إِنَّ اللَّـهَ اشتَرى مِنَ المُؤمِنينَ أَنفُسَهُم وَأَموالَهُم بِأَنَّ لَهُمُ الجَنَّةَ يُقاتِلونَ في سَبيلِ اللَّـهِ فَيَقتُلونَ وَيُقتَلونَ وَعداً عَلَيهِ حَقّاً فِي التَّوراةِ وَالإِنجيلِ وَالقُرآنِ وَمَن أَوفى بِعَهدِهِ مِنَ اللَّـهِ فَاستَبشِروا بِبَيعِكُمُ الَّذي بايَعتُم بِهِ وَذلِكَ هُوَ الفَوزُ العَظيمُ * التّائِبونَ العابِدونَ الحامِدونَ السّائِحونَ الرّاكِعونَ السّاجِدونَ الآمِرونَ بِالمَعروفِ وَالنّاهونَ عَنِ المُنكَرِ وَالحافِظونَ لِحُدودِ اللَّـهِ وَبَشِّرِ المُؤمِنينَ * ما كانَ لِلنَّبِيِّ وَالَّذينَ آمَنوا أَن يَستَغفِروا لِلمُشرِكينَ وَلَو كانوا أُولي قُربى مِن بَعدِ ما تَبَيَّنَ لَهُم أَنَّهُم أَصحابُ الجَحيمِ
«Воістину, Аллах купил у віруючих їх душі і майно в обмін на Рай. Вони б’ються на шляху Аллаха, вбиваючи і гинучи. Такою є Його обіцянка і зобов’язання у Таураті (Торі), Інджилі (Євангелії) і Корані. Хто виконує свої обіцянки краще Аллаха? Возрадуйтесь ж угоді, яку ви уклали. Це і є великий успіх. Обрадуй віруючих, які каються і поклоняються, віддають хвалу і постяться (або подорожують), кланяються і падають ниць, наказують робити схвалюване і забороняють засуджуване, і дотримуються обмежень Аллаха. Пророку і віруючим не годиться просити пробачення для многобожників, навіть якщо вони є родичами, після того, як їм стало ясно, що вони будуть мешканцями Пекла» (9:111–113).
Ті, чи душі і майно Аллах купив за те, що їм в обмін буде Рай, присягнули Посланцю Аллаха ﷺ під час Другої присяги при Акабі і допомогли йому встановити Ісламську Державу, після чого вони стали лідерами Ісламської Умми і сподвижниками Посланця Аллаха ﷺ.
Друга присяга при Акабі була угодою і завітом між Посланцем Аллаха ﷺ і ансарами (р.а.), які прийняли Іслам в 11-м і 12-му рр. після початку пророцької місії Посланця Аллаха ﷺ. Це не була присяга на прийняття ними Ісламу і входження у релігію, бо вони до цього вже були мусульманами, хвала Аллаху. Це була присяга на правління по Шаріату і надання допомоги Посланцю Аллаха ﷺ, його захисту і підтримці у правлінні по Шаріату, бо Аллах наказав йому саме таким чином поширювати Іслам. Ансари ж погодились слухатись Пророка ﷺ в усьому, що їм подобається і не подобається.
З миті прибуття у Сонцесяйну Медину Посланець Аллаха ﷺ встановив там Ісламську державу на основі ісламської акиди, і свідчення «немає бога, окрім Аллаха, Мухаммад — Посланець Аллаха» стало основою, на якій побудувалось життя мусульман. Віссю сили цього життя стало дотримання Шаріату Аллаха і його найкраще запровадження, через що причиною слабкості мусульман у подальшому стало погане розуміння Шаріату Аллаха і послаблення упевненості в Ісламі, що призвело і до погіршення його дотримання.
Під час Другої присяги при Акабі Абдуллах ібн Раваха сказав Посланцю Аллаха ﷺ: «Вистав які побажаєш умови за свого Господа і за себе». Посланець Аллаха ﷺ йому відповів:
أَشْتَرِطُ لِرَبِّي أَنْ تَعْبُدُوهُ، وَلَا تُشْرِكُوا بِهِ شَيْئًا، وَأَشْتَرِطُ لِنَفْسِي أَنْ تَمْنَعُونِي مِمَّا تَمْنَعُونَ مِنْهُ أَنْفُسَكُمْ وَأَمْوَالَكُمْ
«Я виставляю умовою за свого Господа те, що ви будете поклонятись Йому, не долучаючи Йому нічого у співтовариші. За себе я виставляю умовою те, що ви станете захищати мене, як захищаєте себе та своє майно». Його спитали: «Що буде нам, якщо ми виконаємо це?». Пророк ﷺ відповів:
الْجَنَّةُ
«Рай». Тоді вони сказали: «Прибуткова торгівля! Ані убавити, ані відокремити!». Після цього був ниспосланий аят:
إِنَّ اللَّهَ اشْتَرَى مِنَ الْمُؤْمِنِينَ أَنْفُسَهُمْ
«Воістину, Аллах купил у віруючих їх душі...» (9:111).
Такою є угода і завіт між Аллахом ﷻ і віруючими, суть якої полягає у тому, що Аллах покупає у них їх душі (життя) і майно, даючи в обмін Рай. Вони зобов’язуються битися на шляху Аллаха, бути готовими вбивати і помирати, звеличуючи слово Аллаха і принижуючи слово невір’я, щоб увесь світ підкорився законам Аллаха, а Його релігія була втілена на землі, щоб наказувалось схвалюване і заборонялось засуджуване.
Аллах Всевишній — Той, Хто і так дарував нам і життя, і майно, а отож, Він і так є Властелином цього усього, Він — Володар милості і благородства! Аллах вшанував людину і дав їй можливість вибору між оманою і прямим шляхом. Ті, хто присягнув Пророку ﷺ, були задоволені тим, що Аллах покладає на них, як і задоволені тим, що отримають в обмін на Рай. Вони є віруючими, у яких Аллах купив їх душі і майно, в обмін даруючи Рай. Ця присяга поширює відповідальність на усілякого мусульманина, доки він вірує в Аллаха і Його Посланця ﷺ, і вона не спадає з нього, доки він не зречеться від Ісламу. Проте хто захоче повертатись до невір’я, коли покинув його?
التَّائِبُونَ الْعَابِدُونَ الْحَامِدُونَ السَّائِحُونَ الرَّاكِعُونَ السَّاجِدُونَ الْآمِرُونَ بِالْمَعْرُوفِ وَالنَّاهُونَ عَنِ الْمُنكَرِ وَالْحَافِظُونَ لِحُدُودِ اللَّـهِ ۗوَبَشِّرِ الْمُؤْمِنِينَ
«Обрадуй віруючих, які каються і поклоняються, віддають хвалу і постяться (або подорожують), кланяються і падають ниць, наказують робити схвалюване і забороняють засуджуване, і дотримуються обмежень Аллаха»(9:112).
Такими є якості віруючих, які виконали обіцяне Аллаху або виконуючих обіцяне Йому, щиро поклоняються Йому і надають допомогу Його релігії, наказують схвалене і забороняють засуджуване.
Коли Ісламської Держави не існує, коли Ісламський Шаріат не запроваджується, коли люди не можуть відчути радощів життя у затишку законів Аллаха, наказ схвалюваного і заборона засуджуваного стає справою, необхідною для відновлення цього усього, для відновлення ісламського образу життя, для встановлення ісламської Держави, яка буде виконувати і реалізовувати Шаріат Аллаха Всемогутнього, повертати милість, милосердя і прямий шлях за методом Пророка ﷺ. Тим більше, найбільш засуджуваною подією і верхівкою лих людства є відсутність виконання Шаріату Аллаха. Тому заклик до встановлення релігії Аллаха і запровадженню Його Шаріату є основою усього схвалюваного і вершиною усілякого блага.
Сучасні мусульмани нібито заморозили дію цієї присяги, нібито вони — ті, хто бажає вступити у завіт з Аллахом, про який сказано в аяті «Воістину, Аллах купив у віруючих їх душі...» (9:111). Окрім того, продажні вчені намагаються спустошити ці аяти і позбавити їх змісту, надаючи їм іншого значення, намагаються виставити нинішніх правителів мусульман у хорошому світлі, нібито їх вчинки не говорять про протилежне. Ці вчені намагаються видалити Ісламський Шаріат із правління і систематизації життєвих справ людей подібно тим, хто продає своє Майбутнє життя за це мирське, яке, до того ж, не належить йому. Сучасні мусульмани живуть у безладі, розкидані, роз’єднані і слабкі, розкинуті на території більше аніж 50-ти дрібних держав, жоден із правителів не керується Шаріатом Аллаха, як і не виконує наказів Аллаха і Його Посланця ﷺ.
Сказав Аллах Всемогутній:
ما كانَ لِلنَّبِيِّ وَالَّذينَ آمَنوا أَن يَستَغفِروا لِلمُشرِكينَ وَلَو كانوا أُولي قُربى مِن بَعدِ ما تَبَيَّنَ لَهُم أَنَّهُم أَصحابُ الجَحيمِ
«Пророку і віруючим не годиться просити пробачення для многобожників, навіть якщо вони є родичами, після того, як їм стало ясно, що вони будуть мешканцями Вогню» (9:113).
Лояльність на рівні союзницької дружби повинна бути до Аллаху, Його Посланцю ﷺ і віруючим, а не родинним і кровним узам або комусь іще. Коли мусульмани починають бути лояльними комусь іншому, аніж Аллаху, Його Посланцю ﷺ і віруючим, то їх ворог набуває головування над ними, правління переходить до найгірших людей із їх числа, а самі мусульмани починають вбивати один одного, як це відбувається у наші дні у Палестині, в Іраку, Сирії, Ємені, Єгипті, Сомалі, М’янмі, ЦАР і т.д., тому що невірні не несуть за мусульман ніякої відповідальності, чому врешті решт вчать і самих мусульман, які перестають підкорятись Аллаху і Його Посланцю ﷺ, перестають виконувати Шаріат і упорядковувати своє життя згідно нього...
Від Абу Амами (р.а.) передається, що Пророк ﷺ, сказав:
لتُنْقَضَنَّ عُرَى الْإِسْلَامِ، عُرْوَةً عُرْوَةً، فَكُلَّمَا انْتَقَضَتْ عُرْوَةٌ، تَشَبَّثَ النَّاسُ بِالَّتِي تَلِيهَا، وَأَوَّلُهُنّ نَقْضًا الْحُكْمُ، وَآخِرُهُنَّ الصَّلَاةُ
«Узи (петлі) Ісламу будуть неодмінно розпускатись одна за іншою. Кожного разу, коли розпуститься одна уза, люди будуть міцно чіплятись за ту, яка слідує за нею. Першою буде розпущена уза правління, а останньою буде уза молитви».
Зміст хадісу полягає у тому, що Іслам описується подібним до ланцюга із сплетених між собою петель. Якщо розпускати ланцюг, то треба починати з першої петлі, якою є «правління», а отож, першою буде уза правління Шаріатом. Правління є захисною стіною для мусульман, силою, яка представляє мусульман на світовій арені і захищає їх від ворогів. Якщо зникне правління Шаріату, ниспосланого Аллахом, то почне уходити по частинам і увесь Іслам, у нього не буде ані сили, ані захисту, ані помічника. Іслам залишався у правління доти, доки халіф Абдуль-Хамід II, нехай помилує його Аллах, не був відсторонений від влади. Після чого минуло набагато часу, і жоден шматок землі не управлявся по Шаріату, незважаючи на те, що правління по Шаріату само по собі вимагається від мусульманина, якщо він вірить в Аллаха і Його Посланця ﷺ. Аллах погрожує мусульманам покаранням, якщо вони будуть суперечити Його розпорядженням і стануть правити іншими,штучно виробленими законами. Сказав Всевишній:
فَلَا وَرَبِّكَ لَا يُؤْمِنُونَ حَتَّى يُحَكِّمُوكَ فِيمَا شَجَرَ بَيْنَهُمْ ثُمَّ لَا يَجِدُوا فِي أَنْفُسِهِمْ حَرَجاً مِمَّا قَضَيْتَ وَيُسَلِّمُوا تَسْلِيماً
«Але ні — клянусь твоїм Господом! — вони не увірують, доки вони не оберуть тебе суддею усьому тому, що заплутано між ними, не перестануть відчувати у душі утискання від твого рішення і не підкоряться повністю» (4:65),
وَأَنِ احْكُم بَيْنَهُم بِمَا أَنزَلَ اللَّـهُ وَلَا تَتَّبِعْ أَهْوَاءَهُمْ وَاحْذَرْهُمْ أَن يَفْتِنُوكَ عَن بَعْضِ مَا أَنزَلَ اللَّـهُ إِلَيْكَ ۖفَإِن تَوَلَّوْا فَاعْلَمْ أَنَّمَا يُرِيدُ اللَّـهُ أَن يُصِيبَهُم بِبَعْضِ ذُنُوبِهِمْ ۗوَإِنَّ كَثِيرًا مِّنَ النَّاسِ لَفَاسِقُونَ ﴿٤٩﴾أَفَحُكْمَ الْجَاهِلِيَّةِ يَبْغُونَ ۚوَمَنْ أَحْسَنُ مِنَ اللَّـهِ حُكْمًا لِّقَوْمٍ يُوقِنُونَ
«Суди між ними згідно тому, що ниспослав Аллах, не потурай їх бажанням і стережись їх, щоб вони не відвернули тебе від частини того, що ниспослав тобі Аллах. Якщо ж вони відвернуться, то знай, що Аллах бажає покарати їх за деякі із їх гріхів. Воістину, багато людей є нечестивцями. Невже вони шукають суду часів невігластва? Чиї рішення можуть бути краще рішень Аллаха для людей переконаних?» (5:49,50).
Обірвати останню узу (петлю) в Ісламі, що іменується «молитвою»(намазом), означає для мусульманина здати свій останній рубіж, яким він захищає свою віру, і якщо він обірве її, то опиниться у крупній небезпеці. Виконання молитви, у свою чергу, досить для мусульманина, щоб повернути усе дотримання Ісламу аж до правління по Шаріату, бо правління по Шаріату і намаз вважаються двома обов’язками (фардами), які необхідно стерегти як початкову і замикаючу узи Ісламу, що захищають мусульманина.
Положення, у якому живуть сучасні мусульмани, неприродне для них, адже їх громадське життя неможна назвати ісламським, над яким головує правління Шаріату. Проте це також не означає, що мусульмани стали невірними, не дай Аллах. Ні! Це означає, що правлячі режими і закони, які виконуються над мусульманами, не мають ніякого відношення до Ісламу, бо є вигаданими, капіталістичними і встановленими невірними.
Системи правління та економіки колонізаторського капіталізму, системи освіти і судів, система внутрішньої і зовнішньої політики — усі вони у наших країнах знаходяться в залежності від адміністрацій колонізаторських держав, а людям від Ісламу залишилась лише молитва (намаз) і пост, тобто людям залишились лише деякі закони із соціальної сфери індивідуального характеру, при яких людина може вчиняти згідно Шаріату лише у деяких, і часто — лише у приватних справах, бо мусульмани не можуть погодитись вступати у родинне життя без нікяху, проведеного згідно Шаріату, або відмовитись від молитви. Навіть живучи під правлінням комуністів, мусульмани по більшій мірі не залишили молитви, незважаючи на найжорстокіші репресії і переслідування з боку комуністів.
Від мусульман вимагається діяти над відновленням ісламського образу життя у суспільстві, докладати зусилля для возведення Ісламської Держави, яка б правила по Шаріату і об’єднувала мусульман, опікала б і захищала їх життя і землі, вчиняючи з ними справедливо, як і наказав Посланець Аллаха ﷺ.
О наш Господь! Прости нам наші надмірності! Помилуй нас і наших батьків! Прости мусульман і мусульманок, віруючих чоловіків і жінок, живих із них і мертвих! О Аллах! Благослови Пророка Мухаммада, його родину і сподвижників! Хвала Аллаху, Господу світів!
Спеціально для Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Ібрагм Саляма
20 Раджаба 1440 р.х.
27.03.2019 г
