• Іслам підніс статус материнства, надавши йому положення, що заслуговує на високу повагу у суспільстві, і величезну цінність ролі жінки у якості госпожи дому, а також особи, яка приймає першочергове значення у вихованні дітей.
Численні ісламські тексти (аяти та хадіси) повідомляють про велику нагороду за шлюб та народження численної кількості дітей , а також описують високі відносини, яких заслуговують матері від своїх дітей. Аллах говорить:
وَوَصَّيۡنَا ٱلۡإِنسَٰنَ بِوَٰلِدَيۡهِ حَمَلَتۡهُ أُمُّهُۥ وَهۡنًا عَلَىٰ وَهۡنٖ وَفِصَٰلُهُۥ فِي عَامَيۡنِ أَنِ ٱشۡكُرۡ لِي وَلِوَٰلِدَيۡكَ إِلَيَّ ٱلۡمَصِيرُ
«Ми заповідали людині робити добро своїм батькам. Мати носила її, відчуваючи виснаження та виснаженням, і відняла її від грудей у два роки. Дякуй Мені та своїм батькам , адже до Мене буде прибуття» (31:14).
جَاءَ رَجُلٌ إِلَى رَسُولِ اللَّهِ، فَقَالَ: مَنْ أَحَقُّ النَّاسِ بِحُسْنِ صَحَابَتِي؟ قَالَ: «أُمُّكَ»، قَالَ: ثُمَّ مَنْ؟ قَالَ: «ثُمَّ أُمُّكَ»، قَالَ: ثُمَّ مَنْ؟ قَالَ: «ثُمَّ أُمُّكَ»، قَالَ: ثُمَّ مَنْ؟ قَالَ: «ثُمَّ أَبُوكَ» (رواه البخاري ومسلم)
«Одного разу прийшов чоловік до Посланця Аллаха ﷺ і спитав: «О Посланець Аллаха, хто із людей більш усього гідний того, щоб я з ним добре обходився?», — на що він відповів: «Твоя мати». Цей чоловік знов спитав: «А хто потім?». Пророк ﷺ повторив: «Твоя мати». Чоловік спитав іще раз: «А хто потім?». Посланець Аллаха ﷺ сказав: «Твоя мати». Чоловік спитав і у четвертий раз: «А хто потім?». І тоді Пророк ﷺ відповів йому: «Твій батько!» (Бухарі, Муслім).
Також Посланець Аллаха ﷺ сказав в одному із хадісів:
تَزَوَّجُوا الْوَدُودَ الْوَلُودَ فَإِنِّي مُكَاثِرٌ بِكُمُ الأُمَمَ
«Одружуйтесь на люблячих та народжуючих. Я буду пишатися вашою численністю перед іншими общинами (у Судний День)» (Абу Давуд).
• Погляд Ісламу на високий статус та важливість материнства підсилюється за рахунок призначення конкретних ролей, обов’язків і прав у родинному житті як для чоловіків, так і для жінок. Він визначає основну роль жінки як госпожи дому і виховательки дітей, а роль чоловіка — як опікуна та годувальника родини. При цьому ця основна роль жінок не відміняє їх права працювати , якщо вони того побажають. Навпаки, Іслам надає жінкам привілею під назвою «нафака» — завжди бути матеріально забезпеченою з боку чоловіка або родичів-чоловіків. Тим самим жінка позбавляється від тягаря заробляти на життя.
ٱلرِّجَالُ قَوَّٰمُونَ عَلَى ٱلنِّسَآءِ بِمَا فَضَّلَ ٱللَّهُ بَعۡضَهُمۡ عَلَىٰ بَعۡضٖ وَبِمَآ أَنفَقُواْ مِنۡ أَمۡوَٰلِهِمۡۚ
«Чоловіки є опікунами жінок , тому що Аллах дав одним із них перевагу перед іншими і тому , що вони витрачають із свого майна» (4:34).
كُلُّكُمْ رَاعٍ وَكُلُّكُمْ مَسْئُولٌ عَنْ رَعِيَّتِهِ، وَالْأَمِيرُ رَاعٍ، وَالرَّجُلُ رَاعٍ عَلَى أَهْلِ بَيْتِهِ، وَالْمَرْأَةُ رَاعِيَةٌ عَلَى بَيْتِ زَوْجِهَا وَوَلَدِهِ
«Кожен із вас є пастирем і кожен із вас несе відповідальність за свою паству. Правитель є пастирем (для своїх підданих) і несе відповідальність за свою паству, чоловік є пастирем для своєї родини і несе відповідальність за свою паству, жінка є пастирем у домі свого чоловіка і несе відповідальність за дім і дітей свого чоловіка» (Бухарі, Муслім).
وَعَلَى ٱلۡمَوۡلُودِ لَهُۥ رِزۡقُهُنَّ وَكِسۡوَتُهُنَّ بِٱلۡمَعۡرُوفِۚ
«А той, у кого народилась дитина, повинен забезпечувати харчування та одяг матері на розумних умовах» (2:233).
• Халіфат, заснований на методі пророцтва, буде охороняти ролі чоловіків та жінок у родині і звеличувати статус жінок у якості дружин і матерів. Це буде включати у себе забезпечення фінансового положення жінок, щоб вони не потребували заробляння на життя , піддаючи ризику свої важливі обов’язки перед своїми дітьми та родиною. Наприклад, якщо у жінки немає родичів-чоловіків, щоб утримувати її, то Ісламська Держава повинна взяти на себе цю турботу. Таким чином, ісламські закони, здійснювані у межах Халіфату, надають підтримку матерям у виконанні їх життєво важливого обов’язку — піклуватись та виховувати своїх дітей , а також займатися своїми домашніми справами. Держава також гарантує фінансову безпеку жінок і те, що вони ніколи не будуть кинуті самостійно і у самотності захищати себе та своїх дітей.
• Посланець Аллаха ﷺ говорить:
مَنْ تَرَكَ مَالاً فَلأِهْلِهِ وَمَنْ تَرَكَ دَيْنًا أَوْ ضَيَاعًا فَإِلَيَّ وَعَلَيَّ
«Якщо хто-небудь залишить після себе яке-небудь майно, то (воно достанеться) його родині; той же, хто залишить після себе борг , то це — мені, і я повинен буду (поклопотатись про це)!» (Муслім).
«В основі жінка — мати та раббетуль-бейт (госпожа дому). Її честь та гідність повинні бути захищені» — стаття 112 «Проекту Конституції» для держави Халіфат , розроблена партією Хізб ут-Тахрір.
Стаття 120: «Чоловік є головою, що проявляється у відповідальності і турботі чоловіка про дружину, а не у прояві влади над нею. Дружина повинна бути покірною своєму чоловіку. Чоловік повинен забезпечити її у житті усім, що відповідає прийнятому рівню».
Стаття 156: «Держава повинна гарантувати витрати на проживання тим, у кого немає грошей, роботи або годувальників , які повинні їх забезпечувати. Держава несе відповідальність за житло та утримання інвалідів та людей з обмеженими можливостями».
Умар ібн аль-Хаттаб (р.а.), другий халіф Ісламу, першим у світі утвердив систему дитячої грошової допомоги , щоб надати фінансову допомогу батькам в утриманні своїх дітей.
• Права жінок на утримання чоловіками або родичами-чоловіками (нафака) суворо дотримувались у часи ісламського правління.
جَاءَتْ هِنْدُ بِنْتُ عُتْبَةَ فَقَالَتْ: يَا رَسُولَ اللَّهِ، إِنَّ أَبَا سُفْيَانَ رَجُلٌ مِسِّيكٌ، فَهَلْ عَلَىَّ حَرَجٌ أَنْ أُطْعِمَ مِنَ الَّذِي لَهُ عِيَالَنَا قَالَ: لاَ إِلاَّ بِالْمَعْرُوفِ
«Хінд бінт Утба (дружина Абу Суфьяна) прийшла до Посланця Аллаха ﷺ і сказала: «О Посланець Аллаха, воістину, Абу Суфьян — скупий чоловік ! Чи не є для мене гріховним те, що я сама беру щось із його засобів без його відому?». Посланець Аллаха ﷺ сказав: «Бери із засобів стільки, скільки буде вистачати тобі і твоїм дітям згідно звичаю».
У книзі аль-Хассафа, іракського вченого ханафітського фікху IX сторіччя часів Аббасидського Халіфату, описується , як жінки подавали скарги суддям на своїх чоловіків, які не надавали їм засоби у достатній мірі по тим міркам або які вирушали у подорож, що тривала місяцями, не залишаючи дружинам нафака у достатній мірі. Вони просили суддів призначити їх кіфаля (поручителя), який буде нести відповідальність за оплату нафака. Якщо їх чоловіки зникали, то вони могли піти до каді (судді) і попросити його призначити вакіля (уповноваженого) управляти майном чоловіків і виплачувати на їх утримання нафака.
Судові записи часів Османського Халіфату також показують , що чоловіки юридично були повинні матеріально утримувати своїх дружин та дітей. У випадку відмови від цього обов’язку дружина могла звертатись до суду зі скаргою, і суддя зобов’язував чоловіка до виплати у примусовій формі. Це також включало до себе надання майна чоловіка для забезпечення звичного рівня життя його дружини. Кинуті дружини могли вимагати прожиткової грошової допомоги для себе і своїх дітей із багатства або майна своїх чоловіків. Вони також могли просити у суду дозволу взяти позику від імені своїх чоловіків , а відповідальність покладалась на їх чоловіків. Ось приклад подібного випадку із судових записів міста Кайсери у часи Османського Халіфату:
«Дженнет Ана бінт Шейх Мехмет Ефенді (CennetAnabintSheihMehmetEfendi) викладає скаргу: «Я — дружина Абдуль-Фаттаха ібн Абдуль-Кадіра із району Гюллюк, який відсутній вже тривалий час. Прошу виділити мені грошову допомогу на проживання». Рішення: взяти клятву з Дженнет Ана про те, що її чоловік їй нічого не виділив. Потім виділяти їй щоденну грошову допомогу у розмірі 15 акче і надати право позичати гроші під відповідальність чоловіка» («Записи Кайсери», 1034 рік по хіджрі).
Бачення Ісламу, що супроводжується повагою, на яке заслуговує материнство у родинному житті та суспільстві, формувалось у межах ісламських законів , правильно формуючи мислення громадян у відношенні цієї життєво важливої ролі жінки. Цей неперевершений статус матері, який трактувався Ісламом , тривав на протязі усієї історії Халіфату. Наприклад, в Османському Халіфаті материнство сприяло покращенню положення жінки у суспільстві, а діти завжди проявляли пошану та увагу у відношенні своїх матерів. У свою чергу , матері осипали своїх дітей величезною любов’ю та ніжністю.
Один із вірних супутників Пророка ﷺ і великий вчений Ісламу Абдуллах ібн Аббас (р.а.) сказав: «Я не знаю іншої справи, яка наближає людину до Аллаху, аніж добре ставлення та повага до своєї матері».
Іще один сподвижник Пророка ﷺ та великий вчений Ісламу Абдуллах ібн Умар (р.а.) одного разу побачив, як єменець робив таваф (обхід навколо Кааби) зі своєю матір’ю на спині. Чоловік сказав Абдуллаху ібн Умару (р.а.): «Я ношу свою мати подібно домашньому верблюду. Я носив її більше, аніж вона мене. Як по твоєму , чи відплатив я перед нею, о Ібн Умар?». Абдуллах ібн Умар відповів: «Ні, ти не відплатив навіть за одні її перейми під час пологів ».
Одного разу спитали видатного вченого Зейна аль-Абідіна: «Скеред нас ти найбільш турботливий до своєї матері, але ми ніколи не бачили, щоб ти їв з нею із однієї посуди». Він відповів: «Я боюсь, що якщо моя рука візьме у їжу, на яку вже націлились очі моєї матері — це буде рівносильно неповазі у відношенні неї».
«Не менш чудовою особливістю у характері тюрків є їх вшанування та повага до причини їх буття — матері. Вона нібито жриця — з нею радяться, їй довіряють, її слухаються з великою повагою та пошаною. В останні роки її життя (з нею) обходяться з турботою. А після смерті згадують її з любов’ю та жалкуванням» (британська письменниця , поетеса, історик та мандрівниця Джулія Пардо, «Місто султана», 1836 рік ).
• Система освіти, ЗМІ та громадське ісламське оточення у Халіфаті допоможуть матерям-мусульманкам з їх величезною відповідальністю у вихованні дітей, щоб зробити їх сильними ісламськими діячами , відданими рабами Аллаха і, отож, чесними громадянами держави, що випромінюють добро для усього суспільства.
Тому Іслам має неперевершене уявлення про важливість материнства, супроводжуване багатою кількістю законів та обов’язків, приписаних чоловікам та жінкам, щоб забезпечити захист та підтримку матерів. У затишку ісламського правління це навіювало жінкам велике почуття власної гідності у виконанні їх важливого обов’язку як хранительок родинного вогнища та виховательок своїх дітей, до чого вони підходили з максимальною серйозністю та турботою. Закони Шаріату ж створюють сильні та міцні родинні одиниці. Таким чином, лише Халіфат здатний всебічно реалізувати Іслам. Ісламська Держава поверне заслужений у суспільстві великий статус материнства, гарантує безпеку та ефективне виховання дітей, а також захистить святість та гармонію родинного життя.
Спеціально для Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Назрін Наваз, Голова жіночого відділу Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
14 Сафара 1440 р.х.
23.10.2018 р.
