Умма на шляху сприятливих змінень та відновлення своєї влади на сьогоднішній день добилась великих успіхів. Це яскраво виражено у готовності мусульман повстати проти політики своїх правителів та рішень ворогів Ісламу, на чолі яких знаходиться Америка.
Умма схожа з вулканом, у будь-який момент вона може вивергнути свій гнів та «спалити» усіх правителів та їх господ! Сьогодні абсолютно усі тирани-правителі у мусульманських країнах знаходяться під загрозою скинення. Мусульмани (живі вони чи мертві) відкрито проклинають тиранів, а коли когось вбивають, радіють цьому, волаючи до Аллаха з проханням знищити наступного тирана. Відстежуючи новини,телепрограми або Інтернет, багато мусульман залишають свої коментарі з їх приводу, де вони вимагають скинення деспотичних режимів, що перетворили мусульманські країни у в’язниці та табори для місцевого населення.
Правителі також проклинають свої народи! Саме через свій безмірний страх перед народом вони почали нападати на Іслам, намагались звести нанівець та приховати доленосні проблеми Умми у Палестині, перенаправивши увагу на проблеми Сирії, Іраку, Єгипту, Судану, тобто куди завгодно, але не у бік Палестини. Ці тирани передали наші країни та народи у руки колоніального Заходу, вписали світські закони у конституції цих країн, проводять боротьбу проти Ісламу під видом тероризму та екстремізму. Страх правителів штовхає їх на те, щоб збільшити тиск на народ через спроби погрішити його життя, розграбування його багатств та передавання цих багатств у руки Заходу,який ненавидить Іслам. Вони витрачають ці багатства на швидкоплинні насолоди у цьому житті: розкіш у виді яхт, картини за мільйони доларів.
Наприклад, наслідний принц Мухаммад ібн Сальман залишив людей без медицини, освіти, житла, їжі, води, а якщо народ протестував проти цього, то піддавав людей тортурам, побиттям та арештам. Тирани наразили свої народи на терор, репресії руками поліції, служб безпеки та військових. До військових у нікчемних правителів особливий підхід, вони намагаються купити їх відданість грошима, щоб ті не використовували свою силу для захисту слабких та пригноблених і не намагались скинути деспотичні режими.
Побудовані відносини правителів та народу не є правильними, тому їх треба змінити! Хвала Аллаху, падіння деяких правителів підвищило у мусульман рівень свідомості, а також це підвищило силу їх віри у те, що шукати притулку требу лише у Аллаха, що треба повернутись до Ісламу, який надасть їм рішення усіх проблем справжнього та майбутнього. У той же час мусульмани усвідомили, що правителі слабкі та безпорадні, проте останні намагаються вести політичні ігри, хоча самі сидять на пороховій бочці в очікуванні моменту, коли вибух викине їх на смітник історії, де їх імена будуть згадуватись у списках катів та вбивць.. Вони не облишать направляти зброю у бік мусульман, що останні підкорились Заходу. Правителі прийшли у відчай після того, як на протязі ста років не змогли знищити Умму, не змогли примусити її відмовитись від релігії; єдине, що залишилось правителям на даний момент, так це продовжити і надалі поповнювати список своїх зрадницьких позицій у відношенні Ісламу та Умми. Поглянувши на правителів сьогодні,ми, що кожен із них є чиїм-небудь агентом:
— Мухаммад ібн Сальман — «син» Америки.
— Реджеп Ердоган — союзник Америки. У зв’язку з 77-річчям з дня смерті Кемаля Ататюрка Ердогін воздав тому хвалу — тому, хто зруйнував Османський Халіфат.
— Абдуль-Фаттах ас-Сісі — союзник Америки, який пролив багато крові народу Єгипту.
— Махмуд Аббас — правитель угоди Осло, який координує питання безпеки для сіоністського утворення.
— Абдуллах II ібн Хусейн — раб Англії.
— Башар Асад — слуга Америки, тиран сторіччя.
Усі ці правителі та їх придворні вчені квапляться у прірву; це видно із подій, які відбуваються, та зайнятих ними позицій у відношенні проблем мусульман. Наочним прикладом тому слугує остання заява Трампа про аль-Кудс як столицю «Ізраїлю», і це відбувається при благословенні правителів мусульманських країн. Тирани забули про гнів Аллаха, Його Посланця ﷺ та мусульман. Той, хто відстежує події у мусульманському світі,бачить,що ці правителі (які не правлять законами Аллаха) знаходяться у передсмертній агонії, адже час деспотичного правління завершується, а за ним слідує епоха правління Ісламу у Праведній державі Халіфат, правління у якій буде здійснюватись за методом пророцтва. Сказав Пророк ﷺ:
تَكُونُ النُّبُوَّةُ فِيكُمْ مَا شَاءَ اللهُ أَنْ تَكُونَ، ثُمَّ يَرْفَعُهَا اللهُ إِذَا شَاءَ أَنْ يَرْفَعَهَا، ثُمَّ تَكُونُ خِلافَةٌ عَلَى مِنْهَاجِ النُّبُوَّةِ فَتَكُونُ مَا شَاءَ اللهُ أَنْ تَكُونَ، ثُمَّ يَرْفَعُهَا اللهُ إِذَا شَاءَ أَنْ يَرْفَعَهَا، ثُمَّ تَكُونُ مُلْكًا عَاضًّا فَيَكُونُ مَا شَاءَ اللهُ أَنْ يَكُونَ، ثُمَّ يَرْفَعُهَا إِذَا شَاءَ اللهُ أَنْ يَرْفَعَهَا، ثُمَّ تَكُونُ مُلْكًا جَبْرِيَّةً فَتَكُونُ مَا شَاءَ اللهُ أَنْ تَكُونَ، ثُمَّ يَرْفَعُهَا اللهُ إِذَا شَاءَ أَنْ يَرْفَعَهَا، ثُمَّ تَكُونُ خِلَافَةٌ عَلَى مِنْهَاجِ النُّبُوَّةِ، ثُمَّ سَكَتَ
«Період пророцтва триватиме у ваш час стільки, скільки побажає Аллах, потім Він забере його, і буде Халіфат за методом пророцтва, і він триватиме стільки, скільки побажає Аллах, а потім Аллах забере його. Потім буде зле царство, і триватиме воно стільки, скільки побажає Аллах, а потім Він забере його. Потім буде тиранія, і триватиме вона стільки, скільки побажає Аллах, а потім Він забере її. А потім знов буде Халіфат за методом пророцтва», — після чого він замовчав» (Ахмад).
Усі ці вказівки, рішення Заходу та його агентів зроблені для того, щоб спровокувати розуми та почуття мусульман на безглузді дії, проте, всупереч цьому подібні їх провокації лише дозволили Уммі зробити великий крок уперед у здійсненні своїх задач, цілей та повторного ідейного відродження на правильній основі. Але треба розуміти, що таке може здійснитись лише при наявності діяльності для політичного змінення Умми, і основою для змінення повинен бути ісламський світогляд (акида). Результат, який очікується від цього — втілення законів Шаріату у державі Халіфат. Кожен повинен розуміти, що життя мусульманина опирається на шаріатську політику, суть якої полягає у турботі про повсякденні справи народу за допомогою законів Аллаха. Усе це треба для того, щоб проблеми людей знаходили свої рішення, ґрунтуючись на справедливості, довірі та вірі. При цьому кожен повинен ясно усвідомлювати, що ті, хто веде діяльність для скинення деспотичних режимів у мусульманському світі, у першу чергу ведуть діяльність по скиненню влади секуляризму. Секуляризм був нав’язаний Заходом за допомогою правління дурнів.
Хвала Аллаху, сьогодні є т, хто заради ліка Всевишнього веде діяльність для встановлення влади Ісламу. Адже позбавлення від оков та ланцюгів Заходу станеться лише тоді, коли у мусульман буде мати місце ідейне усвідомлення, яке опирається на ісламський світогляд та метод Посланця ﷺ, а потім за допомогою володарів сили встановиться правління законів Аллаха на землі. Саме таким чином Умма повинна повернути свою владу, та обрати того, хто буде правити на основі Ісламу у державі Халіфат, чия політика буде виходити із Корану та Сунни.
В Ісламі панування належить Шаріату, що є першим правилом системи правління в Ісламі. Що стосується втілення законів, то є ваджибом для усіх мусульман вести діяльність для проживання під затишком одного Халіфату та під правлінням одного халіфа. Тому влада Уммі надана для втілення законів, а не для законотворчості. Що стосується метода втілення законів, то він здійснюється через обрання мусульманами того, хто буде правити Шаріатом. Звідси виходить, що «Влада належить Уммі»,і це — друге правило у системі правління в Ісламі. Третє правило полягає у тому, що халіф повинен бути один, що його обирають мусульмани, а потім вони дають йому присягу. Після цієї присяги халіф бере владу у свої руки, і тим самим утворюється держава Халіфат. Саме це третє правило є важливим, але й тому же час небезпечним, тому що бажання прийти до влади іноді виливається у вбивство. Саме тому Умар ібн аль-Хаттаб сказав с наступне:
إِنِّي إِنْ شَاءَ اللَّهُ لَقَائِمٌ العَشِيَّةَ فِي النَّاسِ، فَمُحَذِّرُهُمْ هَؤُلاَءِ الَّذِينَ يُرِيدُونَ أَنْ يَغْصِبُوهُمْ أُمُورَهُمْ.
فَمَنْ بَايَعَ رَجُلًا عَلَى غَيْرِ مَشُورَةٍ مِنَ المُسْلِمِينَ، فَلاَ يُتَابَعُ هُوَ وَلاَ الَّذِي بَايَعَهُ، تَغِرَّةً أَنْ يُقْتَلاَ.
فَمَنْ تَأَمَّرَ مِنْكُمْ عَلَى غَيْرِ مَشُورَةٍ مِنَ الْمُسْلِمِينَ فَاضْرِبُوا عُنُقَهُ.
«Дасть Аллах, ввечері я скажу слова застереження людям, щоб вони стереглись тих, хто замахується на їх справу (право обирати халіфа)». «Якщо хтось присягнув другому без схвалення тих, з ким треба радитись у цій справі, то за тим хто присягнув, не слідують, а другому не підкоряються, і обидва вони піддали себе смерті». І його слова шістьом сподвижникам, які повинні були обрати халіфа між собою: «Хто стане із вас поводити себе як правитель без схвалення тих, з ким треба радитись у цій справі — відрубайте йому голову».
Саме у цьому і полягає «Влада належить Уммі», і вона повинна бути повернута їй назад, інакше усі зусилля будуть марними, а кризам не буде видно кінця! Прийшов час скинути деспотичні режими, прийшов час висунутись арміям мусульман для підтримки рішення головної проблеми Умми, виконати свій обов’язок у справі по скиненню режимів та обранню халіфа серед мусульман. Що стосується нікчемних правителів, то вони повинні знати, що їх боротьба проти Ісламу та Умми — програшна, тому що влада скоро перейду у руки Умми, і їм доведеться відійти у бік, щоб звільнити дорогу халіфу мусульман. З дозволу Аллаха, цей час дуже близько!
Спеціально для Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Гадат Мухаммад Хамді — Судан
28 Рабиі уль-авваль 1439 р.х.
16.12.2017 р.
