Чорний список злочинів Китаю у відношенні мусульман Східного Туркестану

Статті
Друкарня

Східний Туркестан є землею мусульман, яка на протязі сторіч була невід’ємною частиною Ісламської Держави доти, доки не трапилась окупація Китаєм.

Туркестан розташований посередині Центральної Азії, межує на півночі з Росією, на півдні — з Тибетом, на сході — з Монголією, на заході — з Казахстаном, Киргизією, Таджикистаном, Афганістаном і частиною окупованого індусами Кашміром. На південному сході він межує з провінціями Цінхай та Ганьсу. Площа Східного Туркестану досягає 1626000 квадратних километрів. Туркестан є найбільшою із п’яти провінцій Китаю і простягає свої кордони на 5400 км. Тут проживає більше 25 мільйонів людей тюркського походження і мусульманського віросповідання. Більшість із них відноситься до уйгурської етнічної групи з урахуванням присутності представників казахів, киргизів, татар, узбеків і таджиків.

Їх мовою є тюркський з деякими відмінностями у діалектах, а писемність базується на арабському алфавіті. Кашгар був столицею Східного Туркестану. Іслам прийшов сюди після мусульманського завоювання Персії та и Хорасана з прибуттям армії Кутайби ібн Мусліма аль-Бахілі у місто Кашгар у 95 р. хіджри. З прийняттям у 232 році Ісламу засновником Караханидської держави — хаканом Сатуком Богра-ханом, за яким послідували його сини і старійшини держави — Іслам став офіційною релігією у країні, Коран був переведений на мову місцевого населення, було побудовано 300 мечетей в одному лише Кашгарі, що став крупним науковим центром, який приймав студентів для вивчення Ісламу та його положень з усього мусульманського світу.

У 1759 році правителі Китаю окупували Східний Туркестан через кровопролитні війни, в яких було вбито більше мільйону мусульман. Китай контролював ці території до 1862 року. Період китайської окупації супроводжувався завзятим опором з боку жителів Східного Туркестану. Мусульманам вдалось встановити незалежну державу під керівництвом Якуб-бека, яка проіснувала 16 років. Проте Британія надала підтримку Китаю, підштовхнувши його до другої окупації Східного Туркестану вже у 1876 році. Після окупації Східний Туркестан був перейменований у в Синьцзян (пер. — «нові рубежі») і включений у кордони Китайської імперії. Китайська республіка після свого формування у 1911 році скоїла жахливі розправи проти мусульман, щоб підкорити та зломити їх опір окупації і запобігти подальшим революціям через найгірші форми пригноблення та репресії. Країні бала розділена на 450 таборів примусової праці. Багато хто гинув у цих таборах, а приватна власність була скасована. Прийняття їжі було зроблено колективним, не дозволялось готувати їжу у домах, а подружні пари розлучали під приводом того, що це марна трата часу. Конфіскувалось усе майно мусульман. Мусульмани двічі поставали, доки їм не вдалось створити незалежну державу у Східному Туркестані у 1944 році. Проте по спливанню п’яти років окупація відновилась і триває досі.

Приклади із практики злочинів Китаю проти мусульман Східного Туркестану:

1. Офіційна заява про незаконність Ісламу і несення покарання будь-якому, хто його сповідує.

2. Заборона на вивчення релігії Іслам та виконання релігійних обрядів.

3. Введення предмету «Атеїзм» ву школах.

4. Закриття більше 28000 мечетей та 18000 ісламських шкіл - мадраса.

5. Експлуатація ісламських будівель, таких як мечеті та школи, у цілях, які суперечать нормам Ісламу.

6. Обшуки у домах мусульман, конфіскація більше 730000 ісламських книг та рукописів, а також примушення вчених спалювати вилучену літературу у громадських місцях.

7. Вивішування плакатів і баннерів, які несуть антиісламський характер на стінах міст та селищ на кшталт: «Іслам — це опіум», «Іслам на службі колоніалізму», «Іслам проти науки» та ін.
 
8. Примушення жінок підстигати волосся і носити короткий одяг, перешкоджання їм покривати голови під загрозою арештів.

9. Страта 360000 мусульман за період з 1949 по 1968 року. Це період, коли мусульмани організували 45 революцій проти злочинної китайської окупації.

10. Падіння 75 тисяч шахідів у 1966 році у ході жахливої різанини, скоєної китайською окупацією у місяць Рамадан.

11. Примушення мусульманських вчених мати офіційні дозоли, що свідчать про їх готовність співпрацювати та підтримувати представників влади та комуністичну партію.

12. Примушення вчених та імамів вивчати принципи комунізму  і вчення китайської влади для рішення мусульманських і соціальних питань.

13. Примушення вчених та імамів підписали обіцянку утримуватись від навчання мусульманських дітей положенням Ісламу у домах або мечетях.

14. Арешти вчених, які не слідують вченням китайської влади, і тортури до смерті. Десятки тисяч вчених були заарештовані, піддані тортурам, а деякі загинули у в’язницях.

Сучасний Китай дозволяє собі коїти найжорстокіші розправи мусульман у Східному Туркестані, оскільки розуміє, що мусульманами сьогодні правлять не такі правителі, як Умар аль-Фарук, Салахуддін або Мутасім, а агенти та приспішники, на совісті яких злочинів проти мусульман не менше, аніж у самого Китаю. Де ж Ердоган, якого засліплені ним прибічники називають «ісламським правителем»?! Він не виконав свій обов’язок у відношенні тюрків-мусульман в у Східному Туркестані, продовжуючи вести свої відношення з Китаєм. Ердоган відав перевагу вважати питання мусульман Східного Туркестану внутрішнім питанням Китаю, хоча народ Туреччини пов’язаний з мусульманами Китаю зв’язками по акиді та по етнічному походженню. При цьому Ердоган поквапився відповісти велінням Вашингтону і кинувся виручати Башара, щоб повернути тому владу у ту мить, коли революціонери вже майже скинули Башара і наблизились до встановлення Халіфату за методом пророцтва.

Сальман та Рухані, в свою чергу, проливають кров мусульман у Сирії, Іраку та Ємені. І ані жодного із них не хвилює доля жителів Східного Туркестану. Єдиним, хто відсіче руку, що замахнулась на мусульман у будь-якому куточку земної кулі, і видворить окупантів із Палестини, Кашміру, Східного Туркестану, південного Судану, Кіпру, Андалусії та інших мусульманських земель буде Праведний Халіфат за методом пророцтва. Такою є обіцянка Аллаха, який вірний Своїм обіцянкам, і такою є блага звістка від Посланця Аллаха ﷺ, який не говорить по забаганці, а лише по одкровенню, яке навіюється йому ﷺ Творцем. О мусульмани, ми, Хізб ут-Тахрір, закликаємо вас приєднатись до діяльності по встановленню Праведного Халіфату. Це веління вашого Господа, джерело вашої міці, гарантія вашого звільнення і розгрому ваших ворогів, факел блага, знань і справедливості для усього людства. Вороги сподіваються, що Халіфат буде не скоро, але ми знаємо, що вони глибоко в омані щодо цього.


Спеціально для радіо Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Шаіф аш-Шарраді, Ємен
10.02.2019