Культура будь-якого народу є основою його існування та виживання. На її основі будується цивілізація цього народу, визначаються мети, задачі та відмінний спосіб життя. На її основі розплавляються індивіди у єдиному тиглі, відрізняючись тим самим від інших народів. Шляхом же збереження культури у народі є навчання (освіта), яка працює над формуванням розумів та схильностей та вкладає в них цінності, ідеї та принципи, які і складають людську особистість у майбутньому. Оскільки зв’язок між домінуванням та навчанням (освітою) на Заході є основоположним, тому що він – Захід – працював над своїм домінуванням в ісламських країнах і над їх підкоренням собі за допомогою секуляризації освіти та віддалення мусульман від Ісламу, щоб не допустити появи ісламських особистостей, які взяли б на себе турботу про справи Умми та її доленосних питаннях. Захід поставив акцент на зміненні навчальної програми згідно до його світогляду та світськими тенденціями.
Навчальні програми перестали бути внутрішньою справою цих країн, а навпаки, стали об’єктом світової уваги з метою «розбавлення» доктрини дітей у наших країнах та спустошення їх розумів від ісламських думок та цінностей. А тому невірні побудували ці програми не на доктрині Умми, а на суперечливій доктрині, скерованій на те, щоб сини Умми сповідували чужу культурі свого народу культуру, щоб тим самим забезпечити гарантії їх залежності від Заходу … Прикладом цьому слугує звернення американського священника-місіонера Семюела Звємєра до інших місіонерів: «Ви підготували у землях мусульман юнаків, які не знають стосунків з Богом і не хочуть їх знати. Ви вивели мусульман із Ісламу і не ввели їх у християнство. Більше того, мусульманська молодь стала саме такою, якою її бажає бачити колоніалізм: такою. Яка не піклується про велике та любить комфорт та лінь, уваги її не приваблює нічого, окрім забаганок».
У зміцненні секуляризму вони наслідували різноманітні способи, у тому числі – акценті на ігнорування арабської мови та віддаленню тих, хто навчається, від нього, рівності і навіть перевазі викладання іноземних мов над ним. Це було зроблено для того, щоб тримати їх подалі від розуміння положень Корану – їх конституції, – який міг би осяяти їх розуми та спонукати їх прагнення до відродження. Так само вони вчинили з предметом «Ісламське виховання», зробивши його другорядним предметом, а не основним, а навчання йому перетворили у перелічення обов’язків, , правил и тем навчальної програми, необхідних для складання іспитів, щоб потім забути, замість того, щоб він був основним предметом у формуванні ісламської особистості серед молоді. І не варто забувати про переймання системи західної освіти та іноземних шкіл, поза різницею між місіонерськими або світськими, які у дійсності є інструментами руйнування , вприскуючи свою смертельну отруту у релігію, думки, поняття та поведінку.
Як наслідок усього цього стало формування правил із неісламських ліберальних ідей і такого погляду на Іслам, нібито це– священицька релігія, віддалена від життя, пов’язана лише з обрядами поклоніння, а не конституція та спосіб життя, як і не має він жодного стосунку або значення у їх житті, що вплинуло на їх поняття та поведінку … Також у цьому зміненні навчальної програми була присутня і частина, присвячена жінці. Захід скерувався змінити її постать та її основну роль у суспільстві, назвавши це «зміненням стереотипу про роль жінки », примусивши її прагнути бути просто працюючою жінкою, а не матір’ю та домогосподаркою. Для цього вони прибрали предмет «Ведення хатніх справ» із навчальної програми, який містив у собі теми та матеріали, які допомагали дівчині дізнатися про свою первинну роль. Захід почав боротися з так званим «раннім вступом до шлюбу», оспівуючи економічні можливості та незалежність жінки, заохочуючи студентів брати участь у заходах та поїздках, проектах та концертах всередині та за межами школи, подібно поведінці немусульманських свят та заходів – і що може бути гірше цього! – де був присутній іхтілят (змішування статей), відкриття волос та порушення законів Шаріату …
Так, сестри... Вони хочуть забезпечити появу поклоніння, мусульманського за походженням і західного по суті. Покоління, яке у якій би мусульманській країні не проживало б, проте мало б звички та цінності західного суспільства. Покоління, яке сходить Умара, Алі та Салах ад-Діна, проте вірить, що будь-який заклик до повернення до істинного Ісламу є закликом до тероризму, відсталості та регресу, а не закликом до відродження, самими при цьому стаючи камінням спотикання перед поверненням до Ісламу та його суті …
Дорогі сестри!
Колоніалісти порахували освітянську політику однієї з основних тем, яка повинна бути під контролем, атому втрутились у навчальні програми школи та освітянську політику у низці країн, таких як Єгипет, Пакистан, Саудівська Аравія та Ємен. Прикладом тому слугує велика підтримка, яка надається Сполученими Штатами уряду Мушаррафа у Пакистані, щоб контролювати релігійні школи та розвантажити підручники по усім предметам від ісламу, або, наприклад, видалення питання «товариськості та непричетності», аятів про джихад та викривлення деяких доктринальних визначень у програмах шаріатських наук у Саудівській Аравії. І усе це робиться для того, щоб запобігти зародженню «тероризму », як вони стверджують про це! Так само і у Палестині, після появи так званої «влади», були розроблені навчальні програми, які скеровані на руйнування Ісламу у серцях мусульманських дітей і на перетворення їх у світських безбожників за допомогою руйнування їх розумів поняттями, далекими від Ісламу. В Єгипті ж були видалені з підручників усі тексти, пов’язані з війною з євреями , і почали прославлятись мир та угоди з ними. Як і були видалені заняття, в яких говорилось про ісламські особистості, таких як Салах уд-Дін Айюбі та Укба ібн Нафіъ, під приводом того, що вони спонукають до екстремізму та насильству. Видалені були навіть хадіси Пророка ﷺ, які спонукають до джихаду. Як і був поставлений акцент на цивілізації фараонів як на історії Єгипту, опускаючи ісламські завоювання та усю попередню історію.
Тут же, у Тунісі, Бургіба взявся за закриття університету «Зейтуна», а замість цього відкрив школу, в якій домінувала світська прозахідна скерованість. Він запровадив викладання іноземних мов у ранньому віці і позбавив студентів предмету «Ісламське виховання», замість якого ввів обов’язкове «Громадянське виховання», де учнів навчали вигаданим законам та порочним зв’язкам, таким як націоналізм та патріотизм.
І не варто упускати із виду роль молодіжних організацій, феміністських об’єднань та західних інститутів, таких як ЮСАІД, ЮНІСЕФ, ЮНЕСКО та британське посольство, які ззовні виглядають як допомога студентам, їх навчанню та розвитку ерудиції, а насправді – це смертельна отрута, яка несе в собі світське мислення та їх поняття таким чином, що загальне оточення для шкіл стало не мусульманським, а світським, де постать Заходу представлялася б красивою та доброзичливою, а Іслам – обмеженнями та жорстокою суворістю стосовно свобод, відсталістю та перешкодою на шляху прогресу та відродження, де Захід уособлювався б прогресом, цивілізацією та розкішшю, у напрямку яких ми повинні прагнути та іти по його стопах! Але ми говоримо те, що сказав Всевишній:
وَلا تَرْكَنُوا إِلَى الَّذِينَ ظَلَمُوا فَتَمَسَّكُمُ النَّارُ وَمَا لَكُمْ مِنْ دُونِ اللَّهِ مِنْ أَوْلِيَاءَ ثُمَّ لا تُنْصَرُونَ
«Не схиляйтесь на бік беззаконників, щоб вас не торкнувся Вогонь. Нема у вас покровителів та помічників, окрім Аллаха, і тоді ніхто вам не надасть підтримки» (11:113)
Дорогі сестри!
Такий є зараз стан освіти у мусульманських країнах … Так що ж нам зробити для наших дітей та учнів ?! І як нам варто навчати їх, будь ми батьками або вчителями?!
Як раніше ми вже говорили, ми не повинні подавати Іслам у якості матеріалу або інформації, написаній на екзаменаційному листі, де студент отримує диплом і на цьому справа завершується. Навпаки, нам необхідно прищепити їм поняття, які призведуть до розумового змінення, і, отже, змінення у поведінці. Ми повинні пов’язувати ці поняття з реальністю, щоб вони стали доступними, зрозумілими для них и легкими у практичному застосуванні. Коли ми викладаємо урок, як у поклонінні, моралі, поезії, історії або науці, це не повинно бути просто знанням – ми повинні пов’язувати його з реальністю, законами Шаріату та тим, що принесе їм користь у формуванні їх сприйняття та поведінки ...
Наприклад, коли ми роз’яснюємо їм виконання намазу, ми не повинні просто навчати їх кількості ракятів і тому, що необхідно говорити та робити в кожному із них. Навпаки, намаз – це один із стовпів релігії, і з його справністю будуть справні і решта справ; що намаз повинен бути оплотом проти будь-якого зла або блуду. А під час навчання Корану треба прищеплювати їм, що Коран – це конституція для життя і шлях для втілення та застосування, а не просто для читання у Рамадан, на похованні або перед екзаменом, що Коран – це шаріатські закони для втілення та застосування на рівні окремих осіб та цілої держави ... Так само – і у розумінні природних явищ у науці, наприклад, не просто пов’язуючи їх з матеріальними причинами, а даючи їм далекий релігійний погляд, пов’язуючи їх із Всемогутнім Творцем в аятах Його Благородної Книги. Так само – і по питаннях етики та взаємовідносин, історії, фізики, технологій та іншого шляхом постійного зв’язку цих знань з ісламською просвітою , доктриною, законами, концепціями та поведінкою …
Я знаю, сестри, що це не так просто на тлі війни проти Ісламу та його послідовників, з якою ми стикаємось сьогодні. Проте ми повинні працювати для зменшення збитку, заподіяного внаслідок цієї війни, тим більше, що втілення Ісламу відсутнє з відсутністю Ісламської Держави, яка втілювала б його всебічно та повністю … Лише у цій державі освіта буде такою, яка необхідна людині на життєвій арені, і вона буде надавати його безкоштовно для кожної людини, будь-то чоловік або жінка, на початковому, середньому та вищому рівні для усіх, наскільки це буде можливо … А не так, як це відбувається сьогодні, коли родина інколи вимушена обділяти себе у засобах до існування, щоб забезпечити освіту для своїх дітей! Це буде держава, в якій мета освіти буде зосереджена на двох речах: перша – це побудова ісламської особистості у її складі розуму та складі психіки шляхом прищеплення ісламської просвіти у доктрині, думках та поведінці, у свідомості студентів та їх душах. Таким чином, автори навчальних програм в Ісламській державі будуть забезпечувати здійснення цієї мети … І друга– підготовка синів мусульман так, щоб в їх оточенні з’являлись вчені, які спеціалізуються в усіх сферах життя, будь то в ісламських науках (в області иджтіхаду, фікху , судочинства і т.д.) або в експериментальних науках (як машинобудування, хімія, фізика, медицина і т.д.). Це будуть кваліфіковані вчені, які понесуть на своїх плечах Ісламську Державу та Ісламську Умму, щоб вона зайняла перше місце серед народів та країн світу і щоб ця держава була провідною та впливовою за допомогою своєї ідеології, а не з у мусульманському та арабському світі … Це буде держава, в якій школа буде дійсно першим притулком формування відмінних ісламських особистостей у науках усуль, фікх, арабській мові, тафсірі; як і першим притулком формування цих особистостей в області наукових знань, таких як ядерна фізика, космос, комп’ютери та інші. Держава, в якій кожен із нас жадає жити у його затишку …
Ми просимо просим Аллаха про найшвидше встановлення держави Праведного Халіфату за методом пророцтва, щоб наші діти навчались у його затишку та позбулися від усіх ідей капіталізму та його порочності … І ми сподіваємось, що цей день вже близько!
Доповідь на конференції «Мусульманська молодь – піонери істинного розвитку»
Мусліма Шамі – Умм Сухайб
30 Раджаб 1437
7.05.2016
