Всесвітньою ісламською лігою 19.04.2017 у Мецці була проведена наукова конференція під назвою «Ідейні тенденції між свободою вираження та законами Шаріату».
Генеральний секретар Ліги д-р Мухаммад Іса заявив, що мета конференції полягає у тому, щоб зробити метод Шаріату «більш мирним», а також підсилити боротьбу з усіма видами фанатизму та екстремізму , щоб сильніше зміцнитись на поміркованих цінностях в Ісламі («Аль-Джазіра», 19.03.2017).
З того часу, як Захід узаконив свою війну проти Ісламу під гаслом «боротьби з тероризмом», він, не вагаючись використовує усі брудні способи та засоби для того, щоб видалити істинну ісламську думку із мусульман та замінити її на ідеї свобод та поміркованості.
Сказав Аллах Всевишній:
وَلا يَزَالُونَ يُقَاتِلُونَكُمْ حَتَّى يَرُدُّوكُمْ عَنْ دِينِكُمْ إِنِ اسْتَطَاعُوا
«Вони не перестануть битися з вами, доки не відвернуть вас від вашої релігії, якщо тільки зможуть» (2:217).
Заступник держсекретаря США по глобальним питанням Пола Добрянскі заявила: «Ми повинні думати поза традиційних рамок та використовувати креативні способи проштовхування ідеї релігійної свободи. Я думаю, варто починати фінансувати ісламських вчених, або їх імамів, або інших діячів». Також представник Держдепартаменту США, пояснюючи це питання, заявив: «Ми хочемо приєднати більше ісламських вчених до програми культурного та наукового обміну під фінансуванням Америки... мета полягає у тому, щоб підтримати прибічників толерантності в інших державах».
Америка бажає змінити регіон та розчинити мусульман у капіталістичних цінностях. Вона знає, що сила Ісламу головує на вулицях, а тому неможна вдаватись ані до яких серйозних та постійних змінень, доки ісламісти не будуть затавровані , а ідея капіталізму не набуде законності. Опираючись на це, Америка намагається використати тих, кого вона називає «поміркованими», для просунення своїх планів. У своєму виступі перед Конгресом міністр внутрішньої безпеки Джон Келлі заявив: «Саудівська Аравія має поліцію та служби розвідки, з якими можна співпрацювати, тому якщо ми включимо Саудівську Аравію у список держав-співробітників при тому, що у неї — чудова поліція та розвідувальні служби, то незабаром з’являться і ті, хто стане говорити про невідповідності цієї співпраці з релігією» («Скай Ньюз», 09.02.2017). Саудівська Аравія ніколи не стояла у перших рядах війни проти «тероризму», але вона неодноразово на різноманітних рівнях пропонувала свою допомогу у цій справі і саме вона закликала до створення «Ісламського альянсу по боротьбі з тероризмом», який, у свою чергу, є частиною міжнародного альянсу, створеного Америкою («Скай Ньюз», 09.02.2017). І тому не дивно, що подібні конференції зберуться у Мецці, щоб в усіх склалось враження, що усе це відбувається в інтересах Ісламу та мусульман.
Той, хто уважно придивляється до діяльності Ліги, однозначно помітить, що ця організація зовсім суперечить Ісламу в усіх сенсах та не має з ним нічого спільного, окрім імені, и то узятого як гасло для обману людей. Ця Ліга знаходиться під контролем ООН, що є іще одним доводом на те, що Ліга не може вийти у своїх справах за вказані нею кордони. А тому, незважаючи на те, що у її уставі написано про донесення Ісламу та про його поширення в усіх частинах світу , про те,що «нема світу спокою, доки не будуть втілюватись основи, з якими ниспосланий Іслам», ми можемо побачити, як тут же ця Ліга вказує на своє небажання «порушувати чиє б то не було положення, не бажаючи брати на себе головування або контроль над ким-то» (сайт Всесвітньої ісламської ліги). Ясно як сонце, що конференція цієї Ліги у Мецці повністю відповідає плану, обмальованому ворогами, так само, як це обстоїть і з іншими минулими конференціями, що скликувались протягом десятиріч та не принесли мусульманам блага, а навпаки — нанесли їм велику шкоду. Прикладів тому — не порахувати. Так, наприклад, на другому засіданні цієї Ліги була запропонована до розгляду ідея свободи в усіх її аспектах і те, що вона не суперечить Ісламському Шаріату, тобто була запропонована ідея капіталізму під ісламським поглядом. Врешті решт, свобода в Ісламі була розцінена ними так: «Свобода — це означає залишити людину робити те, що вона побажає, і не робити те, чого вона не бажає, даючи їй вибір без усілякого примушення. Але такої абсолютної свободи давати неможна. Її свобода повинна бути обмежена тим, що вона не може нанести шкоди іншим людям , або ж творити порочність, або ж не дотримуватись інтересів Шаріату, або ж не відхиляти зло від себе, або від іншого, або від суспільства. Таким чином, свобода в Ісламі обмежена у тому, що приносить користь або усуває шкоду, а отож, нема абсолютної свободи дій, за які не караються або за які нема наслідків . Ця свобода дана Мудрим Законодавцем, знаючим, у чому благо для Його раба, а у чому — шкода» («Свобода думки та вираження в Ісламському Шаріаті: укорінення та принципи». Шейх Аджіль Джасім ан-Нашмі, стор. 21,22). Дивно, що у цьому визначенні є парадоксальні суперечності з капіталістичною системою. Невже вони не питають себе, як свобода може бути обмеженою?
Лігою було сміливо заявлено (у якості виправдання), що Іслам підкреслює свободу слова. У доказ цьому Ліга використовує слова Всевишнього:
وَالْمُؤْمِنُونَ وَالْمُؤْمِنَاتُ بَعْضُهُمْ أَوْلِيَاءُ بَعْضٍ يَأْمُرُونَ بِالْمَعْرُوفِ وَيَنْهَوْنَ عَنِ الْمُنكَرِ
«Віруючі чоловіки та жінки є помічниками та друзями один одному. Вони велять робити схвалене та забороняють робити засуджене » (9:71).
«Але наказ схваленого та заборона засуджуваного у суспільстві не обмежується тільки лише питаннями поклоніння, акиди та релігії, а зачіпає усю людську діяльність у мисленні, у критиці, у протилежності поглядів, у цінностях, у політичних, культурних та економічних справах» («Свобода думки та вираження в Ісламському Шаріаті: укорінення та принципи». Шейх Аджіль Джасім ан-Нашмі, стор. 30,31). Існує велика різниця між свободою думки та вираження і між наказом схваленого та забороною засуджуваного. Перша ідея є штучно створеною людиною, а друга є божественним законом від Аллаха.
Для захисту своєї картонної держави та тронів своїх господ члени Ліги внесли у суспільство принципи свобод, до числу яких відносяться «втілення важливіших інтересів Умми, таких як безпека, послух у схваленому та у присязі, відторгнення від найбільших прояві порочності, таких як роздробленість, смута (фітна), вбивства і т.п. Це збереже для Умми та країни їх безпеку, велич та гідність, не дасть розгоратись конфліктам за владу та виступати проти її володарів» («Свобода думки та вираження з точки зору акиди». Д-р Насер ібн Абд аль-Карім аль-Акль, стор. 24). Згідно їх баченню, свобода думки обмежена на особистостях. Що ж стосується влади, то тут проведена червона межа, яку неможна перетинати і неможна піддавати звіту тих, хто цією владою володіє. Навпаки, усі повинні підкорятись їм, навіть якщо ті не втілюють Шаріат Аллаха!
Краще було б для тих вчених говорити правду та стояти за неї, обмежившись тим, що роз’яснив Іслам, а не намагатись адаптувати західні поняття до мусульман, притягувати їх до них, упевнюючи їх у правильності цих свобод, нібито вони мають підґрунтя у Благородному Корані та роз’яснені у житті Пророка ﷺ. Благородний Коран та чиста Сунна Пророка ﷺ далекі від таких понять. Їм варто було б повернутись до правильних понять, зупинитись у кордонів Благородного Корану та чистої Сунни,розуміти усі тексти Шаріату та оцінювати усі події, що відбуваються, з правильної точки зору , а не намагатись застосовувати ці тексти як докази відповідності ідеям свобод. Нема в Ісламі такого поняття як свобода акъиди, нема поняття свободи думок, нема поняття свободи власності і нема поняття свободи особистості . Усе, про що говориться в Ісламі, — це заборона людині поклонятися людині. Що ж стосується поклоніння людини своєму Творцю, то це відноситься до основ Ісламу. Мусульманин — це раб Аллаха, він слідує наказам Аллаха та відсторонюється від того, що він заборонив. У зв’язку з цим вчені фікха сказали: «Основа у вчинках — в усіх вчинках — це бути обмеженими законами Шаріату». Таким чином, заклик до свобод є піднесенням їх сутності, що суперечить реальності людини та приводить її до страждань у затінку правління капіталістичної системи. Це означає, що ідея свобод — харам, заклик до неї — харам і слухатись її — теж харам.
У той же самий час Лігою поширюються інші поняття та фрази, такі як «екстремізм», «тероризм», «радикалізм» та «поміркованість». Усі ми знаємо, що саме Захід поширює ці поняття та роз’яснює їх Уммі зі своєї дзвіниці. Мусульмани не повинні обманутися цими порожніми словами, а повинні набути правильне розуміння про них . Вони повинні бути уважними у тому, щоб не послідувати за такими людьми, щоб не обманутися подібними конференціями, які, по суті, і кроку не роблять для надання допомоги Ісламу та мусульманам, які не працювали ніколи над звільненням Умми від тиранів, а тільки лише скликують усі нові та нові конференції, виступають усе з новими та новими гаслами, від яких немає, врешті решт, жодної користі. Усі ці збориська закликані лише ззовні показати сумлінну роботу, у той час як вороги нападають на наші землі та принижують мусульман, стараючись з усіх сил викоренити в ісламських народах довіру до Шаріату.
Виходячи із усього вищесказаного, жителі землі двох святинь та мусульмани усього світу повинні нарешті зрозуміти небезпеку подібних дій, скерованих проти Ісламу та розвитку, скерованих на те, щоб не дати їм чітко и ясно зрозуміти, у чому істинна суть світських ідей і те, як ці ідеї борються з ісламськими ідеями. Мусульмани повинні почати працювати для відновлення ісламського життя у затишку Праведного Халіфату за методом пророцтва.
Спеціально для інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Нура аль-Кахтані — Країна двох святинь
18 Раджаба 1438 р.х.
15.04.2017 р.
