Немає сумнівів у тому, що народ Тунісу любить мистецтво та його діячів, навіть більше того — люди у захваті від усіх його видів : театр, кіно, фестивалі, художні виставки і т.п.
Видно, як народ відстежує та пам’ятає імена співаків, їх пісні. Звідси виникає питання: як у відношенні миролюбних людей, які люблять мистецтво та його діячів, можуть проявляти агресію?
У противагу цьому ми бачимо, як пропозиції Комітету по індивідуальним свободам та рівності містять в собі погрозу від імені закону та переслідуванням тих, хто не згоден з завданням шкоди Ісламу та його цінностям. У той же час ці пропозиції надають можливість діячам мистецтва та телеканалам поширювати ідейну отруту, пороки і усе те, що попирає норми Ісламу.
Можна зробити висновки, що ці пропозиції є попереджуючим ударом систематичної та підлої діяльності з метою поширити у майбутньому огидні речі через сферу мистецтва, які будуть скеровані проти Ісламу та його цінностей. Очевидно, що мусульмани Тунісу будуть намагатись протистояти тим, хто провокує їх, ображає їх світогляд та посягає на їх цінності. Цими огидними справами мусульмани Тунісу різного віку ніколи не будуть задоволені.
Давайте наведемо деякі речі із доповіді Комітету:
135 стаття:
«Буде покараний позбавленням волі строком на 2 роки і штрафом у розмірі 10 тисяч динарів поруч з позбавленням державної посади і правом голосу кожен, хто буде перешкоджати або намагатись перешкоджати свободі літературної та художньої творчості, наукових досліджень, а також буде перешкоджати публікації тат поширенню літературних, художніх та наукових праць.
Покарання збільшується, якщо дії, згадані вище, відбуваються з погрозами, побиттям та насильством. У такому випадку буде застосоване окреме покарання за погрози, побиття, насильство і т.п.».
136 стаття:
«Буде покараний позбавленням волі строком на 5 років і штрафом у розмірі 20 тисяч динарів поруч з позбавленням державної посади та правом голосу кожен, хто цілеспрямовано буде утискати свободу літературної та художньої творчості та наукових досліджень, або зіпсує чи намагається зіпсувати літературні, художні та наукові праці. У такому випадку буде застосовано іще і покарання за завдання шкоди чужому майну і т.д.» (стор.98 та 127).
Цікавий той факт, що ніякої кримінальної відповідальності не передбачається за факт поширення непристойностей, скоєння перелюбства, пропаганду одностатевих стосунків, при цьому неважливо, чи відбувається це у приватному житті громадян або за допомогою серіалів чи програм, що транслюються на протязі усього року і навіть у Рамадан.
Що стосується пропозицій Комітету відносно публічного гомосексуалізму та лесбіянства, то у першій пропозиції присутня необхідність «виключити даний злочин», а у другій пропозиції сказано наступне: «Якщо гомосексуалізм та лесбіянство вийшли за межі обговорених норм, то за них накладається штраф у розмірі 500 динарів» (стор. 89).
«Накладається штраф у розмірі 1000 динарів на кожного, хто робить інтимні речі на очах в іншого або цілеспрямовано розголошує інтимні частини чужого тіла з метою завдати страждань іншому» (стор. 86).
При порівнянні між пропозиціями, зокрема — між так званим «порушенням свободи» мистецтва та наук та між скасування злочину за гомосексуалізм та лесбіянство, ми можемо сміливо заявити, що це — справжній терор. Адже ви самі бачите, як члени Комітет вийшли проти Божественної сутності, проти нашого Посланця ﷺ, бачите, як вони знущаються над законами нашого Творця на екранах кінематографу, на полотнах картин, і при цьому ми повинні мовчати, інакше на нас чекає в’язниця! Дійсно, надання допомоги своїй релігії, захист цінностей, наказ схваленого та заборона засуджуваного — усе це тривожить і не дає спати їх західним хазяям.
З іншого боку, вони бажають отримати прибуток з пороків на тих, хто показує своє тіло, практикує західні непристойності (їх реальність говорить нам: «Практикуйте гомосексуалізм відкрито, ми лише оштрафуємо вас»).
Сказав Всевишній:
كُنتُمۡ خَيۡرَ أُمَّةٍ أُخۡرِجَتۡ لِلنَّاسِ تَأۡمُرُونَ بِٱلۡمَعۡرُوفِ وَتَنۡهَوۡنَ عَنِ ٱلۡمُنكَرِ
«Ви є кращою із общин, що з’явилась на благо людства, наказуючи робити схвалене, утримуючи від засуджуваного» (3:110).
Якість «краща» обумовлена наявністю «наказувати схвалене та забороняти засуджуване», але не обумовлене кількістю постів, нічних стоянь, заучуванням Корану, адже інакше в нас уб’ють правильне єство, яке сформовано на набожності перед Аллахом, на наказування схваленого та забороні того, що веде до Його гніву.
Також Аллах говорить:
إِن تَنصُرُواْ ٱللَّهَ يَنصُرۡكُمۡ وَيُثَبِّتۡ أَقۡدَامَكُمۡ
«Якщо ви допоможете Аллаху, то і Він допоможе вам та зміцнить ваші стопи» (47:7).
У цьому аяті згадуються умова та нагорода. Аллах ставить умову для праведних рабів : надати допомогу Його релігії. І лише при виконання цієї умови у якості нагороди буде надана Його допомога і надана стійкість Його рабам.
Сказав Пророк ﷺ:
مَنْ رَأَى مِنْكُمْ مُنْكَرًا فَلْيُغَيِّرْهُ بِيَدِهِ فَإِنْ لَمْ يَسْتَطِعْ فَبِلِسَانِهِ فَإِنْ لَمْ يَسْتَطِعْ فَبِقَلْبِهِ وَذَلِكَ أَضْعَفُ الْإِيمَانِ
«Хто із вас побачить засуджуване, нехай змінить це своєю рукою, якщо ж він не зможе зробити цього, нехай змінить це своїм язиком. А якщо не зможе зробити і це, то нехай чинить опір цьому своїм серцем — це буде найслабкішим проявом віри» (Муслім).
Тому, якщо держава не поважає світогляду свого народу, не шанує його цінності та закони його релігії, то як воно взагалі може говорити про їх захист та захист їх цінностей?! Єдиним, хто проявить турботу та захистить Іслам та його послідовників, є держава Халіфат. Лише ця держава здатна правити за методом пророцтва . Саме його обіцяв нам Всевишній, саме ним нас обрадував Пророк ﷺ. Тому ми повинні скеруватись до його поверненню і не припиняти просвіщати мусульман у цьому напрямку, щоб повернулось колишнє життя під затишком Халіфату.
Спеціально для радіо Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Сундус Ракм — Туніс
18 Зуль-хіджа 1439 р.х.
29.08.2018 р.
