Секуляризм є не просто інноваційною ідеєю, а є продуктом ідеологічного мислення, запровадженого невірними у межах протистояння між істиною та брехнею, що розпочалось іще з часів джахілії.
Це не просто ідея просунення науки, розвитку та прогресу, а справжня доктрина (акида), яка зачіпає питання сотворіння, поклоніння та права на регулювання життя людини — законотворчість. Якщо ми говоримо про доктрину, то нам треба розуміти : кому повинна підкорятись людина; кому належить право наказувати та забороняти; як люди повинні регулювати свої життєві справи; і звідки їм черпати рішення для своїх проблем!
Якщо Іслам — це «немає Бога, окрім Аллаха», то секуляризм — це доктрина з гаслом «немає бога, окрім грошей та користі» з культурою колоніалізму та правом на благополуччя лише для сильних та багатих. Це доктрина відокремлення релігії від життя і виключення божественних законів із життєвих питань — політичних, економічних, соціальних, військових, освітніх та медичних сфер. Доктрина (акида) — це всеохоплююча думка про людину, Всесвіт та життя і про їх зв’язок з тим, що передувало і що послідувало після цього життя, про рішення усіх життєвих проблем. Іншими словами, це базова ідея, яка лежить в основі поглядів, що із неї витікають, яка стає джерелом для образу життя, рішень та позицій, а також впливає на усі вчинки та слова людини.
Відокремлення релігії від життя — це заперечення того, що людина повинна посилатись на божественній звід законів, регулюючий усі життєві питання та відносини з іншими людьми, суспільством, державою та природою, у якій вона живе. Основними послідовниками секуляризму є західні безбожники-імперіалісти в Європі та Америці. Їх головною помилкою є те, що людина встановлює систему для життя згідно до своїх забаганок, бажань та інтересів під приводом свободи, демократії та капіталізму заради матеріальної користі та надмірного багатства. Вони не надають значення вірі в єдиного Аллаха, а честь, життя, права та обов’язки для них не становлять ніякої цінності. Їх наміри змінюються згідно з їх бажаннями та згідно матеріальної користі, яку вони таким чином набувають. Тому капіталізм з його найяскравішим проявом в економічній системі позбавив людство таких понять, як справедливість і гідність.
«Релігія» у розумінні секуляризму — це духовно - священницька діяльність релігійних осіб, яка не виключає Творця лише у серцях, помислах, марновірствах, філософії або у межах мечетей, церков та храмів, і не більше цього, щоб забезпечити більш легке управління людьми подібно тому, як невірні курайшити обожествляли різноманітного роду ідолів у Мецці. Їх ідолопоклонство супроводжувалось варварським життям, куди не мали втручання ідея і норми про Єдиного Творця. Звідси виникло протистояння між капіталістами - секуляристами та ідеологією Ісламу, який надав людині систему для життя, яка ґрунтується на доктрині «Немає Бога, окрім Аллаха, і Мухаммад — Посланець Аллаха». Так Іслам управляв світом на протязі сотень років, доки капіталісти - секуляристи не колонізували країни мусульман і не зруйнували їх державу.
З розпадом Халіфату мусульмани розкололись, і їх знов поглинула епоха вже сучасної джахілії. Вони продовжують щоденно наражатись на культурні, інтелектуальні, інформаційні та освітні атаки. Усе це робиться для того, щоб приспати мислення мусульманина, доки той не стане «мислити по-світські» і діяти згідно з вимогами секуляризму, замаскованого під такими гаслами, як модернізм, урбанізація, світськість, новий світовий порядок, загальні міжнародні устави та закони, сучасна капіталістична система та загальні інтереси, що культивується та прикрашається ЗМІ, тоді як насправді усе це — гра та диктат західного секуляризму.
Поняття «секуляризм» — це жахливе поняття, яке проникає у людський розум з усією своєю отрутою, перетворюючої віруючого на образ «світського мусульманина». Він не помічає свого стану, оскільки «запрограмований» нехтувати своєю регалією, або у більш точному змісті — проявляє халатність та тримає дистанцію від норм Ісламу, який закликаний бути системою та образом життя людини, де враховуються інтереси людей та дотримання принципів «халяль–харам», закону Господ, щоб набути блага обох світів.
Як секуляризм проникає у життя людини? Трапляється так, що, стикнувшись з якою-небудь проблемою у житті або у відношеннях з іншими людьми, якого б роду не була проблема: політична, економічна, соціальна або проблема відносно віри, — ви знаходите його сидячим та міркуючим над пошуком рішення, здатного принести йому користь та віддалити від шкоди у моральному та матеріальному плані. Якщо ж чоловік міркує по-світські, то він залишить осторонь рішення Аллаха по даному питанню і, швидше за усе, прийме рішення, що виходить від суспільства та громадської думки, яке знаходиться під впливом західних ідей та агентів, «запровадженими» світськими урядами, які не дотримуються законів Аллаха і залежать від урядів безбожного Заходу.
Таким чином, якщо він не стане звертатись за рішенням свого питання до Священного Корану та Сунни, дізнавшись хукм Шаріату з доказами у знаючих людей, що заслуговують на довіру, то тоді він буде «світським мусульманином». Це у багато чому пояснює поведінку нинішніх мусульман. Прикладами цьому служить імітація молоддю неналежних мусульманам повадок співаків або інших представників західної культури. У той же час вони соромляться своєї ісламської ідентичності або жіночого мусульманського одягу.
Сини та доньки Ісламської Умми не здатні вимагати запровадження законів Аллаха в ісламській системі правління, і вони віддають перевагу міграції на Захід, щоб уникнути життєвих труднощів у їх країнах. Як наслідок, мусульманин перебуває у несталому положенні між істиною та брехнею, роблячи намаз, тримаючи пост, сплачуючи закят, але при цьому маючи відношення до лихварству (ріба), вживаючи алкоголь та перелюбствуючи ; до того ж, він визнає несправедливі уряди та сприяє реалізації їх інтересів, ігноруючи закони Шаріату та підстроюючись під реалії замість того, щоб наказувати схвалене, стримувати від засуджуваного та притягти до відповідальності правителів. Також ми стали свідками такого явища, коли деякі «вчені Ісламу» перебувають на службі світських господ, задачею яких є викривлення релігії Іслам.
Для закріплення своєї влади над мусульманами Захід поставив над ними нікчемних правителів, що слугують інтересам Заходу. Ці правителі сіли на шию народу, вільно розпоряджаючись його грошима, землями та честю. Врешті решт люди повинні змиритись та звикнутись з політикою та законами у світському суспільстві і у світській державі.
У результаті мусульмани, не замислюючись, буде діяти згідно «секуляризму»! Мусульманин живе сьогодні у замішанні між життям згідно положенням Всемогутнього Аллаха та Його Посланця ﷺ і диктатом та очікуваннями суспільства, не задаючись питанням, на чому ґрунтувалось це суспільство, обираючи цей шлях. Це повинно бути відправною точкою мусульманина, щоб уникнути ідей зловмисного секуляризму, який захопив його розум через його неуважність. Ця ідея просочилась до нього через ЗМІ, лояльні правлячим режимам, і освітні програми у роки його початкової, середньої та вищої освіти, а до того ж вона насильно закріплюється через закони, прописані у конституціях мусульманських країн.
Варто почати з того, щоб вибити пиху секуляризму із розумів та сердець мусульман. Чи можливо віруючому прокинутись від свого незнання? Чи задоволений він положенням людей, своєї родини, релігії, честі, майна та території у своїй країні? Чи годиться освітня система його дітям, дітям Умми Мухаммада ﷺ та кращої общини, виведеної із людей? Він знає, що є проблеми, але не знає їх причин. Чому вимушують мовчати у мечетях, цьому панує несправедливість, поневолення, невір’я, жорстокість сердець, а довірчі відносини втрачені? Йому незрозумілі причини виникнення таких важковирішуваних проблем Умми нашого часу, таких як вбивства, різанина, насильство, арешти, тортури, зубожіння, дефіцит, безробіття, самотність, розчарування, занижена самооцінка, безграмотність та хронічні захворювання. І гірше усього те, що у нього відсутній політичний погляд!
Коли ж вибір мусульманина паде на того, хто буде правити по закону Господа світів та знищить ідолів куфру ?! Чи знає він свої шаріатські обов’язки з приводу втрачених прав та розграбованих багатств ? Чи задоволений він положенням Ісламської Умми? Ці питання та пошук реальних та правильних відповідей — це початок позбавлення від незнання та змови, яка ведеться проти мусульман. Тому мусульманин повинен знати, звідки виходить його релігія, хто його ворог, яку роль він грає і як йому треба проявляти покірність (ібада) Аллаху.
Якщо ми сказали про джахілію сучасності, то її ідолами сьогодні є отруєні ідеї, культури та ЗМІ. Секуляризм та такі, що із нього виходять капіталізм, демократія, лібералізм та громадянське суспільство є ідолами, які повернули людство в епоху джахілії. Як і у період доісламської джахілії, ми не живемо в умовах ісламського образу життя, який велить нам Аллах. Єдиним виходом та порятунком є встановлення держави Халіфат за методом пророцтва, щоб утвердити Іслам подібно тому, як Посланець Аллаха ﷺ встановив Єдину державу, керовану одним чоловіком, об’єднуючим є Ісламську Умму під стягом «Ля іляхаілляллах, Мухаммадун Расулюллах», втілюючим Шаріат та правлячим згідно з тим, що ниспослав Аллах. Давайте зробимо нинішній та такий, що нещодавно наступив хіджрій рік точкою відліку для діяльності по ствердженню релігії та істинному відродженню Ісламу та мусульман через істинну Хіджру!
Спеціально для Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Гадат Мухаммад Хамди — Судан
19.09.2018
