріняють професію домогосподарки, тому що, за їх думкою, жінка, сидячи вдома, не здійснює яку-небудь роботу або не досягає так званої «кар’єри».
А коли жінка у якості матері, сестри або доньки утримує дім у чистоті, прикрашає його, готує хороше здорове харчування, безпечне для родини, стирає їх одяг, виховує дітей або своїми руками готує частування для гостей і все інше, необхідне по дому, - усе це вважається не життям для жінки, і заявляється, що вона не може так будувати свою незалежну особистість, більше того – що це є приниженням, несправедливістю и рабством. Ми перелічили лише малу долю із тих «жіночих» уявлень (якщо так можна виразитися) про жіночу роботу по дому. Ці та інші до них подібні ідеї старанно запроваджуються у розуми людей за допомогою використання усіх способів і засобів, а також системи освіти та ЗМІ, які є основними двома знаряддями у цій боротьбі. На цю тему написано багато книжок, проводяться семінари, прес-конференції і т.п., і результати цих ідей проявляються у жінок і у чоловіків. Так, жінка, яка хоче бути домогосподаркою, стала вважатись невдахою, відсталою та нерозвиненою. Що стосується прохання чоловіка, якщо він попрохав щось у жінки, то він чує у відповідь: «Я . не слуга!». А умовою шлюбу тепер є забезпечення жінки роботою, щоб вона обов’язково брала участь у домашніх витратах, а інколи – і у витратах на весілля. А що стосується опікуна, батька або брата, то вони часто чинять перешкоди дівчині вийти заміж та залишають за собою право на її забезпечення. Такою є реальність жінки, яка думає, що вона оволоділа світом того дня, коли встановились її права.
Наприклад, в угоді CEDAW, у п’ятій статті, пункт (а), говориться про змінення соціальних та культурних моделей поведінки чоловіків та жінок з метою досягнення викорінення забобонів, звичаїв та вірувань, в яких говориться про те, що одна стать краща за іншу, або де іде заклик до стереотипності ролі чоловіків та жінок.
А у десятій статті, пункт (д), говориться про усунення стереотипних понять щодо ролі чоловіків та жінок шляхом змішаної освіти, яка допоможе у цьому.
Ось таким явним відкритим чином CEDAW заявляє про відкинення будь-яких стереотипних уявлень про ролі жінок та чоловіків та закликає до боротьби та перевороту цих ролей, щоб дозволити жінці залишити роботу по дому і щоб вона могла самовизначитися за межами її дому. Природньо, для цього вона залишає свої справи по дому на служницю, яка сповідує іншу релігію, культуру, у якої інші погляди на життя. Незважаючи на те, що за Шаріатом нема ніякої заборони на присутність служниці, яка допомагає по справах дому, проблема полягає у тому, що служниці використовуються не лише як помічниці по домашніх справах: насправді вони і кухарки , в прибиральниці, і виховательки, і няні, і т.д. Усе це є грубим порушенням не тільки людської природи, но і законів шаріату. Більше того, це призводить до зіпсованості, тому що ці статті не лише закликають до змінення ролі жінки, але й потребують змішування статей, щоб допомогти поширенню розпусти. Тут варто відзначити, що держави, що підписали цю конвенцію, зобов’язані виконувати її, а серед цих держав є і Йорданія!
Іслам ясно роз’яснює нам закон Шаріату стосовно цього питання. Посланець Аллаха ﷺ, будучи лідером Ісламської Умми, коли до нього прийшла його улюблена донька Фатіма, нехай буде Аллах задоволений нею, поскаржилась йому на важкість домашньої роботи та попрохала, щоб Алі, нехай буде задоволений ним Аллах, найняв їй служницю, розсудив їх та розподілив роботу: «Фатіма повинна була виконувати домашню роботу, а Алі, нехай буде задоволений ним Аллах, - усю роботу за межами дому». А її скарга на важкість цієї роботи вказує на те, що ця робота є обов’язковою, в іншому випадку вона залишила б її та не скаржилась би Пророку ﷺ.
Ми бачимо із змісту цієї пригоди, як шаріат зобов’язує жінку працювати по дому. Також Шаріат зобов’язує чоловіка допомагати жінці по домашній роботі, яка знаходиться за межами дому, і це відбувається крім його роботи по здобуванню харчування, тобто на чоловіка покладається забезпечення усіляких потреб для дому та забезпечення необхідних речей для зручності із числа сучасних приладів і тому подібного (у межах його можливостей).
Крім цього, Іслам визначив для жінки її основні обов’язки у житті, такі як материнство, домогосподарство та збереження честі; про це говориться у 112 статті книги «Проект конституції» – ця книга є виданням Хізб ут-Тахрір. І тут ми нагадаємо вам слова Посланця Аллаха ﷺ: «Одружуйтесь на люблячій та часто народжуючій жінці. Воістину, Судного дня у буду перевершувати вами решту пророків» (передав Ахмад). Цей хадіс пояснює роль материнства. Також хочемо нагадати слова Посланця Аллаха ﷺ: «О Аіша, нагодуй нас!» ... Потім він знов сказав: «О Аіша, напої нас!». Хіба інші жінки кращі, аніж Аіша, нехай буде задоволений нею Аллах, адже Посланець Аллаха ﷺ, наказує їй нагодувати, напоїти та обслужити гостей?! Вона – мати правовірних і донька Абу Бакра, нехай буде задоволений ним Аллах, вона – передавачка хадісів, володарка яскравих політичних позицій та поглядів у доленосних питаннях Умми, більше того, вона, – найулюбленіша із дружин Пророка ﷺ!
Тим не менш, варто відзначити, що Іслам ніяк не забороняє жінці працювати. Наприклад, суддею хісбат у питаннях, пов’язаних з ринком та торгівлею, у часи правління Умара ібн аль-Хаттаба, нехай буде задоволений ним Аллах, була жінка! Вона судила на ринку та у торгівельних питаннях, притягувала до відповідальності за шахрайство та цінову політику людей, будь-то чоловіки або жінки, а сподвижники були свідками цього, і усі вони одностайно погодились з цим та підкорялись.
Також є приклад жінок у Хізб ут-Тахрір, які закликають до Ісламу: вони працюють лікарями, вчителями та іншими співробітницями у сфері жіночих професій, і при цьому вони є домогосподарками. Отож, в Ісламі жінці дозволено працювати, проте це є дозволеною справою, у той час як її робота по дому є обов’язковою (фардом), і якщо не вдається поєднати обидві ці посади, то домашня робота є домінуючою. Але мусульманка повинна усвідомлювати потребу суспільства у жінці у сфері її зайнятості та роботи, тому вона удвічі більше повинна докладати зусиль в організації свого часу для повноцінного виконання її батьківського обов’язку та роботи по дому, а потім іще і виконувати найкращим чином її роль і роботу, якої потребує суспільство, у якості вчительки, лікаря та інших жіночих справ. Робота и справи мусульман відрізняються щирістю та досконалістю. Спостерігаючий за станом жінок на Заході бачить, як вони втратили материнські почуття, тому що вони обирають роботу поза домом, а багато хто з дітей знають своїх матерів лише як «біологічних», у той час як няні є фактичними матерями багатьох дітей і передають їм усі свої поняття та культуру. На жаль, цей стан не сильно відрізняється від жінок в арабських та ісламських країнах.
І тут необхідно підкреслити величезну важливість ролі домогосподарки. Адже якщо роботою за межами дому жінки досягнуть самореалізації, як вони це стверджують, то їх роботою, яку вони виконують вдома, вони приносять користь усім, хто перебуває у їх оточенні і виховують ефективних особистостей. Вони утворюють спокійну та здорову атмосферу, і таке оточення може забезпечити лише жінка, яка найкращим чином виконує свої обов’язки у домі, тому що її робота змішується з її почуттями до тих, кого вона годує та виховує, що лежить далеко від матеріальних цілей та інтересів служниці і не порівняно з ними. Це та робота, яку жінка виконує тільки для того, щоб досягти великих людських цінностей. Це – висока мета, якою вона шукає лише задоволення Господа у своїй роботі. Посланець Аллаха ﷺ сказав: «Кожен із вас є пастирем і кожен із вас несе відповідальність за свою паству..., і жінка є пастирем у домі свого чоловіка і несе відповідальність за свою паству …».
Це – велика робота, і зовсім не просто бути домогосподаркою. І якщо жінка хоче, вона може обмежитись тільки цією роботою, а якщо хоче, то може поєднати з тією роботою, яку Аллах дозволив їй. Проте це не повинно вплинути на її основні домашні обов’язки, тому що вони – важливіші. Ця робота, насправді, дозволяє кожній жінці бути у стані, притаманним для жінки, де вона впритул керує формуванням ісламських особистостей та яскравих діячів.
Величезні привітання кожній домогосподарці, яка найкращим чином виконує свою роботу та обов’язки, покладені на неї Аллахом! Благословення та вдячність кожній домогосподарці, яка поєднала свій домашній обов’язок та обов’язки, покладені на неї Аллахом! Благословення і вдячність кожній домогосподарці, яка поєднала свій домашній обов’язок з тією роботою, яка, перебуваючи у межах Шаріату, слугує Уммі та громадському життю! Це – серйозне завдання, яке вимагає великих зусиль. А для здійснення цього жінці допоможе щирість та відданість Аллаху, коли вона буде робити усе це заради досягнення вдоволення Аллаха. А що стосується жінок цієї Умми, які досягли успіху, що несуть заклик до відновлення ісламського способу життя, які працюють поза межами дому та виконують задачі, покладені на них вдома, то досконала ідея Ісламу навчила їх найкращим чином виконувати свою роботу, впорядковувати свій час та виконувати свою роботу гідно. І такі жінки є прикладом для інших.
Так ідіть же уперед разом з нами до встановлення держави, яка за допомогою Шаріату Аллаха поверне Умму до нормального життя, і тоді усі повернуться до своєї ролі і жоден не підпаде під маніпуляції та світські поняття Заходу!
Спеціально для Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Сабрін Амір
16 Раджаб 1437
21.04.2016
